Рішення

від 20.10.2023 по справі 260/8609/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/8609/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним дії, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Каверін Сергій Миколайович звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці після звільнення з військової служби була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. 04.04.2023 р. представник позивача звернувся до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою про переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії, а саме пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 12 днів, та провести перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум. Листом №7243-7158/К-02/8-0700/23 від 19 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило представника позивача, що для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону №2262 відсутні підстави, оскільки вислуга років у календарному обчисленні становить 22 роки 08 місяців 19 днів, а для призначення даного виду пенсії закон визначив наявність вислуги 25 років і більше.

Позивачка стверджує, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2018 року 3267-ос визначено, що вислуга років на військовій службі станом на 01 серпня 2018 року складає: у календарному обчисленні 19 років 09 місяців 10 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги років): 09 років 10 місяців 10 днів); трудовий стаж: 06 років 00 місяців 15 днів. Вислуга років для призначення пенсії станом на 01 серпня 2018 року становить 25 років 09 місяців 12 днів. Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи наступним. Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону 2262 пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Пенсію ОСОБА_1 призначено на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.11.2018 року №11/ПВ-8194 згідно пункту «б» статті 12 Закону №2262 за 25 років 09 місяців 12 днів страхового стажу (з яких 19 років 09 місяців 10 днів це календарна вислуга років, зазначена у поданні та підтверджена трудовою книжкою). Отже, календарна вислуга років складає 19 років 09 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №267-ос від 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно інформації, зазначеної у наказі вислуга років на військовій службі станом на 01 серпня 2018 року складає: у календарному обчисленні 19 років 09 місяців 10 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги років): 09 років 10 місяців 10 днів); трудовий стаж: 06 років 00 місяців 15 днів.

Вислуга років для призначення пенсії станом на 01 серпня 2018 року становить 25 років 09 місяців 12 днів.

14 серпня 2023 року представник позивача - адвокат Каверін С.М. звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії, а саме: перевести на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 12 днів.

Листом №7243-7158/К-02/8-0700/23 від 19 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону №2262 відсутні підстави, оскільки вислуга років у календарному обчисленні ОСОБА_1 становить 22 роки 08 місяців 19 днів, а для призначення даного виду пенсії закон визначив наявність вислуги 25 років і більше.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови їй у переході на інший вид пенсії протиправними та звернулася за захистом порушеного права до суду.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).

За змістом частин 1, 2 статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «ж», «з» статті 12цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до статті 17 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (надалі - Порядок №393), який передбачає зарахування до вислуги років окремих періодів служби у пільговому обчисленні.

Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 171Закону №2262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Порядком №393 встановлено, крім іншого, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років.

Вказаний Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання задля вирішення питань, що виникають у процесі призначення пенсій за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується з`ясування обставин наявності у позивача права на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ. При цьому ключовим питанням є обчислення вислуги років для набуття позивачем права на отримання пенсії за вислугу років - а саме: чи така вислуга років має бути визначена у календарному обчисленні, чи у пільговому, як це передбачено Порядком №393.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 (справа №805/3923/18-а) відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатися іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 з приводу календарної вислуги зазначив, що статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років, передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 цього Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії лише повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 171 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 стосуються пільгового (кратного) зарахування вислуги років.

При цьому слід зазначити, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

За наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі правові висновки:

1) в цілях Закону №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);

2) для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

При цьому з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Як свідчать матеріали цієї справи, вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні станом на 01 серпня 2018 року складає 19 років 09 місяців 10 днів, а в пільговому обчисленні - 09 років 10 місяців 15 днів.

Отже, позивачка набула право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про те, що відмовляючи позивачці у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років за умовами, що визначені пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XIІ, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом №2262-ХІІ.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки позивачка звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший 14 серпня 2023 року, то саме з цієї дати й слід зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи викладене вище, обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивачки з пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 14 серпня 2023 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ з 14 серпня 2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич