Постанова

від 12.11.2007 по справі ас16/538-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС16/538-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.07           Справа №АС16/538-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Моїсеєнко В.М.

секретаря судового засідання – Данілова Т.А..,

розглянувши справу

За позовом               приватного підприємця Мисік Тетяни Анатоліївни, м. Конотоп

до відповідача    1.  Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

          2. Управління  Державного казначейства в Сумській області

                            3. Конотопського відділення Державного казначейства у Сумській області

Про стягнення 6700 грн.00 коп.

                                                                                  СУДДЯ  В.М.МОЇСЕЄНКО

Представники:

Від позивача                 Бондаровець Г.П.

Від відповідачів           1.Бібік В.А.

                                2. не з'явився

                                  3. не з'явився

В судовому засіданні  розпочатому 25.10.2007р. оголошувалася перерва  до10 год.55 хв.12.11.2007р.

Суть спору: позивач  просить суд стягнути з доходів Державного бюджету на свою користь 6700 грн. бюджетного відшкодування ПДВ,  а також відшкодувати матеріальні збитки в сумі 1843 грн.84 коп. та судові витрати, пов'язані розглядом справи.

Перший відповідач подав заперечення та додаткові заперечення  проти позову , в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Другий відповідач  подав пояснення , в яких зазначає, що відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду здійснюється безпосередньо Державним казначейством України, тому Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо здійснення відшкодування податку на додану вартість  з Державного бюджету України.

Третій відповідач подав відзив , в якому зазначає, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється  органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду, а станом на 26.09.2007р. висновків по відшкодуванню ПДВ на користь ПП Мисік Т.А. до управління не надходили.

У зв'язку зі зміною банківських реквізитів бюджетного відшкодування ПДВ , позивач уточнює позовні вимоги ,  зазначаючи  діючі на даний час банківські реквізити  та просить стягнути  з доходів Державного бюджету на свою користь 6700 грн. бюджетного відшкодування ПДВ,  а також відшкодувати матеріальні збитки в сумі 1843 грн.84 коп. Крім того, позивач подав клопотання про повернення з Державного бюджету  надлишково сплачену суму  судового збору в розмірі 98 грн.60 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та першого  відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :

     Згідно декларацій позивача з податку на додану вартість за червень 2004р. у картці особового рахунку  позивача на початок 2006р. з податку на додану вартість обліковується  переплата у сумі 6700 грн.53 коп.

07.03.2006р. перший відповідач – Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція  винесла податкове повідомлення-рішення № 0000251720/0, яким визначила завищеною суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування на 25652 грн. та  була нарахована штрафна санкція  в сумі 9490 грн.73 коп. Позивач , не погодившись з винесеним   першим відповідачем податковим повідомленням –рішенням звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання нечинним цього повідомлення-рішення.

Це рішення податкового органу  було визнано нечинним постановою господарського суду Сумської області від 13.06.2006р. по адміністративній справі № АС8/195-06, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. і набрала законної сили.

Зазначеними судовими актами встановлений факт правомірності заявлення до відшкодування спірної суми  податку на додану вартість.

Згідно ч.2 п.7.7.8 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» після  закінчення процедури судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного  рішення, зобов'язаний  надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню, і ця сума повинна бути відшкодована.

Перший відповідач в обґрунтування своїх заперечень по даній справі посилається на ті самі обставини, які були предметом дослідження по справі №АС8/196-06 і спростовані постановою та ухвалою судів. Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставинами, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь  ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується вимог по стягненню бюджетної заборгованості, які є предметом спору по даній справі, слід зазначити слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем, який є платником податку на додану вартість, в установленому законом порядку було подано до податкової інспекції податкову декларацію з ПДВ за червень 2004 року, в якій було заявлено до відшкодування ПДВ в розмірі 25682 грн.

Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області 19 серпня 2004 року було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість позивачем за період з 01.06.2004р. по 30.06.2004р., за результатами якої було складено довідку, згідно якої сума ПДВ до відшкодування 25 682 грн. була залишена без змін. В подальшому сума відшкодування була частково зарахована відповідачем на погашення зобов'язань позивача з ПДВ в наступних податкових періодах із залишком невідшкодованої суми 6700,53 грн.

Матеріали справи також свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000251720/0 від 7 березня 2006 року, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування по декларації позивача в сумі 25652 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 9490,73 грн., було прийнято на підставі висновків акту № 47/17-20/2602314100 від 23 лютого 2006 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питання обгрунтованості заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за червень 2004 року.

В результаті перевірки податківцями було виявлено порушення позивачем вимог п. 1.8. статті 8, п.п. 7.2.1, п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5., п.п. 7.7.5 п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (далі Закон). З цього акту перевірки вбачається, що попередньою позаплановою документальною перевіркою з питань обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету по декларації за червень 2004 року з метою підтвердження сум податкового кредиту заявлених позивачем сумам податкового зобов'язання продавця та встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету до Бердянської МДПІ листом від 17.08.2004 року був направлений запит на проведення зустрічної перевірки постачальника ТОВ «Вега» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ до бюджету від реалізації на користь підприємця Мисік Т.А. товарів згідно податкової накладної № 17 від 13.06.2004 року на суму 186 012 грн., в тому числі ПДВ -31 002 грн. Згідно довідки Бердянської МДПІ від 21.09.2004 року підприємство ТОВ «Вега» не являлося виробником реалізованої підприємцю Мисік Т.А. продукції, а постачальниками продукції є ЗАТ «Союз-Оз» (м. Донецьк) код 32296284, і.п.н. - 322962805633, свідоцтво платника ПДВ № 7589971 згідно податкової накладної № 99 від 06.06.2004 року; ТОВ «Торговий дім» «Автокольормет» (с. Вознесенка Мелітопольського району, код 32533497, і.п.н. - 325334908115 згідно податкової накладної № 119 від 01.06.2004 року. По ланцюгу постачання були надіслані відповідні запити щодо підтвердження взаємовідносин зазначених підприємств з ТОВ «Вега» до

Державної  податкової  інспекції у  Калінінському  районі   м.  Донецька  07.02.2005р., 24.04.2005 р. та Мелітопольської ОДПІ 07.02.2005 р.

Також в акті перевірки вказано, що ДПІ у Калінінському районі 21.10.2005 року у відповідь на запит Конотопської ОДПІ повідомила, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться (назва підприємства в акті не зазначена), на телефонні дзвінки не відповідає. В подальшому 13.12.2005 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька повідомила відповідача, що провести зустрічну перевірку ЗАТ «Союз-Оз» по взаємовідносинах з ТОВ «Вега» немає можливості, так як останнє визнано банкрутом відповідно до ухвали господарського суду Донецької області та розпочата відносно підприємства ліквідаційна процедура. А тому відповідач зробив висновок, що оскільки крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку, а відтак сума ПДВ - 31336,40 грн. по придбанню товарів від ЗАТ «Союз-Оз» по ланцюгу з ТОВ «Вега» неправомірно заявлена підприємцем Мисік ТА, до відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2004 року, оскільки по даній господарській операції відсутні факти надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету ТОВ «Союз-Оз».

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 статті 7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно положень Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є документом, який підтверджує наявність фактичних обставин про сплату сум податків, визначених п.п. 7.4.1 цього Закону, що дає право платнику податків на формування податкового кредиту .

Крім того, п.7.5.1 ст.7 Закону передбачено, що датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій - або списання коштів в оплату придбаних платником податків, або отримання податкової накладної. У випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України".

Перший відповідач - Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області заперечує проти відшкодування вищевказаної суми ПДВ, вказує на те, що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено суму ПДВ, що заявив позивач

Суд вважає заперечення відповідача необгрунтованими, оскільки пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлений порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті в бюджет та відшкодуванню з бюджету і строки розрахунків з бюджетом.

Отже, як  встановлено судом, право позивача на одержання відповідної суми ПДВ підтверджено наявними у справі матеріалами та на час розгляду даної справи не відшкодована.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних  справах про протиправність рішень , чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, першим відповідачем не  було надано доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому його вимоги задоволенню не підлягають.

         Статтею 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету, а пунктом 4 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. № 209/72 передбачено, що саме територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику за висновками податкових органів та перераховують кошти за своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Таким чином, з урахуванням повноважень, визначених у пунктах 6 та 7 Положення про Державне казначейство України, відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі як відповідач за позовом про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість або за позовом про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості (інших сум), поряд з відповідним органом державної податкової служби.

Отже, позивачем позовні вимоги правомірно заявлені до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції , Управління  Державного казначейства Сумській області та Конотопського відділення Державного казначейства у Сумській області  і з врахуванням вищевикладеного  підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з державного бюджету України .

В задоволенні вимог позивача щодо відшкодування матеріальних збитків у розмірі 1843 грн.84 коп. , суд відмовляє, так як позивач не  обґрунтував свої вимоги стосовно отримання матеріальних збитків  саме в такій сумі та за який період необхідно стягувати збитки.

Клопотання позивача щодо повернення йому з Державного бюджету  надлишково сплаченої суми  судового збору в розмірі 98 грн.60 коп. , то зазначене клопотання суд вважає обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню.

Клопотання першого відповідача про  застосування  строків звернення до адміністративного суду , передбачених  ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України   суд залишає без задоволення, так як  позивач  ще у березні 2006р. звертався до господарського суду  Сумської області з позовом  , в якому просив  визнати нечинним податкове повідомлення рішення першого відповідача  від 07.03.2006р. № 0000251720/0 та зобов'язати  першого відповідача подати органам Державного казначейства висновок про бюджетне відшкодування позивачу ПДВ у сумі 6700,53 грн., але сума 6700,53 грн. не відшкодована до цього часу, хоч з моменту набрання судовим рішенням  по справі № АС 8/196-06  минуло вже більше року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  доходів Державного бюджету ( поточний рахунок № 311115030700008, код платежу 14010-20 , банк ГУДКУ в Сумській області , МФО 837013, код ЗКПО 23635072) на користь приватного підприємця Мисік Тетяни Анатоліївни ( 41600, Сумська область , м.Конотоп, вул.. Успенсько-Троїцька,130,кв.8, поточний рахунок № 26007501671191 у відділенні Промінвестбанку м.Конотоп, МФО 337591) 6700 грн.53 коп. бюджетного відшкодування ПДВ.

3.          Відшкодувати  приватному підприємцю Мисік Тетяні Анатоліївні ( 41600, Сумська область , м.Конотоп, вул.. Успенсько-Троїцька,130,кв.8, поточний рахунок № 26007501671191 у відділенні Промінвестбанку м.Конотоп, МФО 337591)  з державного бюджету України 3 грн.40 коп. сплаченого судового збору.

4.          Повернути  з Державного бюджету України  приватному підприємцю Мисік Тетяні Анатоліївні ( 41600, Сумська область , м.Конотоп, вул.. Успенсько-Троїцька,130,кв.8, поточний рахунок № 26007501671191 у відділенні Промінвестбанку м.Конотоп, МФО 337591) 98 грн.60 коп. зайво сплаченого судового збору.

5.          В іншій частині  позову – відмовити.

6.          Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.

7.          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

8.          Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

9.          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 14.11.2007р.