Вирок

від 17.10.2023 по справі 532/2286/22

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2286/22

1-кп/532/34/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження № 120211170470000149 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, маючого вищу освіту, пенсіонера, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26 травня 2021 року близько 16 години 20 хвилин на автомобільній дорозі О1708112 Шевченки-Дашківка автомобіль марки ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 рухався в напрямку с. Дашківка в сторону нерегульованого перехрестя.

Наближаючись до цього перехрестя, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом, неправильно оцінивши дорожню обстановку та відповідно не реагуючи на її зміну, рухаючись по другорядній дорозі О1708112, діючи необережно, в порушення п.п. 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, не надав дорогу автомобілю марки Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , котрий наближався до даного перехрещення доріг по головній дорозі О1708111, а саме з лівої сторони відносно водія автомобіля ВАЗ, без зупинки виїхавши на вищевказане перехрестя між селами Шевченки та Дашківка Полтавського району Полтавської області, здійснив зіткнення з автомобілем марки Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті порушень п. 16.11 Правил дорожнього руху України, допущених ОСОБА_3 , наслідком яких сталася дорожньо-транспортна подія, пасажир автомобіля марки Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримала в сукупності тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку,множинні ссадна голови, обличчя та грудної клітки, забій поперекового відділу хребта, закритий перелом 7 ребра зліва зі зміщенням, посттравматичний двобічний гемоторакс, забій серця, тупа травма живота, закритий перелом с/3 правої ключиці зі зміщенням, політ травма, розрив лівого купола діафрагми, посттравматична діафрагмальна грижа з дислокацією селезінки,частини шлунка та товстої кишки в ліву плевральну порожнину, некроз дна та тіла шлунка, розлитий фіброзно-гнійний перитоніт, фіброзно-гнійний плеврит зліва, правобічна емпієма плеври, плевро-черепна нориця.

В результаті порушень п. 16.11 Правил дорожнього руху України, допущених ОСОБА_3 , наслідком яких сталася дорожньо-транспортна подія, пасажир автомобіля марки Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримала в сукупності середньої тяжкості тілесні ушкодження які спричинили тривалий розлад здоров`я у вигляді: закритого перелому лівої променевої кістки в н/3,струсу головного мозку, забійної рани голови.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В умовах даної події, водій автомобіля ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 шляхом виконання вимог п. 16.11 ПДР України.

Порушення ОСОБА_3 п. 16.11 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої потерпілій ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, цивільні позови прокурора та потерпілої ОСОБА_5 не визнав. Пояснив, що 26.05.2021 року він керував автомобілем ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 в салоні якого перебувало троє пасажирів. На перехресті доріг Шевченки-Деменки та Кам`янське-Василівка він потрапив в ДТП. Їхав зі швидкість близько 40-50 км/год. Під`їжджаючи до перехрестя він не помітив будь-яких знаків, які б регулювали його рух, однак він знизив швидкість, подивився вправо, вліво, вправо, перешкод ніяких не було, почав переїжджати перехрестя. Коли він пересік вісьову лінію, то боковим зором побачив автомобіль Opel і відразу ж відбувся удар в його бампер, від якого автомобіль Opel відлетів від місця зіткнення на 40-50 м.

Наголосив, що винним себе не вважає, оскільки жодного пункту ПДР, він не порушив, не було жодного знаку, які б регулювали його рух. При перетині перехрестя керувався правилом «правої руки». Цією дорогою їздить близько десяти років і на цьому перехресті неодноразово і його пропускали і він надавав дорогу. Винним у цій ДТП вважає водія автомобіля марки Opel, який повинен був при під`їзді до перехрестя зменшити швидкість та пропустити його автомобіль, оскільки у водія марки Opel була перешкода справа. Крім того пасажири автомобіля марки Opel, які отримали тілесні ушкодження та є потерпілими, знехтували нормами ПДР і не були пристебнуті ременем безпеки. При під`їзді до перехрестя на його смузі руху був намальований трикутник та лінія «стоп», однак їх він не взяв до уваги, оскільки їх нанесення на дорозі не відповідає Правилам дорожнього руху.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується доказами дослідженими судом, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила суду, що 26.05.2021 року вона перебувала в автомобілі марки Opel, яким керував водій ОСОБА_9 , пасажиром та сиділа на задньому лівому пасажирському сидінні. Їх автомобіль рухався приблизно з швидкістю 80-90 км/год. Пам`ятає як проїхали с. Василівку, обставини ДТП не пам`ятає. Спочатку вона лікувалася в Кобеляцькій лікарні, потім в лікарнях м. Дніпро. В результаті ДТП отримала спочатку 2 групу інвалідності, з 2023 року є особою з інвалідністю 3 групи. Коли перебувала в реанімаційному відділенні, то від обвинуваченого надійшли грошові кошти в загальній сумі 10 000 грн. Після того,обвинувачений не цікавився станом її здоров`я, допомоги не надавав. До цього часу навіть не вибачився. Цивільний позов підтримує з підстав, вказаних в ньому. Наполягає на суворому покаранні з реальним позбавленням волі.

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що 26.05.2021 року вона перебувала в автомобілі марки Opel, яким керував водій ОСОБА_9 , пасажиром та сиділа на задньому правому пасажирському сидінні. Їх автомобіль рухався нешвидко. Обставини ДТП не пам`ятає, оскільки дрімала. Отямилася після удару та перебувала в салоні автомобіля. Сторонні люди витягли її з автомобіля. Спочатку їх з ОСОБА_5 відвезли в Кобеляцьку лікарню, потім вона лікувалася в місцевій лікарні. Обвинувачений ніякої допомоги не надавав, станом здоров`я не цікавився. Подала заяву в якій наполягала на суворій мірі покарання.

Суд зазначає, що показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджують час і місце вчинення кримінального правопорушення, а також, що тілесні ушкодження їм спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що він керував автомобілем Opel, моделі «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 , в салоні якого були троє пасажир,в тім числі потерпілі ОСОБА_5 , яка сиділа на задньому лівому пасажирському місці та потерпіла ОСОБА_6 , яка сиділа на задньому правовому пасажирському місці. Він їхав по головній дорозі зі швидкістю 85-90 км/год.. Дорожнє покриття ідеальне, наявна дорожня розмітка. Дорогу добре знає. Приблизно за 50 м до перехрестя знаходиться дорожній знак «перехрещення з другорядною дорогою». При під`їзді до перехрестя до с. Дашківка Шевченки, в останню мить побачив, що з правої сторони їде автомобіль Нива, яка при під`їзді до перехрестя не зупинялася. Коли він побачив, що автомобіль Нива не гальмує, а це метрів за 20, і виїхала на його полосу, то він з метою уникнення зіткнення, виїхав на ліву зустрічну смугу, яка була вільною та переставив ногу з педалі газ та педаль гальма, і відбувся удар в задні праві двері його автомобіля. Коли прийшов до тями, то побачив, що автомобіль знаходиться в кюветі, майже на даху і він фактично знаходився головою вниз. Він відстебнув ремінь безпеки і через свої двері, через робите скло виліз з автомобіля. Права сторона автомобіля була на землі. Потерпіла ОСОБА_6 знаходилася ззаду в автомобілі і стогнала. Його дружина, яка перебувала до ДТП на передньому пасажирському місці, після ДТП стояла навколішки біля потерпілої ОСОБА_5 . Також пояснив, що на дорожньому покритті зі сторони автомобіля Нива нанесена стоп лінія. Ця дорога вузька. Чи є там знак йому невідомо. На його дорозі маються дві повноцінні смуги руху.

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що 26.05.2021 року близько 16 год. 30 хв. вона перебувала в автомобілі марки Opel, яким керував водій ОСОБА_9 , пасажиром та сиділа на передньому пасажирському сидінні. Вона бачила, як автомобіль Нива рухався по своїй дорозі прямолінійно , під`їжджаючи до перехрестя він не зупинився і вона крикнула про це чоловіку. Вважає, що водій Ниви побачив їх коли вже носом виїхав на половину смуги і пришвидшив швидкість, щоб проскочити. На перехресті в районі с. Шевченки відбулося зіткнення: автомобіль Нива в`їхав вбік між дверима їхнього авто, через що їх автомобіль перекинувся кілька разів через дах. Вона глянула на чоловіка, який був водієм, він був без тями, але дихав. На задньому сидінні була тітка ОСОБА_6 , а сестри ОСОБА_5 в машині не було. Вона відстебнула ремінь безпеки і вибралася через вікно і побачила, що сестра була внизу в кюветі. Машина була на боку в хиткому стані. Сторонні люди перевернули автомобіль та витягли тітку.

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що 26.05.2021 він перебував в автомобілі Нива, водієм якого був ОСОБА_3 і знаходився на передньому пасажирському сидінні, пасажирами також були ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Почав дрімати, потім почув крик «Валєра» і побачив зліва метрів за 5 автомобіль, і відразу удар. Коли вони були на перехресті, то автомобіль марки Opel пішов вліво. Цей автомобіль від удару почав перевертатися і зупинився на боку. Водійські двері відчинилися і звідти випала дівчина. Зупинялися сторонні машини і за допомогою сторонніх людей поставили машину на колеса і витягли з салону автомобіля жінку. Також повідомив, що на смузі дороги, якою вони їхали був нанесений знак «стоп», але його було погано видно. Дорожніх знаків не було;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який повідомив суду, що 26.05.2021 він перебував в автомобілі Нива, водієм якого був ОСОБА_3 і знаходився на задньому правому пасажирському сидінні, пасажирами також були ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Під`їжджаючи до перехрестя він подивився вправо та повідомив ОСОБА_3 , що перешкод праворуч немає. Вліво не дивився. Перед перехрестям ОСОБА_3 зменшив швидкість і як тільки трохи виїхали на дорогу відразу був удар в бампер. Автомобіль Опель зачепив бампер їхнього автомобіля і почав перекидатися. Вказавши в судовому засіданні на потерпілу ОСОБА_5 повідомив, що після ДТП вона була під автомобілем, а інша жінка залишилася в салоні. За допомогою сторонніх людей поставили автомобіль на колеса та визволили з нього жінку. Також пояснив, що коли він перебуває за кермом автомобіля, то переїжджаючи це перехрестя завжди зупиняється і дивиться чи немає перешкод. На смузі дороги якою вони їхали дорожніх знаків немає. На дорозі був зображений трикутник вершиною до них. З протилежної сторони дороги такий самий трикутник;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який пояснив суду, що 26.05.2021 він перебував в автомобілі Нива, водієм якого був ОСОБА_3 і знаходився на задньому пасажирському сидінні, пасажирами також були ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Момент зіткнення не бачив, оскільки заснув. Почув крик « ОСОБА_16 » та відчув удар. Оскільки він ударився коліном то на місце ДТП та місце знаходження Опеля він не підходив. Зазначив, що дорожніх знаків на їхній дорозі не було. На дорожньому полотні по ходу їхнього руху була нанесена стоп-полоса, як і повинно бути. Також там були зображені залишки трикутника. Після ДТП автомобіль Нива зупинилася посеред перехрестя. Автомобіль Опель був далеко і «висів» носом до кювета. Неодноразово їздили цією дорогою і ОСОБА_3 завжди перед цим перехрестям пригальмовував і дивився чи немає машин. І цього разу також так було;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що 26.05.2021 він їхав з рибалки і бачив наслідки цієї ДТП: автомобіль Нива знаходився посеред перехрестя в сторону Шевченок-Дашківка, а іномарка на обочині. Дорога на Орлик, якою рухалася іномарка є головною дорогою, там були знаки. Дорога на Шевченки є другорядною на асфальті зображений знак трикутник, що означає «уступити дорогу»:

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться письмовими доказами, дослідженими судом:

- протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 26.05.2021 з фототаблицями до нього та схемою ДТП, відповідно до якого місце ДТП знаходиться на перехресті населених пунктів Дашківка - Шевченки автомобільної дороги Василівка-Кам`янське. Огляд проведено в ясну сонячну погоду, проїзна частина горизонтальна ділянка, пряма в плані. Вид та стан покриття - асфальтобетонне, сухе чисте, відсутні волога, бруд, пісок. Дорожня розмітка - горизонтальна розмітка білого кольору. Дорожні знаки-дорожні знаки, дорожня розмітка. Дорожнє покриття загальною шириною 14,2 м. Загальна видимість без обмежень. На схемі місце ДТП зазначено: напрямок руху транспортних засобів до ДТП, відповідно: автомобіля Opel Zafira-A номерний знак НОМЕР_2 по головній дорозі, автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 - виїзд із другорядної дороги на головну. Місце зіткнення за 3,1 м від краю проїзної частини. По напрямку руху автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 наявність дорожньої розмітки 1,20,1,13. З фото №1 фототаблиці вбачається, що на автодорозі в напрямку руху с. Орлик Полтавського району Полтавської області, по якій рухався автомобіль марки Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 розміщений дорожній знак 1,22 «Перехрещення з другорядною дорогою». З фото №3 фототаблиці вбачається, що на автодорозі в напрямку руху водія автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 , по якій рухався обвинувачений ОСОБА_3 зображені дорожні розмітки. Протокол огляду місця події, схема ДТП підписана обвинуваченим ОСОБА_3 без зауважень (т.1 а.а.198-210);

висновком експерта № СЕ-19/117-22/15511-ІТ від 18.11.2022, з якого вбачається, що у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В умовах даної події водій автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог п. 16.11 правил дорожнього руху. Допитаний в судовому засіданні експерт експерта ОСОБА_18 підтвердив свій висновок (т.1 а.с.229-232).

- відеозаписом з відеореєстратора автомобіля Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 , переглянутому в судовому засіданні, в якому зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів (т.1а.с.245);

- відеозаписом з відеореєстратора автомобіля Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 , наданим свідком ОСОБА_9 та переглянутому в судовому засіданні, з якого вбачається, що на файлі MOVA4311.avi зафіксовано наявність на автомобільній дорозі, по якій рухається автомобіль Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 , дорожнього знаку 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою». Питання щодо допустимості чи належності цього доказу стороною захисту не порушувалося (т.1а.с.247).

- висновком експерта № СЕ-19/117-22/16175-ІТ від 14.12.2022, з якого вбачається, що на момент проведення огляду (дослідження) рульове керування автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 знаходилося у несправному та непрацездатному стані в зв`язку з від`єднанням поворотного кулака переднього лівого колеса зі свого конструктивного місця кріплення та часткового заблокування переднього правого колеса деформованими виступаючими елементами кузову автомобіля - дані несправності настали внаслідок ДТП. Ходова частина керування автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 знаходилося у несправному проте працездатному стані в зв`язку з пошкодженням колісного диску переднього лівого колеса дані несправності настали внаслідок ДТП. Робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 знаходилося працездатному стані(т.1 а.с.180-187);

- висновком експерта № СЕ-19/117-22/16176-ІТ від 13.12.2022, з якого вбачається, що на момент проведення огляду рульове керування автомобіля Opel Zafira-A номерний знак НОМЕР_2 знаходилося в непрацездатному стані в зв`язку з пошкодженням рульового колеса та рульової колонки. Дані пошкодження виникли внаслідок ДТП. Ходова частина автомобіля Opel Zafira-A номерний знак НОМЕР_2 знаходилося в непрацездатному стані в зв`язку з пошкодженням елементів підвіски передніх коліс та відсутністю заднього лівого колеса з маточиною та своєму конструктивному місці розташуванні. Пошкодження елементів підвіски передніх коліс виникло внаслідок ДТП та в той же час відсутність заднього лівого колеса з маточиною виникло або внаслідок ДТП, або після моменту ДТП. Робоча гальмівна система автомобіля Opel Zafira-A номерний знак НОМЕР_2 знаходилася в непрацездатному стані в зв`язку з порушенням цілісності гальмівного механізму заднього лівого колеса. Дане пошкодження виникло або внаслідок ДТП, або після моменту ДТП (т.1 а.с.190-195).

- слідчим експериментом, проведеним 14.09.2021 з участю свідка ОСОБА_9 з схемою та фото таблицею до нього, з якого було встановлено, що відстань автомобіля Opel Zafira-A номерний знак НОМЕР_2 від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для його руху становить 24 м (т.1 а.с.215-217);

- висновком експерта № СЕ-19/117-21/11639-ІТ від 23.09.2021, з якого вбачається, що у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди не вбачається. В умовах даної події водій автомобіля марки Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 шляхом екстреного гальмування (т.1 а.с.221-224).

- висновком судово-медичної експертизи № 329 від 08.09.2021, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 виявлені такі тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку,множинні ссадна голови, обличчя та грудної клітки, забій поперекового відділу хребта, закритий перелом 7 ребра зліва зі зміщенням, посттравматичний двобічний гемоторакс, забій серця, тупа травма живота, закритий перелом с/3 правої ключиці зі зміщенням, політ травма, розрив лівого купола діафрагми, посттравматична діафрагмальна грижа з дислокацією селезінки,частини шлунка та товстої кишки в ліву плевральну порожнину, некроз дна та тіла шлунка, розлитий фіброзно-гнійний перитоніт, фіброзно-гнійний плеврит зліва, правобічна емпієма плеври, плевро-черепна нориця. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при ДТП. Виявлені тілесні ушкодження в сукупності відносяться до категорії ушкоджень тяжкого ступеня, як небезпечних для життя в момент заподіяння (т.1а.с.172-174);

- висновком судово-медичної експертизи № 356 від 27.09.2021, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: закритий перелом лівої променевої кістки в н/3,струс головного мозку, забійна рана голови. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при ДТП. Виявлені тілесні ушкодження в сукупності відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня, що спричинили тривалий розлад здоров`я. (т.1а.с.176-177);

Суд в ході судового розгляду кримінального провадження, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мітрофанов проти Республіка Молдова», розглянувши доводи обвинуваченого, захисника, наведені на захист обвинуваченого щодо недоведеності вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, винуватості у ДТП ОСОБА_9 через перевищення ним швидкості руху, нехтування потерпілими ПДР, оскільки тілесні ушкодження ними були отримані внаслідок того, що вони не були пристебнуті ременем безпеки, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 94 КПК України у сукупності із дослідженими судом доказами, дійшов висновку необхідності їх відхилення, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих, свідків, належними та допустимими письмовими доказами, дослідженими судом, які вищенаведені у цьому вироку.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що знак 1.22 ПДР є лише попереджувальним знаком і не вказує про те, що він встановлений на головній дорозі і водій, рухаючись по ній на перехресті повинен надати перевагу автомобілю, який рухається справа спростовується наступним.

Пункт 1.10 Правил дорожнього руху визначає поняття «головна дорога», а сама це дорога з покриттям відносно грантової дороги або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1, 1.23.2, 1.23.3, 1.24.4, 2.3.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п 16.15 ПДР якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, бруд, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі.

Тому, враховуючи відсутність на дорозі, якою рухався ОСОБА_3 знаків пріоритету, та наявність на цій дорозі зображень дорожньої розмітки 1.20, 1.22 ОСОБА_3 повинен був усвідомити, що перебуває на другорядній дорозі та повинен був дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Водій автомобіля Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9 , рухаючи по головній дорозі, визначеною дорожнім знаком 1.22 ПДР, не зобов`язаний був враховувати можливість грубого порушення ПДР іншим водієм, він не передбачав і не зобов`язаний був та не мав можливості передбачити, що автомобіль, яким керував ОСОБА_3 не дасть дорогу, не зупиниться перед виїздом на головну дорогу і не пропустить його автомобіль.

Судом у судовому засіданні встановлено, що зіткнення транспортних засобів сталося на головній дорозі, по якій рухався автомобіль Opel «Zafira-A» номерний знак НОМЕР_2 .

Отже, показання обвинуваченого в частині не визнання вини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать показанням потерпілих та свідків, іншим доказам та фактичним обставинам справи, тому суд критично оцінює його показання і вважає, що таким чином він прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

А тому, у сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілих, свідків, вищевказані докази підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3 , що спричинили тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними в момент заподіяння потерпілій ОСОБА_5 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 , а висновок експерта № СЕ-19/117-22/15511-ІТ від 18.11.2022, підтверджують, що в діях водія автомобіля ВАЗ 2121 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

У зв`язку з вищевикладеним, докази, що досліджувались судом, є належними, допустимими, достовірними, взаємодоповнюють один одного, і в своїй сукупності вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєному кримінальному правопорушенні і його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_5 та середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання не буде достатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність незнятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема, ч.2 ст.286 КК України встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілим.

Крім того, суд дає оцінку й тому, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих, чим проявив байдуже ставлення до здоров`я та безпеки людини, що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями. Також судом враховано і відсутність відповідних дорожніх знаків, які б безпосередньо забороняли обвинуваченому рух його транспортного засобу.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що він вчинив з необережності тяжкий злочин, данні про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, не перебував у стані алкогольного сп`яніння під час ДТП, є особою похилого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, а також його ставлення до вчиненого діяння та його наслідків, зокрема, що завдані збитки обвинуваченим відшкодовані частково, вину не визнав, не вибачився за вчинене перед потерпілими, які наполягають на суворому реальному покаранні у вигляді позбавлення волі.

З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції санкції ч.2 ст.286 КК України.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням не виглядає безальтернативно необхідним.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

До вказаних висновків, суд прийшов, зокрема, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Зокрема, приймаючи рішення про застосування ст. 75 КК України, суд ураховував тяжкість кримінального правопорушення, що останнє не носило ознак зухвалості, , настання наслідків у виді тілесних ушкоджень потерпілим, форму вини, як то, правопорушення не є умисним, те, що на момент події він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а також особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до жодних видів відповідальності за будь - які правопорушення, пов`язані із транспортом / джерелом підвищеної небезпеки і взагалі за будь - які правопорушення, на даний час частково відшкодував потерпілій матеріальну шкоду.

Також суд враховує висновок Полтавського районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» ДУ «Центр пробації» виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства (т.1 а.с.124-128).

Тому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, позаяк, про можливість належної його соціалізації та його допустиму репутацію, свідчить невстановленість зв`язків із антигромадськими елементами, зловживання алкогольними напоями/наркотичними засобами, системності порушення ПДР України, спосіб його життя, поведінка у соціумі, його поведінка після вчинення кримінального правопорушення, які б безумовно дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення реального відбуття покарання, ураховуючи, що обвинувачений з огляду на характер учиненого ним та його особу, не може вважатись суспільно небезпечним.

За змістом п. 21 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, свідоме нехтування обвинуваченим правил безпеки та правил дорожнього руху України, що спричинило тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілих, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_5 стала інвалідом 2 групи, а з 2023 року інвалідом 3 групи, а тому, з метою забезпечення міри виховного характеру, суд приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Таким чином при визначенні міри покарання суд виходив із наявних у нього дискреційних повноважень щодо призначення покарання і прийшов до висновку, що визначена його міра (вид і розмір), із застосуванням позбавлення права керування транспортними засобами, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, як ним самим, так і іншими особами.

Вирішуючи справу в частині заявленого прокурором цивільного позову, суд виходить з наступного.

Прокурор заявив позов в інтересах комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 , завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з обвинуваченого на користь КНП «Кобеляцька міська лікарня» 906 грн.80 коп.

Прокурор заявив позов в інтересах комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 , завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з обвинуваченого на користь КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» 16 727 грн.13 коп.

Прокурор заявив позов в інтересах комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради» про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 , завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з обвинуваченого на користь КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради» 8767 грн.20 коп.

Згідно зі ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Крім того, на захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред`явлений їхніми законними представниками.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Прокурор навів у позовній заяві належне обґрунтування передбачених законом підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_6 проходила лікування в КНП «Кобеляцька міська лікарня» з 26.05.2021 по 27.05.2021, загальна вартість лікування хворої становить 906 грн. 80 коп (т.2 а.с. 10).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_5 проходила лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. І.І.Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» з 28.05.2021 по 18.06.2021, загальна вартість лікування хворої становить 16 727, 13 грн, та в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради з 18.06.2021 по 28.07.2021, загальна вартість лікування хворої становить 8767,20 грн т (т.2 а.с. 12, 13).

При пред`явленні позовів прокурор вказав на факт вчинення особою кримінального правопорушення, його наслідків, витрат медичних установ на стаціонарне лікування потерпілих і послався на норми статті 128 КПК України. У позові наявні обґрунтування і тих обставин, що в цьому випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Вказуючи, що медичними закладами самостійно не були реалізовані повноваження щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення, прокурор звернувся з позовом до суду на захист інтересів цих установ.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до положень п.1, п.6 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.

Про те, що прокурор наділений правом звертатись з позовом про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину вказує й Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995, № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину».

Оскільки фінансування лікарень здійснюється за рахунок бюджетних коштів, тим самим діями ОСОБА_3 спричинено шкоду державним інтересам, а тому у прокурора були підстави для звернення до суду в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 121 Конституції України.

Суд вважає, що прокурором доведено як повноваження його на звернення до суду з даними позовами, так і обґрунтованість та розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене суд доходить до висновку про задоволення позовів прокурора.

Вирішуючи справу в частині заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову, суд виходить з наступного.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , в якому вона прохає стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 27 000 грн та моральну шкоду в розмірі 150 000 грн та витрат на правничу допомогу. В обгрунтування заявленого позову вказує, що внаслідок ДТП їй завдані тілесні ушкодження, внаслідок яких вона тривалий час лікувалася, що призвело до матеріальних витрат на лікування в сумі 37000 грн. Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_3 добровільно було відшкодовано 10 000 грн, прохає стягнути 27 000 грн. В результаті протиправних дій відповідача, вона отримала травми, і душевно страждає внаслідок емоційного стану, спричиненого небезпечною ДТП, фізичним болем, тривалим лікуванням, яке продовжується, зміною звичного способу життя, додатковими витратами та зусиллями для його організації. Вона постійно відчуває страх та хвилювання. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 150 000 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц; провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Великою Палатою Верховного Суду (справа № 147/66/17, провадження № 14-95цс20) були висловлені правові позиції в справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортирних засобів, зокрема основні тези з них, що стосуються даного провадження :

- основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП;

- визначення відповідачів, предмета та підстав є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи;

- суд, установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, відмовляє в позові до такого відповідача.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що на момент ДТП його цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу була застрахована.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 заявлено до обвинуваченого ОСОБА_3 . До участі в справі потерпілою не залучено страхову компанію. Від учасників справи клопотання про залучення страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 як володільця транспортного засобу не надходили. Враховуючи принцип змагальності сторін суд позбавлений можливості з власної ініціативи залучити страхову компанію як співвідповідача у цій справі.

Суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги пред`явлено не до всіх належних відповідачів (не пред`явлено до страховика), то суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.

Оскільки позов потерпілої ОСОБА_5 заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд доходить до висновку про відмову в позові до обвинуваченого ОСОБА_3 , роз`яснивши потерпілій та її представнику право звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до обвинуваченого ОСОБА_3 та відповідної страхової компанії або лише до обвинуваченого ОСОБА_3 після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого.

Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не обирався. Обвинувачений не допускав невиконання обов`язків, покладених на нього КПК, не допускав безпричинних неявок до суду, тому суд не знаходить підставі для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Арешт, накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.06.2021 р. на автомобіль ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 та автомобіль Opel Zafira-A, номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація) необхідно скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

В справі були проведені експертизи, тому з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати за їх проведення в загальній сумі 5079 грн 92 коп.

Керуючись статтями 2, 7, 368, 371, 374, 395, п.15 ст.615 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» 906 (дев`ятсот шість ) гривень 80 коп. на відшкодування витрат стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_6 (р/р НОМЕР_3 в АТ «Полтавабанк», код ЄДРПОУ 01999307).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» 16 727 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 13 коп. на відшкодування витрат стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_5 (р/р НОМЕР_4 в АТ «КБ Приватбанк» , код ЄДРПОУ 01985423, КЕКВ 2220), одержувач КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради 8767 (вісім тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 20 коп. на відшкодування витрат стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_5 (р/р НОМЕР_5 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 01984624, одержувач КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР).

У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Арешт, накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.06.2021 р. на автомобіль ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 та автомобіль Opel Zafira-A, номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація) скасувати.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області: автомобіль ВАЗ 2121, держ. номер НОМЕР_1 -повернути власнику ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ); автомобіль Opel Zafira-A, номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), власником якого є UAB «KREVDA» повернути володільцю ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 5079 грн 92 коп. витрат за залучення експерта.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя