Рішення

від 20.10.2023 по справі 713/2942/23

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/2942/23

Провадження №2-а/713/33/23

РІШЕННЯ

іменем України

20.10.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Атаманюка Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області, про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Атаманюк В.М. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області, про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У позові вказував, що 17.05.2023 року начальником Вижницького РТЦК та СП винесено постанову №203 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.210-1 КУпАП, за те, що: 10.05.2023 року ОСОБА_1 відмовився отримувати повістку Першого відділу Вижницького РТЦК та СП для вирішення питання щодо призову на військову службу відповідно до Указів ПІУ «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію».

Вважає, що викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, а постанова є незаконною, оскільки винесена з суттєвим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Підтвердив, що 10.05.2023 року працівники Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області намагалися вручити позивачу повістку, але він відмовився її отримувати, оскільки вважав, що процедура вручення повістки порушена.

У порушення вимог ст.254 КУпАП не було складено протоколу про адміністративне правопорушення та його копії не вручено позивачу. Повістку про явку до Першого відділу Вижницького РТЦК та СП на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачу не вручали, постанову у його присутності не складали і її копії він не отримував. Такими діями позивача позбавили прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову №203 від 17.05.2023 року, винесену начальником Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області Колесниченко С.К. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП, якою накладено штраф у розмірі 3400,00 грн та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Атаманюк В.М. не з`явилися, належно повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що є відомості в матеріалах справи. У позовній заяві просив справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області у судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив та у встановлений судом п`ятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів не надав до суду відзив на позовну заяву, який би відповідав вимогам ст.162 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги адвоката Атаманюка В.М. в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення №203, винесеної 17.05.2023 року начальником Вижницького РТЦК та СП ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за те, що: 10.05.2023 року гр. ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки першого відділу Вижницького РТЦК та СП для вирішення питання щодо призова на військову службу відповідно до Указів ПУ «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію».

Копію оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 отримав 11.09.2023 року.

Вважаючи протиправною дану постанову, адвокат Атаманюк В.М. звернувся із зазначеним позовом до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 .

Так частиною 1 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

А частиною 2 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

У п.1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

А відповідно до ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Стаття 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» містить положення про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» видами військової служби є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на 17.05.2023 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.

З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.210-1 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.

У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач Вижницький РТЦК та СП Чернівецької області в особі начальника Колесниченко С.К., який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

На спростування позовних вимог представником відповідача Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області у встановлені судом строки не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що:

- 10.05.2023 року позивач ОСОБА_1 відмовився отримувати належним чином оформлену повістку про необхідність з`явитися до Вижницького РТЦК та СП;

- уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП, який би відповідав положенням ст.256 КУпАП;

- позивача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення саме 17.05.2023 року;

- ним враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП;

- у порушення вимог ст.283 КУпАП у оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП, однак не враховано, що в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» (18.03.2014 року) і триває дотепер, а тому у разі наявності доказів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в такий період, дії особи необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.210-1 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За встановлених обставин Суд дійшов висновку, що постанова №203 від 17.05.2023 року, винесена начальником Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області Колесниченко С.К. за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП.

Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік).

На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Атаманюка Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Вижницького РТЦК та СП Чернівецької області, про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області Колесниченко Сергія Костянтиновича №203 від 17.05.2023 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400,00 грн визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 0981598 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - Вижницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 0981598.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК