Постанова

від 17.09.2024 по справі 911/4531/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/4531/15 (911/1121/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

судді Погребняка В.Я. (головуючий), суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач-61",

ліквідатор ТОВ "Трейдагропостач-61" (позивач) - арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович,

представник ліквідатора - Приходько Д.В., адвокат

відповідач - Колесник Дмитро Васильович,

представник відповідача - Слободян М.В., адвокат (Ордер АА № 1371399 від 07.11.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 04.08.2023

у складі судді: Гребенюк Т.Д.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 18.10.2023

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Остапенка О.М., Полякова Б.М.,

у справі за заявою

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач-61"

в межах справи № 911/4531/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Прайд"

Приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач-61"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/4531/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач-61" (далі - ТОВ "Трейдагропостач-61", боржник).

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі №911/4531/15, зокрема, затверджено звіт ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового О.В. та ліквідаційний баланс ТОВ "Трейдагропостач-61", станом на 22.07.2022; ліквідовано юридичну особу Банкрута - ТОВ "Трейдагропостач-61"; провадження у справі № 911/4531/15 про банкрутство ТОВ "Трейдагропостач-61" закрито.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі №911/4531/15 змінено, скасовано в частині пунктів 1-5 та пункту 16 резолютивної частини; справу передано до Господарського суду Київської області для розгляду зі стадії ліквідаційної процедури.

4. 17.04.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича (вх. № 7344/23 від 17.04.2023) надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, відповідно до якої ліквідатор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Трейдагропостач-61" грошові кошти у сумі 4 519 322,06 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Трейдагропостач-6" у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства.

5. Відповідно до реєстру вимог кредиторів, кредиторами ТОВ "Трейдагропостач-61" станом на 15.06.2023 є: ТОВ "Бізнес Прайд" (правонаступник ТОВ "Фідленс-Україна"), ПП "O.L.KAR-AEPO3OOBET-CEPBIC", СТОВ "СИМИРЕНКІВСЬКЕ", Головне управління ДПС у Київській області (правонаступник ГУ ДФС у Київській області). Загальний розмір кредиторських вимог до боржника - 3 186 248,47 грн.

6. 29.06.2023 до Господарського суду Київської області від ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшла заява про зменшення вимог щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (вх. № 12557/23), відповідно до якої ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Трейдагропостач-61" у зменшеному розмірі (у порівнянні з первісно заявленим розміром) - 3 186 248,47 грн.

Вказане зменшення ліквідатор обґрунтував зменшенням розміру кредиторських вимог через відмову кредиторів від своїх кредиторських вимог і виключенням їх вимог з реєстру вимог кредиторів.

Судом вказане клопотання визнано обґрунтованим та задоволено.

Короткий зміст вимог

7. Ліквідатор Маковий О.В. зазначає, що з 14.08.2014 директором ТОВ "Трейдагропостач-61" було призначено ОСОБА_1 , який мав право давати обов`язкові для боржника вказівки, зокрема, щодо здійснення перерахування коштів.

8. Відповідно до Статуту ТОВ "Трейдагропостач-61", державну реєстрацію змін якого проведено 09.12.2014, ОСОБА_1 став єдиним учасником Товариства і залишався директором Боржника до тих пір, поки ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2016 у цій справі його не було відсторонено від виконання обов`язків керівника ТОВ "Трейдагропостач-61".

9. Розмір відповідальності ОСОБА_1 ліквідатор визначає як різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою: сума вимог кредиторів відповідно до Реєстру визнаних вимог кредиторів по справі №911/4531/15 ТОВ "Трейдагропостач-61" станом на 15.06.2023 становить 3 186 248,47 грн.; ліквідаційна маса боржника становить - 0 грн. Отже, розмір вимог до особи, яка відповідно до законодавства несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (з урахуванням заяви про зменшення вимог) становить 3 186 248,47 грн.

10. Заперечуючи проти застосування за заявою відповідача ОСОБА_1 позовної давності, ліквідатор Маковий О.В. вказує, що початком перебігу позовної давності для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 є 24.11.2020 (дата набрання законної сили рішенням суду у справі № 911/4531/15 (911/16604/17), оскільки в період з 28.09.2017 по 24.11.2020 ліквідатор не мав можливості визначити розмір вимог до керівника боржника ОСОБА_1 , бо до моменту набрання вказаним рішенням законної сили не було ясності щодо розміру ліквідаційної маси.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі №911/4531/15 (911/1121/23) задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 ;

покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Трейдагропостач-61" у розмірі 3 186 248,47 грн. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_1 ;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Трейдагропостач-61" грошові кошти у розмірі 3 186 248,47 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Трейдагропостач-61" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

12. Судове рішення прийнято з посиланням на приписи статей 3, 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), статей 2, 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), статей 3, 256, 257, 267 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване недоведеністю ОСОБА_1 , що останнім було здійснено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди, тобто, у винуватості.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі №911/4531/15 (911/1121/23) залишено без змін.

14. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що дії/бездіяльність ОСОБА_1 як керівника боржника не були добросовісними, а відтак, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на керівника (учасника) боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Встановлені судами обставини

15. 10.07.2014 між ТОВ "Трейдагропостач-61" в особі директора ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_3 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/10/07-14, згідно умов якого поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 622 000,00 грн. без ПДВ (п.2.1.Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10 лютого 2015 року.

15.1. ТОВ "Трейдагропостач-61" на виконання умов договору перерахувало ОСОБА_3 622 000,00 грн., що підтверджується випискою ТОВ "Трейдагропостач-61" по рахунку № 29600.3.11036.0001. Так, з рахунку було перераховано з призначенням платежу «поповнення картки ОСОБА_3 , зг. Договору фінансової допомоги № 1/10/07-14., без ПДВ» наступні грошові кошти: 10.07.2014 року - 82 000,00 грн.; 08.09.2014 року - 100 000,00 грн.; 07.11.2014 року - 40 000,00 грн.; 23.12.2014 - 250 000,00 грн.; 26.12.2014 - 150 000,00 грн.(а.с.10-18, т.1).

15.2. Випискою по рахунку ТОВ "Трейдагропостач-61" підтверджується повернення ОСОБА_3 коштів у сумі 54 450,00 грн. із призначенням платежу «повернення поворотної фінансової допомоги зг. Дог. № 1/10/07-14 від 10.07.2014» (а.с.10, т.1).

15.3. Щодо повернення решти грошових коштів, наданих ОСОБА_3 як поворотної фінансової допомоги, виписки інформації не містять.

15.4. Зі змісту квитанцій до прибуткового касового ордеру, які містять підпис головного бухгалтера та касира - ОСОБА_6 (а.с.19-22, т.1)., вбачається, що ОСОБА_1 від ОСОБА_3 було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 485 550,00 грн.: квитанція до прибуткового касового ордеру № 46 від 24.12.2014 на суму 112 000,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 37 від 16.10.2014 на суму 85 550,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 49 від 25.12.2014 на суму 138 000,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 53 від 29.12.2014 на суму 150 000,00 грн. Як підставу передачі грошових коштів у вказаних квитанціях зазначено: «повернення фінансової допомоги зг договору №1/10/07-14 від 10.07.2014.».

15.5. Грошові кошти, отримані від ОСОБА_3 у сумі 485 550,00 грн. до банківської установи не здавались та не оприбутковувалися.

15.6. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, переведення їх на банківський рахунок ТОВ "Трейдагропостач- 61".

16. 16.12.2014 між ТОВ "Трейдагропостач-61" (сторона-1) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ "Трансджейнт 8" (сторона-2) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № б/н про надання безповоротної фінансової допомоги.

16.1. За змістом п. 2.1. Договору, сторона-1 зобов`язується передати стороні-2 грошові кошти на поворотній безвідсотковій (безоплатній) основі в розмірі 1 037 000,00 грн. у безготівковій та/або готівковій формі. Строк повернення поворотної фінансової допомоги стороні-2 по (нечитабельна дата) грудня 2017 року (п.3.1. Договору).

16.2. ТОВ "Трейдагропостач-61" на виконання умов договору перерахувало ТОВ "Трансджейнт 8" 1 037 000,00 грн., що підтверджується випискою ТОВ "Трейдагропостач-61" по рахунку № 29600.3.11036.0001. Так, з рахунку було перераховано з призначенням платежу «сплата коштів зг. Договору фінансової допомоги №б/н від 16.12.2014., без ПДВ» наступні грошові кошти: 16.12.2014 року - 2 000,00 грн.; 17.12.2014 року - 120 000,00 грн.; 18.12.2014 року - 150 000,00 грн.; 19.12.2014 - 150 000,00 грн.; 23.12.2014 - 150 000,00 грн.; 29.12.2014 - 400 000,00 грн.; 30.12.2014 - 65 000,00 грн. (а.с.10-18, т.1).

16.3. У виписці ТОВ "Трейдагропостач-61" по рахунку знайшло відображення повернення ТОВ "Трансджейнт 8" коштів у сумі 94 600,00 грн. із призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги зг. Дог. №б/н від 16.12.2014 (а.с.18, т.1).

16.4. Зі змісту квитанцій до прибуткового касового ордеру, які містять підпис головного бухгалтера та касира - ОСОБА_6 (а.с. 26-36 т.1)., вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ "Трансджейнт 8" через ОСОБА_4 було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 942 400,00 грн., що підтверджується: квитанцією до прибуткового касового ордеру № 48 від 25.12.2014 на суму 118 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру №52 від 26.12.2014 на суму 124 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 06.01.2015 на суму 85 000,00 грн. ; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 09.01.2015 на суму 67 000,00 грн. ; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 14.01.2015 на суму 105 000,00 грн. ; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8 від 16.01.2015 на суму 86 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 22.01.2015 на суму 86 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14 від 27.01.2015 на суму 105 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17 від 30.01.2015 на суму 82 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 04.02.2015 на суму 35 000,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 22 від 09.02.2015 на суму 49 400,00 грн. Як підстава прийняття коштів зазначено «Повернення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 16.12.2014 №б/н».

16.5. Грошові кошти, отримані від ТОВ "Трансджейнт 8" через ОСОБА_4 у загальній сумі 942 400,00 грн., до банківської установи не здавались та не оприбутковувалися.

16.6. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про оприбуткування вказаних готівкових коштів, переведення їх на банківський рахунок ТОВ "Трейдагропостач- 61".

17. В межах справи про банкрутство було розглянуто позов ТОВ "Трейдагропостач-61" до ТОВ "Трансджейнт 8" про стягнення 942 400,00 грн., номер справи № 910/16604/17.

Рішенням від 03.07.2020 у задоволенні позову у справі № 911/4531/15 (911/16604/17) відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 24.11.2020.

В означеному рішенні судом встановлено, що відповідачем (ТОВ "Трансджейнт 8") підтверджено факт виконання своїх зобов`язань щодо повернення позивачу (ТОВ "Трейдагропостач-61") отриманої фінансової допомоги за Договором б/ № від 16.12.2014 в повному обсязі та спростовано доводи позивача про наявність у Відповідача заборгованості у сумі 942 400,00 грн.

18. Згідно з випискою ТОВ "Трейдагропостач-61" по рахунку №29600.3.11036.0001, товариством перераховано ПП "Аллат Інтернешнл" з призначенням платежу «сплата зг. Договору ZAL-11 від 27.06.2009, без ПДВ» наступні грошові кошти: 08.09.2014 року - 40 000 000,00 грн.; 11.12.2014 року - 40 000 000,00 грн.; 12.12.2014 року - 32 934 493,55 грн.; 16.12.2014 - 8 000 000,00 грн. на загальну суму 120 934 493,55 грн. (а.с.10-18, т.1).

18.1. Матеріали справи не містять і відповідачем не надано договору ZAL-11 від 27.06.2009 укладеного з ПП "Аллат Інтернешнл" на виконання якого боржником були перераховані означені грошові кошти.

19. Матеріали справи також свідчать, що в період з 18.08.2014 по 23.12.2014 було знято з рахунку боржника готівкові кошти у сумі 2 310 000,00 грн. з призначенням «господарчі витрати»; зняття 1 076 000,00 грн. з них мало місце після продажу всіх активів 21.11.2014.

20. На підставі договорів купівлі-продажу від 21.11.2014 ТОВ "Трейдагропостач-61" було продано ТОВ "Трансджейнт-8" все належне банкруту нерухоме майно.

21. Вказані дії вчинялися у період існування заборгованості перед кредиторами:

21.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 у справі № 910/21059/14 (а.с. 12-14, т. 1) стягнуто з ТОВ "Трейдагропостач-61" на користь ТОВ "Фідленс-Україна" 198 456,60 грн. - заборгованості, 6 818,94 грн. - пені, 6 903,12 грн. - 20 % річних та 4 243,57 грн. - судового збору, та встановлено, що заборгованість виникла з договору поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014 в період квітень-травень 2014 року;

21.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.03.2015 у справі № 910/23130/14 (а.с. 16-19, т. 1) стягнуто з ТОВ "Трейдагропостач-61" на користь ТОВ "Фідленс-Україна" 170 150,1 грн., 3 403,00 грн. судового збору.

З тексту рішення вбачається, що заборгованість виникла з договору поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014р. в період квітень-жовтень 2014 року.

21.3. Заява про визнання кредиторських вимог від 01.12.2015 про грошові вимоги до боржника у сумі 696 645,19 грн., а також судовий збір у сумі 2 436,00 грн. задоволена ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2015 у цій справі (а.с. 74-79, т. 2).

Вказані вимоги є заборгованістю боржника за договором поставки Д-3 на умовах товарного кредиту № 276-УМ від 06.02.2014, яка не була охоплена вищевказаними судовими рішеннями, і складається з: заборгованості за процентами за користування товарним кредитом на загальну суму 530 672,95 грн., 20% річних на загальну суму 41 539,95 грн. та інфляційних втрат на загальну суму 124 432,29 грн.

21.4. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2015 у справі № 911/1099/15 (а.с. 122-124, т. 1) позов задоволено частково; стягнуто з боржника на користь ТОВ "О.L.KAR-АГРОЗООВЕТ-СЕРВІС" - 295 497,97 грн. основного боргу, 61 987,38 грн. інфляційних втрат, 5 647,74 грн. 3% річних, 7 262,66 грн. судового збору.

З тексту рішення вбачається, що заборгованість виникла з несплати товару, поставленого протягом липня 2014 року.

21.5. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1971/15 (а.с. 178-180, т. 1) стягнуто з боржника на користь Сільськогосподарського ТОВ "Симиренківське" 1 009 923,16 грн. основного боргу, 152 235,54 грн. пені, 201 984,63 грн. штрафу та 27 282,87 грн. судового збору.

З тексту рішення вбачається, що товар Сільськогосподарським ТОВ "Симиренківське" поставлявся боржнику протягом 2014 року, заборгованість за поставлений товар та надані послуги виникла з 01.01.2015.

21.6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 (а.с. 163-166, т. 7) визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "Трейдагропостач-61" у сумах: 3 842,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 68 622,84 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 118 991,00 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

З тексту ухвали вбачається, що заявлені вимоги складалися з 187 613,84 грн. - ПДВ по декларації № 9080629030 від 11.02.2015, з терміном сплати 11.02.2015, а також з 68 622,84 грн. - нарахування Єдиного соціального внеску з юридичних осіб згідно самостійно задекларованих боржником зобов`язань за період з 22.09.2014 по 20.11.2015.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

22. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) Господарського суду Київської області, з вимогою скасувати оскаржені судові акти, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/4531/15(911/1121/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023.

24. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 911/4531/15(911/1121/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 16.01.2024 року.

25. 18.12.2023 до Верховного Суду від ТОВ "Трейдагропостач-61" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшов відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

26. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2024 зупинено касаційне провадження у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20 (906/1113/21) з розгляду касаційною скаргою засновника ТОВ "Агроуспіх-1" - ОСОБА_5 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 та офіційного оприлюднення постанови у цій справі.

27. 19.06.2024 Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийнято постанову у справі № 906/1155/20 (906/1113/21): касаційну скаргу засновника ТОВ "Агроуспіх-1" - ОСОБА_5 задоволено частково; мотивувальну частину постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) змінено.

28. Верховний Суд у вказаній постанові виснував:

28.1. висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ);

28.2. до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом;

28.3. встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. В цьому висновку Суд відступив від раніше викладеної правової позиції Верховного Суду в питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

29. 20.08.2024 від ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшло клопотання про поновлення касаційного провадження у справі № 911/4531/15 (911/1121/23).

30. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 911/4531/15 (911/1121/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023.Розгляд касаційної скарги призначено на 17.09.2024.

31. У зв`язку із відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024).

32. В судовому засіданні 17.09.2024 представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд скасувати оскаржені судові рішення, ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

33. Представник ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича в засіданні 17.09.2024, проти вимог скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу. Просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.

34. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

35. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (17.09.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 17.09.2024.

36. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 911/4531/15 (911/1121/23) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

37. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не враховано висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду положень частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України викладених у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, постанові від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22), постанові від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20, постанові від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19, постанові від 07.03.2023 у справі № 911/101/21 (911/3174/21), постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09, постанови від 30.01.2018 у справі № 923/862/15.

Доводи позивача

(ліквідатор ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражний керуючий Маковий О.В.)

38. Позивач доводить:

38.1. недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів (ліквідаційна маса становить 0,00 грн., що не заперечується відповідачем);

38.2. наявність ознак доведення боржника до банкрутства;

38.3. встановлені судами дії вчинялися у період існування заборгованості перед кредиторами;

38.4. відповідач не надав жодних доказів і пояснень щодо того, як здійснювалася ним господарська діяльність, не пояснив економічний зміст транзакцій на користь ПП "Аллат Інтернешнл", не спростував дійсність квитанцій до прибуткових касових ордерів, за якими він отримав готівку від інших суб`єктів господарювання, не обґрунтував використання готівкових коштів, знятих з рахунку боржника на "господарські витрати" та не надав відповідних підтверджуючих документів;

38.5. у ліквідатора (як і у розпорядника майна) відсутні будь-які бухгалтерські та господарські документи боржника з вини відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

39. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

39.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Предметом касаційного розгляду є правомірність покладення на керівника, єдиного учасника ТОВ "Трейдагропостач-61" ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

41. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

42. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

43. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

44. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

45. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

46. Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

47. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства.

48. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

48.1. Водночас, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

49. Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

50. У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ від 21.10.2019 (частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

51. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-ІХ, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

52. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).

53. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора (кредитора) покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

54. Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

55. Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

56. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

57. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

58. Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

59. До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

60. Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

61. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16.

62. Крім того, означена позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство КГС у справі №906/1155/20(906/1113/21) (постанова від 19.06.2024).

63. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

64. Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

65. Наведений перелік прикладів не є вичерпним. Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

66. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

67. Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

68. Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Суд наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

69. Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС у складі Верховного Суду у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) (постанова від 19.06.2024) виснували, що навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

За висновками Суду: "до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом.".

70. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

70.1. Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

70.2. У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.

70.3. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

70.4. Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

71. Відтак, за встановлених судами обставин (пункти 15-21 цієї Постанови), слід констатувати про наявність складу правопорушення:

- належний суб`єкт: з 14.08.2014 директором ТОВ "Трейдагропостач-61" призначено ОСОБА_1 ; з 09.12.2014 ОСОБА_1 став єдиним Учасником Товариства;

- належний об`єкт: права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; розмір вимог кредиторів боржника наразі 3 186 248,47 грн;

- об`єктивна сторона, яка знайшла своє відображення діях/бездіяльності ОСОБА_1 (пункти 15-21 цієї Постанови) призвели до неможливості задоволення вимог кредиторів;

- суб`єктивна сторона, яка полягає у тому, що ОСОБА_1 не доведено, що останнім було вчинено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди, тобто, у винуватості.

72. Проте, ОСОБА_1 встановлені обставини та висновки судів попередніх інстанцій не спростовані, не доведено суду відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та свою добросовісність.

73. Щодо застосування строків позовної давності, колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

73.1. Судова палата дійшла висновку, що за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності, відтак, встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

73.2. Дійшовши зазначеного висновку, Суд відступив від раніше викладеної правової позиції Верховного Суду в питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

74. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що трирічний строк позовної давності, враховуючи обставини щодо розгляду справи №911/4531/15 (910/16604/17), ліквідатором не пропущений є правильним.

75. Аргументи касаційної скарги про неврахування судами обставин вказаних скаржником відхиляються колегією суддів як такі, що за своєю суттю зводяться не до питання застосування норм права, а фактично до встановлення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції.

76. Однак, відповідно до меж розгляду справ судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, зокрема частини другої названої статті, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.

78. Водночас колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке:

78.1. Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

78.2. Законодавцем передбачено, що стягнені господарським судом суми із засновників (керівника) боржника як субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом КУзПБ (абзац 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).

78.3. Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею..

78.4. Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

78.5. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

78.6. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

78.7. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

78.8. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

78.9. Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

78.10. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

78.11. Згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

78.12. Сторонами же в основному провадженні справи про банкрутство, відповідно до статті 1 КУзПБ є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

78.13. Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).

78.14. При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

78.15 У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок за яким, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

78.16. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/3554/17 (911/401/21) вважає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, тобто в окремому позовному порядку, з визначенням відповідного суб`єктного складу сторін спору.

78.17. Хоча КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документу, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду по суті заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала або рішення, на переконання колегії суддів, має застосовуватися положення абзацу 3 частини 2 статті 7 КУзПБ, а саме за результатами розгляду заяви ухвалюватися рішення.

Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.09.2024 у справі № 917/257/19.

79. За результатами розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Трейдагропостач-61" арбітражного керуючого Макового О.В. судом першої інстанції було прийнято судове рішення у формі ухвали, проте означені недоліки не призвели до прийняття по суті неправильного рішення.

Щодо доводів касаційної скарги

80. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

81. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

82. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

85. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

86. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №911/4531/15 (911/1121/23) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський