Рішення

від 10.10.2023 по справі 160/17727/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Справа № 160/17727/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Абсолют-Буд»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Абсолют-Буд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 12.06.2023 року №0/14336/0410;

- визнати протиправним списання грошових коштів в розмірі 126410,88грн. та зобов`язати повернути переплату на рахунок ПДВ позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «БК «АБСОЛЮТ-БУД» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за вересень, жовтень, грудень 2022 року, за результатами якої складено акт перевірки №17932/04-36-04-10/42330829 від16.05.2023 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.06.2023 року №0/14336/0410 про застосування штрафу у сумі 126410,88 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

20.07.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

10.08.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ТОВ «БК «АБСОЛЮТ-БУД» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за вересень, жовтень, грудень 2022 року, за результатами якої складено акт перевірки №17932/04-36-04-10/42330829 від16.05.2023 року, (далі акт).

За результатами перевірки, відповідно до висновків акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення платником пункту 201.10 статті 201, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу V Податкового кодексу України, пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.06.2023 року №0/14336/0410 про застосування штрафу у сумі 126410,88 грн.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5статті 198 та пунктом 199.1статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 13-15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 (далі Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронний цифровий підпис», «;Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «;Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (пункт 1 Порядку №557).

Пунктами 8, 9 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прийняття податкової документації є обов`язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов`язкових реквізитів. Законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

При цьому, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192і201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109.1 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У постанові від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Проте, відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 суд касаційної інстанції за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз наведених норм права та висновків Верховного Суду в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що з аналізу положень Податкового кодексу України, Порядків № 1246 та 557, вбачається, що податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. При цьому, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Так, в обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування позивач зазначає такі були надіслані на реєстрацію вчасно, тобто в межах передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строку, а подальша реєстрація надісланих позивачем податкових накладних не залежала від підприємства.

На підтвердження своєчасності направлення на реєстрацію вищезазначених податкових накладних/розрахунків коригування позивачем надано скріншоти програми M.E.Doc із яких зокрема вбачається, що податкова накладна №5 від 01.09.2022 року була направлена на реєстрацію 30.09.2022 року об 19:08 годині.

Суд звертає увагу, що квитанції про прийняття вищевказаної податкової накладної та розрахунків коригування складені та направлені контролюючим органом 03.10.2022 року та вказано, що документ не прийнято виявлено помилки Сертифікат для зашифрування/розшифрування прострочено.

Так суд зазначає, що відслідковування термінів дії сертифікатів не входить до кола відповідальності податкового органу, тобто через невірне заповнення полів для підпису електронного документу, податкова накладна не була прийнята електронними системами. Вказане свідчить про належну роботи системи, що спростовує твердження позивача про неможливість реєстрації через некоректну роботу реєстру.

Відтак позивач безпідставно заявив, що податкова накладна №5 від 01.09.2022 року не могла бути своєчасно зареєстрована з технічних причин не є правомірним, оскільки така реєстрація не відбулась з вини позивача.

Щодо податкової накладної №7 з датою виписки 20.10.2022 року, встановлено, що вона направлена на реєстрацію 30.11.2022 року згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Строк реєстрації податкової накладної №7 з датою виписки 20.10.2022 року закінчився 15.11.2022 року, при цьому підприємством подано 30.11.2022 року, тобто з порушенням строків такої реєстрації.

Отже, у межах строку для реєстрації, податкова накладна №7 з датою виписки 20.10.2022 року, що виписані не були подані для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, на думку суду, позивач не виконав умови надання для реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, вказаної податкової накладної, граничний строк реєстрації якої закінчився.

Щодо реєстрації податкової накладної №12 від 16.12.2022 року, встановлено, що вказану накладну було направлено на реєстрацію 13.01.2023 року, при цьому відповідно до квитанції вказану податкову накладну зареєстровано не було оскільки позивач не мав достатнього ліміту ПДВ і тому реєстрація відбулась лише 16.01.2023 року.

Відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України складовою формули щодо суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з рахунку у банку/небанківського надавача платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (SПопРах).

Крім того, згідно п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;

б) з рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Таким чином відповідальність за поповнення рахунка покладено на платника податків.

Стосовно відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних через відсутність ліміту на електронному рахунку, то суд зазначає, що забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов`язком платника, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.

Отримуючи кошти від контрагентів за товари, послуги, виконані роботи, позивач отримує від них в тому числі і ПДВ, що дає йому можливість використовувати ці кошти на поповнення електронного рахунку з метою подальшої реєстрації ПН/РК. Не вчиняючи зазначених дій, позивач залишає суму сплаченого йому ПДВ у власному обігу, тобто діє за власним розсудом та обираючи той напрямок використання цих коштів який є йому економічно вигідним та необхідним.

У разі недостатності грошових коштів на електронному рахунку платника податків для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник зобов`язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації такої податкової накладної.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення №20 від 31.10.2022 року в дохід держави було сплачено ПДВ в розмірі 454034,00 грн., при цьому відповідачем вказано, що такі кошти зараховані до бюджету, а не на рахуноку системі адміністрування ПДВ платника.

Суд зазначає, що дії щодо зарахування таких коштів не є предметом розгляду цієї справи, позивачем не надано до суду доказів наявності поповненого електронного рахунку зі збільшення суми ліміту та своєчасної реєстрації податкової накладної.

Саме лише здійснення суб`єктом господарювання перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже не виключає вину підприємства у здійсненні податкового правопорушення.

Крім того, направлення позивачем ПН до ЄРПН при обізнаності щодо відсутності на власному електронному рахунку достатніх коштів для такої реєстрації не є підтвердженням виконання ним свого податкового обов`язку, оскільки такі дії вчинені не в послідовності визначеній ПК України, а саме: спочатку поповнення коштів на електронному рахунку, а потім подання ПН на реєстрацію.

Доказів того, що позивач з належною обачністю вчинив усі дії для реєстрації цих накладних з дотриманням строку, передбаченого статтею 201 ПК України і, що його вина щодо несвоєчасної їх реєстрації відсутня, суду не надано.

Разом з тим, Законом України від 12.01.2023р. №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023р., підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку,в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Тобто, Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 року, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно вимог ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп-99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

На момент реєстрації податкових накладних №5 від 01.09.2022 року, №7 від 20.10.2022 року та №12 від 16.12.2022 року норми ст.201, 120.1-1 ПК визначали граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної та граничні розміри штрафу.

Разом з тим, суд зазначає, що Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

При цьому, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90 міститься вказівка, що протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, тобто посилання на вказане свідчить про те, що вони мають застосовувати на весь період воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено з 24.02.2022 року.

На момент складання акту камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни внесені Законом №2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022 року, тобто в цій частині вказаний вище Закон має зворотню дію в часі.

Вказані висновки суду узгоджуються з положеннями пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зазначене дає підстави для висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неправильне визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з висновком Верховного Суду України у постанові від 5 грудня 2006 року у справі № 21-527во06 наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Вказаний правовий висновок підтримано Верховним Судом, зокрема у постановах від 18 травня 2020 року у справі №200/12442/18-а, від 02.06.2022 року у справі №640/4440/21, від 02.12.2020 року №П/811/736/17.

Резолютивна частина судового рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.

У правовідносинах, які є предметом цього спору, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області спірним податковим повідомленням-рішенням не правильно визначило розмір штрафу, внаслідок не застосування норми ПК України, яка підлягала застосуванню.

При цьому, суд під час розгляду справи може самостійно визначити розмір штрафу.

У разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, у відповідності до п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штраф становить 2% суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній.

Так, податкову накладну №5 від 01.09.2022 року на суму ПДВ 283224,75 грн. зареєстровано в ЄРПН 07.10.2022 року, кількість днів затримки 7, таким чином сума штрафу становить 5664,50 грн.

Податкову накладну №7 від 20.10.2022 року на суму ПДВ 436094,58 грн. зареєстровано в ЄРПН 30.11.2022 року, кількість днів затримки 15 таким чином сума штрафу становить 8721,89 грн.

Податкову накладну №12 від 16.12.2022 року на суму ПДВ 544789,36 грн. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2023 року, кількість днів затримки 1 таким чином сума штрафу становить 10895,79 грн.

Таким чином, загальна сума штрафу повинна складати 25282,18 грн.

За вказаних обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.06.2023 року №0/14336/0410 є протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу, що перевищує 25282,18 грн., а саме в частині нарахування штрафу у розмірі 101128,70 грн.

Щодо вимог в частині визнання протиправним списання грошових коштів в розмірі 126410,88грн. та зобов`язати повернути переплату на рахунок ПДВ позивача, суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки після скасування податкового повідомлення-рішення у відповідача виникає обов`язок внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника податку.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №23 від 18.07.2023 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2147,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Абсолют-Буд» (51403, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Короленко, 15, код ЄДРПОУ 42330829) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Сіферопольська, буд.17а, код ЄДРПОУ 44118658), Державна податкова служба України (04053, м.Київ, Львівська пл., буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 12.06.2023 року №0/14336/0410 в частині нарахування штрафу у сумі 101128,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Абсолют-Буд» (код ЄДРПОУ 42330829) судові витрати у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв