Рішення
від 06.10.2023 по справі 924/1006/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2023 р. Справа № 924/1006/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького м.Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1. Хмельницької міської ради м. Хмельницький

2. Західного офісу Державної аудиторської служби України м. Львів

3. Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 та стягнення 127 226,00 грн

Учасники процесу:

прокурор: Лежнін І.О. - прокурор Хмельницької обласної прокуратури

позивач 1: не з`явився

позивач 2: Нестерук М.П. - представник, діє на підставі відомостей, внесених в ЄДР

позивач 3: не з`явився

відповідач: Несторук О.С. - юрисконсульт, діє на підставі наказу № 6-1 від 02.01.2020, Положення про структурний підрозділ Хмельницький ЦОК, наказу № 141-к від 03.12.2019,

Рішення приймається 06.10.2023, оскільки в судовому засіданні 25.09.2023 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 28.12.2022 надійшла позовна заява заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1.Хмельницької міської ради, 2. Західного офісу Державної аудиторської служби України, 3. Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 та стягнення 127226,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії. За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ "Хмельницькенергозбут" визнано переможцем закупівлі із найнижчою ціновою пропозицією та 18.01.2022 між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ТОВ "Хмельницькенергозбут" укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №22100690 зі строком дії з 18.01.2022 по 31.12.2022. Обсяги закупівлі в розділі 2 "Предмет договору" сторонами не зазначені та містяться лише в додатку 1 до договору - "комерційна пропозиція" - 509 000 кВт. Ціна договору становить 2 519 702,69 грн в т.ч. ПДВ та визначається у додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція" (п. п.5.1, 5.2 договору). Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі та вартість послуг з розподілу електричної енергії. Інформація про розмір тарифу на вказані послуги міститься в додатку №1 до договору (п.п. 5.3, 5.4 договору). Прокурор зазначає, що 08.02.2022 із посиланням на п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" між сторонами укладено додаткову угоду №1, в якій зазначено, що у зв`язку із набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2022 рік" та його зростанням з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, а також у зв`язку із набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік" та його зростанням з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони вирішили додаток №1 до договору від 18.01.2022 викласти у новій редакції. Даний додаток є невід`ємною частиною додаткової угоди та договору, набирає чинності з дня підписання, але розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 18.01.2022 та діє по 31.12.2022. З додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору вбачається, що у зв`язку із збільшенням сторонами тарифу на розподіл та на передачу електричної енергії, відтепер базова ціна за одиницю товару становить 4,31994 грн/кВт*год без ПДВ, а обсяг поставки товару зменшено з 509 000 кВт до 486 060,32 кВт (т.б. на 22 939, 68 кВт). Отже, додатковою угодою №1 від 08.02.2022 підвищено ціну за одиницю електричної енергії, починаючи з дати укладання основного договору та при цьому зменшено обсяг постачання. В якості підстави укладення зазначеної угоди вказано п. 7 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зміну регульованих цін (тарифів) на підставі постанов НКРЕКП, які набрали чинності 01.01.2022). Прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 від 08.02.2022 укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі, ЦК України, ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КЕРЕКП від 14.03.2018 № 312, якими сторони керувалися при укладенні договору, а тому така угода підлягає визнанню недійсною. За умовами спірної додаткової угоди суттєво зменшено обсяги електричної енергії, що планувалося закупити, та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару. Зазначає, що постачальником в порушення вимог статей ЦК України допущено неналежне виконання умов договору, внаслідок чого ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" безпідставно перераховано кошти в сумі 127226,00 грн, тому вказані кошти підлягають стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України. Оскільки позивачі не вживали дій, спрямованих на захист інтересів держави, то заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 30.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1006/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 30 січня 2023 року.

Відповідач подав до суду відзив на позов від 18.01.2023, в якому заперечує щодо позову. Вказує, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір було затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та становив 0,29393 грн. без ПДВ. За умовами п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 та становив 1,12143 грн. без ПДВ. Дана умова передбачена додатком 3 проекту договору за тендерною документацією Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг". Відповідач звертає увагу, що договір було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався б нікчемним. Додаткова угода №1 до договору укладена, що не суперечить жодним чином умовам чинного законодавства та укладеного договору стосовно зміни регульованого тарифу. Крім того, відповідач зазначає, що за умовами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Щодо вимоги про стягнення 127 226,00 гри сплачених грошових коштів, як безпідставно отриманих, відповідач відзначає наступне. Звертаючись із даною вимогою позивач просив суд застосувати приписи ст. 670 ЦК України, якими в свою чергу передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Підписання обома сторонами відповідних рахунків - фактур, що є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем спожитої електричної енергії без зауважень нівелює твердження прокурора та позивачів про наявність недопоставленого, проте оплаченого, обсягу електричної енергії за спірними договорами. Фактично в силу приписів ст. 173 ГПК України вимога про стягнення 127 226,00 грн є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод. Таким чином, оскільки відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання додаткової угоди недійсною, тому й вимога про стягнення 127 226,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до ухвали суду від 30.01.2023, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов та прийняв його до розгляду, продовжив прокурору та позивачам встановлений судом строк для подання відповіді на відзив до 07.02.2023 включно, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 17.02.2023 включно та відклав підготовче засідання на 11:10 год. 20 лютого 2023 року.

До суду 03.02.2023 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача, в якій прокурор зазначає, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах. Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Отже, ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Безпідставне збільшення суб`єктом господарювання ціни договору за відсутності підстав для цього, а лише з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими/ нижчими за ринкові. Для участі в торгах ТОВ "Хмельницькенергозбут" 21.12.2021 подав свою тендерну пропозицію, в якій зазначив, що має можливість та погоджується поставити навчальному закладу 509 000 кВт*год електричної енергії за ціною 4,41667 грн за 1 кВт*год без ПДВ. Учасник вказав, що у такій ціні за одиницю товару він врахував тарифи на розподіл та на передачу електроенергії, маржу, втрати на сплату податків, тощо. Гарантійним листом №Т-21-1221-1236/9 від 21.12.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" запевнило замовника про згоду з проектом договору та його істотними умовами та, у разі визнання переможцем, підтвердив його укладання в редакції, запропонованій замовником в додатку 3 до тендерної документації, дотримання своєї тендерної пропозиції протягом строку встановленого вимогами тендерної документації та гарантував виконання договору на умовах, викладених в зазначеному проекті договору. За результатами процедури відкритих торгів ТОВ "Хмельницькенергозбут" визнано переможцем закупівлі із найнижчою ціновою пропозицією - 4,12524 грн/1 кВт*год (без ПДВ), яка включає тариф на передачу та тариф на розподіл. Отже, відповідач оцінював та приймав пов`язані із цим ризики, планував свої дії та здійснював комерційний розрахунок своєї цінової пропозиції з урахуванням особливостей даної публічної закупівлі. Прокурор звертає увагу, що як у п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", так і в пунктах 5.7, 5.7.1, 5.7.2, 5.7.3 договору чітко визначено, що зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання договору та до повного його виконання. Водночас, постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №2611 від 17.12.2021, на підставі яких укладена додаткова угода № 1 від 08.02.2022, набрали чинності ще 01.01.2022, тобто до укладення договору (початку строку його дії). Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору (18.01.2022) по дату укладання додаткової угоди (08.02.2022) не відбувалося. Вказує, що процедура закупівлі була оголошена 06.12.2021, а пропозиція відповідача подана 21.12.2021. На момент подання пропозиції постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №2611 від 17.12.2021 уже були оприлюднені на офіційному веб-сайті регулятора та діяли задовго до дати підписання самого договору. Отже, відповідач, усвідомлюючи, що у разі врахування ним постанов НКРЕКП та здорожчання своєї тендерної пропозиції, вона стане менш економічно вигідною, а тому він може не перемогти у торгах, не запропонував внести зміни до тендерної документації та жодних змін до своєї тендерної пропозиції не вніс, хоча беззаперечно мав для цього потрібний час та можливість. Також прокурор звернув увагу на п. 100 постанови Верховного Суду у справі №927/491/19; п.5.48 постанови у справі №927/550/20, в яких зазначено, що позовна вимога про стягнення коштів може бути розглянута судом як вимога про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідач у надісланих до суду запереченнях на відповідь на відзив від 16.02.2023 додатково зазначає, що договір було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації. Додаткова угода №1 до договору укладена, що не суперечить жодним чином умовам чинного законодавства та укладеного договору стосовно зміни регульованого тарифу. Звертає увагу, що держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні чи комунальні підприємства/заклади. Оскільки державний навчальний заклад не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме державного навчального закладу як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним. Зазначає, що прокурором не заявлено вимог про стягнення грошових коштів до державного бюджету, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав державного навчального закладу, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування. За таких обставин, позовні вимоги прокурора фактично спрямовані на захист порушених прав саме державного навчального закладу, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

Згідно з ухвалою від 20.02.2023, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі №924/1006/22 на 15:00 год. 02 березня 2023 року.

До суду 27.02.2023 від прокурора надійшли пояснення з приводу заперечень відповідача, в яких прокурор вважає помилковим посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, як на обґрунтування неможливості представництва прокурором інтересів держави в особі навчального закладу. Звертає увагу, що у справі № 924/996/21 прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та зазначив про необхідність захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, у зв`язку із нераціональним та неефективним використання коштів місцевого бюджету підпорядкованим органу місцевого самоврядування комунальним підприємством у результаті укладення спірних правочинів. При цьому прокурор не визначав позивачем комунальне підприємство, яке укладало оспорювані угоди, а зазначив його одним із відповідачів, доводячи в межах цього спору порушення інтересів територіальної громади саме протиправними діями цього підприємства, яке не може одночасно бути і позивачем, і відповідачем у справі. Основним аргументом Верховного Суду, рішенням якого в кінцевому результаті залишено позов прокурора без розгляду, вказано не визначення прокурором у даному спорі у якості позивача - Державну аудиторську службу України, як державного органу, що здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів. Отже, правовідносини у цій справі та у справі, на яку посилається відповідач, не є подібними, оскільки мають різний суб`єктний склад учасників, об`єкт та предмет правового регулювання. Прокурор звертає увагу, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 21.12.2022, справу № 905/1907/21 з подібними правовідносинами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20. Також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №910/4210/20 навів висновок про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус в національному праві держави-боржника, а й, за певних умов, державні компанії. Наведені вище обставини із посиланням на висновки та правові позиції Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, на думку прокурора, свідчать про існування судової практики щодо питання можливості представництва прокурором інтересів некомерційних комунальних підприємств, установ, закладів, які нарівні з органами місцевого самоврядування, є учасниками бюджетного процесу, а саме, розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.

Ухвалою суду від 02.03.2023 зупинено провадження у справі №924/1006/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі).

Відповідно до ухвали суду від 11.08.2023 поновлено провадження у справі № 924/1006/22 та призначено підготовче засідання на 15:20 год. 04 вересня 2023 року.

В підготовчому засіданні 04.09.2023 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 14:30 год. 11 вересня 2023 року.

На адресу суду 07.09.2023 надійшла заява про зміну предмету позову, в якій прокурор зазначає, що пред`являючи даний позов, прокурором в якості позивача 1 обрано Хмельницьку міську раду, яка хоч і не є стороною договору, але права якої унаслідок нераціонального використання замовником закупівлі бюджетних коштів беззаперечно порушені. Зокрема, Хмельницька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Хмельницької міської ради. Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", положення п.п. 6.1, 7.1 Статуту ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", ст.27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", зазначає, що Хмельницька міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню коштами ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", оскільки забезпечує фінансування вказаного закладу освіти, а отже є належним позивачем. В зв`язку із вказаним прокурор просив прийняти до розгляду позовні вимоги в наступній редакції: 1. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022; 2. Стягнути з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь Хмельницької міської ради кошти в сумі 127226,00 грн як безпідставно перераховані за додатковою угодою № 1 від 08.02.2022.

В підготовчому засіданні 11.09.2023 суд прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову від 05.09.2023, закрив підготовче провадження у справі №924/1006/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 25 вересня 2023 року, про що постановлені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 25.09.2023 суд оголосив перерву до 11:30 год. 06 жовтня 2023 року, про що постановлена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання.

Представник позивача 1 для участі в судовому засіданні 06.10.2023 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, письмової позиції не подав.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 06.10.2023, а також у надісланих до суду поясненнях зазначив наступне. Оскільки за результатами опрацювання інформації, розміщеної в електронній системі закупівель встановлено, що замовником оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про виконання договору, то підстав для здійснення моніторингу вищевказаної процедури немає. Вказує, що лист Окружної прокуратури міста Хмельницького від 31.10.2022 №55-5837вих22 на адресу Управління надійшов 03.11.2022, коли План проведення заходів державного фінансового контролю Західним офісом Держаудитслужби на IV квартал 2022 був затверджений і не передбачав проведення планової виїзної ревізії або державного фінансового аудиту в ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг". Посилаючись на приписи ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" позивач 2 вказує, що на адресу Управління відповідне доручення та дозвіл суду на проведення позапланової виїзної ревізії в ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" від Окружної прокуратури міста Хмельницького не надходили. За такої обставини, законних підстав для проведення позапланової виїзної ревізії в підконтрольній установі не було. Оскільки жоден із заходів державного фінансового контролю в ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" не проводився, підтвердити чи спростувати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері закупівель за процедурою UА-2021-12-06-001861-а Управління немає законних підстав.

Представник позивача 3 для участі в судовому засіданні 06.10.2023 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, письмової позиції щодо позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2023 заперечив проти позову з підстав, що викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UА-2021-12-06-001861-а). В оголошенні визначено, що фінансування процедури закупівлі здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, учасниками процедури закупівлі були ТОВ "Юг-Газ", ТОВ "Укр Газ Ресурс", ТОВ "Хмельницькенергозбут" (дата та час подання тендерної пропозиції - 22.12.2021 09:11) та ТОВ "Енергум".

Матеріали справи містять комерційні пропозиції ТОВ "Укр Газ Ресурс" (загальна сума 2901300,00 грн) та ТОВ "Юг-Газ" (загальна сума 2901300,00 грн).

У тендерній пропозиції №Т-21-1221-1236 від 21.12.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" запропонувало ціну за 1 кВт/год електричної енергії в розмірі 4,41667 грн без ПДВ, загальна вартість пропозиції 2697700,00 грн. Учасник також зазначив, що тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату подання тендерної пропозиції, затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та становить 29,393 коп. без ПДВ. Тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату подання тендерної пропозиції, затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 та становить 112,143 коп. без ПДВ. Ціною комерційної пропозиції є ціна електричної енергії, що включає передачу та розподіл електроенергії, маржу, витрати на сплату податків тощо. Остаточна ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл буде визначена за результатами аукціону.

Також під час процедури закупівлі ТОВ "Хмельницькенергозбут" надавало гарантійний лист №Т-21-1221-1236/15 від 21.12.2021 щодо згоди з умовами та вимогами тендерної документації, гарантійний лист щодо строку дії тендерної пропозиції та її продовження №Т-21-1221-1236/10 від 21.12.2021, гарантійний лист №Т-21-1221-1236/15 від 21.12.2021 щодо ціни, в якому товариство підтверджувало, що ціна, яка пропонується є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства та надає повну та безумовну згоду учасника з умовами порядку зміни ціни за одиницю товару протягом строку дії договору про закупівлю, та лист - згоду з проектом договору та його істотними умовами №Т-21-1221-1236/9 від 21.12.2021, в якому відповідач погодився з істотними умовами проекту договору та гарантував його виконання на зазначених умовах.

Листом від 05.01.2022 ТОВ "Енергум" відмовилося від пропозиції та подальшої участі в підписанні договору по проведеній процедурі закупівлі за №UА-2021-12-06-001861-а.

Відповідно до протокольного рішення уповноваженої особи Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю "код ДК 021:2015:09310000-5" - Електрична енергія та прийняття рішення про намір укласти договір №2 від 05.01.2022, визначено переможцем торгів на закупівлю ТОВ "Хмельницькенергозбут" та прийнято рішення про намір укласти договір із вказаним товариством.

Між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" (далі - споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (далі - постачальник) укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що сторони, керуючись п.3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-12-06-001861-а).

За цим договором постачальник продає споживачу із 18.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (Електрична енергія)" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки (далі - заявка), примірна форма якої є додатком №2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності).

Згідно з п. 5.1 договору ціна цього договору становить 2519702,69 грн (два мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сімсот дві гриві 69 коп.), в т.ч. ПДВ 419950,45 грн (чотириста дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 45 коп.).

Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).

За умовами п. 5.3 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору.

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п. 5.4 договору).

Пунктом 5.7 договору передбачено, що на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

За умовами п.п. 5.7.1. у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

Додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5, та 6 таблиці Додатку № 1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до договору (п.п. 5.7.2 договору).

Підпунктом 5.7.3 договору визначено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.

За умовами п.5.8 договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п.5.5-5.7 договору здійснюється в письмовій формі шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

У п. 5.9 договору визначено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

У підп. 2 п. 6.1 договору передбачено право споживача отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Згідно з п. 13.6 договору істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від25.12.2015 року (зі змінами), зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п. 5.7 договору (п.п. 7).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком № 1 до договору сторони оформили комерційну пропозицію постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 509000 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

У п. 1.1 додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 коп. без ПДВ.

За умовами п. 1.2 додатку №1, у відповідності до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143 грн без ПДВ.

Додатком №2 до договору оформлено заявку на постачання електричної енергії споживачу. Додатком №3 - примірну форму акту приймання - передачі електричної енергії та заяву приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу з додатком "А", в якій визначено початок постачання з 18.01.2022.

08 лютого 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, у п. 1 якої зазначено, що у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП № 2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток № 1 до договору № 22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 від 08.02.2022, у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток № 1 до договору № 22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

У п. 4 додаткової угоди зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 1 від 08.02.2022 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 486060,32 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,31994 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,34564 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,26442 грн.

Матеріали справи містять постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік", в яких зазначено, що вказані постанови набирають чинності з 01.01.2022.

На виконання умов договору та додаткової угоди відповідач передав, а позивач 3 спожив 525124 кВт/год електричної енергії, що підтверджується підписаними між сторонами рахунками-фактурами, які є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем фактично спожитої електричної енергії, а саме:

- №22100690 без дати на суму 626596,82 грн за 120873 кВт/год;

- №22100690 від 02.02.2022 на суму 284239,96 грн за 54831 кВт/год;

- №22100690 від 04.03.2022 на суму 481415,84 грн за 92867 кВт/год;

- №22100690 від 01.04.2022 на суму 449026,66 грн за 86619 кВт/год;

- №22100690 від 03.05.2022 на суму 176746,02 грн за 34095 кВт/год;

- №22100690 від 03.06.2022 на суму 144818,21 грн за 27936 кВт/год;

- №22100690 від 01.07.2022 на суму 128136,34 грн за 24718 кВт/год;

- №22100690 від 22.08.2022 на суму 146109,01 грн за 28185 кВт/год;

- №22100690 від 02.09.2022 на суму 132584,15 грн за 25576 кВт/год;

- №22100690 від 03.10.2022 на суму 157068,02 грн за 29424 кВт/год.

За спожиту електричну енергію позивач 3 перерахував відповідачу кошти в сумі 2 726 741,03 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №44 від 23.02.2022 на суму 626596,82 грн, №21 від 09.02.2022 на суму 268389,16 грн, №66 від 12.03.2022 на суму 466900,84 грн, №87 від 06.04.2022 на суму 449026,66 грн, №123 від 06.05.2022 на суму 170748,22 грн, №145 від 09.06.2022 на суму 137042,32 грн, №176 від 08.07.2022 на суму 110602,93 грн, №253 від 26.08.2022 на суму 146109,01 грн, №259 від 12.09.2022 на суму 132584,15 грн, №303 від 06.10.2022 на суму 149568,50 грн, №19 від 04.02.2022 на суму 15850,80 грн, №52 від 10.03.2022 на суму 14515,00 грн, №110 від 04.05.2022 на суму 5997,80 грн, №161 від 06.06.2022 на суму 7775,89 грн, №195 від 05.07.2022 на суму 17533,41 грн, №276 від 04.10.2022 на суму 7499,52 грн.

Матеріали справи містять звіт про виконання договору про закупівлю від 18.10.2022, в якому зазначено, зокрема строк дії договору про закупівлю: 18 січня 2022 року - 31 грудня 2022 року, джерело фінансування закупівлі: місцевий бюджет. Фінансування за рахунок місцевого бюджету становить 3344130,00 грн.

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького 24.10.2022 звернувся до Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" з листом №55-5696вих22, в якому зазначив, що додаткова угода №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 укладена з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст.652 ЦК України, оскільки укладена без належного обґрунтування, спричинила здорожчання товару та зменшення обсягів його поставки за договором, що суперечить інтересам держави щодо належного та ефективного використання бюджетних коштів, а тому вбачаються підстави для визнання її недійсною у судовому порядку. Крім того, прокурор просив надати належним чином завірені копії документів щодо процедури закупівлі.

На вказаний лист Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" листом №744 від 31.10.2022 надав належним чином завірені копії документів та повідомив, що оплата за використання електричної енергії здійснювалася за кошти місцевого бюджету та частина коштів спеціального фонду. Також у листі зазначив, що оскільки заклад є бюджетною установою, в штаті установи відсутня посада юрисконсульта та відсутні бюджетні призначення на оплату таких послуг та сплату судового збору, то ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" не має можливості звертатися до суду із позовом.

В подальшому 10 листопада 2022 року прокурор звернувся до Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" з листом № 55-6065вих-22, в якому вказував, що згідно з отриманою інформацією № 744 від 31.10.2022 та первинними бухгалтерськими документами сторонами вчинено виконання не передбачене умовами договору № 22100690 від 18.01.2022, що суперечить загальним засадам виконання господарських зобов`язань та вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив надати інформацію з приводу обґрунтування підстав виконання непередбаченої умовами договору №22100690 суми зобов`язань.

У відповідь на вказаний лист ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" повідомив у листі № 784 від 25.11.2022, що згідно наказу начальника Хмельницької обласної військової адміністрації № 6/110/2022-нс від 30.03.2022, будівлі навчального закладу використовуються для потреб оборони. Згідно договору оренди № 2242 від 15.06.2022 ці приміщення передані в оренду КЕВ м.Хмельницького. Тому в серпні 2022 року КЕВ м. Хмельницького було відшкодовано комунальні послуги по КЕКВ 2273 Оплата електроенергії на загальну суму 335439,96 грн. з 23.02.2022 по 31.05.2022, які згідно поданих лічильників були використанні військовими частинами. Навчальний заклад оплату по договору №22100690 здійснював щомісячно за кошти міського та спеціального фондів бюджету для уникнення заборгованості та відключення від постачання електроенергії для повноцінного функціонування навчального закладу.

Матеріали справи містять розрахунок №1 від 05.09.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022, в якому зазначено, що КЕВ м. Хмельницького в серпні 2022 року було відшкодовано комунальні послуги по КЕКВ 2273 Оплата електроенергії на загальну суму - 335439,96 грн з 23.02.2022 року по 31.05.2022 а саме: лютий - 3922,60 кВт на суму 20321,14 грн, березень - 23455,27 кВт на суму 121498,31 грн, квітень - 21169 кВт на суму 109655,42 грн, травень - 16197 кВт на суму 83965,09 грн.

Відповідно до листа прокурора № 55-5837вих22 від 31.10.2022, що адресований Управлінню Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області, прокурором повідомлено про порушення норм чинного законодавства під час укладення додаткової угоди №1 від 08.02.2022.

У відповідь на вказаний лист, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листом № 55-5837вих22 від 31.10.2022 повідомило прокуратуру, що в управління відсутні правові підстави для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Поряд з цим, зазначену прокурором інформацію буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII.

У листі № 55-6228вих-22 від 21.11.2022 прокурор повідомляв Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області про те, що сторонами вчинено виконання не передбачене умовами договору № 22100690 від 18.01.2022, що суперечить загальним засадам виконання господарських зобов`язань та вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив при вирішенні питання призначення та проведення перевірки закупівлі №UА-2021-12-06-001861-а додатково перевірити зазначену інформацію, про що повідомити прокуратуру у встановлений законом строк.

Розглянувши вказане звернення, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листом № 6223-22 від 27.12.2022 повідомило прокурора, що відповідно до листа Управління від 23.11.2022 поінформовано щодо відсутності законних підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі, а також про врахування інформації під час здійснення Управлінням заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України "Про основні заходи здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року.

Також листом № 55-6117вих-22 від 14.11.2022 прокурор звертався до Хмельницької міської ради та повідомляв про укладення додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст.652 ЦК України. В зв`язку із вказаним з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися радою заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до договору та стягнення коштів за товар, що не був поставлений.

На вказаний лист заступник міського голови у листі № 4568-02-24-22 від 22.11.2022 повідомив, що радою не вживались заходи судового захисту. Крім того, зазначив, що у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду.

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради у листі № 4568-02-24-22 від 21.11.2022 повідомив прокурора, що ним не вживалися заходи щодо визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів за товар, який не був поставлений.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом № 55-6552вих-22 від 05.12.2022 заступник керівника Окружної прокуратури міста звернувся до Хмельницької міської ради, Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Матеріали справи містять наказ Міністерства освіти і науки України №929 від 21.08.2018 "Про затвердження Статуту Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та Статут Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" (далі - Статут).

Згідно з п. 1.1 Статуту Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти третього (вищого) атестаційного рівня, що здійснює первинну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та/або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці з числа випускників закладів базової та профільної середньої освіти.

У п. 2.2 Статуту вказано, що центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до п. 6.1 Статуту центр належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, місцевого державного органу, до сфери управління якого належить заклад освіти відповідно до повноважень, визначених нормативно - правовими актами.

Безпосереднє управління центром здійснює директор центру, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту відповідно до законодавства. Директор, зокрема діє від імені центру; забезпечує збереження та ефективне використання за призначенням закріпленого за центром майна відповідно до законодавства (п.п. 6.2, 6.3 Статуту).

За умовами п. 7.1 Статуту порядок фінансування та матеріально - технічного забезпечення центру визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно - технічну освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими нормативно - правовими актами. Центр є неприбутковою організацією

У п. 7.4 Статуту зазначено, що відповідно до частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України центр протягом бюджетного періоду може отримувати видатки на його функціонування одночасно з різних бюджетів, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умовами відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідач на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, подав додаток 1 до тендерної документації - проект комерційної пропозиції та додаток 5 - проект договору про постачання електричної енергії споживачу з додатками.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

При цьому у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України та Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" із вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 та стягнення 127226,00 грн.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Хмельницької міської територіальної громади, нераціональне та неефективне їх використання.

Суд погоджується із такими доводами прокурора та зазначає, що внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди була збільшена ціна на електричну енергію, що призвело до закупівлі останньої у менших обсягах, ніж передбачалось за договором №22100690 від 18.01.2022, що є порушенням бюджетного законодавства, принципів добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг", прокурор у позовній заяві та в поясненнях від 21.02.2023 стверджував, що у спірних правовідносинах вказаний заклад є суб`єктом, якому територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 Статуту Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти третього (вищого) атестаційного рівня, що здійснює первинну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та/або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці з числа випускників закладів базової та профільної середньої освіти.

У п. 2.2 Статуту вказано, що центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Безпосереднє управління центром здійснює директор центру, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту відповідно до законодавства. Директор, зокрема діє від імені центру; забезпечує збереження та ефективне використання за призначенням закріпленого за центром майна відповідно до законодавства (п.п. 6.2, 6.3 Статуту).

За умовами п. 7.1 Статуту порядок фінансування та матеріально - технічного забезпечення центру визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно - технічну освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими нормативно - правовими актами. Центр є неприбутковою організацією.

У п. 7.4 Статуту зазначено, що відповідно до частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України центр протягом бюджетного періоду може отримувати видатки на його функціонування одночасно з різних бюджетів, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умовами відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Отже, Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є юридичною особою, неприбутковим закладом, має самостійний баланс, відокремлене майно. Безпосереднє управління вказаним закладом здійснює директор, який в установленому порядку користується майном і розпоряджається коштами цього закладу, укладає угоди з юридичними та фізичними особами.

За приписами ст. 75-1 Господарського кодексу України (далі - ГК України) державне некомерційне підприємство є суб`єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров`я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 75-2 ГПК України державне некомерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 55, ч.1 ст. 63 ГК України державне некомерційне підприємство є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі державної власності.

Отже, Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Щодо повноважень Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" як розпорядника бюджетних коштів, то суд зазначає наступне.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч.1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз.3 п. 7 Порядку).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.п. 6, 7 та 8 ч.1 ст. 2 БК України).

Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

За змістом абз.2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно, зокрема в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, суд дійшов висновку, що ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за договором № 22100690 від 18.01.2022, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас слід зазначити, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч.2 ст. 3 ГК України.

Згідно із ч.4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг", який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг".

Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені судом обставини, позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (чч.ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Суд враховує, що за умовами п. 7.1 Статуту ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" порядок фінансування та матеріально - технічного забезпечення центру визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно - технічну освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими нормативно - правовими актами.

У п. 7.4 Статуту зазначено, що відповідно до частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України центр протягом бюджетного періоду може отримувати видатки на його функціонування одночасно з різних бюджетів, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умовами відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" заклади професійної (професійно-технічної) освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють фінансову діяльність відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, а також інших нормативно-правових актів. Фінансування професійної підготовки кваліфікованих робітників (первинної професійної підготовки), соціальний захист здобувачів освіти та педагогічних працівників у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти, у межах обсягів державного та/або регіонального замовлення, здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено Кабінету Міністрів України до 1 січня 2016 року забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів. Установлено, що видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних закладах та інших навчальних закладах, розташованих у містах обласного значення, плануються з 2016 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а на інших територіях - у відповідних обласних бюджетах та бюджеті міста Києва.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії, додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника", звіту про виконання договору про закупівлю від 18.10.2022, листа ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" №744 від 31.10.2022 вбачається, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022, здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.

Саме Хмельницька міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, в тому числі в частині використання ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" бюджетних коштів. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Хмельницького. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади міста Хмельницького.

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Хмельницька міська рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то суд дійшов висновку про те, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Також прокурор визначив позивачем Західний офіс Державної аудиторської служби України м. Львів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За приписами п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1).

Згідно з п.п. 3, 4, 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (п.п. 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23).

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба та її територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/996/21 від 01.02.2023).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд встановив, що прокурор звертався до Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області з листами № 55-5837вих22 від 31.10.2022 та 55-6228вих-22 від 21.11.2022, в яких повідомляв про порушення норм чинного законодавства під час укладення додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору № 22100690 від 18.01.2022.

У відповідь на вказані звернення, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листами № 55-5837вих22 від 31.10.2022 та № 55-6228вих-22 від 21.11.2022 повідомило прокуратуру, що в управління відсутні законні підстави для здійснення моніторингу процедури закупівлі і зазначена прокурором інформація буде врахована в разі проведення заходів державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII.

Також листом № 55-6117вих-22 від 14.11.2022 прокурор звертався до Хмельницької міської ради та повідомляв про укладення додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст.652 ЦК України. В зв`язку із вказаним з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися радою заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до договору та стягнення коштів за товар, що не був поставлений.

На вказаний лист заступник міського голови у листі № 4568-02-24-22 від 22.11.2022 повідомив, що радою не вживались заходи судового захисту. Крім того, зазначив, що у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду.

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради у листі № 4568-02-24-22 від 21.11.2022 повідомив прокурора, що ним не вживалися заходи щодо визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів за товар, який не був поставлений.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом № 55-6552вих-22 від 05.12.2022 заступник керівника Окружної прокуратури міста звернувся, зокрема до Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачами протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави. Також позивачі не оскаржили наявність підстав для представництва, як це визначено у ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаних осіб.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Суд встановив, що між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ТОВ "Хмельницькенергозбут" укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022, у п. 2.1 якого зазначено, що за цим договором відповідач продає позивачу 3 із 18.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок позивача 3, а позивач 3 оплачує відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 5.1 договору ціна цього договору становить 2519702,69 грн, в т.ч. ПДВ 419950,45 грн.

Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).

У додатку № 1 до договору сторони визначили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 509000 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 08.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП № 2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, а також у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток № 1 до договору № 22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 1 від 08.02.2022 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 486060,32 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,31994 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,34564 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,26442 грн.

Вважаючи, що додаткова угода №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 не відповідає вимогам законодавства, прокурор просить визнати її недійсною.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2, 3 ст. 215 ЦК України).

Як вбачається із змісту додаткової угоди № 1 від 08.02.2022, остання була укладена на підставі п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з набуттям чинності із 01.01.2021 постанови НКРЕКП № 2611 від 17.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 1,12143 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 1,26442 грн за 1 кВт/год без ПДВ, а також у зв`язку з набуттям чинності із 01.01.2022 постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НАК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн кВт/год без ПДВ до 0,34564 грн кВт/год без ПДВ.

В зв`язку із вказаним, сторони виклали додаток №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" в новій редакції та передбачили збільшення базової ціни товару з 4,12524 грн без ПДВ до 4,31994 грн без ПДВ за 1 кВт/год без збільшення загальної суми договору шляхом зменшення загального обсягу постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 4 ст. 46 вищевказаного Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

За умовами п.п. 5.7.1. у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

У п.п. 7 п. 13.6 договору сторони погодили, що істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від25.12.2015 року (зі змінами), зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п. 5.7 договору (п.п. 7).

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства та договору випливає, що внесення змін до договору на підставі вищевказаного пункту є правомірним у разі зміни тарифу на передачу та розподіл електричної енергії у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

В той же час постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго", згідно з якою було збільшено тариф на розподіл електричної енергії, була прийнята ще 17.12.2021 та набрала чинності з 01.01.2022, постанова НКРЕКП №2454 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, прийнята 01.12.2021 та набрала чинності з 01.01.2022.

Суд зауважує, що відповідач подав свою тендерну пропозицію 21.12.2021, дата розкриття тендерних пропозицій - 23.12.2021. За умовами процедури закупівлі постачання електричної енергії передбачалось на 2022 рік.

Переможцем торгів визнано ТОВ "Хмельницькенергозбут" із пропозицією 2519702,69 грн з ПДВ, а 18.01.2022 з відповідачем укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, на момент подання відповідачем тендерної пропозиції та проведення торгів постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів та послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" та №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів та послуги з постачання електричної енергії НЕК "Укренерго" уже були прийняті і зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік) та дату набрання чинності постановами (з 01.01.2022) повинні були бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару у договорі та при формуванні своєї тендерної пропозиції.

Більш того, на момент укладення договору вищевказані постанови уже набрали чинності.

Тому підписавши договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених ним умовах, в тому числі і в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Вказане підтверджується також гарантійним листом відповідача №Т-21-1221-1236/15 від 21.12.2021 щодо ціни, яка є актуальною та обов`язковою, та листом - згодою з проектом договору та його істотними умовами №Т-21-1221-1236/9 від 21.12.2021, в якому відповідач погодився з істотними умовами проекту договору та гарантував його виконання на зазначених умовах.

При цьому, суд звертає увагу, що зважаючи на приписи п. 3 ч. 1 ст. 31, ч. 7 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач не був позбавлений права відмовитися від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю у разі, якщо він не мав можливості виконати його умови, що мало б наслідком відхилення його тендерної пропозиції та визначення переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що додаткова угода №1 від 08.02.2022 була укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна тарифів на розподіл та передачу електричної енергії мали місце ще до підписання договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022, а тому постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 та №2454 від 01.12.2021 не можуть вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

В ході судового розгляду відповідач не подав, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення додаткової угоди № 1 від 08.02.2022. Отже, сторонами не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4)недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, встановлюючи наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткової угоди недійсною на момент її укладення, суд констатує, що оспорювана додаткова угода суперечать ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", та доходить до висновку про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсною додаткової угоди, укладеної сторонами з посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого зміни до договору вносяться у зв`язку із зміною тарифів.

Водночас, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у чинній редакції, якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

За таких обставин, висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду щодо застосування норм права про нікчемність правочину, викладені у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, до спірних правовідносин не застосовуються, у зв`язку із зміною правової норми, яка регулює вказані правовідносини.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 08.02.2022 до договору № 22100690 на постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022 є належним і допустимим способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 127226,00 грн, перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу 3, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур, які є документальними актами виконання постачальником та використання споживачем електричної енергії, та платіжних доручень в період дії договору та оспорюваної додаткової угоди відповідач поставив, а позивач отримав 525124 кВт/год електричної енергії. Загальна сума сплачених за договором коштів становить 2 726 741,03 грн.

У даному випадку зважаючи на недійсність оспорюваної додаткової угоди, якою фактично збільшено ціну електроенергії та приписи ч. 1 ст.216 ЦК України, зобов`язання сторін регулюються умовами договору від 18.01.2022. Відповідно до договору, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524грн за 1 кВт/год., яка має застосовуватись для визначення вартості спожитої позивачем 3 електричної енергії.

Таким чином, за 525124 кВт/год отриманої позивачем 3 електричної енергії, останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 2599515,03 грн (525124 кВт/год * 4,12524 грн + 20% ПДВ).

З огляду на викладене, відповідач отримав кошти у сумі 127226,00 грн (2726741,03 - 2599515,03) за товар, однак не здійснив поставку останнього.

Велика Палата Верховного Суду у п. 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 звернула увагу, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Суд враховує, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022 здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 08.02.2022, якою безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Хмельницька міська рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі.

За таких обставин суд вважає, що стягнення на користь Хмельницької міської ради коштів у сумі 127226,00 грн є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

При цьому посилання відповідача на ту обставину, що КЕВ м. Хмельницького було частково відшкодовано вартість спожитої електричної енергії за договором №22100690 від 18.01.2022 не спростовують вищевикладених висновків суду та не звільняють відповідача від обов`язку повернути грошову суму, сплачену за кількість товару, який не був поставлений за договором. Додатково обставини оплати електричної енергії по договору №22100690 саме за рахунок коштів міського та спеціального фондів бюджету підтверджуються також листом позивача 3 № 784 від 25.11.2022.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 226, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького м.Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 та стягнення 127 226,00 грн залишити без розгляду.

Позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького м.Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1.Хмельницької міської ради м. Хмельницький, 2. Західного офісу Державної аудиторської служби України м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 від 18.01.2022 та стягнення 127 226,00 грн задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 08.02.2022 до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м.Хмельницький, вул.Свободи, буд. 57/2, код 42035266) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 3, код 33332218) кошти в розмірі 127 226,00 грн (сто двадцять сім тисяч двісті двадцять шість гривень 00 коп.)

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м.Хмельницький, вул.Свободи, буд. 57/2, код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено на 10-й робочий день - 20.10.2023.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у 7 примірниках:

1 - до справи,

2- позивачу 1 на електронну адресу: rada@khm.gov.ua

3- позивачу 2 на електронну адресу: lviv@dkrs.gov.ua,

4- позивачу 3 на електронну адресу: hcptosp@ukr.net та на поштову адресу: м.Хмельницький, вул.Панаса Мирного, 5) - рек. листом,

5 - відповідачу на електронну адресу: kanc@energo.km.ua,

6 - Окружній прокуратурі м. Хмельницького на електронну адресу: okr.prok.mista.khm@gmail.com

7 - Хмельницькій обласній прокуратурі на електронну адресу: secretariat@khmel.gp.gov.ua

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення06.10.2023
Оприлюднено23.10.2023
Номер документу114319168
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —924/1006/22

Постанова від 05.12.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 21.11.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Рішення від 06.10.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 26.09.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 04.09.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 11.08.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 02.03.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 21.02.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні