Постанова

від 19.10.2023 по справі 567/1531/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/1531/22

Провадження № 22-ц/4815/805/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

з участю: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом її повернення та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді2022року ОСОБА_2 звернувся в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ТОВ «Захід Агро», в якому просить:

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:001:0217, площею 1,43 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43511149 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №17443909 від 10.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:001:0217, площею 1,43 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки,

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:10:001:0062, площею 0,34 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43517550 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №17445186 від 10.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:10:001:0062, площею 0,34 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки,

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0263, площею 0,26 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43518762 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №17446129 від 10.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0263, площею 0,26 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки,

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:001:0200, площею 1,55 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43512252 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №14673672 від 23.05.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:001:0200, площею 1,55 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки,

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:10:001:0045, площею 0,32 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43517375 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №17445729 від 10.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:10:001:0045, площею 0,32 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки,

зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624285300:11:003:0247, площею 0,32 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасуватирішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М., індексний номер рішення: №43518710 від 16.10.2018, номер запису про інше речове право: №17448359 від 10.11.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0247, площею 0,32 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що зазначені земельні ділянки, які призначені для ведення особистого селянського господарства належать йому, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки. Зазначає, що в серпні 2022 року йому стало відомо, що на належні йому земельні ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди, при цьому жодних договорів між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не укладалося.

Вказує, що між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право оренди на земельні ділянки, належні йому, оскільки договорів оренди щодо передачі земельних ділянок він не підписував, їх умов не погоджував та на укладення таких договорів нікого не уповноважував.

Посилаючись на те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельними ділянками без відповідної правової підстави, просить повернути їх та скасувати рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, належних йому.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 25 квітня 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_2 земельні ділянки та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" земельних ділянок з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" щодо цих земельних ділянок.

На вказане рішення суду ТОВ "Західна агровиробнича компанія" подало апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що єдиною підставою для висновку про те, що позивач не підписував додаткові угоди були твердження позивача та відсутність оригіналів вказаної угоди.

Зазначає, що доводи позивача не є допустимим доказом, а інші докази не підписання правочину відсутні.

Суд не врахував, що протягом дії договору, він фактично виконувався сторонами, зокрема орендар ТОВ "Західна агровиробнича компанія" належним чином сплачував орендодавцю орендну плату за договорами та додатковими угодами. Позивач факту отримання орендної плати не заперечував. Представник позивача зазначив, що позивач вважав, що отримував орендну плату від ТОВ "Захід-Агро". Однак такі твердження спростовуються платіжними документами у яких платником вказано ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Посилаючись на висновки ВС у справах №530/130/21, №670/1088/18, №192/1903/19 та ВП ВС у справі №227/3760/19 доводить, що отримання орендної плати та користування земельною ділянкою свідчить про фактичну наявність договірних відносин між сторонами. Вказує на наявність суперечливої поведінки в позиції позивача та неможливість визнання неукладеним договору, що виконувався сторонами.

Також зауважує, що договори оренди землі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624285300:11:001:0217, 5624285300:10:001:0062, 5624285300:11:003:0263, 5624285300:10:001:0045, 5624285300:11:003:0247 підписані 24.10.2016 року строком на 7 років. Відтак вказані договори оренди дійсні до 24.10.2023 року. Таким чином позовні вимоги про повернення цих земельних ділянок не підлягають задоволенню, оскільки орендарем залишається ТОВ "Захід Агро".

Враховуючи викладене просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити у задоволенні позову.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 1,43 га (кадастровий номер 5624285300:11:001:0217), площею 0,34 га (кадастровий номер 5624285300:10:001:0062), площею 0,26 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0263), площею 1,55 га (кадастровий номер 5624285300:11:001:0200), площею 0,32 га (кадастровий номер 5624285300:10:001:0045), площею 0,32 га (кадастровий номер 5624285300:11:003:0247), які знаходяться на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області (на даний час Острозька МТГ Рівненського району Рівненської області).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди на належні йому земельні ділянки отримало ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором вказані договори оренди землі з додатковими угодами. На підставі додаткових угод до договорів оренди від 05.01.2018 року внесені зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо:

земельної ділянки №5624285300:11:001:0217 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія", строк дії права оренди змінено з 7 років на 7 років, з правом пролонгації;

земельної ділянки №5624285300:10:001:0062 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія"; строк дії права оренди змінено з 7 років на 7 років, з правом пролонгації;

земельної ділянки №5624285300:11:003:0263 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія"; строк дії права оренди змінено з 7 років на 7 років, з правом пролонгації;

земельної ділянки №5624285300:11:001:0200 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія"; строк дії права оренди змінено з 5 років, з переважним правом орендаря поновити його на новий строк після закінчення строку дії договору, на 7 років, з переважним правом орендаря поновити його на новий строк після закінчення строку дії договору;

земельної ділянки №5624285300:10:001:0045 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія"; строк дії права оренди змінено з 7 років на 7 років, з правом пролонгації;

земельної ділянки №5624285300:11:003:0247 змінено орендаря з ТОВ "Захід Агро" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія"; строк дії права оренди змінено з 7 років на 7 років, з правом пролонгації.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 46, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24, 6.35-6.39 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) (ухвалена після подання касаційної скарги у справі, що переглядається) зазначила про таке: «У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 76,102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 6 статті 3 ЦК України).

У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium («заборона суперечливої поведінки»), згідно із якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Відповідно до норм закріплених у статтях 12 та 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Підставою поданого ОСОБА_2 позову є не укладення додаткових угод до договорів оренди землі, тобто відсутність волевиявлення, спрямованого на виникнення цивільних прав та обов`язків за цими угодами.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач будь-яких належних та достатніх доказів про те, що він не підписував додаткові угоди до договорів оренди землі суду не надав.

Зробивши висновки про неукладеність додаткової угоди до договору оренди землі, врахувавши, що позивач як власник земельної ділянки не підписував такі угоди, суд першої інстанції безпідставно обмежив предмет доказування у справі лише встановленням факту підписання чи не підписання додаткових угод. Такі висновки суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

На спростуваннядоводів позивачапро те,що додатковіугоди додоговору орендиземлі зТОВ «Західнаагровиробнича компанія» він не укладав, відповідач надав до суду першої інстанції докази визнання позивачем факту укладення договору, зокрема докази сплати орендної плати за 2018- 2022 рік.

Позивач не заперечує прийняття такої оплати, тому колегія суддів вважає, що дії позивача, який уклав додаткові угоди, за якими право оренди належних йому земельних ділянок перейшло до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», отримував орендну плату від цього товариства, а згодом доводить, що вказані додаткові угоди є неукладеними, суперечать його попередній поведінці (укладенню додаткових угод та отриманню плати за користування земельними ділянками) і є недобросовісними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів відсутність свого волевиявлення на перехід права оренди належної йому земельної ділянки до ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Оскільки презумпцію чинності додаткових угод від 05.01.2018 року не спростовано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди спірних земельних ділянок до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та повернення їх позивачу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» задовольнити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25 квітня 2023 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» про усуненняперешкод вкористуванні земельнимиділянками шляхомїї поверненнята скасуваннярішення державногореєстратора продержавну реєстраціюправа орендиземельних ділянок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Західна агровиробничакомпанія» судовий збір у розмірі 17863,20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2023 року.

Головуючий: Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.