Постанова

від 15.02.2024 по справі 160/17727/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/17727/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абсолют-Буд»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2023 № 0/14336/0410; визнати протиправним списання грошових коштів в розмірі 126 410,88 грн та зобов`язати повернути переплату на рахунок ПДВ позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2023 № 0/14336/0410 в частині нарахування штрафу у сумі 101128,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН за вересень, жовтень, грудень 2022 року, за результатом якої складено Акт № 17932/04-36-04-10/42330829 від 16.05.2023.

В ході перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» строків реєстрації трьох податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст.201 ПК України.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2023 № 0/14336/0410, згідно з яким до ТОВ «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 126 410,88 грн.

Назване рішення є предметом оскарження в даній справі.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» не заперечувало факт реєстрації трьох податкових накладних з порушенням визначеного статтею 201 ПК України строку, проте зазначило, що таке порушення відбулося не звини позивача, що виключає можливість застосування до останнього штрафних санкцій.

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов висновку, що не реєстрація податкової накладної № 5 від 01.09.2022 відбулась з вини позивача. Строк реєстрації податкової накладної № 7 з датою виписки 20.10.2022 закінчився 15.11.2022, при цьому підприємством подано 30.11.2022, тобто з порушенням строків такої реєстрації. Щодо реєстрації податкової накладної № 12 від 16.12.2022, суд вказав, що вказану накладну було направлено на реєстрацію 13.01.2023, при цьому відповідно до квитанції вказану податкову накладну зареєстровано не було, оскільки позивач не мав достатнього ліміту ПДВ і тому реєстрація відбулась лише 16.01.2023. Таким чином, відповідальність за поповнення рахунка покладено на платника податків. Суд також зазначив, що дії щодо зарахування таких коштів не є предметом розгляду цієї справи, позивачем не надано до суду доказів наявності поповненого електронного рахунку зі збільшення суми ліміту та своєчасної реєстрації податкової накладної.

Суд першої інстанції резюмував, що доказів того, що позивач з належною обачністю вчинив усі дії для реєстрації цих накладних з дотриманням строку, передбаченого статтею 201 ПК України і, що його вина щодо несвоєчасної їх реєстрації відсутня, суду не надано.

Такі висновки суду першої інстанції позивачем не оскаржуються, судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Водночас, суд першої інстанції звернув увагу, що згідно з оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням на позивача накладено штраф у відсоткових розмірах відповідно до положень пункту 120-1-1 ст.120-1 ПК України. Проте, на дату застосування штрафних санкцій відповідач мав керуватись пунктами 80-90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими передбачено нижчі розміри штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок помилковим.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено, окрім іншого, пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 № 1-рп-99 розтлумачив цю норму Основного Закону, вказавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Поза увагу суду першої інстанції залишилася та обставина, що Закон України від 12.01.2023 № 2876-ІХ не містить відповідну вказівку про зворотну дію в часі, а тому норми названого Закону, а саме пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не є застосовними щодо строків реєстрації податкових накладних у спірному періоді з 24.02.2022 до 27.05.2022. Як наслідок, не можуть застосовуватися й норми пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який має пряму вказівку, що штраф у визначеному цим пунктом розмірі встановлюється за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, норми пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не впливають на викладений висновок щодо правозастосування пунктів 89-90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в часі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України носить загальний характер і стосується нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за наслідками будь-яких перевірок, які здійснюються контролюючими органами, тоді як Закон України від 12.01.2023 № 2876-ІХ має тимчасовий характер, чинність якого обмежена певним строком початку та закінчення застосування.

Разом з цим, варто зауважити, що норми статті 120-1 Податкового кодексу України також є чинними, а тому мають застосовуватися до правовідносин, які не охоплюються періодом застосування Закону України від 12.01.2023 № 2876-ІХ.

Відтак, відповідач вірно застосував при обрахунку штрафу норми статті 120-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 160/17727/23 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абсолют-Буд» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 15 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 328 КАС України.

Повна постанова складена 15 лютого 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров