Рішення

від 13.11.2007 по справі 15/551пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/551пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.07                                                                                 Справа № 15/551пд.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельної компанії “Луганськмонолітбуд”,  м. Луганськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Монолітспецбуд № 2”,             м. Луганськ

про  стягнення 100599 грн., розірвання договорів оренди та повернення орендованого автотранспорту

За участю представників сторін:

від позивача –Карпова І.Г., довіреність № б/н від 02.02.07;

від відповідача - Грибанова Ю.П., довіреність № б/н  від 15.08.07.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

В судовому засіданні 09.11.2007р. оголошувалася перерва до 13.11.2007р. о 12 год. 30 хв.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- розірвання договорів оренди автомобілів: № 06/16-2, № 06/16-3, № 06/16-4, № 06/16-5, № 06/16-6, № 06/16-7, № 06/16-8, № 06/16-9, № 06/16-10, № 06/16-11, № 06/16-12, № 06/16-13, № 06/16-14, № 06/16-15, № 06/16-16, № 06/16-17, № 06/16-18, № 06/16-19, № 06/16-20, № 06/16-21, № 06/16-22, № 06/16-23, укладених між закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельною компанією «Луганськмонолітбуд»та товариством з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд № 2»16 червня 2006 року;

- стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 100 599 грн. 08 коп., з них орендна плата в розмірі –89 421 грн. 40 коп. та суми неустойки в розмірі –11 177грн. 68 коп.

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд № 2», в п'ятнадцятиденний строк з дня вступу рішення в законну силу, повернути закритому акціонерному товариству «Проектно-будівельній компанії «Луганськмонолітбуд»наступних транспортних засобів: автомобіль УАЗ –3303 держ. номер 06011 АО, автомобіль ЗИЛ –ММЗ 4502 держ. номер 05848 АР, автомобіль ПЛ –1212 п/причеп держ. номер 10798 АМ, автомобіль КАМАЗ –5320 держ. номер 06350 АР, автомобіль ЗИЛ –133 ГЯ автокран КС –3575 держ. номер 06373 АР, автомобіль КРАЗ –250 автокран держ. номер 06375 АР, автомобіль КРАЗ –250 автобетонозмішувач держ. номер 06352 АР, автомобіль КРАЗ –250 автобетонозмішувач держ. номер 06358 АР, автомобіль КРАЗ –6510 держ. номер 02802 АР, автомобіль ЗИЛ –133ГЯ автокран КС 3575 держ. номер 04069 АР, автомобіль ГАЗ –322132 держ. номер 09506 АО, автомобіль ГАЗ –322132 держ. номер 07413 АО, автомобіль КРАЗ –256 Б1 держ. номер 04072 АР, автомобіль ЗИЛ –133 ГЯ автокран КС –3575 держ. номер 08956 АР, автомобіль полупричеп ОДАЗ –93571 держ. номер 10797 АМ, автомобіль причеп –40 тн. ЧМЗАП –5208 держ. номер 11912 АМ, автомобіль ПАЗ –3205 держ. номер 07549 АР, автомобіль ЗИЛ –133 ГЯ автокран КС –3575А держ. номер 07555 АР, автомобіль ЗИЛ –431410 держ. номер 07544 АР, автомобіль ГАЗ –52 паливозаправник держ. номер 07547 АР, автомобіль КРАЗ –256 держ. номер 07548 АР, автомобіль КАМАЗ –54112 держ. номер 06357 АР.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 26.10.2007р., уточненому відзиві на позовну заяву, зданому до суду 09.11.2007р. та поясненнях по справі від 13.11.2007р. посилаючись зокрема на наступне.

Відповідно до договорів оренди, орендар сплачує орендодавцю за користування майном орендну плату відповідно до протоколу погодження орендної плати, протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунків. Плата за користування майном є істотною умовою щодо якої повинно бути досягнуто згоди. Єдиний протокол погодження орендної плати що додано позивачем до справи від 05.12.2006р. визначає погодження орендної плати лише за листопад 2006р. Положення ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, щодо застосування розміру орендної плати за визначеної за листопад на інші місяці, не підлягає застосуванню у даному випадку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем складено та підписано наступні договори оренди автомобіля від 16 червня 2006 року: № 06/16-2, №06/16-3, № 06/16-4, № 06/16-5, № 06/16-6, № 06/16-7, № 06/16-8, № 06/16-9, № 06/16-10, № 06/16-11, № 06/16-12, № 06/16-13, № 06/16-14, № 06/16-15, № 06/16-16, № 06/16-17, №06/16-18, № 06/16-19, № 06/16-20, № 06/16-21, № 06/16-22, № 06/16-23. Об'єкти оренди за даними договорами передані орендарю за актами прийому-передачі.

Положення вказаних договорів (окрім об'єкту оренди) є однаковими.

Відповідно до п. 1.3. договорів за користування майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату відповідно до протоколу узгодження орендної плати.

Відповідно до п. 3.1. договорів орендар сплачує орендодавцю за користування майном орендну плату  згідно виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку. Рахунки виставляються в строки визначені протоколом узгодження.

До матеріалів справи додано протокол узгодження орендної плати за договорами оренди автотранспорту від 05.12.2006р.

Згідно даного протоколу узгодження орендної плати від 05.12.2006р. визначено розмір орендної плати за спірними договорами оренди автотранспорту за період з 01.11.2006р. по 30.11.2006р. (тобто лише за листопад) у розмірі 5741,34 грн.

Рахунок №434-2 за оренду автотранспорту за листопад 2006р. на суму 5741,34 грн. було направлено відповідачу, що підтверджується описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів виконання зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем не надано.

Інших протоколів узгодження орендної плати, які визначали б розмір орендної плати за інші місяці, сторонами не надано.

Строк дії договору оренди визначено у п. 6.1. договорів до 31.12.2007р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу з орендної плати за листопад 2006р. у розмірі 5741,34 грн. та необґрунтованість решти позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Підставами позовних вимог позивач визначає невиконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за період з 01.05.2006р. по 31.08.2007р. у сумі 89 421 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174  Господарського кодексу України  господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, що визначено у ч. 3 ст. 180 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України до істотних умов договору оренди належить орендна  плата.

Положеннями спірних договорів оренди передбачено, що орендна плата встановлюється протоколом узгодження орендної плати.

До матеріалів справи додано протокол узгодження орендної плати від 05.12.2006р. визначено розмір орендної плати за спірними договорами оренди автотранспорту за період з 01.11.2006р. по 30.11.2006р. (тобто лише за листопад) у розмірі 5741,34 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати орендної плати, яке було узгоджено сторонами у встановленому порядку, лише за листопад 2006р. у сумі 5741,34 грн.

Тому, позовні вимоги про стягнення боргу з орендної плати визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню лише в частині стягнення 5741,34 грн.

Доводи позивача про те, що розмір орендної плати, встановлений протоколом узгодження орендної плати від 05.12.2006р. за листопад 2006р., має застосовуватися  протягом всього часу орендних відносин, як до підписання протоколу так і після, на підставі положень ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, судом відхиляються з наступних підстав.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень договору та протоколу узгодження орендної плати від 05.12.2006р. сторони погодили розмір орендної плати лише за листопад 2006р. Договором або вказаним протоколом не передбачено застосування розміру орендної плати визначеної за користування орендованим майном у листопаді в інші місяці. Належних доказів (інших протоколів узгодження орендної плати, тощо) узгодженого визначення сторонами розміру орендної плати за інші місяці, крім листопада 2006р., суду не надано. Тому, у відповідача не виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за інші місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач,  якщо  ціна  у  договорі  не  встановлена  і  не  може бути визначена виходячи з його  умов,  вона  визначається  виходячи  із звичайних  цін,  що  склалися  на  аналогічні  товари,  роботи або послуги на момент укладення договору.

Умовою визначення ціни виходячи  із звичайних  цін,  що  склалися  на  аналогічні  послуги, є, відповідно до наведеної норми, не встановлення та неможливість встановлення ціни умовами договору.

Дана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у даному випадку визначення ціни (розміру орендної плати) було можливим шляхом простого погодження сторонами.

Крім того, протокол узгодження орендної плати від 05.12.2006р. не є належним доказом визначення розміру плати виходячи із звичайних цін, що склалися на  аналогічні  послуги на момент укладення договору.

Сторони не позбавлені були в минулому та в подальшому права узгодити розмір орендної плати за інший період строку дії договору.

Виходячи з того, що відповідачем не було виконано зобов'язання зі сплати орендної плати лише за один місяць інші позовні вимоги про розірвання договору повернення орендованого майна та сплати неустойки за невчасне повернення майна  не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Господарського кодексу України господарське  зобов'язання  може  бути припинено за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може  бути  розірвано  сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до  ч. 4 ст. 188 ГК України заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Загальною нормою дострокового розірвання цивільного договору є ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Спеціальними нормами, що регламентують припинення та дострокове розірвання саме господарських договорів оренди є положення ст. 291 Господарського кодексу України.

Частина перша даної статті також визначає, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. При цьому, зазначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Стаття 783 Цивільного кодексу України передбачає вичерпні підстави розірвання договору оренди на вимогу наймодавця.

Наявність заборгованості по орендним платежам за один місяць, як підстава розірвання договору найму, даною статтею не передбачена.

В силу ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Саме лише у такому випадку, відповідно до ч. 2 даної статті договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, невнесення погодженої плати за один місяць, що мало місце у даному випадку, не може бути підставою розірвання договорів.

Також, лист позивача від 30.05.2006р. в частині одностороннього розірвання договорів оренди є необґрунтованим та не мав за наслідок припинення дії договорів.

Тому, у задоволенні вимог про розірвання договорів оренди слід відмовити.

Як наслідок, на даний час, відсутні підстави стягнення неустойки у сумі 11 177,68 грн., заявленої позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, та задоволення вимог про зобов'язання відповідача повернути орендовані транспортні засоби.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг з орендної плати за спірними договорами, що утворився за листопад 2006р. у загальному розмірі 5741,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 57 грн. 41 коп. державного мита, а також 06 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд №2», м. Луганськ, вул. Даргомижского, б. 4-а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31375967 на користь закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна компанія «Луганськмонолітбуд»,  м. Луганськ, вул. Дачна, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31784633: борг у сумі 5741 грн. 34 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 57 грн. 41 коп. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 06 грн. 34 коп., наказ видати.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення підписане 16.11.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко