Постанова
від 05.12.2023 по справі 924/1006/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Справа № 924/1006/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Кривецька-Люліч Т.А.;

позивача 1: не з`явився

позивача 2: не з`явився;

позивача 3: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 (повний текст виготовлено 20 жовтня 2023 року, суддя Субботіна Л.О.)

за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1. Хмельницької міської ради

2. Західного офісу Державної аудиторської служби України

3. Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року та стягнення 127 226,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 залишено без розгляду позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року та стягнення 127226,00 грн.

Задоволено позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1.Хмельницької міської ради, 2. Західного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року та стягнення 127226,00 грн.

Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м.Хмельницький, вул.Свободи, буд. 57/2, код 42035266) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 3, код 33332218) кошти в розмірі 127226,00 грн (сто двадцять сім тисяч двісті двадцять шість гривень 00 коп.)

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м.Хмельницький, вул.Свободи, буд. 57/2, код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Вказане рішення обгрунтоване тим, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг", який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг".

Місцевий суд зазначив, що на момент подання відповідачем тендерної пропозиції та проведення торгів постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів та послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" та №2454 від 01 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів та послуги з постачання електричної енергії НЕК "Укренерго" уже були прийняті і зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік) та дату набрання чинності постановами (з 01 січня 2022 року) повинні були бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару у договорі та при формуванні своєї тендерної пропозиції. Більш того, на момент укладення договору вищевказані постанови уже набрали чинності. Суд прийшов до висновку, що додаткова угода №1 від 08 лютого 2022 року була укладена з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна тарифів на розподіл та передачу електричної енергії мали місце ще до підписання договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, а тому постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року та №2454 від 01 грудня 2021 року не можуть вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що пункт 3.1.1. Розділу 3 Тендерної документації (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" передбачав, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, а саме: Додаток 1 Комерційна пропозиція; Лист-погодженням із проектом договору та його істотними умовами. Вищезазначені документи передбачали тариф на передачу електричної енергії та тариф на розподіл електричної енергії.

Крім того, скаржник звертає увагу суду, що на день подання тендерної пропозиції відповідачем, постанова НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року та постанова НКРЕКП №2454 від 01 грудня 2021 року ще не набрали чинності.

Також, апелянт зауважує, що судом не взято до уваги відсутність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів. Як зазначає заступник міського голови у листі № 4568-02-24-22 від 22 листопада 2022 року, що радою не вживались заходи судового захисту. Крім того, зазначив, що у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду. На переконання скаржника (відповідача) самого лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження є недостатнім, оскільки у такому випадку прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17, а також у інших постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №926/03/18, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18.)

Листом №924/1006/22/7326/23 від 10 листопада 2023 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

17 листопада 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1006/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2023 року у справі №924/1006/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на "05" грудня 2023 р. об 14:15год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

30 листопада 2023 року від Західного офісу Державної аудиторської служби України надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності представника органу державного фінансового контролю з врахуванням пояснення від 25 січня 2023 року, яке міститься в матеріалах справи.

Прокурор своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечила, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники Хмельницької міської ради, Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державним навчальним закладом "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UА-2021-12-06-001861-а). В оголошенні визначено, що фінансування процедури закупівлі здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, учасниками процедури закупівлі були ТОВ "Юг-Газ", ТОВ "Укр Газ Ресурс", ТОВ "Хмельницькенергозбут" (дата та час подання тендерної пропозиції 22 грудня 2021 року 09:11) та ТОВ "Енергум".

Матеріали справи містять комерційні пропозиції ТОВ "Укр Газ Ресурс" (загальна сума 2901300,00 грн) та ТОВ "Юг-Газ" (загальна сума 2901300,00 грн).

У тендерній пропозиції №Т-21-1221-1236 від 21 грудня 2021 року ТОВ "Хмельницькенергозбут" запропонувало ціну за 1 кВт/год електричної енергії в розмірі 4,41667 грн без ПДВ, загальна вартість пропозиції 2697700,00 грн. Учасник також зазначив, що тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату подання тендерної пропозиції, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09 грудня 2020 року та становить 29,393 коп. без ПДВ. Тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату подання тендерної пропозиції, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09 грудня 2020 року та становить 112,143 коп. без ПДВ. Ціною комерційної пропозиції є ціна електричної енергії, що включає передачу та розподіл електроенергії, маржу, витрати на сплату податків тощо. Остаточна ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл буде визначена за результатами аукціону.

Також під час процедури закупівлі ТОВ "Хмельницькенергозбут" надавало гарантійний лист №Т-21-1221-1236/15 від 21 грудня 2021 року щодо згоди з умовами та вимогами тендерної документації, гарантійний лист щодо строку дії тендерної пропозиції та її продовження №Т-21-1221-1236/10 від 21 грудня 2021 року, гарантійний лист №Т-21-1221-1236/15 від 21 грудня 2021 року щодо ціни, в якому товариство підтверджувало, що ціна, яка пропонується є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства та надає повну та безумовну згоду учасника з умовами порядку зміни ціни за одиницю товару протягом строку дії договору про закупівлю, та лист - згоду з проектом договору та його істотними умовами №Т-21-1221-1236/9 від 21 грудня 2021 року, в якому відповідач погодився з істотними умовами проекту договору та гарантував його виконання на зазначених умовах.

Листом від 05 січня 2022 року ТОВ "Енергум" відмовилося від пропозиції та подальшої участі в підписанні договору по проведеній процедурі закупівлі за №UА-2021-12-06-001861-а.

Відповідно до протокольного рішення уповноваженої особи Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю "код ДК 021:2015:09310000-5" - Електрична енергія та прийняття рішення про намір укласти договір №2 від 05 січня 2022 року, визначено переможцем торгів на закупівлю ТОВ "Хмельницькенергозбут" та прийнято рішення про намір укласти договір із вказаним товариством.

Між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" (далі - споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (далі - постачальник) укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року (далі - договір), згідно з пунктом 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що сторони, керуючись пунктом 3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-12-06-001861-а).

За цим договором постачальник продає споживачу із 18 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (Електрична енергія)" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки (далі - заявка), примірна форма якої є додатком №2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності).

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна цього договору становить 2519702,69 грн (два мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сімсот дві гриві 69 коп.), в т.ч. ПДВ 419950,45 грн (чотириста дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 45 коп.).

Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (пункт 5.2 договору).

За умовами пункту 5.3 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору.

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (пункт 5.4 договору).

Пунктом 5.7 договору передбачено, що на виконання пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

За умовами підпункту 5.7.1 у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням додатку №1 в новій редакції.

Додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5, та 6 таблиці Додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до договору (підпункт 5.7.2 договору).

Підпунктом 5.7.3 договору визначено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.

За умовами пункту 5.8 договору зміна ціни за одиницю товару, згідно пунктів 5.5 - 5.7 договору здійснюється в письмовій формі шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

У пункту 5.9 договору визначено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

У підпункті 2 пункту 6.1 договору передбачено право споживача отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (пункт 13.1 договору).

Згідно з пунктом 13.6 договору істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25 грудня 2015 року (зі змінами), зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно пункту 5.7 договору (пункт 7).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком №1 до договору сторони оформили комерційну пропозицію постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 509000 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

У пункті 1.1 додатку №1 зазначено, що у відповідності до пункту 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09 грудня 2020 року, та становить 0,29393 коп. без ПДВ.

За умовами пункту 1.2 додатку №1, у відповідності до пункту 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09 грудня 2020 року, та становить 1,12143 грн без ПДВ.

Додатком №2 до договору оформлено заявку на постачання електричної енергії споживачу. Додатком №3 - примірну форму акту приймання - передачі електричної енергії та заяву приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу з додатком "А", в якій визначено початок постачання з 18 січня 2022 року.

08 лютого 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, у пункті 1 якої зазначено, що у зв`язку з набуттям із 01 січня 2022 року чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток №1 до договору №22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

Крім того, згідно з пунктом 2 додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року, у зв`язку з набуттям із 01 січня 2022 року чинності постанови НКРЕКП №2454 від 01 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток №1 до договору №22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

У пункті 4 додаткової угоди зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 486060,32 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,31994 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,34564 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,26442 грн.

Матеріали справи містять постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та №2454 від 01 грудня 2021 року "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік", в яких зазначено, що вказані постанови набирають чинності з 01 січня 2022 року.

На виконання умов договору та додаткової угоди відповідач передав, а позивач 3 спожив 525124 кВт/год електричної енергії, що підтверджується підписаними між сторонами рахунками-фактурами, які є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем фактично спожитої електричної енергії, а саме:

- №22100690 без дати на суму 626596,82 грн за 120873 кВт/год;

- №22100690 від 02 лютого 2022 року на суму 284239,96 грн за 54831 кВт/год;

- №22100690 від 04 березня 2022 року на суму 481415,84 грн за 92867 кВт/год;

- №22100690 від 01 квітня 2022 року на суму 449026,66 грн за 86619 кВт/год;

- №22100690 від 03 травня 2022 року на суму 176746,02 грн за 34095 кВт/год;

- №22100690 від 03 червня 2022 року на суму 144818,21 грн за 27936 кВт/год;

- №22100690 від 01 липня 2022 року на суму 128136,34 грн за 24718 кВт/год;

- №22100690 від 22 серпня 2022 року на суму 146109,01 грн за 28185 кВт/год;

- №22100690 від 02 вересня 2022 року на суму 132584,15 грн за 25576 кВт/год;

- №22100690 від 03 жовтня 2022 року на суму 157068,02 грн за 29424 кВт/год.

За спожиту електричну енергію позивач 3 перерахував відповідачу кошти в сумі 2 726 741,03 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №44 від 23 лютого 2022 року на суму 626596,82 грн, №21 від 09 лютого 2022 року на суму 268389,16 грн, №66 від 12 березня 2022 року на суму 466900,84 грн, №87 від 06 квітня 2022 року на суму 449026,66 грн, №123 від 06 травня 2022 року на суму 170748,22 грн, №145 від 09 червня 2022 року на суму 137042,32 грн, №176 від 08 липня 2022 року на суму 110602,93 грн, №253 від 26 серпня 2022 року на суму 146109,01 грн, №259 від 12 вересня 2022 року на суму 132584,15 грн, №303 від 06 жовтня 2022 року на суму 149568,50 грн, №19 від 04 лютого 2022 року на суму 15850,80 грн, №52 від 10 березня 2022 року на суму 14515,00 грн, №110 від 04 травня 2022 року на суму 5997,80 грн, №161 від 06 червня 2022 року на суму 7775,89 грн, №195 від 05 липня 2022 року на суму 17533,41 грн, №276 від 04 жовтня 2022 року на суму 7499,52 грн.

Матеріали справи містять звіт про виконання договору про закупівлю від 18 жовтня 2022 року, в якому зазначено, зокрема строк дії договору про закупівлю: 18 січня 2022 року - 31 грудня 2022 року, джерело фінансування закупівлі: місцевий бюджет. Фінансування за рахунок місцевого бюджету становить 3344130,00 грн.

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького 24 жовтня 2022 року звернувся до Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" з листом №55-5696вих22, в якому зазначив, що додаткова угода №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2021 року укладена з порушенням пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки укладена без належного обґрунтування, спричинила здорожчання товару та зменшення обсягів його поставки за договором, що суперечить інтересам держави щодо належного та ефективного використання бюджетних коштів, а тому вбачаються підстави для визнання її недійсною у судовому порядку. Крім того, прокурор просив надати належним чином завірені копії документів щодо процедури закупівлі.

На вказаний лист Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" листом №744 від 31 жовтня 2022 року надав належним чином завірені копії документів та повідомив, що оплата за використання електричної енергії здійснювалася за кошти місцевого бюджету та частина коштів спеціального фонду. Також у листі зазначив, що оскільки заклад є бюджетною установою, в штаті установи відсутня посада юрисконсульта та відсутні бюджетні призначення на оплату таких послуг та сплату судового збору, то ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" не має можливості звертатися до суду із позовом.

В подальшому 10 листопада 2022 року прокурор звернувся до Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" з листом № 55-6065вих-22, в якому вказував, що згідно з отриманою інформацією №744 від 31 жовтня 2022 року та первинними бухгалтерськими документами сторонами вчинено виконання не передбачене умовами договору №22100690 від 18 січня 2022 року, що суперечить загальним засадам виконання господарських зобов`язань та вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив надати інформацію з приводу обґрунтування підстав виконання непередбаченої умовами договору №22100690 суми зобов`язань.

У відповідь на вказаний лист ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" повідомив у листі №784 від 25 листопада 2022 року, що згідно наказу начальника Хмельницької обласної військової адміністрації №6/110/2022-нс від 30 березня 2022 року, будівлі навчального закладу використовуються для потреб оборони. Згідно договору оренди №2242 від 15 червня 2022 року ці приміщення передані в оренду КЕВ м.Хмельницького. Тому в серпні 2022 року КЕВ м. Хмельницького було відшкодовано комунальні послуги по КЕКВ 2273 Оплата електроенергії на загальну суму 335439,96 грн. з 23 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, які згідно поданих лічильників були використанні військовими частинами. Навчальний заклад оплату по договору №22100690 здійснював щомісячно за кошти міського та спеціального фондів бюджету для уникнення заборгованості та відключення від постачання електроенергії для повноцінного функціонування навчального закладу.

Матеріали справи містять розрахунок №1 від 05 вересня 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року, в якому зазначено, що КЕВ м. Хмельницького в серпні 2022 року було відшкодовано комунальні послуги по КЕКВ 2273 Оплата електроенергії на загальну суму - 335439,96 грн з 23 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, а саме: лютий - 3922,60 кВт на суму 20321,14 грн, березень - 23455,27 кВт на суму 121498,31 грн, квітень - 21169 кВт на суму 109655,42 грн, травень - 16197 кВт на суму 83965,09 грн.

Відповідно до листа прокурора №55-5837вих22 від 31 жовтня 2022 року, що адресований Управлінню Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області, прокурором повідомлено про порушення норм чинного законодавства під час укладення додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року.

У відповідь на вказаний лист, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листом № 55-5837вих22 від 31 жовтня 2022 повідомило прокуратуру, що в управління відсутні правові підстави для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Поряд з цим, зазначену прокурором інформацію буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю, які передбачені статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII.

У листі № 55-6228вих-22 від 21 листопада 2022 року прокурор повідомляв Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області про те, що сторонами вчинено виконання не передбачене умовами договору №22100690 від 18 січня 2022 року, що суперечить загальним засадам виконання господарських зобов`язань та вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив при вирішенні питання призначення та проведення перевірки закупівлі №UА-2021-12-06-001861-а додатково перевірити зазначену інформацію, про що повідомити прокуратуру у встановлений законом строк.

Розглянувши вказане звернення, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листом №6223-22 від 27 грудня 2022 року повідомило прокурора, що відповідно до листа Управління від 23 листопада 2022 року поінформовано щодо відсутності законних підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі, а також про врахування інформації під час здійснення Управлінням заходів державного фінансового контролю, які передбачені статтею 2 Закону України "Про основні заходи здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року.

Також листом №55-6117вих-22 від 14 листопада 2022 року прокурор звертався до Хмельницької міської ради та повідомляв про укладення додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2021 року з порушенням пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 652 Цивільного кодексу України. В зв`язку із вказаним з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися радою заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору та стягнення коштів за товар, що не був поставлений.

На вказаний лист заступник міського голови у листі №4568-02-24-22 від 22 листопада 2022 року повідомив, що радою не вживались заходи судового захисту. Крім того, зазначив, що у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду.

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради у листі №4568-02-24-22 від 21 листопада 2022 року повідомив прокурора, що ним не вживалися заходи щодо визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів за товар, який не був поставлений.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом №55-6552вих-22 від 05 грудня 2022 року заступник керівника Окружної прокуратури міста звернувся до Хмельницької міської ради, Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Матеріали справи містять наказ Міністерства освіти і науки України №929 від 21 серпня 2018 року "Про затвердження Статуту Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та Статут Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" (далі - Статут).

Згідно з пунктом 1.1 Статуту Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти третього (вищого) атестаційного рівня, що здійснює первинну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та/або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці з числа випускників закладів базової та профільної середньої освіти.

У пункті 2.2 Статуту вказано, що центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до пункту 6.1 Статуту центр належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, місцевого державного органу, до сфери управління якого належить заклад освіти відповідно до повноважень, визначених нормативно - правовими актами.

Безпосереднє управління центром здійснює директор центру, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту відповідно до законодавства. Директор, зокрема діє від імені центру; забезпечує збереження та ефективне використання за призначенням закріпленого за центром майна відповідно до законодавства (пункти 6.2, 6.3 Статуту).

За умовами пункту 7.1 Статуту порядок фінансування та матеріально - технічного забезпечення центру визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно - технічну освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими нормативно - правовими актами. Центр є неприбутковою організацією

У пункті 7.4 Статуту зазначено, що відповідно до частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України центр протягом бюджетного періоду може отримувати видатки на його функціонування одночасно з різних бюджетів, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умовами відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідач на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, подав додаток 1 до тендерної документації - проект комерційної пропозиції та додаток 5 - проект договору про постачання електричної енергії споживачу з додатками.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05 жовтня 2022 року у справах №923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14 грудня 2022 року у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

При цьому у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону №1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі №1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 911/1497/18.

У даній справі заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України та Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" із вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року та стягнення 127226,00 грн.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Хмельницької міської територіальної громади, нераціональне та неефективне їх використання.

Як правильно виснував місцевий суд, обгрунтовані є доводи прокурора про те, що внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди була збільшена ціна на електричну енергію, що призвело до закупівлі останньої у менших обсягах, ніж передбачалось за договором №22100690 від 18 січня 2022 року, що є порушенням бюджетного законодавства, принципів добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (стаття 68 Конституції України).

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг", прокурор у позовній заяві та в поясненнях від 21 лютого 2023 року стверджував, що у спірних правовідносинах вказаний заклад є суб`єктом, якому територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до пункту 1.1 Статуту Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти третього (вищого) атестаційного рівня, що здійснює первинну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та/або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці з числа випускників закладів базової та профільної середньої освіти.

Отже, судами встановлено, що Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" є юридичною особою, неприбутковим закладом, має самостійний баланс, відокремлене майно. Безпосереднє управління вказаним закладом здійснює директор, який в установленому порядку користується майном і розпоряджається коштами цього закладу, укладає угоди з юридичними та фізичними особами.

За приписами статті 75-1 Господарського кодексу України державне некомерційне підприємство є суб`єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров`я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту.

Відповідно до статті 75-2 Господарського кодексу України державне некомерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55, частини 1 статті 63 Господарського кодексу України державне некомерційне підприємство є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі державної власності.

Отже, Державний навчальний заклад "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Щодо повноважень Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" як розпорядника бюджетних коштів, то колегія суддів зазначає наступне.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 пункту 7 Порядку).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини 1 статті 2 БК України).

Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно, зокрема в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за договором №22100690 від 18 січня 2022 року, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас, ТОВ "Хмельницькенергозбут" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, судами встановлено, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг", який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтовано висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" та відповідно залишив без розгляду позов в інтересах ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, судами враховується наступне.

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами частини 1 статті 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 статті 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22 грудня 2022 року у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За умовами пункту 7.1 Статуту ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" порядок фінансування та матеріально - технічного забезпечення центру визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно - технічну освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно статті 50 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" заклади професійної (професійно-технічної) освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють фінансову діяльність відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, а також інших нормативно-правових актів. Фінансування професійної підготовки кваліфікованих робітників (первинної професійної підготовки), соціальний захист здобувачів освіти та педагогічних працівників у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти, у межах обсягів державного та/або регіонального замовлення, здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено Кабінету Міністрів України до 1 січня 2016 року забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів. Установлено, що видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних закладах та інших навчальних закладах, розташованих у містах обласного значення, плануються з 2016 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а на інших територіях - у відповідних обласних бюджетах та бюджеті міста Києва.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів, зоерема оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії, додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника", звіту про виконання договору про закупівлю від 18 жовтня 2022 року, листа ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" №744 від 31 жовтня 2022 року, вбачається, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.

Саме Хмельницька міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, в тому числі в частині використання ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" бюджетних коштів. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Хмельницького. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади міста Хмельницького.

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Хмельницька міська рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання ДНЗ "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21.

Також прокурор визначив позивачем Західний офіс Державної аудиторської служби України м. Львів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 8 вищевказаного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За приписами пунктів 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1).

Згідно з пунктами 3, 4, 9 пункт 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (пункти 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23).

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба та її територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/996/21 від 01 лютого 2023 року).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №912/2385/18.

Судами встановлено, що прокурор звертався до Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області з листами №55-5837вих22 від 31 жовтня 2022 року та 55-6228вих-22 від 21 листопада 2022 року, в яких повідомляв про порушення норм чинного законодавства під час укладення додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року.

У відповідь на вказані звернення, Управління Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області листами № 55-5837вих22 від 31 жовтня 2022 року та № 55-6228вих-22 від 21 листопада 2022 року повідомило прокуратуру, що в управління відсутні законні підстави для здійснення моніторингу процедури закупівлі і зазначена прокурором інформація буде врахована в разі проведення заходів державного фінансового контролю, які передбачені статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом №55-6552вих-22 від 05 грудня 2022 року заступник керівника Окружної прокуратури міста звернувся, зокрема до Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, судами встановлено, що позивачами протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави. Також позивачі не оскаржили наявність підстав для представництва, як це визначено у частині 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаних осіб.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України, а протилежні доводи ТОВ "Хмельницькенергозбут" є безпідставні та грунтуються на неправильному тлумаченні висновків Верховного Суду.

Щодо суті спору.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Судами встановлено, що між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ТОВ "Хмельницькенергозбут" укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, у пункті 2.1 якого зазначено, що за цим договором відповідач продає позивачу 3 із 18 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" (електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок позивача 3, а позивач 3 оплачує відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 5.1 договору ціна цього договору становить 2519702,69 грн, в т.ч. ПДВ 419950,45 грн.

У додатку №1 до договору сторони визначили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 509000 кВт/год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2519702,69 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524 грн, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 2,70988 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 08 лютого 2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої у зв`язку з набуттям із 01 січня 2022 року чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, а також у зв`язку з набуттям із 01 січня 2022 року чинності постанови НКРЕКП №2454 від 01 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили додаток №1 до договору № 22100690 від 18 січня 2022 року викласти в новій редакції.

Вважаючи, що додаткова угода №1 від 08 лютого 2022 року до договору №22100690 від 18 січня 2022 року не відповідає вимогам законодавства, прокурор просить визнати її недійсною.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України. Так, згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Як вбачається колегією суддів із змісту додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року, остання була укладена на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з набуттям чинності із 01 січня 2021 року постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2022 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 1,12143 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 1,26442 грн за 1 кВт/год без ПДВ, а також у зв`язку з набуттям чинності із 01 січня 2022 року постанови НКРЕКП №2454 від 01 грудня 2022 року "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НАК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн кВт/год без ПДВ до 0,34564 грн кВт/год без ПДВ.

В зв`язку із вказаним, сторони виклали додаток №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" в новій редакції та передбачили збільшення базової ціни товару з 4,12524 грн без ПДВ до 4,31994 грн без ПДВ за 1 кВт/год без збільшення загальної суми договору шляхом зменшення загального обсягу постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (частина 4 статті 46 вищевказаного Закону).

Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

За умовами пункту 5.7.1 у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням додатку №1 в новій редакції.

У підпункті 7 пункту 13.6 договору сторони погодили, що істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25 грудня 2015 року (зі змінами), зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно пункту 5.7 договору (підпункт 7).

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства та договору судами обох інстанцій вбачається, що внесення змін до договору на підставі вищевказаного пункту є правомірним у разі зміни тарифу на передачу та розподіл електричної енергії виключно у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

В той же час постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго", згідно з якою було збільшено тариф на розподіл електричної енергії, була прийнята ще 17 грудня 2021 року та набрала чинності з 01 січня 2022 року, постанова НКРЕКП №2454 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, прийнята 01 грудня 2021 року та набрала чинності з 01 січня 2022 року.

Вказані постанови були оприлюднені на сайті Національної комісії у дні їх прийняття.

Колегія суддів зауважує, що визначальним при вирішенні даного спору є те, що відповідач подав свою тендерну пропозицію 21 грудня 2021 року, дата розкриття тендерних пропозицій 23 грудня 2021 року. За умовами процедури закупівлі постачання електричної енергії передбачалось на 2022 рік.

Переможцем торгів визнано ТОВ "Хмельницькенергозбут" із пропозицією 2519702,69 грн з ПДВ, а 18 січня 2022 року з відповідачем укладено договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, місцевий суд правильно зазначив, що на момент подання відповідачем тендерної пропозиції та проведення торгів постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів та послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" та №2454 від 01 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів та послуги з постачання електричної енергії НЕК "Укренерго" уже були прийняті і зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік) та дату набрання чинності постановами (з 01 січня 2022 року) повинні були бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару у договорі та при формуванні своєї тендерної пропозиції.

Більш того, на момент укладення договору вищевказані постанови уже набрали чинності.

Колегія суддів зауважує, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" було враховано найбільш вигідні для нього постанови НКРЕКП, якими передбачені найбільш низькі тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, для того, щоб запропонувати найнижчу ціну, тобто відповідач під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, занизив ціну на електроенергію з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому підвищив ціну.

Тому підписавши договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених ним умовах, в тому числі і в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Вказане підтверджується також гарантійним листом відповідача №Т-21-1221-1236/15 від 21 грудня 2021 року щодо ціни, яка є актуальною та обов`язковою, та листом - згодою з проектом договору та його істотними умовами №Т-21-1221-1236/9 від 21 грудня 2021 року, в якому відповідач погодився з істотними умовами проекту договору та гарантував його виконання на зазначених умовах.

З огляду на викладене, Господарський суд Хмельницької області прийшов до правильного висновку, що додаткова угода №1 від 08 лютого 2022 року була укладена з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна тарифів на розподіл та передачу електричної енергії мали місце ще до підписання договору №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року, а тому постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року та №2454 від 01 грудня 2021 року не можуть вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

Як до суду першої так і апеляційної інстанції відповідач не подав належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року. Отже, сторонами спірної додаткової угоди не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4)недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткової угоди недійсною на момент її укладення, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що оспорювана додаткова угода суперечить частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 127226,00 грн, перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу 3, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур, які є документальними актами виконання постачальником та використання споживачем електричної енергії, та платіжних доручень в період дії договору та оспорюваної додаткової угоди відповідач поставив, а позивач отримав 525124 кВт/год електричної енергії. Загальна сума сплачених за договором коштів становить 2 726 741,03 грн.

У даному випадку зважаючи на недійсність оспорюваної додаткової угоди, якою фактично збільшено ціну електроенергії та приписи частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, зобов`язання сторін регулюються умовами договору від 18 січня 2022 року. Відповідно до договору, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,12524грн за 1 кВт/год., яка має застосовуватись для визначення вартості спожитої позивачем 3 електричної енергії.

Таким чином, за 525124 кВт/год отриманої позивачем 3 електричної енергії, останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 2599515,03 грн (525124 кВт/год * 4,12524 грн + 20% ПДВ).

З огляду на викладене, відповідач отримав кошти у сумі 127226,00 грн (2726741,03 - 2599515,03) за товар, однак не здійснив поставку останнього.

Процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №22100690 про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2022 року здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету. А тому надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 08 лютого 2022 року, якою безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Хмельницька міська рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі. За таких обставин, стягнення на користь Хмельницької міської ради коштів у сумі 127226,00 грн є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у справі №924/1283/21.

При цьому посилання відповідача на ту обставину, що КЕВ м. Хмельницького було частково відшкодовано вартість спожитої електричної енергії за договором №22100690 від 18 січня 2022 року не звільняють відповідача від обов`язку повернути грошову суму, сплачену за кількість товару, який не був поставлений за договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі № 924/1006/22 відсутні.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року у справі №924/1006/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1006/22 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "11" грудня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.


Дата ухвалення рішення	05.12.2023
Оприлюднено	14.12.2023
Номер документу	115583252
Судочинство	Господарське

Субботіна Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.12.2023 по справі 924/1006/22ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1006/22

Постанова від 05.12.2023

Постанова
від 05.12.2023 по справі 924/1006/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД