Постанова

від 11.10.2023 по справі 519/1336/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6100/23

Справа № 519/1336/19

Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника Южненської міської ради Одеської області Тімчишина С.Д.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Барвенко В.К., у цивільній справі за позовною заявою Южненської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Южненська державна податкова інспекція Южненського управління ГУ ДФС в Одеській області, про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючого документу,

встановив:

12.12.2019року Южненська міська рада Одеської області звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 262821,33 грн. (т.1, а.с.1-13).

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 01.06.2005року між Южненською міською радою Одеської області та Фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,2300га, яка розташована в м. Южне, територія Приморського парку під розміщення молодіжного центру. Строк оренди становив 25 років (т.1, а.с.17-19).

Молодіжний центр «Мілленіум» прийнято в експлуатацію Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію від 15.12.2008 року (т.1, а.с.23-29).

24.12.2008 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення цього самого молодіжного центру (т.1, а.с.35).

29.12.2008 року ОСОБА_2 подарувала нежитлові приміщення молодіжного центру своїй доньці ОСОБА_1 , яка в установленому порядку не оформила своє право власності на них.

18.06.2009 року відповідачу ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для експлуатації молодіжного центру, та надано дозвіл на розірвання з ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки (т.1, а.с.8).

13.03.2012 року між Южненською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_2 було укладено угоду про розірвання договору від 01.06.2005 року оренди земельної ділянки (т.1, а.с.32).

В свою чергу, відповідачем ОСОБА_1 договір оренди на земельну ділянку укладено не було.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року з ФОП ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області стягнуто збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючого документу за період з 01.09.2014 року по 31.08.2016 року.

Позивач вказував, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 має відповідати її спадкоємець - відповідачка ОСОБА_1 .

Використання земельної ділянки ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, позбавило Южненську міську раду Одеської області, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати за можливим договором оренди.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.01.2020 року вказану позовну заяву направлено до розгляду за правилами загальної підсудності до Комінтернівського районного суду Одеської області, із вказанням про недопущення спорів про підсудність (т.1, а.с.103).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року у задоволенні позову Южненської міської ради Одеського району Одеської області було відмовлено (т.2, а.с.23-25).

В апеляційній скарзі Южненська міська рада Одеського району Одеської області ставить питання про скасування рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року, та просить ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.32-40).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на законність судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін (т.2, а.с. 61-69).

Вирішуючи питання про слухання справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.3, а.с.72-76).

У зв`язку з цим, колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (т.2, а.с.53-54), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за наявними доказами, які є в матеріалах справи, за участю представника позивача - Южненської міської ради Одеської області та відповідача ОСОБА_1 , у відсутність інших учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2005 року між Южненською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 0,2300 га, яка розташована в м. Южне, територія Приморського парку під розміщення молодіжного центру. Строк оренди становив 25 років (т.1, а.с.17-19).

Молодіжний центр «Мілленіум» прийнято в експлуатацію Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію від 15.12.2008 року (т.1, а.с.23-29).

22.04.2009 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до Южненської міської ради Одеської області з заявою про переукладання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із переходом права власності на молодіжний центр «Мілленіум».

01.06.2009 року ФОП ОСОБА_2 надала заяву з проханням переукласти договір оренди землі, мотивуючи прохання переходом права власності на молодіжний центр «Мілленіум» до ФОП ОСОБА_3 на підставі підписаного ними договору дарування нерухомого майна від 29.12.2008 року №504.

В подальшому, за результатами розгляду заяв ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також документів, що підтверджують перехід права власності на нерухоме майно - молодіжного центру «Мілленіум», Южненською міською радою Одеської області було прийняте рішення від 18.06.2009 року про надання ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для експлуатації молодіжного центру, та надано дозвіл на розірвання з ФОП ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки (т.1, а.с.31).

13.03.2012 року, між Южненською міською радою та ФОП ОСОБА_2 була укладена угода про розірвання договору оренди на земельну ділянку від 01.06.2005 року (т.1, а.с.32).

Відділом Держкомзему у м. Южне Головного управління Держкомзему в Одеській області, зроблено напис на угоді про розірвання договору оренди, що станом на 12.04.2012 року, інформація в державному реєстрі земель, про наявність чинних договорів оренди на дану земельну ділянку відсутня. Проте, ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі під розміщення молодіжного центру «Мілленіум» з Южненською міською радою Одеської області так укладено і не було.

Акт приймання передачі (повернення) зазначеної земельної ділянки між Южненською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_2 не підписувався.

Так відповідно до листа від 06.08.2018 року №600/9/15-33 Лиманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (Южненське відділення), ФОП ОСОБА_2 справлялась орендна плата з фізичних осіб за землю за період з 01 вересня 2016 року по 03 липня 2017 року у сумі 46 734, 83 грн., в період з 04 липня 2017 року по 30 травня 2018 року сплачено 9 325,57 грн. (т.1, а.с.36).

Отже, ОСОБА_2 , будучи власником будівлі молодіжного центру, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру права власності на нерухоме майно, використовувала земельну ділянку, на якій розміщений цей молодіжний центр, без будь-якого правовстановлюючого документу.

Протоколом №1 від 11 вересня 2018 року Южненської міської ради Одеської області, вирішено затвердити розмір збитків (неодержаного Южненською міською радою Одеської області доходу) внаслідок використання ОСОБА_2 земельної ділянки без правовстановлюючих документів в період з 01.09.2016 року по 30.05.2018 року у розмірі 262821, 33 грн. (т.1, а.с.41-44).

При цьому позивачем було враховано, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.2017 року, позовні вимоги Южненської міської ради Одеської області було задоволено повністю.

Разом з тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 липня 2017 року вказане судове рішення було частково скасовано з ухваленням в частині відмови в задоволені позовних вимог нового, яким з ФОП ОСОБА_2 було стягнуто збитки за період з 01.09.2014 року по 31.08.2016 року у розмірі 290404,81 грн., справа № 916/617/17.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 липня 2015 року з ФОП ОСОБА_2 було стягнуто збитки за період з 12.04.2012 року по 31.08.2014 року у розмірі 355162,24 грн., справа № 916/5148/14.

За змістом ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що Южненська міська рада Одеської області приймала участь у справі, по якій постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 липня 2017 року було ухвалено рішення про стягнення з попереднього користувача земельної ділянки ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 290404,81 грн., про що вказано вище, то доводи відповідача ОСОБА_1 про неправильний розрахунок збитків за користування земельною ділянкою, та неправильний розрахунок її нормативно-грошової оцінки, є безпідставними.

У зв`язку з цим, заборгованість відповідача ОСОБА_3 у вигляді збитків Южненської міської ради Одеської області за використання земельної ділянки, на якій розміщено молодіжний центр «Мілленіум», розрахована з вересня 2016 року по день укладення ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки з Южненською міською радою Одеської області, тобто до 31.05.2018 року (т.1, а.с.51-55).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Нежитлова будівля молодіжного центру «Мілленіум» площею 1577,9 кв.м в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2019 року, виданого приватним нотаріусом Валігурським М.М. після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується змістом витягу № 190141398 від 25.11.2019 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.14, 15).

Проте і після цього відповідач ОСОБА_1 не укладала договір оренди земельної ділянки з Южненською міською радою Одеської області.

Звернувшись до суду із вказаним позовом, Южненська міська рада Одеської області зазначила, що збитки, завдані ОСОБА_3 , як правонаступника ОСОБА_2 за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів Южненській міській раді Одеської області у добровільному порядку не відшкодовані.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до положень статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, на думку суду правовідносини, що виникли між органом місцевого самоврядування і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК України.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у справі 640/6274/16-ц від 18.09.2019 року.

У ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст.1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дняодержання спадкоємцемсвідоцтва проправо наспадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Так у позовній заяві вказано, що 27.12.2018 року Южненська міська рада Одеської області звернулась до Южного міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, і ухвалою від 19.07.2019 року було відмовлено у відкритті провадження, у зв`язку із смертю відповідача.

В подальшому, при винесенні оскаржуваного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.04.2023 року було встановлено, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 25.11.2019 року.

Отже, згідно до вимог ч.2 ст.1181 ЦК України, Южненська міська рада Одеської області мала право на пред`явлення вимог до ОСОБА_1 в період з 26.11.19 року до 25.05.2020 року.

Оскільки Южненська міська рада Одеської області звернулась до суду з даним позовом 12.12.2019 року, тобто через 16 днів після отримання права на вимогу, то позовні вимоги Южненської міської ради Одеської області підлягають задоволенню.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» на земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З оглядуна викладене,є безпідставнимидоводи відповідача ОСОБА_3 про те,що вперіод 2016-2019років вонасправно платилаземельний податокі донеї збоку податковоїінспекції,немає жоднихпретензій,оскільки вданому випадкумова йдене проземельний податок,а проплату завикористання земельноїділянки безправовстановлюючих документівна неї,на користьїї власника,яким в даномувипадку єЮжненська міськарада Одеськоїобласті.

При вирішенні даного спору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 ч.2 другоїст. 22 ЦК Українизбитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина першастатті 1166 ЦК Українивстановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК Українивласник земельноїділянки можевимагати усуненнябудь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків.А згідноз п.«д» ч.1ст.156 ЗК Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписівЦК УкраїнитаЗК Українивідшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

При цьому висновок суду про те, що, пред`являючи позовні вимоги по даній цивільній справі, позивач не посилався на ст. 1212 ЦК України, є помилковим, так як матеріали справи не мають доказів утримання відповідачем ОСОБА_3 майна без достатньої правової підстави.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти ухваленого судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь Южненської міської ради Одеської області грошові кошти в сумі 262821,33 грн., однак в межах вартості спадкового майна, за використання земельної ділянки, загальною площею 0,2300 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , під розміщення побудованого молодіжного центру «Мілленіум», без правовстановлюючих документів, за період з 01.09.2016 року по 31.05.2018 року.

Крім того, у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи безстроково (т.2, а.с. 78), а тому звільнена від сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне компенсувати Южненській міській раді Одеської області судовий збір у загальній сумі 9855, 80 грн. за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

При цьому колегія суддів враховує, що за подання позову Южненська міська рада Одеської області сплатила 3942,32 грн. (т.1, а.с.73), а за подання апеляційної скарги 5913,48 грн. (т.2, а.с.41), а всього 9855,80 грн.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи є обгрунтованими, та прийняті колегією суддів до уваги.

Так, враховуючи, що відповідальність відповідача ОСОБА_1 настає в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_2 , то вона має відповідати лише в межах вартості спадкового майна.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідач ОСОБА_1 має відповідати перед колишнім власником земельної ділянки - Южненською міською радою Одеської області не як власник або користувач цієї земельної ділянки і молодіжного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а як правонаступник колишнього власника цього молодіжного центру і користувача земельної ділянки, площею 0,23 га, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 за період з 01.09.2016 року по 31.05.2018 року, без правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність доказів користування нею всією площею земельної ділянки у розмірі 0,2300 га, оскільки площа нежитлової будівлі, належної ОСОБА_1 , становить 1577,9 кв.м, тобто 0,1577 га, є безпідставними, оскільки факт користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності Южненській міській раді Одеської області встановлено вищевказаною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 липня 2017 року.

Крім того, те, що розмір земельної ділянки, яка перебувала в користуванні відповідача ОСОБА_1 , а в теперішній час у власності, має площу саме 0,2300 га підтверджується як договором оренди земельної ділянки, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та Южненською міською радою Одеської області 23.05.2005 року (т.1, а.с.17-19), так і договором оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_2 і Южненською міською радою Одеської області від 31.05.2018 року, а також договором купівлі продажу вказаної земельної ділянки від 02.02.2021 року, укладеного між Южненською територіальною громадою Одеського району Одеської області, в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області (т.1, а.с.51-55, 201-205).

При цьому слід зазначити, що за період з 04.07.2017 року по 21.12.2017 року збитки за використання земельної ділянки ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів були розраховані за територією 1400 кв.м. (т.1, а.с.6, 43).

Що стосується висновку суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка не сформована, то зазначені висновки спростовуються інформацією Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області № 18-1503.13-1399/15-15 від 15611.2015 року про існування земельної ділянки під кадастровим номером: 5111700000:02:006:0013 площею 0,23 га під розміщення молодіжного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.33).

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Южненської міської ради Одеської області, код ЄДРПОУ: 21018103, грошові кошти в сумі 262821,33 грн., однак в межах вартості спадкового майна, за використання земельної ділянки, загальною площею 0,2300 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , під розміщення побудованого молодіжного центру «Мілленіум», без правовстановлюючих документів, за період з 01.09.2016 року по 31.05.2018 року.

Компенсувати Южненській міській раді Одеської області, код ЄДРПОУ: 21018103, судовий збір у загальній сумі 9855, 80 грн. (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 80 копійок) за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено 20.10.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький