Ухвала

від 30.11.2023 по справі 420/28033/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28033/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології».

Ухвалою суду від 18.10.2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

29.11.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі №420/28033/23. Клопотання обґрунтовано фактом проведення відповідачем на підставі оскаржуваного позивачем наказу документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології», внаслідок чого Головним управлінням ДПС в Одеській області було складено акт №30282/15-32-23-01/31506682 від 03.11.2023 року. На підставі висновків цього акту було винесено податкове повідомлення-рішення №31146/15-32-23-01-17. З огляду на вказане представник позивача стверджує, що оскаржуваний наказ №7357-п від 15.09.2023 року в межах цієї справи є таким, що наразі реалізований, а тому провадження по справі №420/28033/23 підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Телекомунікаційні Технології» було вказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» з 23.10.2023 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірки вказано проводити за період діяльності товариства з 01.01.2015 року по 31.12.2021 року з метою здійснення податкового контролю за поданням (своєчасністю подання) документації з трансферного ціноутворення за звітні 2015-2021 роки.

Позивач, вважаючи наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №7357-п від 15.09.2023 року протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/28033/23.

З наданих в якості додатків до клопотання письмових доказів судом вбачається, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №7357-п від 15.09.2023 року було проведено перевірку, за наслідками якої складено акт Головного управління ДПС в Одеській області №30282/15-32-23-01/31506682 від 03.11.2023 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Телекомунікаційні Технології» з питань подання (своєчасністю подання) документації з трансферного ціноутворення за звітні 2015-2021 роки.

На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №31146/15-32-23-01-17 від 29.11.2023 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, представник позивача надав до суду клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року по справі №816/228/17.

Розглянувши вказане клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно ст. 62 ПК України зазначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків

Як визначено пп. 78.1.2 та 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як передбачено п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Підсумовуючи вищевикладене, документальна перевірка складається з наступних етапів: встановлення підстав для перевірки та призначення перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зробила правовий висновок, де зазначила, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду у зазначеному рішенні дійшла висновку, що спір про протиправність наказу щодо призначення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому колегією суддів зазначено, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з посиланням на вимоги пункту 1 частини першої статті 238 КАС, за вимогами якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, де у випадку, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 08.10.2021 року у справі №320/1684/19, від 17.06.2022 року у справі №826/9184/18.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо правомірності наказу Головного управління ДПС в Одеській області №7357-п від 15.09.2023 року не призведе до відновлення порушених прав позивача, а тому провадження у справі №420/28033/23 підлягає закриттю, а клопотання позивача - задоволенню.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5-11, 238, 241, 243, 248, 256, 257, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №420/28033/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України, з урахуванням положень пп.15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Головуючий суддяБілостоцький О.В.

.