Постанова

від 12.09.2023 по справі 179/1776/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6755/23 Справа № 179/1776/21 Головуючий упершій інстанції: Ковальчук Т.А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі їх законного представника ОСОБА_1 , на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_1 , третя особа Магдалинівська селищна рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , третя особа Магдалинівська селищна рада, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 0,85 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,60 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ДП від 23.10.1997 року, та земельної ділянки площею 8,250 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту III-ДП №052925 від 16.03.2000 року. За життя мати склала заповіт, за яким усе своє майно заповідала сину позивача - ОСОБА_6 . Однак після смерті своєї баби ОСОБА_5 не встиг прийняти спадщину, так як помер через два тижні - ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті матері, позивач був особою пенсійного віку. Таким чином, відповідно до ст. 1241 ЦК України позивач як непрацездатна особа після смерті своєї матері має право на обов`язкову частку у розмірі половини частки, яка належала б мені у разі спадкування за законом. Після смерті матері спадкоємцями першої черги по закону були позивач, рідний брат ОСОБА_7 , та рідна сестра ОСОБА_8 . Таким чином, розмір обов`язкової частки становить 1/6 частину спадкового майна. У встановлений законом шестимісячний строк, позивач звернувся до приватного нотаріуса Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини, однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку із наявністю протиріч у правовстановлюючих документах. Так в державному акті серії ДП від 23.10.1997 року прізвище матері вказано « ОСОБА_9 », тоді як інші документи свідчать про правильність написання прізвища матері « ОСОБА_10 ». З цього приводу було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив встановити факт належності ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року на земельну ділянку площею 0.85 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0.25га, ведення особистого підсобного господарства 0.60 га, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №2911 на ім`я ОСОБА_5 ; визнати за позивачем право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,85 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га, кадастровий номер 1222387000020010715, ведення особистого підсобного господарства 0,60 га, кадастровий номер 1222387000:02:001:0714, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року; 1/6 частину земельної ділянки площею 8.250 га, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту ІІІ-ДП № 052925 від 16.03.2000 року, по праву спадкування за законом (а.с. 3 т.1, 152-153 т.2).

Із зустрічним позовом звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в особі їх законного представника ОСОБА_1 , обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_5 , яка є матір`ю відповідача за зустрічним позовом, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона залишила на ім`я ОСОБА_6 , який був чоловіком ОСОБА_1 та онуком спадкодавця, заповіт від 11 вересня 2020 року, відповідно до якого заповідала йому наступні земельні ділянки: площею 0,85гектарів,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 ,передану длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд-0,25га,кадастровий номер1222387000020010715,ведення особистогопідсобного господарства-0,60га,кадастровий номер1222387000020010714,яка належала ОСОБА_5 згідноДержавного Актуна правоприватної власностіна землюСерія ДПвід 23.10.1997року;площею 8,250гектарів натериторії Магдалинівськоїселищної об`єднаноїтериторіальної громади,кадастровий номер1222387000:01:001:0444,яка належала ОСОБА_5 згідноДержавного актуна правоприватної власностіна землюсерії ІП-ДП№052925від 16.03.2000року. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ,тобто післявідкриття спадщиниі невстиг їїприйняти.Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,в інтересахяких діє ОСОБА_1 , є онуками відповідача за первісним позовом, дітьми його сина - ОСОБА_6 . Відповідно до рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року, яке набрало законної сили, встановлено факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2911 від 23.10.1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 . А також визнано за дітьми ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 5/12 частин вище вказаних земельних ділянок на кожного. Отже, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право власності на спадщину по праву спадкування за заповітом в порядку спадкової трансмісії. Так, до першої черги спадкоємців за померлою ОСОБА_5 , відносяться її діти - ОСОБА_4 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 . ОСОБА_12 помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 , але має спадкоємців за правом представлення в особі відповідача за зустрічним позовом. Отже, спадкоємцями першої черги за померлою ОСОБА_5 є чотири особи, що вказує на те, що обов`язкова частка відповідача за зустрічним позовом у спадковому майні становить 1/8 частину спадкового майна (50% від 1/4 частини спадкового майна). Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право власності на спадщину по праву спадкування за заповітом в порядку спадкової трансмісії з урахуванням рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року, яке набрало законної сили, у наступному розрахунку. Відповідач за зустрічним позовом має право на обов`язкову частку у спадковому майні у розмірі 1/8, що дорівнює 3/24, а діти померлого ОСОБА_6 мають відповідно до рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року 5/6 на двох дітей (по 5/12 на кожну дитину), або 20/24 від спадкового майна. Тому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право власності на спадщину по праву спадкування за законом у розмірі 1/24 на обох дітей, та 1/48 на кожну дитину окремо. Для отримання свідоцтв про право на спадщину на ім`я малодітних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як їх законний представник подала до приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. відповідну заяву від 15.07.2022 року. Але приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. станом на момент подання зустрічного позову не розглянуто вказану заяву, не надано письмової відповіді на неї, та в усному порядку повідомлено ОСОБА_1 про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину. Тому позивачі за зустрічним позовом просили визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по праву спадкування за заповітом за ОСОБА_5 в порядку спадкової трансмісії право власності за кожним на: 1/48 земельної ділянки, площею 0,85 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, кадастровий номер 1222387000020010715, ведення особистого підсобного господарства - 0,60 га, кадастровий номер 1222387000020010714, яка належала ОСОБА_5 згідно Державного Акту на право приватної власності на землю Серія ДП від 23.10.1997 року; 1/48 земельної ділянки, площею 8,250 гектарів на території Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, яка належала ОСОБА_5 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Ш-ДП №052925 від 16.03.2000 року (а.с. 182-187 т. 2).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року первісні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

1/6 частини земельної ділянки площею 0.25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 122238700:002:001:0714, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №2911;

1/6 частини земельної ділянки площею 0.60 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 122238700:002:001:0715, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №2911;

1/6 частини земельної ділянки площею 8,25 га, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, яка розташована на території Магдалинівської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 052925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №354.

Стягнено з законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог (а.с. 50-55 т.4).

Із апеляційною скаргою на вказане вище рішення також звернулись ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в особі їх законного представника ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставлять питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог, задовольнивши зустрічний позов (а.с. 58-62 т.4).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судомта стверджуєтьсязібраними усправі доказами,що позивач за первісним позовом - ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Солодовницьким сільським ЗАГС Магдалинівського району 29.04.1952 року (а. с. 8 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_6 у позивача за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_13 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Магдалинівським районним ЗАГС Дніпропетровської області 20.12.1979 року (а.с. 7 т.1).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого відділом ДРАЦС Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 19.02.2011 року, між ОСОБА_6 та відповідачкою за первісним позовом і позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 19 лютого 2011 року було зареєстровано шлюб, про складено актовий запис за №11 (а.с. 69 т.1).

Відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічним позовом - неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 29.06.2011 року та № НОМЕР_5 від 16.12.2016 року (а.с. 70, 72 т.1).

ОСОБА_5 на праві власності за життя належали:

земельна ділянка площею 0,85 гектарів, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, кадастровий номер 1222387000:02:001:0715, та для ведення особистого селянського господарства - 0,60 га, кадастровий номер 1222387000:02:001:0714, розташована за адресою по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2911, який виданий на ім`я ОСОБА_5 (а. с. 9-11, 12-14, 15 т. 1);

земельна ділянка площею 8,25 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №052925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №354, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2020 року №223468250 (а. с. 16, 17 т. 1).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом ДРАЦС по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 25.09.2020 (а. с. 10 т. 1).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. 11 вересня 2020 року за №929, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що земельну ділянку площею 0,85 гектарів по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 8,25 гектарів на території Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444 заповідає ОСОБА_6 (а.с. 55 т. 1).

Згідно повної копії спадкової справи №85/2020, заведеної 09.11.2020 року приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявами про прийняття спадщини звернулись 09.11.2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_4 (а.с. 50 т.1), 28.04.2021 року - ОСОБА_1 в інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 65 т.1), 28.04.2021 року - ОСОБА_1 (а.с. 66 т.1).

ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 та проживала сама, що підтверджується копією довідки виконкому Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 21.10.2020 року №189 (а.с. 59 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом ДРАЦС по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 13.10.2020 року (а.с. 75 т.1).

Відповідно до повної копії спадкової справи №120/2020 після ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О., із заявою про прийняття спадщини звернулась 23.10.2020 року дружина ОСОБА_1 , яку в подальшому відкликала заявою від 29.03.2021 року (а.с. 6, 30 зворот т.2).

29 березня 2021 року ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_13 (мати) та ОСОБА_1 (дружина) звернулись до нотаріуса із заявами про відмову від належної їм за законом частки у спадщині після ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь його дітей в рівних частках: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 24, 27, 31 т.2).

Згідно копії довідки виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області від 23.10.2020 року, ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за адресою по АДРЕСА_2 з 2006 року; на момент смерті з ним зареєстровані дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 14 т.2).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року у справі №179/1688/21 задоволено позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Встановлено факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2911 від 23.10.1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_2 , по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- 5/12 частини земельної ділянки площею 0.25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та

- 5/12 частин земельної ділянки площею 0,60 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2911;

- 5/12 частини земельної ділянки площею 8,25 га, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, яка розташована на території Магдалинівської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 052925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №354.

Визнано за ОСОБА_3 по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- 5/12 частини земельної ділянки площею 0.25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та

- 5/12 частин земельної ділянки площею 0.60 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2911;

- 5/12 частини земельної ділянки площею 8,25 га, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, яка розташована на території Магдалинівської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 052925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд №354.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року у справі №179/1688/21 набрало законної сили 23.06.2022 року (а.с. 211-213 т.2).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України установлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі частини п`ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

За змістом частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування дане визначення терміну непрацездатні громадяни, відповідно до якої - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Встановлено, що позивач за первісним позовом у встановлений шестимісячний строк звернувся 09.11.2020 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час відкриття спадщини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , виповнилось повних 68 років, що підтверджується копією його паспорту, виданого 27.05.2019 року (а.с. 4 т.1).

Отже, на час відкриття спадщини після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 був непрацездатним відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ч. 1 статті 1241 ЦК України.

При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги. До таких спадкоємців також належать спадкоємці, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 листопада 2020 року в справі №292/389/17.

При визначені розміру обов`язкової частки у спадщині, суд виходить із того, що на час відкриття спадщини після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , були живими спадкоємці першої черги за законом її діти ОСОБА_4 (а. с. 8, 54 т.1), ОСОБА_7 (а.с. 204 т.2) та ОСОБА_11 (а.с. 203 т.2), тому розмір обов`язкової частки позивача за первісним позовом у спадщині становить 1/6 частину (1/2 частина від тієї частки (від 1/3 частки), яку мав успадкувати ОСОБА_4 за законом за відсутності заповіту).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що матері позивача за первісним позовом за життя належали вказані вище земельні ділянки; встановивши, що ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини звернувся 09.11.2020 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та наявність у нього права на обов`язкову частку як непрацездатного сина, - колегія дійшла висновку про доведеність позивачем за первісним позовом факту прийняття ним спадщини за законом (обов`язкова частка) після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з викладеним вище, встановивши розмір обов`язкової частки у спадковому майні (1/6), наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та визнання за ниму порядкуспадкування зазаконом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на: 1/6 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1222387000:02:001:0715, 1/6 частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222387000:02:001:0714, що розташовані по АДРЕСА_1 , а також на 1/6 частину земельної ділянки площею 8,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 статті 82 ЦПК України).

Позовна вимога ОСОБА_4 про встановлення факту належності ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року на земельну ділянку площею 0.85 га - задоволенню не підлягає, адже цей факт встановлений рішенням суду від 13.05.2022 року, яке набрало законної сили 23.06.2022 року, в іншій цивільній справі №179/1688/21. Тому, враховуючи положення статті 82 ЦПК України підстави для повторного встановлення цього ж факту відсутні.

Щодо вимог за зустрічним позовом, колегія зазначає наступне.

Встановлено, що через 15 днів після відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 .

За положеннями статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Малолітня особа - фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (ч. 1 ст. 31 ЦК України).

Як встановлено судом, спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його малолітні діти - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2022 року у справі №179/1688/21, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 5/12 частин за кожним на спірні земельні ділянки площею 0,25 га, 0,60 га та 8,25 га.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнане право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 5/12 частин спірного майна за кожним; встановивши, що розмір належної ОСОБА_4 обов`язкової частки спадкового майна становить 1/6, (2/12), - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_14 і ОСОБА_15 по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_5 в порядку спадкової трансмісії права власності на 1/48 частку спірних земельних ділянок за кожним.

Обґрунтування зустрічного позову твердженням, що після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до спадкування, окрім трьох спадкоємців першої черги (її дітей), закликаються також спадкоємці її ( ОСОБА_5 ) чоловіка, який помер раніше ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), - є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 07.07.2022 року №00036067805, 01 червня 1951 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_16 виконавчим комітетом Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб, актовий запис №11 (а.с. 206 т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_12 помер, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 07.07.2022 року №00036067739 (а.с. 205 т.2).

У відповідності до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 20 червня 2018 року в справі №643/1216/15-ц.

Позивачі за зустрічним позовом зазначають, що оскільки ОСОБА_12 помер до відкриття спадщини його дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому син ОСОБА_12 від іншого шлюбу - ОСОБА_4 мав би закликатись до спадкування за правом представлення зі спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_5 .

Однак, таке твердження є безпідставним.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають:

- діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,

- той з подружжя, який його пережив,

- та батьки.

Отже, згідно наведених вище положень закону, той з подружжя, який помер раніше не є спадкоємцем першої черги після смерті другого з подружжя (який помер останнім).

Тому спадкоємці ОСОБА_12 ,який померраніше зайого дружину ОСОБА_5 , не спадкують майно ОСОБА_5 в порядку спадкування за правом представлення у звязку із смертю ОСОБА_12 .

Колегія звертаєувагу,що в оскаржуваному рішенні місцевим судом безпідставно зазначено про визнання за ОСОБА_4 права власності на частку нерухомого майна по праву спадкування за заповітом; таке твердження місцевого суду є помилковим, адже позов заявлений щодо спадкування обовязкової частки, тобто за законом.

Крім того, суд першої інстанції визнав право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 122238700:002:001:0714 та 1/6 частину земельної ділянки площею 0,60 га з кадастровим номером 122238700:002:001:0715.

Однак, згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки площею 0,25 га - 1222387000:02:001:0715, а земельної ділянки площею 0,60 га - 1222387000:02:001:0714 (а.с. 9-11, 12-14 т.1).

Також, місцевий суд залишив поза увагою, що зустрічний позов складений, підписаний та поданий до суду трьома позивачами - ОСОБА_1 та малолітніми ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , в особі законного представника ОСОБА_1 (а.с. 182-187 т.2). Матеріали справи не містять процесуальних документів відмови позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 від позову, уточнення позовних вимог, залишення зустрічного позову частково без розгляду, тощо.

З огляду на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , на його користь з ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам, у розмірі по 454,00 грн. за кожного (а.с. 2 т.1).

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ОСОБА_1 на підтвердження понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення місцевим судом рішення долучено до матеріалів справи копію договору№26/05-22-2про наданняправової допомогивід 26.05.2022 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням Щит-Право (а.с. 24 т.4), ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.05.2023 року (а.с. 27 т.4), копію специфікації №1 щодо узгодження ціни та порядку розрахунків за надання правничої допомоги від 26.05.2022 (а.с. 23 т.4), копію розрахунку судових витрат (а.с. 22 т.4), копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.05.2022 (а.с. 21 т.4), копію квитанції від 09.05.2023 про оплату 10000,00 грн за договором №26/05-22-2 (а.с. 20 т.4).

Згідно змісту акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.05.2022, адвокатом були надані наступні послуги: аналіз документів - 1 год., вартістю 2000,00 грн, підготовка відзиву на уточнену позовну заяву - 3 год., вартістю 6000,00 грн, участь в судовому засіданні в суді першої інстанції - 1 год., вартістю 2000,00 грн (а.с. 21 т.4).

При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги обсяг робіт, проведений Адвокатським об`єднанням Щит-Право у даній справі, що підтверджуються матеріалами справи.

Колегія зауважує, що у відзиві на уточнену позовну від 25.07.2022 ОСОБА_1 просила відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_1 . Тобто вказаний відзив складений від імені усіх відповідачів, у тому числі, малолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з якими Адвокатським об`єднанням Щит-Право укладені окремі договори про надання правової допомоги. Отже, вартість складання відзиву на уточнену позовну на суму 6000,00 грн. суд розподіляє у рівних частках на кожного відповідача за первісним позовом (6000,00 грн / 3 = 2000,00 грн).

Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до відповідачки ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених останньою на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (2000,00 грн за складання відзиву + (4000,00 грн - аналіз документівта участьв судовомузасіданні / 2 - у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено)), у розмірі 4000,00 грн.

Позивачем за первісним позовом у суді першої інстанції на заявлялось заперечень про неспівмірність понесених ОСОБА_1 судових витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, сплачений при поданні зустрічної позовної заяви, покладається на позивачів за зустрічним позовом, адже у задоволенні їхнього позову відмовлено (а.с. 188 т.2).

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована лише непогодженням із розподілом місцевим судом судових витрат у справі. Судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в особі їх законного представника ОСОБА_17 , покладається на останніх, у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову та задоволенням позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,в особіїх законногопредставника ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Магдалинівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10травня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ,РНОКПП НОМЕР_7 )у порядкуспадкування зазаконом після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

1/6 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1222387000:02:001:0715, розташованої по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2911;

1/6 частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222387000:02:001:0714, розташованої по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 23.10.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2911;

1/6 частину земельної ділянки площею 8,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Топчинської сільської ради Новомосковського (раніше - Магдалинівського) району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222387000:01:001:0444, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №052925, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №354.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), як законного представника ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), як законного представника ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова