Рішення

від 20.10.2023 по справі 904/3992/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3992/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши без повідомлення (виклику) представників сторін заяву "Пауерелектрік" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" (м. Дніпро)

про стягнення грошових коштів

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 86318,68грн, з якої: 52035,76грн основного боргу, 25312,69грн інфляційних збитків, 4658,58грн трьох відсотків річних, 4311,65грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 86318,68грн, з якої: 52035,76грн основного боргу, 25312,69грн інфляційних збитків, 4658,58 трьох відсотків річних, 4311,65грн пені задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" заборгованість у загальній сумі 86318,68грн, з якої: 52035,76грн - основного боргу, 25312,69грн - інфляційних збитків, 4658,58грн - трьох відсотків річних, 4311,65грн - пені, 2684,00грн витрат по сплаті судового збору.

27.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" надійшла заява з доказами про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України у розмірі 5000,00грн.

За змістом частини першої, третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою суду від 17.10.2023 подану позивачем заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду в тому ж порядку, що й розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Про відкриття судового провадження за вказаною заявою учасників справи повідомлено електронним засобом зв`язку.

Дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" (надалі замовник, клієнт, позивач) та Адвокатом Гніденко Ольгою Миколаївною (надалі виконавець, адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №02/06-2023 (надалі договір) (а.с. 33-35 том 1).

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат на підставі ст. 59 Конституції України, та діючи відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» приймає па себе зобов`язання надавати клієнту наступну правову допомогу:

а) представляти та захищати інтереси клієнта в усіх державних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ, прокуратури. Служби безпеки України та інших правоохоронних, наглядових і контролюючих органів.

б) здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, господарських судах всіх інстанцій, адміністративних та третейських судах. Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті України та Конституційному суді України під час здійснення судочинства:

в) приймати участь та захищати інтереси клієнта при проваджені справ в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного та конституційного судочинства, з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни розміру позовних вимог, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень суду, подання апеляційних, касаційних скарг, інших передбачених законодавством скарг, клопотань та заяв.

г) надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, надавати послуги при укладенні угод цивільно-правового характеру;

д) складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру, посвідчувати копії документів по справам, які перебувають в провадженні адвоката;

є) надавати правову допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань;

ж) здійснювати інші види правової допомоги, не заборонені законом.

Розмір оплати за правову допомогу (сума гонорару адвоката) встановлюється у фіксованому розмірі за погодженням між «Клієнтом» та «Адвокатом», в залежності від обсягу роботи Адвоката, витраченого часу та складності доручення (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 остаточна сума гонорару «Адвоката» визначається підписаним сторонами звітом про виконану «Адвокатом» роботу та/або Актом виконаних робіт до цього договору. «Клієнт» зобов`язується сплатити «Адвокату» суму гонорару за правову допомогу, визначену звітом та/або актом протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами Звіту про виконану роботу та/або Акту виконаних робіт. У випадку відмови «Клієнта» підписати Звіт та/або Акт виконаних робіт, «Клієнт» зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання звіту/акту виконаних робіт надати «Адвокату» свої вмотивовані зауваження/заперечення до звіту/акту в письмовій формі. У випадку ненадання у встановлений даним пунктом договору строк письмових зауважень/заперечень, звіт/акт виконаних робіт вважаються погодженими «Клієнтом», а сума гонорару «Адвокату» визначеною сторонами. Сторони мають право одразу визначити остаточну суму гонорару «Адвоката» або встановити інші умови оплати роботи «Адвоката» (погодинна оплата) та строки оплати, уклавши додаткову угоду до даного договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 договору).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано копію договору про надання правової допомоги №02/06-2023 від 19.06.2023, копію ордеру серії АА №1307883 від 17.07.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000632 від 15.07.2019 та копію квитанції №2028674 від 14.07.2023, копія якої також була подана представником позивача разом із заявою про відшкодування суми судових витрат (а.с. 33-38, 78 том 1).

Посилаючись на копії зазначених документів позивач заявляє до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 5000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які подані заявником, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Пауерелектрік" з наступних підстав.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги №02/06-2023 від 19.06.2023 передбачено складення акту виконаних робіт за результатами надання юридичної допомоги. Позивач не надав до матеріалів підписаний акт виконаних робіт, як під час звернення із позовною заявою, так і в строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Представником позивача в якості понесення витрат на правову допомогу була надана квитанція №2028674 від 14.07.2023, однак на підставі поданої квитанції не можливо встановити платника коштів і за який вид робіт вони сплачені.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн у зв`язку з їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 20.10.2023.

Суддя В.О. Татарчук