Постанова

від 19.10.2023 по справі 199/1359/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8576/23 Справа № 199/1359/23 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Барильської А.П., Петешенкової М.Ю.

за участю секретаря Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Василець Марини Сергіївни на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2023 року про відмову у забезпеченні позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді вищезазначена справа.

18.08.2023 до суду надійшла заява адвоката Карлаш І.А. представинка позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому він ставить питання забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відключення комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, тепло та газопостачання) в будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від18серпня 2023року узадоволенні заявиадвоката КарлашІ.А.представника позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провстановлення фактупроживання однієюсім`єю безреєстрації шлюбута поділмайна -відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвокат Василець М.С. посилаючись на необґрунтованість ухвали суду в наслідок неправильності установлення обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи узадоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна. Надання комунальних послуг не є предметом даного позову. Водночас, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2023 року забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії направленні на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, а саме: 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії направленні на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, а саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:445:0005.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З наведеного випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відключення комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, тепло та газопостачання) в будинку за адресою АДРЕСА_1 , заявниця посилалася на те, що відповідач є власником будинку, що є об`єктом спору та останній неодноразово погрожував їй відключити будинок від комунальних послуг.

Проте судомпершої інстанціївстановлено,що заходизабезпечення позовуне єспівмірними іззаявленими позивачемвимогами.Співмірність передбачаєспіввіднесення судомнегативних наслідківвід вжиттязаходів дозабезпечення позовуз тиминегативними наслідками,які можутьнастати врезультаті невжиттяцих заходів,з урахуваннямвідповідності правачи законногоінтересу,за захистомяких заявникзвертається досуду,та майновихнаслідків заборонивчиняти певнідії.

Аналіз викладеного свідчить про те, що встановивши вказане, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вказаний висновок відповідає вимогам статей 149,150 ЦПК України.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, є безпідставними.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василець Марини Сергіївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: А.П. Барильська

М.Ю. Петешенкова