Ухвала

від 17.10.2023 по справі 520/7114/16-к

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №520/7114/16-к

Провадження №1-в/523/612/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2023 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , засуджених вироками Суворовського районного суду м. Одеси, -

Встановив:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_6 про скасування арешту з земельних ділянок під кадастровим номером: 5110300000:02:0005:0128, 5110300000:02:0005:0129, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1921/16-к від 17.02.2016 року під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 382 ч.3 КК України, ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, мотивуючи тим, що досудове розслідування вищезазначеного кримінального провадження завершене, за результати судового розгляду ухвалені вироки від 19.02.2020р, 21.04.2020р, які набрали законної сили, у зв`язку з чим просила скасувати арешт зі вказаних земельних ділянок площею 0,0306га, 0,0306га, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 відповідно договору дарування №118 від 4.02.2016р. та договору купівлі- продажу №87 від 28.01.2016р., а також відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису право власності: 12282352 від 22.01.2015р., 12283842 від 19.11.2015р. відповідно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: №790195151103, №790290051103 відповідно, оскільки не існує потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.

У судове засідання належним чином повідомлені прокурор Одеської обласної прокуратури, представник заявника ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 не з`явилися, представник надала до суду заяву про розгляд клопотання без її особистої участі, відповідно ст.172 ч.1 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим відповідно довимог ч.4ст.107КПК Українифіксування судовогопроцесу задопомогою технічнихзасобів нездійснювалось.

В обґрунтуваннядоводів,викладених вклопотанні,зазначено,що ОСОБА_6 є особою,яка немає ніякоговідношення докримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р., не є учасником, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося відносно посадових осіб Затоківської селищної ради, зазначені земельні ділянки, на які був накладений арешт в межах даного кримінального провадження, належать на праві власності ОСОБА_6 , досудове розслідування давно завершене, розгляд справи закінчений, наявні вироки, однак при ухваленніостаточного рішенняв нарадчійкімнаті небуло вирішенепитання проскасування накладеногона земельніділянки арешту відповідно до ст.174 КПК України, тому з метою не порушення конституційних прав громадян, передбачених законодавчими актами України, якими в тому числі передбачений порядок розпорядження, користування своїм майном, власник звернулася до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту, в якому на теперішній час не має ніякого сенсу.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Як з`ясовано, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1921/16-к (Пр.№1-кс/520/385/16) від 17.02.2016 року був накладений арешт на 35 окремих земельних ділянок, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг з кадастровими номерами: 5110300000:02:005:0121, 5110300000:02:005:0122, 5110300000:02:005:0123, 5110300000:02:005:0124, 5110300000:02:005:0125, 5110300000:02:005:0126, 5110300000:02:005:0127, 5110300000:02:005:0128, 5110300000:02:005:0129, 5110300000:02:005:0130, 5110300000:02:005:0131, 5110300000:02:005:0132, 5110300000:02:005:0133, 5110300000:02:005:0134, 5110300000:02:005:0135, 5110300000:02:005:0136, 5110300000:02:005:0137, 5110300000:02:005:0138, 5110300000:02:005:0139, 5110300000:02:005:0140, 5110300000:02:005:0141, 5110300000:02:005:0142, 5110300000:02:005:0143, 5110300000:02:005:0144, 5110300000:02:005:0145, 5110300000:02:005:0146, 5110300000:02:005:0147, 5110300000:02:005:0148, 5110300000:02:005:0149, 5110300000:02:005:0150, 5110300000:02:005:0151, 5110300000:02:005:0152, 5110300000:02:005:0153, 5110300000:02:005:0154, 5110300000:02:005:0155

шляхом заборони розпоряджання будь-яким чином вказаними ділянками, заборони будівництва на них, здійснення заходів щодо реєстрації прав та обтяжень вказаного нерухомо майна будь-яким способом у кримінальному провадженні за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Дійсно,під часухвалення вироківсудом невирішувалося питанняпро скасуванняарешту майна,оскільки данепитання небуло предметомдослідження усудовому засіданні,так яквироки булиухвалені напідставі угодпро визнаннявинуватості,укладених міжпрокурором відділупрокуратури Одеськоїобласті таобвинуваченими, у присутності захисників, та представника Затоківської селищної ради, які не позначили свою позицію з цього приводу.

Разом з цим, положеннями статті 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності . Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 174 ч.4 КПК України регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Крімцього,статтею 41Конституції Українивстановлено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Громадянидля задоволеннясвоїх потребможуть користуватисяоб`єктамиправа державноїта комунальноївласності відповіднодо закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічнетрактування щодонепорушності прававласності зазначенев ст.321ч.ч.1,2Цивільного кодексуУкраїни зазмістом якої,цитата:«Право власностіє непорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом».

Відповіднодо вимогст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з цим, наявна практика Верховного суду, так, у постанові Великої Палати Верховного суду за №202/1452/18 від 27.03.2019 року викладений висновок, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушене її право власності, навіть за умови, що вона не є часником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд дійшов до висновку про недоцільність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що клопотання ОСОБА_6 є вмотивованим та підлягає задоволенню, оскільки всі процесуальні дії закінчені, судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженню завершене, по справі ухвалені вироки на підставі угоди про визнання винуватості, ОСОБА_6 є добросовісним набувачем вказаних земельних ділянок, заявником надані докази щодо належності майна відповідно договорів дарування та купівлі-продажу земельних ділянок, тобто дана обставина знайшла своє документальне підтвердження, крім того арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, предметом злочину чи спеціальної конфіскації, у зв`язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, передбачених законодавчими актами України суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна, так як на теперішній час відпала потреба в застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.321, 391 ЦК України, ст.ст.170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання ОСОБА_6 про скасуванняарешту зземельних ділянок задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1921/16-к (Пр.№1-кс/520/385/16) від 17.02.2016 року в частині накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0128, площею 0,0306га. та на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0129, площею 0,0306га.

Скасувати арешт з майна, належного на праві приватної власності ОСОБА_6 , а саме:

- земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0128, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять п`ять дріб шістнадцять);

- земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0129, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали про скасування арешту з майна для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6.

Ухваланабрала чинності17.10.2023року.Оригінал ухвализберігається вматеріалах справи№520/7114/16-к (Пр. №1-в/523/612/23).

Суддя: ОСОБА_1