Постанова

від 18.10.2023 по справі 911/4531/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. Справа№ 911/4531/15 (911/1121/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 : Слободянін М.В. - за ордером серія АА № 1343540 від 24.08.2023;

від ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового О.В.: Приходько Д.В. - за ордером серія АІ № 1277838 від 21.07.2022.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) (суддя Гребенюк Т.Д., повний текст ухвали складено та підписано - 11.08.2023)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі № 911/4531/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) (суддя Гребенюк Т.Д., повний текст ухвали складено та підписано - 11.08.2023) задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 ; покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» у розмірі 3 186 248,47 грн у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» грошові кошти у розмірі 3 186 248,47 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 3, 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 2, 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 3, 256, 257, 267 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване недоведеністю ОСОБА_1 , що останнім було здійснено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди, тобто, у винуватості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61».

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в супереч вимог норм ГПК України та КУзПБ, ліквідатором не зазначено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у доведенні підприємства до стану неплатоспроможності.

При цьому, не надання обґрунтованих доказів ліквідатором за поданою заявою не створило достатніх підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарній відповідальності керівника від звичайних дій цього суб`єкта господарювання, у даному випадку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» ОСОБА_1 , які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності, що можуть створювати теж настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів.

Крім того, як зазначає скаржник, відчуження нерухомого майна та основних засобів, мало місце тоді, коли ОСОБА_1 не був єдиним учасником Товариства, отже, таке відчуження не могло бути здійснено без рішення Загальних зборів учасників Товариства, а зменшення його активів відбулося з 2013 року, в той час коли ОСОБА_1 не мав ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61».

Поміж іншого, подана ліквідатором заява не містить обґрунтованих пояснень, з посиланням на конкретні докази, щодо поважності причин пропуску строку позовної давності для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

15.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) - без змін.

20.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно з яким скаржник просить суд, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61».

28.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду та 03.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_1 від 18.09.2023 на відзив ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61».

17.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення від 16.10.2023 по суті апеляційної скарги (за результатами судового засідання).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/4531/15 (911/1121/23) за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі № 911/4531/15; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) до надходження матеріалів справи.

07.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/4531/15 (911/1121/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) клопотання ОСОБА_1 задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23); відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) призначено на 04.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) оголошено перерву у даній справі; зобов`язано ОСОБА_1 завчасно, а саме до 17.10.2023 (включно) через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові пояснення щодо обставин, які були встановлені у судовому засіданні 04.10.2023.

Явка представників сторін

18.10.2023 у судове засідання з`явилися представники ОСОБА_1 та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 18.10.2023 представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61».

Представник ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича у судовому засіданні 18.10.2023 заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/4531/15 за спільною заявою ТОВ «Фідленс-Україна», ТОВ «Агровет Атлантик» та ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» про банкрутство ТОВ «Трейдагропостач-61».

Як вбачається із протоколу № 1/13/08-14 загальних зборів учасників ТОВ «Трейдагропостач-61» від 13.08.2014, на посаду директора Товариства було призначено ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви про прийняття на роботу на посаду директора від 13.08.2014 (а.с. 51, т.1).

В силу Статуту ТОВ «Трейдагропостач-61», державну реєстрацію змін якого проведено 09.12.2014, ОСОБА_1 став єдиним учасником Товариства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2016 у справі № 911/4531/15 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання обов`язків керівника ТОВ «Трейдагропостач-61».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/4531/15 затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» - арбітражного керуючого Макового О.В. та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61», станом на 22.07.2022; ліквідовано юридичну особу Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61»; зобов`язано державного реєстратора та орган державної статистики за місцем знаходження Боржника провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» та виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; зобов`язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, а також вимоги кредиторів, що не погашені у зв`язку з недостатністю майна Боржника, відповідно до ч. 7 ст. 64, ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; затверджено звіт арбітражного керуючого Макового О.В. про здійснення витрат арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі ТОВ «Трейдагропостач-61» за період з 12.11.2020 по 22.07.2022 в розмірі 9 234,35 грн; затверджено звіт арбітражного керуючого Макового О.В. про нарахування основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» за період з 12.11.2020 по 22.07.2022 в розмірі 210 142,76 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Прайд» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 119 229,08 грн; стягнуто з Приватного підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 36 530,29 грн; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Симиренківське» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 135 613,08 грн; стягнуто з Приватного підприємства «Сама» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 48 011,69 грн; стягнуто з Приватного підприємства «Стард» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 20 295,84 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`юсайнс Ріел Істейт ЛТД» на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 61 391,24 грн; стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області на користь арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» та витрати, понесені арбітражним керуючим під час даної справи про банкрутство в розмірі 18 627,32 грн; провадження у справі № 911/4531/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» закрито.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023, ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/4531/15 змінено, скасувавши її в частині пунктів 1-5 та пункту 16 резолютивної частини; справу передано до Господарського суду Київської області для розгляду зі стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023 у справі № 911/4531/15 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`юсайнс Ріел Істейт» про відмову від кредиторських вимог до боржника та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів; виключено з реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н`юсайнс Ріел Істейт» у сумі 2 756,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 628 237,19 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2023 у справі № 911/4531/15 задоволено заяву Приватного підприємства «Стард» про відмову від кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів; виключено з реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» вимоги Приватного підприємства «Стард» у сумі 2 756,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 206 169,32 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Також ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2023 у справі № 911/4531/15 задоволено заяву Приватного підприємства «Сама» про відмову від кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» та виключення їх з реєстру вимог кредиторів; виключено з реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» вимоги Приватного підприємства «Сама» у сумі 2 436,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 491 039,08 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів, кредиторами ТОВ «Трейдагропостач-61 станом на 15.06.2023 є: ТОВ «Бізнес Прайд» (правонаступник ТОВ «Фідленс-Україна»), ПП «O.L.KAR-AEPO3OOBET-CEPBIC», СТОВ «СИМИРЕНКІВСЬКЕ», Головне управління ДПС у Київській області (правонаступник ГУ ДФС у Київській області). Загальний розмір кредиторських вимог до боржника - 3 186 248,47 грн.

17.04.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича (вх. № 7344/23 від 17.04.2023) надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у відповідності до якої ліквідатор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» грошові кошти у сумі 4 519 322,06 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Трейдагропостач-61» у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства.

29.06.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшла заява про зменшення вимог щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (вх. № 12557/23), відповідно до якої ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Трейдагропостач-61» у зменшеному розмірі (у порівнянні з первісно заявленим розміром) - 3 186 248,47 грн. Вказане зменшення ліквідатор обґрунтував зменшенням розміру кредиторських вимог через відмову кредиторів від своїх кредиторських вимог і виключенням їх вимог з реєстру вимог кредиторів. Судом вказане клопотання визнано обґрунтованим та задоволено.

Слід зазначити, що 10.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» в особі директора Ролака Ігора Миколайовича та громадянином України ОСОБА_2 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/10/07-14, згідно умов якого поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 622 000,00 грн без ПДВ (п. 2.1.Договору),(а.с. 15, т. 1).

Згідно з п. 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10 лютого 2015 року.

На виконання умов договору ТОВ «Трейдагропостач-61» перерахувало ОСОБА_2 622 000,00 грн, що підтверджується випискою ТОВ «Трейдагропостач-61» по рахунку № НОМЕР_1 . Так, з рахунку було перераховано з призначенням платежу «поповнення картки ОСОБА_2 , зг. Договору фінансової допомоги №1/10/07-14., без ПДВ» наступні грошові кошти: 10.07.2014 - 82 000,00 грн; 08.09.2014 - 100 000,00 грн; 07.11.2014 - 40 000,00 грн; 23.12.2014 - 250 000,00 грн; 26.12.2014 - 150 000,00 грн (а.с.10-18, т. 1).

При цьому, випискою по рахунку ТОВ «Трейдагропостач-61» підтверджується повернення ОСОБА_2 коштів у сумі 54 450,00 грн із призначенням платежу «повернення поворотної фінансової допомоги зг. Дог. № 1/10/07-14 від 10.07.2014» (а.с.10, т.1).

Разом з тим, інформації стосовно повернення решти грошових коштів, наданих ОСОБА_2 як поворотної фінансової допомоги, виписки не містять.

Як зазначає ліквідатор та вбачається зі змісту квитанцій до прибуткового касового ордеру, які містять підпис головного бухгалтера та касира - ОСОБА_1 (а.с. 19-22, т. 1), ОСОБА_1 від ОСОБА_2 було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 485 550,00 грн:

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 46 від 24.12.2014 на суму 112 000,00 грн;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 37 від 16.10.2014 на суму 85 550,00 грн;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 49 від 25.12.2014 на суму 138 000,00 грн;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 53 від 29.12.2014 на суму 150 000,00 грн. Підстава передачі грошових коштів у вказаних квитанціях: «повернення фінансової допомоги зг договору №1/10/07-14 від 10.07.2014.».

Ліквідатор стверджує, що грошові кошти отримані від ОСОБА_2 у сумі 485 550,00 грн до банківської установи не здавались та не оприбутковувалися.

При цьому, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, переведення їх на банківський рахунок ТОВ «Трейдагропостач - 61».

Також, 16.12.2014 між ТОВ «Трейдагропостач-61» (сторона-1) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Трансджейнт 8» (сторона-2) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір № б/н про надання безповоротної фінансової допомоги.

У відповідності до п. 2.1. Договору, сторона-1 зобов`язується передати стороні-2 грошові кошти на поворотній безвідсотковій (безоплатній) основі в розмірі 1 037 000,00 грн у безготівковій та/або готівковій формі.

Строк повернення поворотної фінансової допомоги стороні-2 по (нечитабельна дата) грудня 2017 року (п. 3.1. Договору).

ТОВ «Трейдагропостач-61» на виконання умов договору перерахувало ТОВ «Трансджейнт 8» 1 037 000,00 грн, що підтверджується випискою ТОВ «Трейдагропостач-61» по рахунку № 29600.3.11036.0001. Так, з рахунку було перераховано з призначенням платежу «сплата коштів зг. Договору фінансової допомоги № б/н від 16.12.2014., без ПДВ» наступні грошові кошти: 16.12.2014 - 2 000,00 грн; 17.12.2014- 120 000,00 грн; 18.12.2014 - 150 000,00 грн; 19.12.2014 - 150 000,00 грн; 23.12.2014 - 150 000,00 грн; 29.12.2014 - 400 000,00 грн; 30.12.2014 - 650 00,00 грн (а.с. 10-18, т. 1).

Випискою по рахунку ТОВ «Трейдагропостач-61» підтверджується повернення ТОВ «Трансджейнт 8» коштів у сумі 94 600,00 грн із призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги зг. Дог. № б/н від 16.12.2014 (а.с. 18, т. 1).

Як зазначає ліквідатор та вбачається зі змісту квитанцій до прибуткового касового ордеру, які містять підпис головного бухгалтера та касира - ОСОБА_1 (а.с. 26-36 т. 1)., ОСОБА_1 від ТОВ «Трансджейнт 8» через ОСОБА_3 було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 942 400,00 грн, що підтверджується:

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 48 від 25.12.2014 на суму 118 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 52 від 26.12.2014 на суму 124 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 06.01.2015 на суму 85 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 09.01.2015 на суму 67000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 14.01.2015 на суму 105 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8 від 16.01.2015 на суму 86 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 22.01.2015 на суму 86 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14 від 27.01.2015 на суму 105 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17 від 30.01.2015 на суму 82 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 04.02.2015 на суму 35 000,00 грн;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 22 від 09.02.2015 на суму 49 400,00 грн. Підстава прийняття коштів за вказаними квитанціями: «Повернення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 16.12.2014 № б/н».

Ліквідатор стверджує, що грошові кошти, отримані від ТОВ «Трансджейнт 8» через ОСОБА_3 у загальній сумі 942 400,00 грн, до банківської установи не здавались та не оприбутковувалися.

Разом з тим, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, переведення їх на банківський рахунок ТОВ «Трейдагропостач - 61».

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, в межах справи про банкрутство було розглянуто справу № 910/16604/17 за позовом ТОВ «Трейдагропостач-61» до ТОВ «Трансджейнт 8» про стягнення 942 400,00 грн.

Так, за наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2020 у справі № 911/4531/15 (911/16604/17) у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 24.11.2020.

У зазначеному судовому рішенні було встановлено, що відповідачем (ТОВ «Трансджейнт 8») підтверджено факт виконання своїх зобов`язань щодо повернення позивачу (ТОВ «Трейдагропостач-61») отриманої фінансової допомоги за Договором б/№ від 16.12.2014 в повному обсязі та спростовано доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості у сумі 942 400,00 грн.

Крім того, відповідно до виписки ТОВ «Трейдагропостач-61» по рахунку № НОМЕР_1 , товариством перераховано ПП «Аллат Інтернешнл» із призначенням платежу «сплата зг. Договору ZAL-11 від 27.06.2009, без ПДВ» наступні грошові кошти: 08.09.2014 - 40 000 000,00 грн; 11.12.2014 - 40 000 000,00 грн; 12.12.2014 - 32 934 493,55 грн; 16.12.2014 - 8 000 000,00 грн на загальну суму 120 934 493,55 грн (а.с. 10-18, т. 1).

Проте, матеріали справи не містять та відповідачем не надано договору ZAL-11 від 27.06.2009 укладеного з ПП «Аллат Інтернешнл» на виконання якого боржником були перераховані означені грошові кошти.

За наслідками розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (з урахуванням заяви про зменшення вимог щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника), місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) про стягнення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

В силу ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

У відповідності до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Положення частини другої статті 61 КУзПБ закріплюють та гарантують ліквідатору боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про покладення на винних осіб за доведення боржника до банкрутства субсидіарної відповідальності, що є реалізацією принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Слід вказати, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16 зазначив, що спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності крім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Будучи самостійним різновидом цивільно-правової відповідальності, про що зазначав Верховний суд у своїх постановах, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство застосовується за наявності певних умов: протиправність дій/бездіяльності суб`єкта відповідальності, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю і шкодою, вина.

Будь-яка шкода apriori протиправна і підлягає відшкодуванню, оскільки є порушенням суб`єктивних і законних інтересів інших осіб. А таке порушення, виходячи з основних принципів цивільного права, є неприпустимим. Теоретичною конструкцією, що виражає вказаний підхід, є принцип генерального делікту: будь-який юридичний факт, в результаті якого завдана шкода, презюмується протиправним і має визнаватися деліктом. Спричинення шкоди однією особою іншій є підставою виникнення обов`язку відшкодувати спричинену шкоду.

Відтак, потерпіла особа не повинна доводити ні протиправність дій особи, що спричинила шкоду, ні його винуватість. Їх наявність презюмується. Тому особа, яка завдала шкоди, може звільнятися від відповідальності, коли доведе відсутність протиправності та винуватості. Будь-яка шкода презюмується як протиправна і така, що підлягає відшкодуванню. Сам факт спричинення шкоди характеризує дію, бездіяльність (подію), в результаті яких завдано шкоди, як делікт. Вказана обставина визначає презумпцію протиправності делікта, проте наперед не визначає питання про винуватість особи, що спричинила шкоду та про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) особи та шкодою.

Отже, має бути розподілений і обов`язок по доведенню: потерпілий має довести факт спричинення шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) особи, яка спричинила шкоду, і безпосередньо шкодою, втім звільнений від обов`язку доводити протиправність і вину деліквента - обов`язок по доведенню їх відсутності покладається саме на деліквента.

Необхідно зазначити, що ліквідатором ТОВ «Трейдагропостач-61» арбітражним керуючим Маковим Олександром Віталійовичем доведено як факт спричинення шкоди, так і наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) директора боржника ОСОБА_1 як особи, яка спричинила шкоду, і безпосередньо шкодою, а також доведено наявність негативних наслідків у майновій сфері як боржника, так і кредиторів боржника - осіб, чиї суб`єктивні права порушені, тобто, наявність шкоди: судом встановлено недостатність виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, адже різниця між вартісними показниками ліквідаційної маси та розміром вимог кредиторів становить 3 186 248,47 грн.

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 від ОСОБА_2 було отримано грошові кошти у сумі 485 550,00 грн, підстава передачі яких у відповідних квитанціях зазначена як «повернення фінансової допомоги зг договору №1/10/07-14 від 10.07.2014.». Проте, до банківської установи вказані грошові кошти не здавались та не оприбутковувалися.

При цьому, ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, зарахування їх на банківський рахунок ТОВ «Трейдагропостач - 61».

Крім того, ОСОБА_1 від ТОВ «Трансджейнт 8» через ОСОБА_3 було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 942 400,00 грн, як підстава прийняття коштів зазначено «Повернення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 16.12.2014 №б/н». Однак, до банківської установи вказані грошові кошти не здавались та не оприбутковувалися.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, зарахування їх на банківський рахунок ТОВ «Трейдагропостач - 61».

Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що готівкових коштів від ТОВ «Трансджейнт-8» директор ТОВ «Трейдагропостач-61» не отримував, а на квитанціях до прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ «Трейдагропостач-61», міститься не його підпис, слід зазначити таке.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2020 у справі № 911/4531/15 (910/16604/17) (яке набрало законної сили 24.11.2020), у задоволенні позову ТОВ «Трейдагропостач-61» до ТОВ «Трансджейнт 8» про стягнення 942 400,00 грн відмовлено повністю. Разом з тим, судом у цій справі встановлено, що даними банківської виписки позивача про часткове повернення фінансової допомоги у сумі 94 600,00 грн, а також наданими квитанціями до прибуткових касових ордерів підтверджується повне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення позивачу отриманих за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги б/н від 16.12.2014; суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено факт виконання своїх зобов`язань щодо повернення позивачу отриманої фінансової допомоги за Договором б/н від 16.12.2014 в повному обсязі та спростовано доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості у сумі 942 400,00 грн. Дані обставини є преюдиціальними і не підлягають доказуванню згідно з положеннями ст. 75 ГПК України.

Поміж наведеного, як свідчить виписка по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Трейдагропостач-61», товариством перераховано ПП «Аллат Інтернешнл» з призначенням платежу «сплата зг. Договору ZAL-11 від 27.06.2009, без ПДВ» наступні грошові кошти: 08.09.2014 - 40 000 000,00 грн; 11.12.2014 - 40 000 000,00 грн; 12.12.2014 - 32 934 493,55 грн; 16.12.2014 - 8 000 000,00 грн на загальну суму 120 934 493,55 грн (а.с. 10-18, т. 1).

Проте, матеріали справи не містять і відповідачем не надано договору ZAL-11 від 27.06.2009, укладеного з ПП «Аллат Інтернешнл», на виконання якого боржником були перераховані означені грошові кошти.

Матеріали справи також свідчать (а.с. 51-83 ), що в період з 18.08.2014 по 23.12.2014 було знято з рахунку боржника готівкові кошти у сумі 2 310 000,00 грн з призначенням «господарчі витрати»; зняття 1 076 000,00 грн з них мало місце після продажу всіх активів 21.11.2014.

На підставі договорів купівлі-продажу від 21.11.2014 ТОВ «Трейдагропостач-61» було продано ТОВ «Трансджейнт-8» все належне банкруту нерухоме майно на загальну суму 24 730 488,52 грн, у відповідності до наступних платежів: 10.12.2014 - 913 727,30 грн; 10.12.2014 - 23 816 761,22 грн (а.с. 51-83, т. 3).

На підставі договорів купівлі-продажу від 21.11.2014 ТОВ «Трейдагропостач-61» було продано ТОВ «Трансджейнт-8» всі наявні в банкрута основні засоби на загальну суму 96 204 005,03 грн, відповідно до наступних платежів: 10.12.2014 - 15 269 511,48 грн; 11.12.2014 - 40 000 000,00 грн; 12.12.2014 - 32 934 493,55 грн; 16.12.2014- 8 000 000,00 грн (а.с. 51-83, т. 3).

Слід зазначити, що вказані дії вчинялися у період існування заборгованості перед кредиторами:

- рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 у справі № 910/21059/14 (а.с. 12-14, т. 1) стягнуто з ТОВ «Трейдагропостач-61» на користь ТОВ «Фідленс-Україна» 198 456,60 грн - заборгованості, 6 818,94 грн - пені, 6 903,12 грн - 20 % річних та 4 243,57 грн - судового збору, та встановлено, що заборгованість виникла з договору поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014 в період квітень-травень 2014 року;

- рішенням Господарського суду Київської області від 16.03.2015 у справі № 910/23130/14 (а.с. 16-19, т. 1) стягнуто з ТОВ «Трейдагропостач-61» на користь ТОВ «Фідленс-Україна» 170 150,10 грн, 3 403,00 грн судового збору.

З тексту рішення вбачається, що заборгованість виникла з договору поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014р. в період квітень-жовтень 2014 року.

Заява про визнання кредиторських вимог від 01.12.2015 про грошові вимоги до боржника у сумі 696 645,19 грн, а також судовий збір у сумі 2 436,00 грн, задоволена ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2015 у цій справі (а.с. 74-79, т. 2).

Вказані вимоги є заборгованістю боржника за договором поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014, яка не була охоплена вищевказаними судовими рішеннями, і складається з: заборгованості за процентами за користування товарним кредитом на загальну суму 530 672,95 грн, 20% річних на загальну суму 41 539,95 грн та інфляційних втрат на загальну суму 124 432,29 грн.

- Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2015 у справі № 911/1099/15 (а.с. 122-124, т. 1) позов задоволено частково; стягнуто з боржника на користь ТОВ «О.L.KAR-АГРОЗООВЕТ-СЕРВІС» - 295 497,97 грн основного боргу, 619 87,38 грн інфляційних втрат, 5 647,74 грн 3% річних, 7 262,66 грн судового збору.

З тексту рішення вбачається, що заборгованість виникла з несплати товару, поставленого протягом липня 2014 року.

- Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1971/15 (а.с. 178-180, т. 1) стягнуто з боржника на користь Сільськогосподарського ТОВ «Симиренківське» 1 009 923,16 грн основного боргу, 152 235,54 грн пені, 201 984,63 грн штрафу та 27 282,87 грн судового збору.

З тексту рішення вбачається, що товар Сільськогосподарським ТОВ «Симиренківське» поставлявся боржнику протягом 2014 року, заборгованість за поставлений товар та надані послуги виникла з 01.01.2015.

- Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 (а.с. 163-166, т. 7) визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» у сумах: 3 842,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 68 622,84 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 118 991,00 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

З тексту ухвали вбачається, що заявлені вимоги складалися з 187 613,84 грн - ПДВ по декларації № 9080629030 від 11.02.2015, з терміном сплати 11.02.2015, а також з 68 622,84 грн - нарахування Єдиного соціального внеску з юридичних осіб згідно самостійно задекларованих боржником зобов`язань за період з 22.09.2014 по 20.11.2015.

Також, в матеріалах справи наявний Звіт розпорядника майна ТОВ «Трейдагропостач-61» вих. № 02-01/359 від 01.09.2016 за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника, його становища на ринках та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства (надалі - Звіт) (а.с. 15-29, т. 4).

Згідно з п. 3 розділу 1 Звіту, розпорядником майна проаналізовано фінансово-господарську діяльність боржника на підставі даних, які подавались до органів статистики за останні три роки діяльності, що передували винесенню ухвали про порушення справи про банкрутство (форма № 1-м «Баланс» та форма № 2-м «Звіт про фінансові результати» за 2014 рік). Як свідчить аналіз фінансового стану підприємства (п.п. 2.1. п. 2 розділу II Звіту), підприємство знаходиться в кризовому фінансовому стані. Діяльність підприємства у 2014 році була збитковою.

Відповідно до аналізу необоротних активів (пп. 2.2.1. п. 2 розділу 2 Звіту) протягом періоду, що аналізувався, прослідковувалось значне зменшення необоротних активів на 158 806,70 грн, що в основному спричинено реалізацією основних засобів та незавершених капітальних інвестицій. Протягом 2014 року частка основних засобів в активах підприємства знизилась з 25,24% до 0%. На кінець періоду, що аналізується, у Підприємства фактично відсутні основні засоби, у зв`язку з чим їх реалізація для погашення вимог кредиторів є неможливою.

Проведеним аналізом оборотних засобів встановлено зменшення розміру оборотних засобів на 76 410,70 грн за період 2013-2014 роки, яке відбулося за рахунок зменшення обсягу запасів, поточних біологічних активів, грошових коштів та їх еквівалентів (пп. 2.2.3. п. 2 розділу 2 Звіту).

У п. 3.2. розділу 3 Звіту щодо визначення ознак дій доведення до банкрутства зазначено наступне: «За період з 2013 по 2014 р.р. забезпечення зобов`язань боржника всіма активами та забезпечення зобов`язань боржника оборотними активами значно зменшився. За результатом аналізу фінансового звіту Підприємства вбачається, що спадання наведених показників зумовлено зниженням необоротних активів. У зв`язку з тим, що посадові особи боржника не передали розпоряднику майна бухгалтерську документацію ТОВ «Трейдагропостач-61», у розпорядника відсутня можливість перевірити фінансово-господарські договори підприємства».

Вищевказані обставини у своїй сукупності, свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) директора боржника ОСОБА_1. і безпосередньо шкодою, завданою боржнику та, відповідно, кредиторам боржника.

В свою чергу, керівником боржника ОСОБА_1 не спростовано протиправність своїх дій/бездіяльності та наявність вини у завданні шкоди, в той час як саме на деліквента покладається обов`язок довести відсутність протиправності і відсутність винуватості.

При цьому, будь-яка шкода презюмується як протиправна і така, що підлягає відшкодуванню.

Стосовно вини/винуватості суб`єкта необхідно зазначити, що чинний ЦК України закріпив легальну дефініцію вини (ст. 614), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність, тобто, від супротивного. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, вина у приватно-правових відносинах - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди. У даному визначенні відсутні суб`єктивні характеристики, навпаки, акцентована увага на об`єктивній стороні - чи вжила особа всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання. Вживання всіх залежних від особи заходів є формою поведінки особи, а не її психічного ставлення до своїх дій, яке не має жодного значення для осіб, права яких порушені.

Таким чином, винуватою буде не та особа, яка не зможе спростувати своє бажання чи допущення правопорушення, а та, яка не зможе спростувати законодавчу презумпцію та довести, що вона вчинила всі належні дії для невчинення правопорушення й відвернення його наслідків, і при цьому зовсім не важливо, як вона ставилася до своїх дій.

Однак, у даному випадку, керівником боржника ОСОБА_1 не доведено, що ним були вчинені всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди.

У цьому контексті, слід вказати таке:

- згідно з п. 3 розділу 1 Звіту, посадові особи боржника бухгалтерську документацію розпоряднику не передали, звернення розпорядника залишені без відповіді, місцезнаходження керівних органів та документації боржника не відоме. Аналіз структури грошових потоків підприємства, власного капіталу, дебіторської заборгованості, витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій, інновацій, об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення не було проведено розпорядником майна через непередання керівником боржника бухгалтерської документації підприємства. В п. 3.2. розділу 3 Звіту щодо визначення ознак дій доведення до банкрутства зазначено наступне: «За період з 2013 по 2014 р.р. забезпечення зобов`язань боржника всіма активами та забезпечення зобов`язань боржника оборотними активами значно зменшився. За результатом аналізу фінансового звіту Підприємства вбачається, що спадання наведених показників зумовлено зниженням необоротних активів. У зв`язку з тим, що посадові особи боржника не передали розпоряднику майна бухгалтерську документацію ТОВ «Трейдагропостач-61», у розпорядника відсутня можливість перевірити фінансово-господарські договори підприємства»;

- 16.12.2015 в означеній справі було подано клопотання розпорядника майна боржника Пічахчі С.В. від 14.12.2015 № 2/30 (вх. № 29877/15) про зобов`язання керівника боржника надати арбітражному керуючому Пічахчі С.В. низку документів (а.с. 46-47, т. 2). Ухвалою суду було зобов`язано боржника надати суду письмові пояснення щодо причин невиконання вимог арбітражного керуючого Пічахчі С.В., викладених у розпорядженні від 03.11.2015 № 1-р. Як свідчить клопотання розпорядника майна боржника, керівництвом боржника не виконано вимог арбітражного керуючого щодо передачі документації боржника для здійснення аналізу фінансового становища, викладених у розпорядженні від 03.11.2015 № 1-р.

Відповідно до зазначеного розпорядження арбітражний керуючий Пічахчі С.В. зобов`язав керівництво боржника у п`ятиденний термін з моменту отримання розпорядження надати розпоряднику майна завірені печаткою та підписом посадової особи копії наступних документів: баланси підприємства станом за період з 01.01.2013 по 01.11.2015 включно; звіт про фінансові результати за 10 місяців 2015 року; статут; установчий договір; звіт про власний капітал за формою 5 за період з 01.01.2013 по 01.11.2015; звіт про рух грошових коштів за формою 3 за період з 01.01.2014 по 01.11.2015; витяг з ЄДРПОУ; довідку про наявність заборгованості по заробітній платі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102413937792, вказане поштове відправлення було вручене уповноваженій особі боржника 17.11.2015, проте боржником не було виконано обов`язків, зазначених у розпорядженні арбітражного керуючого, та не було надано витребуваних документів.

Як зазначив розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Пічахчі С.В. невиконання боржником розпорядження № 1-р від 03.11.2015 унеможливлює виконання розпорядником майна покладених на нього обов`язків згідно з ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство та ухвали суду від 03.11.2015 про порушення провадження у вказаній справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2016 в означеній справі клопотання розпорядника майна боржника від 14.12.2015 № 2/30 (вх. № 29877/15) про витребування доказів від боржника задоволено; зобов`язано посадових осіб ТОВ «Трейдагропостач-61» у триденний термін з дати отримання даної ухвали надати розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Пічахчі С.В. та Господарському суду Київської області належним чином засвідчені копії наступних документів: баланси підприємства станом за період з 01.01.2013 по 01.11.2015 включно; звіт про фінансові результати за 10 місяців 2015 року; статут; установчий договір; звіт про власний капітал за формою 5 за період з 01.01.2013 по 01.11.2015; звіт про рух грошових коштів за формою 3 за період з 01.01.2014 по 01.11.2015; витяг з ЄДРПОУ; довідку про наявність заборгованості по заробітній платі.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103252126680, зазначена ухвала була вручена уповноваженій особі боржника 28.01.2016 (а.с. 98-101, т. 2), однак залишилась без реагування керівництвом боржника.

02.02.2016 під час засідання комітету кредиторів боржника було прийнято рішення звернутись до суду з клопотанням про припинення повноважень керівника боржника та покладення відповідних обов`язків на розпорядника майна боржника (протокол № 1 від 02.02.2016).

04.02.2016 було подано клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В. від 03.02.2016 № 34/1 (вх. № 2459/16) про припинення повноважень керівника боржника і покладення виконання обов`язків керівника на розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2016 (а.с. 88-90, т. 2) відсторонив ОСОБА_1., або будь-яку іншу особу, що виконує повноваження керівника боржника, від виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61»; виконання обов`язків керівника ТОВ «Трейдагропостач-61» покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В.; зобов`язано ОСОБА_1 протягом 3 днів з дати отримання даної ухвали передати арбітражному керуючому Пічахчі С.В. бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «Трейдагропостач-61», печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «Трейдагропостач-61», попередив ОСОБА_1 про матеріальну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Проте, вказана вище ухвала суду також залишена ОСОБА_1 без виконання, чим унеможливлено проведення розпорядником майна повного аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника, його становища на ринках та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Доводи відповідача про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, зокрема, не вчинення всіх можливих дій для проведення повторної експертизи з метою отримання інформації щодо факту повернення ТОВ «Трансджейнт-8» грошових коштів в межах справи № 911/4531/15 (910/16604/17); відсутність звернення до ПП «АЛЛАТ ІНТЕРНЕШНЛ» для отриманням договору або для отримання деталей щодо «підозрілої» операції та відсутність звернення з позовом щодо визнання такого правочину фраудаторним; не здійснення вичерпного аналізу договорів та інших правочинів, які були укладені боржником до порушення справи про банкрутство; не надання вичерпного аналізу обставинам відчуження майна заінтересованій особі стосовно боржника - доказам відчуження майна боржника за ціною набагато нижчою від ринкової та без оплати з боку покупця; не зазначення чи призвели дії щодо відчуження спірного майна до неможливості повного або часткового виконання боржником грошових зобов`язань перед іншими кредиторами; посилання на відсутність повного фінансового звіту, без виявлення належних ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій щодо приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, висновку судово-економічної експертизи, на підставі якого можна було б встановити обставини доведення підприємства до стану неплатоспроможності та чинники, які передували цьому, як і причинно-наслідковий зв`язок у діях або бездіяльності конкретних осіб із скрутним фінансовим становищем підприємства; посилання на недоведеність ліквідатором вини ОСОБА_1 у доведенні останнього до банкрутства, є такими, що не спроможні спростувати як винуватість, так і протиправність у діях/бездіяльності ОСОБА_1. як умови для покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, з огляду на мотиви, які викладені вище.

Аналіз змісту та призначення інституту субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство свідчить про те, що не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на відсутність спростування (оскарження) відповідних дій (спростування презумпції правомірності правочину, оскарження ухвалених юридичною особою рішень тощо), оскільки визначальним у застосуванні цієї відповідальності із урахуванням правової конструкції ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, ч. 2 ст. 61 КУзПБ є використання особою належних їй суб`єктивних прав на шкоду інтересам боржника та кредиторів, що призвело до неплатоспроможності боржника, а не спростування правомірності прийнятих нею рішень, вчинених дій та правочинів тощо.

Необхідно вказати, що відповідач не доводить, що шкода боржнику та, відповідно, кредиторам була завдана у зв`язку із ризиками підприємницької/господарської діяльності.

При цьому, судом врахована позиція Верховного Суду, що визначене ч. 2 ст. 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони). Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Враховуючи вище зазначені обставини, суд констатує про наявність складу правопорушення:

- належний суб`єкт: з 14.08.2014 директором ТОВ «Трейдагропостач-61» призначено ОСОБА_1; з 09.12.2014 ОСОБА_1 став єдиним Учасником Товариства;

- належний об`єкт: права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; розмір вимог кредиторів боржника наразі 3 186 248,47 грн;

- об`єктивна сторона, яка знайшла своє відображення діях/бездіяльності ОСОБА_1., які описані вище і призвели до неможливості задоволення вимог кредиторів;

- суб`єктивна сторона, яка полягає у тому, що ОСОБА_1 не доведено, що останнім було вчинено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди, тобто, у винуватості.

Разом з тим, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) боржника та осіб, зазначених у ч. 2 ст. 61 КУзПБ, у широкому загалом часовому проміжку.

Однак, у даному випадку, дії/бездіяльність ОСОБА_1. як керівника боржника не були добросовісними, а відтак, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на керівника (учасника) боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Стосовно застосування строків позовної давності, необхідно вказати наступне.

Так, на переконання ліквідатора, початком перебігу строку позовної давності для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 є 24.11.2020 (дата набрання законної сили рішенням суду у справі № 911/4531/15 (911/16604/17), оскільки в період з 28.09.2017 по 24.11.2020 ліквідатор не мав можливості визначити розмір вимог до керівника боржника ОСОБА_1 , оскільки розмір вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що моментом, з якого ліквідатор банкрута довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства, є дата винесення постанови від 04.10.2016 про визнання боржника банкрутом, а тому, строк позовної давності закінчився 05.10.2019. З огляду на наведені міркування, відповідач просить застосувати строк позовної давності.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 61 КУзПБ одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Водночас, можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

Таким чином, виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 61 КУзПБ.

Разом з тим, оскільки положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Відтак, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20).

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

У даному випадку, визначення різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою стало можливим лише після розгляду справи № 911/4531/15 (910/16604/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» про стягнення 942 400,00 грн.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 порушено провадження у справі № 911/4531/15 (910/16604/17) за вказаним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2020 у справі № 911/4531/15 (910/16604/17) (яке набрало законної сили 24.11.2020), у задоволенні позову відмовлено повністю. Як зазначалось вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем підтверджено факт виконання своїх зобов`язань щодо повернення позивачу отриманої фінансової допомоги за Договором б/№ від 16.12.2014 в повному обсязі та спростовано доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості у сумі 942 400,00 грн.

Отже, початком перебігу строку позовної давності для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 є 24.11.2020 - дата набрання законної сили рішення суду у справі № 911/4531/15 (910/16604/17).

Водночас, заяву про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором подано 17.04.2023, про що свідчить штемпель Господарського суду Київської області (вх. № 7344/23), а відтак, трирічний строк позовної давності ліквідатором не пропущений.

Вищезазначені висновки спростовують доводи ОСОБА_1 про те, про перебіг строку позовної давності до вимог покладення субсидіарної відповідальності починається з ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності для притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що вказаний строк не пропущено.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) залишити без змін.

3. Справу № 911/4531/15 (911/1121/23) повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 19.10.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков