Постанова

від 13.05.2024 по справі 904/3992/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Дніпро

Справа № 904/3992/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 (прийняте суддею Татарчуком В.О.) у справі № 904/3992/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал"

про стягнення грошових кошті

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 86 318, 68 грн, з якої: 52035, 76 грн основного боргу, 25 312, 69 грн інфляційних збитків, 4 658, 58 грн трьох відсотків річних, 4 311, 65 грн пені.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 у цій справі, позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" заборгованість у загальній сумі 86 318, 68 грн, з якої: 52 035, 76 грн - основного боргу, 25 312, 69 грн - інфляційних збитків, 4 658, 58 грн - трьох відсотків річних, 4 311, 65 грн - пені, 2 684, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідач оплату за виконанні роботи не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 52 035, 76 грн.

Також суд визнав законними й обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 86 318, 68 грн, з якої: 52 035, 76 грн - основного боргу, 25 312, 69 грн - інфляційних збитків, 4 658, 58 грн - трьох відсотків річних, 4 311, 65 грн - пені.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 у справі № 904/3992/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, постановите нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в загальному розмірі 86 318, 68 грн, з якої: 52 035, 76 грн основного боргу, 25 312, 69 грн інфляційних збитків, 4 658, 58 трьох відсотків річних, 4 311, 65 грн пені відмовити в повному обсязі.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що гідно з Специфікації робіт, матеріалів та обладнання який є додатком 2 до Договору, Сторонами погоджено не тільки виконання підрядних робіт, а й придбання відповідачем товарів таких як Щит ввідно-розподільчий ГРЩ1 (комплектація БАТОН), Щит ввідно-розподільчий ГРЩ 2 комплектація СТІС, лічильник НІК 2303 АРТ Т 1400.МС.11 та інше.

На переконання відповідача, враховуючи те, що позивачем окрім робіт здійснювалось також постачання товарів, а саме Щит ввідно-розподільчий ГРЩ1 (комплектація БАТОН), Щит ввідно-розподільчий ГРЩ 2 комплектація CNC, лічильник НІК 2303 АРТ Т 1400.МС.11, Договір підряду №170920 від 17.09.2020 є змішаним договором в розумінні ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Апелянт вказує, що позивачем не надано до суду жодних належних доказів передачі відповідачеві товарів визначених у специфікації робіт, матеріалів та обладнання який є додатком 2 до Договору, а саме видаткових накладних або товаро-транспортних накладних, документів на товар, що підтверджують його гарантійний строк та інше.

В той же час позивачем не надано до суду першої інстанції податкових накладних які б підтвердили факт вчинення господарської операції.

На думку скаржника, надання суду копії Листа-вимоги позивача від 20 січня 2022 року № 37 з доказами його направлення на адресу відповідача не є належним доказом на думку останнього, так як вказане відправлення неможливо відслідити на сайті АТ "Укрпошта", що ставить під сумнів фактичне направлення цього Листа-вимоги від 20 січня 2022 року № 37 на адресу відповідача.

5.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що за укладеним договором позивач не зобов`язувався передавати відповідачеві матеріали та обладнання в якості товару, а був зобов`язаний їх використати для виконання погоджених робіт та передати відповідачеві результат робіт.

На переконання позивача, підписаний позивачем та відповідачем Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 74 від 16.11.2020 без претензій та зауважень зі сторони відповідача, свідчить про прийняття відповідачем результату виконаних позивачем робіт з використаними матеріалами та обладнанням, погодженим сторонами в додатку 2 до Договору на загальну суму 830 089, 76 грн.

За доводами скаржника, поведінка відповідача щодо невиконання своїх зобов`язань за Договором є недобросовісною, відповідач свідомо ухиляється від розрахунку за виконані роботи з позивачем з 2021 року.

Позивач вказує, що 20 січня 2022 року позивачем було направлено на юридичну адресу Відповідача Лист- вимогу № 37, відповідно до якої позивач вимагав від відповідача негайної оплати заборгованості перед позивачем в сумі: 52 035, 76 грн за вказаними в листі банківськими реквізитами. 13 липня 2022 року позивачем було направлено відповідачеві Претензію № 169, відповідно до якої позивач пропонував відповідачеві задовольнити вимоги даної претензії в добровільному та досудовому порядку, шляхом перерахування грошових коштів в сумі: 52 035, 76 грн за вказаними у претензії банківськими реквізитами.

Відповіді на Лист-вимогу та претензію позивачем не було отримано, грошових коштів відповідачем не було сплачено, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач наголошує, що у апеляційній скарзі відповідач зазначив, що Лист-вимога № 37 від 20.01.2022 не відслідковується за трекінгом АТ "Укрпошта", але при цьому відповідач не заперечує факт отримання цього листа, не заперечує факт виконання позивачем робіт за укладеним Договором, а також не заперечує факт наявності заборгованості відповідача за даним договором.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 у справі № 904/3992/23; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7.Встановлені судом обставини справи.

17.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пауерелектрік" (далі підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" (далі замовник, відповідач) укладено договір підряду №170920 (далі договір).

За змістом пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати електромонтажні роботи з електропостачання об`єкту "Зовнішнє електропостачання приміщень дослідної дільниці перспективних досліджень титану за адресою: м. Київ, провулок Мисливський, 1-Б літ. "В" (далі об`єкт) " (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Власником результату робіт є замовник.

Пунктом 1.5 договору сторони визначили, що підрядник приступає до виконання обумовлених цим договором робіт з моменту підписання сторонами цього договору та одержання передоплати відповідно до умов п. 2.4 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна цього договору складається із загальної вартості робіт, матеріалів та обладнання відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток 1 до цього договору) та становить 830089,76грн (вісімсот тридцять тисяч вісімдесят дев`ять грн 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 138348,29грн (сто тридцять вісім тисяч триста сорок вісім грн 29 коп.). Плата за виконання робіт здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, який зазначений в п. 10 договору.

Згідно з п. 2.2 договору договірна ціна є твердою, включає вартість робіт, матеріалів та обладнання, і може змінюватися лише у випадку:

2.2.1. Зміни обсягів і складу Робіт;

2.2.2. Зміни погодженої специфікації робіт, матеріалів та обладнання (додаток 2 до цього договору).

Будь-які зміни до умов цього договору, у тому числі зміни ціни договору або вартості робіт, оформляються сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору, з моменту її підписання повноважними представниками сторін та скріплення їх печатками стає невід`ємною частиною договору (п. 2.3 договору).

Після підписання сторонами цього договору, замовник впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від підрядника, сплачує підряднику передоплату за роботи у розмірі 498054,00грн (чотириста дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 83009,00грн, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок підрядника (п. 2.4 договору).

Відповідно до п .2.5 договору після виконання підрядником повного комплексу робіт та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт підрядник готує та видає замовникові рахунок на остаточну оплату робіт. Замовник впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вищезазначеного рахунку на остаточну оплату робіт перераховує на рахунок підрядника відповідну суму грошових коштів, що складає 332035,76грн (триста тридцять дві тисячі тридцять п`ять грн 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 55339,29грн (п`ятдесят п`ять тисяч триста тридцять дев`ять грн 29 коп.).

Складання акту здачі-приймання виконаних робіт покладається на підрядника (п. 2.6 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 3.1 договору).

Строк виконання робіт за цим договором становить 20 (двадцять) робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору та одержання Підрядником авансового платежу відповідно до умов договору (п. 3.2 договору).

Пунктом 5.7 договору визначено, що у випадку порушення замовником строку оплати вартості робіт на строк понад 15-ти календарних днів, останній сплачує підрядникові, на його письмову вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

17.09.2020 між сторонами підписано додаток 1 "Протокол погодження договірної ціни" (а.с. 14 том 1) та додаток 2 "Специфікація робіт, матеріалів та обладнання" (а.с. 15, 16 том 1) до договору підряду №170920 від 17.09.2020.

Позивач вистав відповідачу рахунок на оплату №83 від 17.09.2020 (а.с. 17 том 1).

Відповідач на виконання умов п. 2.4 договору здійснив передоплату за роботи у розмірі 498054,00грн (а.с. 20 том 1).

На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 830089,76грн, на підтвердження чого надав підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №74 від 16.11.2020 (а.с. 18 том 1).

Позивач на виконання п. 2.5 договору виставив відповідачу рахунок на оплату №101 від 16.11.2020 на суму 332035,76грн (а.с. 19 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався за виконані роботи частково у сумі 280000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

№131 від 30.11.2020 на суму 100000,00грн,

№146 від 24.12.2020 на суму 130000,00грн,

№178 від 25.03.2021 на суму 50000,00грн (а.с. 21-23 том 1).

Позивач зазначає, що відповідач, згідно з п. 2.5 договору, повинен був розрахуватися за виконані роботи до 07.12.2020 включно.

Однак, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 52035,76грн, що і є причиною виникнення спору.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за виконані роботи, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору підряду, строк його дії, умови виконання робіт, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості виконаних робіт. Таких доказів не подано і до суду апеляційної інстанції.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття виконаних робіт за зазначеним актом відповідачем також не заявлено.

Таким чином, позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку підрядника за договором підряду виконати роботи відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цих робіт.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що враховуючи визначений контрагентами у пункті 2.5 договору порядок розрахунків за виконані роботи, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за наведеним актом, строк оплати є таким, що настав 07.12.2020, прострочка з 08.12.2020.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 52 035, 76 грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено. Як не встановлено вказаних обставин і в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 52 035, 76 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання на скаржника на те, що укладений договір є змішаним, а позивачем не було подано до суду доказів передачі відповідачу товару визначеного у специфікації робіт, є безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 ЦК України). Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина третя статті 843 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна цього договору складається із загальної вартості робіт, матеріалів та обладнання відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток 1 до цього договору) та становить 830 089, 76 грн (вісімсот тридцять тисяч вісімдесят дев`ять грн 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 138 348, 29 грн (сто тридцять вісім тисяч триста сорок вісім грн 29 коп.).

Згідно з п. 2.2 договору договірна ціна є твердою, включає вартість робіт, матеріалів та обладнання.

Враховуючи наведене, позивачем та відповідачем було погоджено електромонтажні роботи, які позивач зобов`язався виконати, було погоджено договірну ціну даних робіт, що складає 830 089, 76 грн та погоджено специфікацію самих робіт, матеріалів та обладнання, які позивач зобов`язався використати для досягнення результату робіт, що підтверджується підписаним сторонами договором підряду з додатком 1 (договірна ціна) та додатком 2 (специфікацію робіт, матеріалів та обладнання).

Таким чином, за даним Договором позивач не зобов`язувався передавати відповідачеві матеріали та обладнання в якості товару, а був зобов`язаний їх використати для виконання погоджених робіт та передати відповідачеві результат робіт.

В свою чергу, підписаний позивачем та відповідачем Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 74 від 16.11.2020 без претензій та зауважень зі сторони відповідача, свідчить про прийняття відповідачем результату виконаних позивачем робіт з використаними матеріалами та обладнанням, погодженим сторонами в додатку 2 до Договору на загальну суму 830 089, 76 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідач не заперечує факт виконання позивачем робіт за укладеним Договором, а також не заперечує факт наявності заборгованості відповідача за даним договором.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 5.7 договору в розмірі 4311,65грн, 3% річних 4658,58грн, інфляційні втрати 25312,69грн, які розраховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (розрахунок - а.с. 3-6 том 1).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.7 договору, у випадку порушення замовником строку оплати вартості робіт на строк понад 15-ти календарних днів, останній сплачує підрядникові, на його письмову вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, позивачем за порушення строків оплати за виконані роботи нараховано до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 4311,65грн за загальний період з 24.12.2020 по 23.05.2021, з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та заявленого періоду нарахування позивача, судом першої інстанції встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. При здійсненні перерахунку судом встановлено, що загальна сума пені буде більшою ніж заявлена, а саме 4 761, 13грн.

Однак, враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заявлена позивачем пеня у сумі 4 311, 65грн за загальний період з 24.12.2020 по 23.05.2021.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у сумі 25 312, 69 грн за загальний період з грудня 2020 року по червень 2023 року та 3% річних у сумі 4 658, 58 грн за загальний період з 08.12.2020 по 14.07.2023.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та заявленого періоду нарахування позивача, судом першої інстанції встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. При здійсненні перерахунку судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат буде більшою ніж заявлена, а саме 25347,05грн.

Однак, враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заявлені позивачем інфляційні втрати у сумі 25 312, 69 грн за загальний період з грудня 2020 року по червень 2023 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та заявленого періоду нарахування позивача, судом першої інстанції встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. При здійсненні перерахунку судом встановлено, що загальна сума 3% річних буде більшою ніж заявлена, а саме 4 668, 48грн.

Однак, враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 4 658, 58грн за загальний період з 08.12.2020 по 14.07.2023.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 86 318, 68 грн, з якої: 52 035, 76 грн - основного боргу, 25 312, 69 грн - інфляційних збитків, 4 658, 58 грн - трьох відсотків річних, 4 311, 65 грн - пені.

Встановлені вище обставини, спростовують доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 у справі № 904/3992/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 у справі № 904/3992/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велта Тайтеніум Метал".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяЛ.А. Коваль

СуддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є. Чередко