Постанова

від 09.10.2023 по справі 909/855/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа №909/855/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів Т.Б. Бонк

О.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" за вих. № 76001-Сп-8267-0623 від 07.06.2023 (вх. № 01-05/1863/23 від 12.06.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 (повний текст рішення складено 15.05.2023, м. Івано-Франківськ, суддя О.В. Рочняк)

у справі № 909/855/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютім", м. Івано-Франківськ

до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", м. Івано-Франківськ

про зобов`язання здійснити перерахунок спожитого природного газу.

за участю представників:

від позивача: Розбицький В.В;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" та акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" здійснити перерахунок спожитого товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" обсягу природного газу у грудні 2021 року та зобов`язати акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання товариству з обмеженою відповідальністю "Ютім".

Господарський суду Івано-Франківської області ухвалою від 22.02.2023, постановив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №909/855/22; замінив неналежного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (код ЄДРПОУ 39595350) на відповідача - акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (код ЄДРПОУ 03361046) щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок спожитого товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" обсягу природного газу у грудні 2021 року; призначив підготовче засідання на 20.03.2022; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення; закрив провадження у справі №909/855/22 в частині позовних вимог про зобов`язання акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання товариству з обмеженою відповідальністю "Ютім".

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2021 року а також попередніх років позивач отримував листи з електронної пошти Viktoria@ifgas.com.ua з проханням про надання показників лічильника. Листом з вищевказаної електронної пошти від 23.12.2021 працівник відповідача звернувся до позивача щодо необхідності подання показників лічильника газу.

В подальшому, позивач, як і в попередні періоди, листом з електронної пошти від 30.12.2021 надав показники лічильника газу. Однак, всупереч поданим показникам (споживання 1027 куб.м.) за грудень 2021 року, рахунок на оплату був виставлений лише на 74 куб.м. Тобто, відповідачем не було враховано вчасно подані показники лічильника. Натомість, за січень 2022 року було виставлено рахунок на оплату 2161 куб.м. Тобто, об`єм спожитого газу позивачем у грудні 2021 року було включено вже до січня 2022 року. У зв`язку із значним підвищення (орієнтовно на 73%) з січня 2022 року цін на газ товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" фактично вимушене було здійснити переплату за спожитий газ на суму понад 44 626 грн 53 коп.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ютім" задоволено. Суд виніс рішення, яким зобов`язав акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" здійснити перерахунок спожитого товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" (код ЄДРПОУ 35022211) обсягу природного газу у грудні 2021 року.

Рішення мотивоване тим, що враховуючи направлення товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" у грудні 2021 року (тобто у поточному місяці споживання) даних комерційних вузлів обліку відповідач повинен був на підставі абзацу 4 пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначити об`єм спожитого природного газу за цей місяць (грудень 2021 року) з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд вказав, що відповідач неправомірно врахував спожиті позивачем у грудні 2021 року обсяги природного газу, показники щодо яких подано позивачем 30.12.2021, за січень 2022 року.

Не погоджуючись з даним рішенням суду акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" подало апеляційну скаргу за вих. № 76001-Сп-8267-0623 від 07.06.2023 (вх. № 01-05/1863/23 від 12.06.2023), в якій просить рішення Господарського Івано-Франківської області від 03.05.2023 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, всупереч вимог Кодексу ГРМ не надав у встановленому порядку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця звіт про дані комерційного ВОГ, а відтак відповідач не може зробити перерахунок за спожитий природний газ за попередній період.

Разом з тим, апелянт зазначив, що приєднані до матеріалів справи роздруківки електронного листування між працівником акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" та позивачем не є належними та допустимими доказами у справі, а інші докази які б надали можливість здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу позивачем не надано.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/6102/23), в якому просить поновити строк на подання відзиву, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області без змін.

Згідно ухвали Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 позивачу встановлено можливість подання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У поданому клопотанні про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказує, що з поважних причин вимушений був звернутись за правовою допомогою до нового адвоката по справі Розбицького Р.В., з яким було укладено Договір про надання правової допомоги 21 серпня 2023 року, у зв`язку з чим позивачем пропущено строк на подання відзиву.

До клопотання долучено Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Розбицького Р.В., ордер на надання правової допомоги позивачу адвокатом Розбицьким Р.В. від 21 серпня 2023 року Серія АІ№1445722 та довіреність №16 від 21 серпня 2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, з метою забезпечення конституційного права особи на доступ до суду, суд вважає за необхідне його задоволити.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 09.10.2023 представник позивача з`явився, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 09.10.2023 відповідача явки уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

18.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" (споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР767-671-20.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 1.4 договору, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 передбачено, що постачання газу здійснюється на умовах:

- наявності діючого між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу (п.п. 2.1.1);

- відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження в установленому порядку Оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення споживача (об`єктів споживача) (далі - підтверджений обсяг газу) (п.п. 2.1.2);

- включення споживача до реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді (п.п. 2.1.3).

Відповідно до п. 2.5 договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживача до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (п.п. 2.5.1);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальник або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (п.п. 2.5.2).

На підтвердження факту передачі показників лічильників Оператору ГРМ товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" позивач надав суду роздруківки листування електронною поштою між працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" та позивачем за 2021 рік та січень 2022 року (а.с. 10-34). З вищевказаних роздруківок вбачається, що позивачем за адресами: вул. Молодіжна та вул. Тролейбусна подавалися показники лічильників в т.ч.: за листопад 2021 року: 51945- 52209 куб.м. (264); 30029 - 30705 куб.м. (676); всього - 940 куб.м., передано показники 30.11.2021); за грудень 2021 року: 52209 - 52516 куб.м. (307); 30705 -31541 куб.м. (836), всього - 1143 куб.м), передано показники 30.12.2021; за січень 2022 року: 52516 - 52785 куб.м. (269); 31541 - 32299 куб.м. (758), всього (1027 куб.м.); передано показники 25.01.2022).

Листом від 16.02.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Ютім" звернулося до акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" з проханням здійснити перерахунок споживання за грудень 2021 року, січень 2022 року та надати виправлені рахунки для оплати (а.с.7), у відповідь на який на який листом №76002.2-Сл-2328-3-0322 від 03.03.2022 АТ "Івано-Франківськгаз" повідомило ТОВ "Ютім" про те, що у зв`язку з несвоєчасним наданням товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" звіту про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" не може зробити перерахунок за спожитий природний газ за попередній період у відповідності до нормативних документів (а.с. 8-9).

Оцінка суду.

Предметом розгляду даної справи є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок спожитого газу, оскільки відповідач не врахував об`єм спожитого газу позивачем у грудні 2021 року. У зв`язку із значним підвищення (орієнтовно на 73%) з січня 2022 року цін на газ товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" фактично вимушене було здійснити переплату за спожитий газ на суму понад 44 626 грн 53 коп.

З огляду на приписи статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України в кореспонденції з нормами статей 2, 5 Господарського процесуального кодексу України, у разі порушення права чи інтересу особи, в останньої виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних відносин. Тобто, особа, права якої порушено, обирає для себе саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

При цьому, з урахуванням положень статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначений засіб захисту повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Відповідно частини другої статті 14 ГПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок об`єму природного газу, розподіленого/спожитого на об`єкті позивача за грудень 2021 року є належним та ефективним способом захисту порушених прав.

Згідно з абзацом першим пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС, в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРС і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Прогноз добового відбору/споживання природного газу по споживачу визначається Оператором ГРС виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір/споживання природного газу. При цьому якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору/споживання природного газу, що надається Оператором ГРС протягом газової доби, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційних вузлів обліку природного газу.

Обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається Оператором ГРС на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого Оператором ГРС у попередній добі. Такі дані корегуються Оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця, у тому числі які ґрунтуються на даних обчислювача/коректора (за його наявності), що надають можливість встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу. Якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційного вузла обліку природного газу.

По споживачах, комерційні вузли обліку природного газу яких не обладнані засобами дистанційної передачі даних, з метою забезпечення меншого відхилення прогнозу відбору/споживання природного газу від даних фактичного споживання за газову добу (що дозволить зменшити обсяги небалансу діючого постачальника споживача) за домовленістю сторін (Оператора ГРМ та споживача) може бути погоджена процедура передачі споживачем даних про фактичне споживання природного газу за попередню газову добу.

При цьому, згідно з положеннями пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРС у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.

При цьому, якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач:

надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду;

не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.

Таким чином відповідно до положень Кодексу ГРС, у разі не надання споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, визначення об`єму (обсягу) спожитого природного газу здійснюється Оператором ГРС відповідно до абзацу третього пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС., а саме, за таких обставин, відповідач повинен був визначати об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця та відповідно направити не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць, а не зараховувати ці показники газу за черговий місяць - січень 2022 року.

Водночас, у абзаці 4 пункті 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначено, що якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду.

Відповідно до п. 2.5 договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР767-671-20, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживача до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (п.п. 2.5.1);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальник або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (п.п. 2.5.2).

Як встановлено судом, позивач 30.12.2021 направив показники лічильника за грудень 2021 на електронну пошту товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут".

Позивач також надав суду роздруківки листування електронною поштою між працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" та позивачем за 2021 рік та січень 2022 року, з яких встановлено, що за попередні розрахункові періоди показники лічильників направлялися відповідачу електронною поштою також в кінці поточних розрахункових місяців.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що такі докази не є належними та допустимими доказами у справі, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 100 ЦПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 76 ЦПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 100 ЦПК України, у подібних правовідносинах.

Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.

Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд і у інших постановах, а саме: від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 299/2706/20, від 27 вересня 2023 року у справі № 501/3560/19.

З огляду на наведену вище актуальну позицію Великої Палати Верховного Суду, суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст, підтверджує або спростовує доводи сторін. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку у сукупності з іншими доказами у справі.

Листи електронної пошти є такими, що містять відомості про факт відправлення повідомлення з відповідної електронної пошти, час відправлення, адресати листа, осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення.

З матеріалів справи встановлено, що Листом з електронної пошти Viktoriya.Konyeva@ifgas.com.ua від 23.12.2021 року відповідач вчергове звернувся до юридичних клієнтів щодо необхідності подання показників лічильника газу, про що відповідач не заперечує. Позивач як і в попередні періоди, листом з електронної пошти від 30.12.2021 року надав на електронну пошту Viktoriya.Konyeva@ifgas.com.ua показники лічильника газу.

А відтак, оскільки з наданого листування можна встановити його учасників, суд приймає таке листування до розгляду як доказ і надасть йому оцінку у сукупності з іншими доказами у справі.

Ані в Кодексі ГРС, ані в договорі про розподіл не конкретизовано, у який спосіб непобутовий споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний надати Оператору ГРМ звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. Так, у Типовому договорі споживачу, після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ надано можливість (а не встановлено обов`язок) скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Разом з тим, щодо побутових споживачів, у Типовому договорі чітко визначено альтернативні шляхи передачі показників лічильника, в тому числі і на електронну адресу (п.5.5. договору).

Також, згідно з частиною третьою глави 3 розділу IV Кодексу Газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що оскільки позивач направив у грудні 2021 року (тобто у поточному місяці споживання) дані комерційних вузлів обліку відповідач повинен був на підставі абзацу 4 пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначити об`єм спожитого природного газу за цей місяць (грудень 2021 року) з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз" здійснити перерахунок спожитого товариством з обмеженою відповідальністю "Ютім" обсягу природного газу у грудні 2021 року є обґрунтованими та належать до задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 86 названого Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, слід вважати, що апелянт висновків суду першої інстанції не спростував. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятої ним ухвали у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального Кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального Кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 у справі № 909/855/22 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу керівника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" за вих. № 76001-Сп-8267-0623 від 07.06.2023 (вх. № 01-05/1863/23 від 12.06.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 у справі № 909/855/22 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2023.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.І. Матущак