Ухвала

від 19.10.2023 по справі 420/28033/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28033/23

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології».

Ухвалою суду від 18.10.2023 року адміністративну справу №420/28033/23 судом було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

18.10.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області, що подається разом з позовною заявою, в якій заявник просить суд зупинити дію оскаржуваного наказу Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до моменту набрання рішенням суду по справі №420/28033/23 законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що предметом оскарження в адміністративний справі №420/28033/23 є наказ Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 23.10.2023 року тривалістю 5 днів з метою здійснення податкового контролю за своєчасністю подання документації з трансфертного ціноутворення товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2021 року.

Водночас, за твердженням представника позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову та проведення перевірки відповідно до наказу №7357-п від 15.09.2023 року, захист прав позивача у межах даної справи буде неможливим, оскільки наказ буде фактично виконаний, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду по справі та поновлення порушених прав товариства.

Дослідивши вказану заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» від 18.10.2023 року, а також матеріали позовної заяви позивача до Головного управління ДПС в Одеській області, суд доходить висновку про відсутність підстав про вжиття заходів забезпечення позову у справі №420/28033/23 з наступних підстав.

За п.75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В якості підстав забезпечення позову товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» зазначило, що якщо контролюючий орган буде допущений до проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу про її проведення, то цей наказ буде реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не буде належним та ефективним засобом захисту прав платника податків.

При цьому в адміністративному позові у справі №420/28033/23 позивач оскаржує наказ Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року з підстав його протиправності.

Разом з тим суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З приводу посилання позивача на положення п.1 ч.2 ст. 150 КАС України як підстави для забезпечення позову у справі №420/28033/23 суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22.09.2020 року по справі №520/8836/18, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

З огляду на вищевказане можливо зробити висновок, що навіть за умови проведення Головним управлінням ДПС в Одеській області документальної позапланової невиїзної перевірки товариства при оскарженні наказу про її проведення в межах даної справи, позивач не позбавляється права в подальшому оскаржувати у разі прийняття за наслідками цієї перевірки рішення, обґрунтовуючи протиправність останнього порушенням вимог законодавства щодо процедури проведення вказаної перевірки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі №800/521/17 дійшла до висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином застосування заходів забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем в його заяві від 18.10.2023 року фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Більш того, суд не може оцінювати оскаржуваний наказ №7357-п від 15.09.2023 року та вважати його таким, що містить фактичні ознаки протиправності до моменту прийняття рішення по справі, оскільки в цьому випадку буде втрачено мету розгляду даної справи по суті, під час якого судом і має бути досліджено та надано оцінку правомірності зазначеного індивідуального акту податкового органу.

Інших доказів або обґрунтувань позивачем в заяві про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не зазначено, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 19, 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» про забезпечення адміністративного позову у справі №420/28033/23 відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.