Ухвала

від 29.11.2023 по справі 160/16958/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа №160/16958/22

адміністративне провадження № К/990/38222/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріплей» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 160/16958/22, предметом розгляду якої є правомірність рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/210191/2 від 20.09.2022.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Львівська митниця із зазначеними судовими рішеннями не погодилась, оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати і прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним, й за змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року ( К/9901/30593/19) сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Відповідно, у цій справі, для визначення форми адміністративного судочинства, за якою вона підлягає розгляду (спрощене чи загальне позовне провадження) має значення різниця саме митних платежів, які позивач має сплатити на підставі рішення про коригування митної вартості, а також характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників.

З огляду на різницю митної вартості, різниця митних платежів (121708,55 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент звернення позивача до суду . Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В решті, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Щодо оскарження додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, переглянутого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у цій справі варто зазначити наступне.

Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове рішення, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення по суті спору.

Враховуючи, що додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у цій справі з моменту його ухвалення стало невід`ємною частиною основного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в цій частині також слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 160/16958/22.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська