Постанова

від 18.10.2023 по справі 160/16958/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16958/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю представників: позивача - Афонін О.В., відповідача Твердохліб І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 (суддя першої інстанції Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №160/16958/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріплей до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ріплей» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210191/2 прийняте 20.09.2022року Львівською митницею.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/210191/2 прийняте 20.09.2022року за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення в 3 рази до 17,0100 дол. США/кг, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Ріплей» до митного контролю та оформлення заявлено товар, імпортований на підставі контракту з компанією виробником. За результатами перевірки поданих ТОВ «Ріплей» під час здійснення митного оформлення документів та відомостей виявлені розбіжності, які стали підставами для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товару, якими скориговано митну вартість, визначену ТОВ «Ріплей» за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами. На думку позивача, зазначені митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості товару зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та їх прийняття, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом за основним методом визначення митної вартості, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять усі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Позивач вважає, що відповідач протиправно, в порушення діючих правових норм та висновків Верховного Суду, витребовує у нього додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість та не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості податкового боргу, що виник в результаті узгодження грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, за результатами прийняття податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 31.01.2019 року №0002061404. Також не надсилались податкові вимоги по іншим прийнятим раніше податковим повідомленням-рішенням, зазначеним в позовній заяві. Відповідач зазначає, що позивач додав до позовної заяви корінець податкової вимоги форми «Ю» від 01.04.2015 року №1030-25, по якій податковий борг погашений (списаний), і вона ні яким чином не відноситься до виникнення податкового боргу у 2019 році. Кооператив вважає, що заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб, яка виникла станом на 25.06.2019, визначається як безнадійний податковий борг, оскільки Кооператив добровільно не сплатив самостійно визначені податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку.

Приймаючи оскаржувані рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані під час розмитнення позивачем товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, задекларованого позивачем, а дії та рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без урахування усіх фактичних обставин.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» та PAXMOLY CO., LTD Республіка Корея укладено контракт поставки товарів №0203 від 02.03.2020 року.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (Покупець) купує в асортименті товар у PAXMOLY CO., LTD Республіка Корея (Продавець).

Місце поставки відповідно до Інкотермс 2010: - DAT Доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника до порта Буссан (Південна Корея). (п.2.1 Контракту).

Валюта контракту та платежу - Євро / Долар США. Загальна сума Контракту становить суму всіх інвойсів виставлених Постачальником за цим Контрактам. (п.2.2 Контракту).

100% передоплата при повідомленій щодо готовності Товару, за умови отримання Покупцем повного комплекту товарно-супровідних документів. (п. 2.3.1. Контракту).

Протягом 1 (одного) місяця з моменту погодження Сторонами замовлення Покупця. (п. 2.4.1 Контракту).

Ціна Товару включає в себе вартість продукту (продукції) тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт пов`язаних, з упаковкою Товару, маркуванням, навантаженням та доставкою Товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між Сторонами. (п. 4.3. Контракту).

Виконання митних формальностей у країні експорту, а також пов`язані із цим витрати (сплата податків, мита, оплата отримання дозволів) покладаються на Постачальника. (п. 4.4. Контракту).

Оплата за Товар здійснюється шляхом безготівкового грошового переказу на рахунки Постачальника вказані в цьому Контракті. Кожна із Сторін несе самостійно витрата на виконання та (або) зарахування переказу в своєму банку та його банках-кореспондентах. (п. 4.5. Контракту).

З метою митного оформлення товару позивач 19.09.2022 року подав до Львівської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №UA209140/2022/097979.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 02.03.2020 року №0203; рахунок (інвойс) від 23.06.22 № РМ220623-01; банківське платіжне доручення від 15.07.22 №24; митна декларація країни відправлення від 28.06.22 №43881-22-302692Х; рахунки перевізника від 24.08.22 №737 та від 15.08.22 №881; довідка перевізника від 15.09.22 №1509/1.

У митній декларації митну вартість товару визначено на рівні 5,6653 долари США/кг (за основним методом) за ціною контракту.

Під час здійснення митного оформлення за вказаною митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне:

- відповідно до відомостей, внесених до Коносаменту, товар доставляється у порт призначення Гдиня, у ЦМР зазначене місце завантаження товару - Косаково, Польща.

Відповідно відомості щодо включення вартості витрат на навантаження, вивантаження та перевезення до вартості товару не включені;

- у п.4 Контракту, зазначено, що ціна погоджується та встановлюється сторонами у Специфікації. Даний документ до митного оформлення митним органам України не подавався;

- договір на надання транспортних послуг відсутній та на вимогу не надано;

- в рахунках на транспорт відсутні відомості, щодо навантаження та перевантаження в порту.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Львівська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Повідомленням від 20.09.2022 року декларантом додано проформу-інвойс №РМ220623-01 від 23.06.2022р. та митну декларацію країни відправлення від 28.06.22 №43881-22-302692Х, а також зазначено про неможливість подання додаткових документів.

20 вересня 2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210191/2 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару - резервного, за яким митна вартість товару № 2 скоригована в сторону збільшення в 3 рази до 17, 0100 долари США/кг.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, але не виключно.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення митниця визначила те, що документи, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, судом першої інстанції установив, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять неточностей чи розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують задекларовану ціну товару, водночас зауваження митного органу щодо розбіжностей у наданих до митного оформлення документах спростовуються наступним.

Під час здійснення митного оформлення за вказаною митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне:

- відповідно до відомостей, внесених до Коносаменту, товар доставляється у порт призначення Гдиня, у ЦМР зазначене місце завантаження товару - Косаково, Польща.

Відповідно відомості щодо включення вартості витрат на навантаження, вивантаження та перевезення до вартості товару не включені;

- у п.4 Контракту, зазначено, що ціна погоджується та встановлюється сторонами у Специфікації. Даний документ до митного оформлення митним органам України не подавався;

- договір на надання транспортних послуг відсутній та на вимогу не надано;

- в рахунках на транспорт відсутні відомості, щодо навантаження та перевантаження в порту.

Отже, як підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості митниця вказала те, що документи, які товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому митний орган витребував додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість, задекларована позивачем, може бути визнана, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач надав додаткові документи, які стосувалися саме спірних правовідносин.

Однак митний орган залишив рішення про коригування митної вартості товарів без змін.

Однією з вимог митного органу було надання рахунку-проформи, стосовно чого колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, то митному органу надається рахунок-фактура (інвойс).

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд зазначає, що задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, тому вимога митного органу щодо подання рахунку-проформи є неправомірною та суперечить положенням статті 53 МК України.

Інші вимоги щодо додаткових документів також є необґрунтованими, оскільки не стосувалися спірних правовідносин, перевезеного товару не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням застосованих норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним, а надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, не мають розбіжностей та суперечностей, містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів на підтвердження задекларованої митної вартості ввезеного товару, є правильним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами апеляційного перегляду справи.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 в адміністративній справі №160/16958/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяА.В. Суховаров