Рішення

від 20.10.2023 по справі 420/15071/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15071/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кузьменко В.П.

За участю сторін:

Представника позивача: Єршова Р.В.

Представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний наказ Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс є протиправним та таким, що підлягає скасування, оскільки ним не вчинялось жодного порушення вимог чинного законодавства при виконання своїх посадових обов`язків.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

17.07.2023 року від представника Одеської митниці надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 157-163), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржуваний наказ є законим, оскільки позивач неналежно виконав доручення керівництва митного поста «Орлівка» щодо виконання обов`язків старшого зміни. Зазначене свідчить про порушення ОСОБА_1 основних обов`язків державного службовця в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VII «Про державну службу»), тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону.

Ухвалою суду від 04.09.2023 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

04.10.2023 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.10.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.

Представник Одеської митниці до судового засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Разом з тим представник відповідача приймав участь у підготовчому судовому засіданні, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позов, а також надав пояснення по суті спірних правовідносин.

Судом у справі встановлено наступне.

ОСОБА_1 з вересня 2019 року проходить службу в митних органах, та з 01 липня 2021 року займає посаду державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці. По службі характеризується позитивно, має позитивну оцінку результатів службової діяльності (а.с. 53-54, 183).

03.04.2023 року до в.о. начальника Одеської митниці надійшла доповідна записка (а.с. 40-41) відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці №7.10-25/169, в якій вказано, що 23.03.2023 року о 08:24:26 у напрямку «виїзд» з території України до зони митного контролю прибув вантажний автомобіль №ВX5519CM/BX3450ХО під керуванням ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 ), перевізник ТОВ ОВС-ТРАНС, ЄДРПОУ 44349229.

До митного оформлення було подано наступні документи: ЕМД №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року; інвойс №7071 від 17.03.2023 року; CMR №1435 від 17.03.2023 року.

Згідно документів, поданих до митного оформлення, вбачається, що відправником товару є ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» (ЄДРПОУ 25392188); одержувач ROSHEN ONE Ltd (Romania). Товар «кондитерські вироби желейні, вага 2532,77кг; вафлі, покриті шоколадом, вага 10672,838 кг, вафлі, покриті шоколадом, вага 2828,437 кг».

Форми митного контролю під час здійснення митного оформлення не встановлювались. Митне оформлення товару (здійснено пропуск) було завершено о 08:27:06. За інформацією Румунської сторони, вказаний транспортний засіб було відкрито та після огляду закрито та опломбовано.

Водночас в подальшому, вантажний автомобіль р.н.з. № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 було повторно зупинено мобільною бригадою регіональної митниці біля м. Брашів (Румунія). В ході проведення додаткового огляду транспортного засобу виявлено та вилучено коробки з тютюновими виробами загальною кількістю близько 500 штук.

Згідно з інформацією, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби митні формальності під час пропуску товарів, які переміщувались транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 за ЕМД № UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року здійснював державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександр Тамбий.

Згідно графіку роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці на березень 2023 року, відповідальним за організацію належної роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці страшим чергової зміни митного поста «Орлівка» Одеської митниці, який виконував посадові обов`язки з 09:00 22.03.2023 року по 09:00 23.03.2023 року визначено ОСОБА_1 , державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці.

Враховуючи вищевикладене, у доповідній записці вказано про необхідність розгляду питання щодо порушення дисциплінарних проваджень, зокрема, щодо позивача.

Наказом Одеської митниці від 07.04.2023 року №45-дс (а.с. 177зв.ст.-178) на підставі інформації, викладеної у доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці №7.10-25/169 від 03.04.2023 року, було порушено дисциплінарне провадження відносно державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Кандиби Олександра Вікторовича.

Наказом Одеської митниці від 09.05.2023 року №67-дс (а.с. 22-43) було продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження порушеного зокрема наказом Одеської митниці від 07.04.2023 року №45-дс на 60 календарних днів.

За результатами проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці було складено подання (а.с. 32-35) від 19.05.2023 року №7.10-25/263, в якому встановлено, що відповідно до графіку роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці на березень 2023 року, в період з 09:00 22.03.2023 року по 09:00 23.03.2023 року, обов`язки старшого зміни виконував державний інспектор митного поста «Орлівка» Олександр Кандиба.

Згідно з поясненнями, наданими державним інспектором митного поста «Орлівка» ОСОБА_3 , при здійсненні митних формальностей під пропуску товарів, які слідували транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_5 / НОМЕР_6 він присутній не був. Водія та документи, які надавались до митного оформлення, він не бачив. В цей час формував звітність та готувався до здачі зміни.

Відповідно до пояснень, наданих начальником митного поста «Орлівка» Димитром Перстинчиком, з метою координації роботи посадових осіб митного поста «Орлівка» в чергових змінах, оперативного інформування керівництва митного поста щодо ситуації в пункті пропуску поза робочим часом, встановленим для керівництва митного поста «Орлівка», щомісячно, керівництвом митного поста здійснюється розподіл особового складу чергових змін та визначається старший кожної зміни. Згідно з графіком роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці на березень 2023 року старшим зміни визначено державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Кандибу, якого наділено повноваженнями, зокрема:

- здійснення розподілу особового складу зміни на ділянці праці із здійсненням митного контролю;

- здійснення митного контролю та пропуску транспортних засобів та громадян в напрямку руху на «виїзд з України»:

- підготовка звітності;

- підготовка оперативної інформації:

-перевірка роботи посадових осіб зміни та результати митного оформлення, здійснювати необхідні заходи для виправлення виявлених недоліків;

- здійснення перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- інформування керівництва митного поста, у разі виникнення нештатних ситуацій, поза робочим часом, встановленим для керівництва митного поста.

Крім того, згідно з п.1 розділу III Порядку виконання митних формальностей із застосуванням скануючих систем, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 від 18.10.2021 року, старший зміни наділений повноваженнями приймати обґрунтовані рішення про застосування вантажних скануючих систем із внесенням відмітки до автоматизованої системи митного оформлення про прийняте рішення.

Таким чином, у поданні вказано, що з метою реалізацій наданих повноважень, старший зміни повинен володіти інформацією про товари та транспортні засоби, щодо яких здійснюються митні формальності у складі зміни, а також про стан виконання цих митних формальностей.

За таких умов Дисциплінарною комісією зроблено висновок, що позивач неналежно виконав доручення керівництва митного поста «Орлівка» щодо виконання обов`язків старшого зміни. Зазначене свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу»), тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, а тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Наказом Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс (а.с. 27-30) державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Кандибу Олександра Вікторовича за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», невиконання доручення керівництва митного поста «Орлівка» Одеської митниці щодо виконання обов`язків старшого зміни, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Не погоджуючись із зазначеним наказом Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

За приписами частин другої та третьої статті 5 Закону № 889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Державний службовець має право, окрім іншого, на чітке визначення посадових обов`язків; оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності (пункти 2, 10 частини першої статті 7 Закону №889-VIII).

Відповідно до п.1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

Згідно із частиною першою статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною третьою статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною першою статті 67 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

За змістом частин першої, другої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В: інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із частинами першою, десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За приписами частини першої статті 71 Закону №889-VIII Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Частинами першою, другою статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Частинами першою, другою статті 75 Закону №889-VIII передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Частина 1 статті 71 Закону № 889-VIII встановлює, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 затверджений Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок №1039). Цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Пунктами 3, 4 Порядку №1039 визначено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Члени дисциплінарної комісії мають право одержувати пояснення від державного службовця та від інших осіб щодо обставин справи, одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших державних органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів дисциплінарної справи, одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження.

Згідно пункту 24 Порядку №1039, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У пункті 25 Порядку №1039 зазначено перелік документів, які повинна містити дисциплінарна справа, серед основних: підстави для відкриття дисциплінарного провадження; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із пунктами 33, 34 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Пунктом 35 Порядку №1039 визначено, що Дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення (п. 35 Порядку).

Відповідно до пункту 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби).

Так як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, згідно графіку роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці на березень 2023 року, відповідальним за організацію належної роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці старшим чергової зміни митного поста «Орлівка» Одеської митниці, який виконував посадові обов`язки з 09:00 22.03.2023 року по 09:00 23.03.2023 року, визначено Кандибу Олександра Вікторовича, державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах адміністративної справи наявна посадова інструкція державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці, що затверджена в.о. начальника Одеської митниці від 27.05.2022 року, водночас вона визначає обов`язки позивача за основною посадою, як державного службовця, а не старшого чергової зміни.

При цьому як було зазначено представником відповідача у підготовчому судовому засіданні позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за не належне виконання усного доручення керівництва митного поста «Орлівка» при виконані обов`язків старшого зміни митного поста «Орлівка» Одеської митниці, а саме не прийняття ним рішення про використання додаткових форм митного контролю при пропуску через державний кордон товарів, які переміщувались транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 за ЕМД № UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року.

З даного приводу суд зауважує наступне.

Згідно п. 29 частини 1 статті 4 Митного Кодексу України митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 8 статті 31 МК України передбачено, що для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Відповідно до статті 187 МК України транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Митні органи виконують митні формальності в зонах митного контролю, створених відповідно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Пунктами 3-4 статті 248 МК України визначено, що для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює:

1) отримання митних декларацій та їх реєстрацію;

2) визначення переліку митних формальностей, обов`язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків

3) визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією;

4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією;

5) надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов`язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разі її призначення).

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Статтею 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

9) пост-митний контроль.

Відповідно до положень статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Згідно статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються:

1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або

2) автоматизованою системою управління ризиками.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №631, (далі - Порядок №631), який розроблено відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України.

Згідно із пунктом 1.2 розділу I Порядку №631 АСАУР - автоматизована система аналізу та управління ризиками; ПМО - підрозділ митного оформлення митного органу (митний пост, відділ, сектор), посадовими особами якого безпосередньо виконуються митні формальності при здійсненні митного оформлення товарів, що декларуються шляхом подання МД.

Відповідно до пунктів 1.3-1.5 розділу I Порядку №631 митні органи здійснюють митні формальності, передбачені цим Порядком, в зонах діяльності, визначених для таких митних органів.

Митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД, згідно з пунктом 3.7 розділу III цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку.

Відповідно до підпункту 4.5.4 пункту 4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності, зокрема, контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Згідно п.3.10 Розділу IІІ Порядку №631 перевірка ЕМД та ЕД, визначення необхідності участі у виконанні митних формальностей посадової особи митного органу та її призначення для виконання митних формальностей за відповідною МД проводяться з використанням АСМО в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. АСМО в автоматичному режимі пересилає ЕМД та ЕД до відповідного ПМО митного органу для отримання посадовою особою ПМО, яка призначена для виконання митних формальностей за цією ЕМД.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку №631 за результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР після прийняття МД для оформлення АСМО додатково визначає необхідність участі у виконанні митних формальностей підрозділу митних компетенцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року №684, затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок №684), який розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та/або митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій.

Згідно п.1 розділу VII Порядку №684 за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю, при цьому формується перелік митних формальностей, необхідних для здійснення митного контролю.

Відповідно до пункту 12 розділу I Порядку №684 контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.

При здійсненні контролю із застосуванням СУР використовуються інструменти, зазначені у пункті 10 цього розділу.

Автоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється із використанням інформаційних технологій, у тому числі АСУР.

Неавтоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів не може бути здійснена автоматизовано.

Комбінований контроль із застосуванням СУР полягає у поєднанні автоматизованого та неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР.

При розробленні заходів з управління ризиками перевага надається автоматизованому та комбінованому контролю із застосуванням СУР.

Відповідно до п.15 розділу І Порядку №684 за результатами здійснення контролю із застосуванням СУР, у тому числі АСУР, у кожному конкретному випадку визначаються рівень ризику, а також відповідні йому форми та обсяги митного контролю, які підлягають виконанню митними органами під час митного контролю, а саме:

низький рівень, при якому за результатами застосування СУР не встановлюється необхідність здійснення митних формальностей;

середній рівень, при якому встановлюється необхідність здійснення митних формальностей, не пов`язаних із митним оглядом (переоглядом) товарів, транспортних засобів;

високий рівень, при якому встановлюється необхідність проведення митних формальностей, які, зокрема, передбачають здійснення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів.

За результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР може здійснюватися інформування посадової особи митного органу для подальшого прийняття рішення щодо необхідності проведення митних формальностей, що відповідають одному із зазначених вище рівнів ризику.

Митні формальності, зазначені у цьому пункті, визначаються згідно з Класифікатором митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011.

Таким чином, обсяги митного контролю, які підлягають виконанню митними органами під час митного контролю, залежать від виявлених індикаторів ризику, за сукупністю яких приймається рішення про визначення переліку митних формальностей згідно з Класифікатором митних формальностей.

У відповідності до статті 338 МК України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

За письмовим рішенням керівника митного органу або його заступника огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо:

1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються обов`язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Отримана від правоохоронних органів офіційна інформація опрацьовується митними органами самостійно із застосуванням системи управління ризиками. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року №467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".

Так підставами, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України є:

- відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для органу доходів і зборів;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза зонами митного контролю;

-переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу;

- переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;

- переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей;

- наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів;

- наявність ознак надання одним товарам вигляду інших;

- припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством;

- виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю;

- невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю;

- подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами органу доходів і зборів;

- одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження. Такі доручення обов`язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи. У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

У разі невиявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Митного кодексу України.

У разі прийняття на підставі цього пункту рішення про здійснення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення інформація, що містить назву правоохоронного органу, від якого одержане письмове доручення, дату та номер цього доручення, а також дату, час та місце проведення такого огляду (переогляду), доводиться до відома декларанта шляхом надсилання електронного повідомлення з накладенням електронного цифрового підпису посадової особи органу доходів і зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» затверджена Типова технологічна схема здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними (далі - Типова технологічна схема).

Відповідно до пункту 3 Типової технологічної схеми митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно в зонах митного контролю і завершується митним оформленням відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 6 Типової технологічної схеми передбачено, що під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють: митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян).

Згідно вимог пункту 15 Типової технологічної схеми, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору ("червоний коридор"), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.

Перший етап - попередні операції. Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України. На прийнятих документах проставляється відбиток штампа "Під митним контролем". Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Другий етап - здійснення заходів офіційного контролю товарів шляхом попереднього документального контролю.

Третій етап - закінчення митного контролю.

Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.

На реалізацію вказаного положення МК України наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316 затверджено Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (надалі - Порядок №1316), який визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктом 1.4 розділу І Порядку №1316 визначено, що огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються шляхом: візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.

Огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи; перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності (пункт 1.5 розділу І Порядку №1316).

При цьому, про порядок прийняття рішення про проведення огляду та організацію його проведення йдеться у розділі ІІ Порядку №1316.

Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Порядку №1316, якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду. При цьому, в автоматизованій системі митного оформлення проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов`язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду.

Водночас, рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення (пункт 1.2 розділу ІІ Порядку №1316).

Пунктом 1.3 розділу ІІ Порядку №1316 визначено, що рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду шляхом проставляння відміток в АСМО.

Згідно з пунктом 4.1 Розділу IV Порядку № 1316 огляд проводиться відповідно до вимог частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, та згідно з вичерпним переліком підстав для проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

Огляд проводиться посадовими особами митних органів самостійно. У разі потреби для забезпечення зупинки транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються автошляхами митної території України, посадові особи митного органу взаємодіють з відповідними підрозділами правоохоронних органів України.

Отже, аналіз наведених приписів МК України та Порядку №1316 свідчить про те, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, зокрема й із застосуванням системи управління ризиками. При цьому, однією із форм митного контролю є митний огляд. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду. Водночас, рішення про проведення огляду приймає керівник підрозділу митного оформлення або особа, яка виконує його обов`язки, шляхом: проставлення в АСМО відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду шляхом проставляння відміток в АСМО.

Відповідно до абзацу 2 п.2 Розділу І Порядку виконання митних формальностей із застосуванням скануючих систем, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 2021 року №552 (далі Порядок №522) вантажна скануюча система (далі - ВСКС) - технічна система, призначена для сканування транспортних засобів та контейнерів (до якої належать комплексна скануюча система стаціонарного типу, скануюча система мобільного типу).

Відповідно до Розділу ІІІ Порядку №522 митний контроль із застосуванням ВСКС здійснюється:

за результатами застосування системи управління ризиками, у тому числі спрацювання автоматизованої системи управління ризиками;

на підставі обґрунтованого рішення керівника підрозділу митного оформлення (старшого зміни), або особи, яка виконує його обов`язки, про застосування ВСКС із внесенням цією особою відмітки до автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) або Інформаційного аркуша (додаток 1) про прийняте рішення;

на підставі обґрунтованого рішення керівника підрозділу протидії митним правопорушенням, або особи, яка виконує його обов`язки, про застосування ВСКС із внесенням цією особою відмітки до АСМО або Інформаційного аркуша про прийняте рішення.

Розгляд питання щодо застосування ВСКС здійснюється за умови забезпечення дотримання вимог Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №451, та технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, що затверджуються керівником органу охорони державного кордону для кожного пункту пропуску, розроблених відповідно до Кодексу та пункту 19 зазначеної вище Типової технологічної схеми.

Посадова особа митного органу, яка здійснює митні формальності щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, або посадова особа митного органу, яка відповідає за дотримання режиму зони митного контролю, перевіряє в АСМО або Інформаційному аркуші наявність відповідного рішення щодо застосування ВСКС та, у разі наявності такого рішення, забезпечує контроль за висадкою та переміщенням пасажирів транспортного засобу до місця очікування (пасажирського павільйону, пасажирської зали тощо) та контроль за переміщенням транспортного засобу до місця проведення сканування згідно з визначеними схемами руху транспортних засобів для проходження сканування

Так як вбачається з пояснень державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Тамбія О.І., що безпосередньо здійснював митні формальності під час пропуску товарів, які переміщувались транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 за ЕМД №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року, яким зазначено, що ним при документальному оформленні було проведено опитування водія транспортного засобу щодо наявності на вантажному відсіку пломби відправника, на що йому було повідомлено про її наявність. При цьому наказів, доручень та орієнтувань від Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил, з приводу вищезазначеного транспортного засобу, водія, перевізника, відправника та отримувача не було. Також не було жодних наказів, доручень та орієнтувань від Держмитслужби, правоохоронних органів та інших державних органів з приводу здійснення митного контролю товарів за митною декларацією №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року. Автоматизованою системою управління ризиками додаткові форми митного контролю також не згенерувались. Крім того водієм було пройдено контроль Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил про що свідчать відмітки на контрольному талоні. За таких умов транспортний засіб ОСОБА_4 не оглядався.

В матеріалах справи також наявні пояснення начальника митного поста «Орлівка» Одеської митниці Д.Перестинчика, в яких зазначено, що після внесення інформації по переміщенню товару транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 за ЕМД №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року до Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» за результатами контролю із застосуванням АСУР, додаткові форми митного контролю в автоматизованому режимі згенеровані не були. Так згідно товаросупровідних документів відправником товару зазначений - ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», отримувачем також - ROSHEN ONE Ltd (ROSHEN ONE SRL, Румунія). Перевезення вантажу здійснювалось у вантажних автомобілях-рефрижераторах, що є характерним для даного типу швидкопсувного вантажу, оскільки вантаж складався із: вафель, кондитерських виробів желейних та вафель покритих шоколадом. До митного поста «Орлівка» Одеської митниці не надходили орієнтування/доручення від правоохоронних або інших державних органів, доповідні записки/листи інших структурних підрозділів митниці, листи Державної митної служби України щодо здійснення додаткових заходів контролю або проведення митних оглядів вантажів, відправником яких є компанія «Рошен». Застосування оглядової скануючої техніки при попередньому переміщенні вантажу «Рошен» у напрямку «виїзд з України» було здійснено 09.03.2023 року, за результатами застосування якої аномалій та зайвих вкладень виявлено не було. За таких умов підстави для застосування додаткових форм митного контролю посадовою особою митного поста «Орлівка» під час пропуску транспортного засобу р.н. НОМЕР_5 / НОМЕР_7 23.03.2023 були відсутні.

Згідно пояснень позивача, наданих під час дисциплінарного провадження (а.с. 66), за результатами здійснення митних формальностей, а саме документального контролю орієнтувань Держмитслужби, правоохоронних та інших державних органів з приводу здійснення митного контролю товарів за зазначеною митною декларацією №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року не було, а також автоматичною системою управління ризиками додаткові форми митного контролю не згенерувались. При здійсненні митних формальностей відносно транспортного засобу BX5519CM/BX3450X0 позивач не був присутній, при цьому здійснення тотального контролю за діями посадових осіб зміни під час виконання службових обов`язків дорученням про виконання обов`язків старшого зміни не передбачено. Водія та документи, що ним надавались до митного оформлення, він не бачив, у цей час він формував звітність та готувався до здачі зміни.

У судовому засіданні представник позивача наголошував, що жодних правових підстав для прийняття позивачем рішення про використання додаткових форм митного контролю, як старшим зміни, зокрема здійснення огляду транспортного засобу та відповідних скануючих систем не було. Будь-яких доручень щодо огляду транспортного засобу BX5519CM/BX3450X0 позивачу не надавалось. При цьому здійснення вказаних дій без законодавчих на то підстав, призвело би до перевищення позивачем свої службових повноважень.

Представником відповідача у підготовчому судовому засіданні також не було зазначено жодних законодавчих підстав або фактичних обставин, виходячи з яких позивач, як старший зміни, повинен був ініціювати застосування додаткових форм митного контролю.

Крім того суд вважає слушним твердження представника позивача в судовому засіданні щодо невстановлення під час проведення дисциплінарного провадження будь-якого причинного зв`язку між інцидентом затримання автомобілю № НОМЕР_2 /BX3450ХО біля м. Брашів бригадою регіональної митниці Румунії та обставинами виконання службових обов`язків позивачем під час несення служби в якості старшого зміни.

Щодо доповідної записки заступника начальника управління начальника відділу портового контролю та комунікацій з правоохоронними органами від 17.03.2023 року №7.10-29-02/266 направленої на ім`я заступника начальника митниці, яку було надано митним органом до суду, та в якій вказано про необхідність посилення контролю перетину транспортними засобами на митному посту «Орлівка» шляхом використання наявних технічних засобів митного контролю, а саме скануючи систем терміном на 31 день, всіх транспортних засобів, що здійснюють перетин кордону з рефрижераторами, то суд зауважує, що відповідачем жодним доказів ознайомлення позивача із вказаним документом, як старшого зміни не надано, а стороною позивача заперечується обізнаність позивача про наявність зазначеного документа.

Крім того з пояснень начальника митного поста «Орлівка» Одеської митниці Д.Перстинчика, вбачається, що такий лист до митного посту «Орлівка» не надходив ( а.с. 204, 206).

Щодо посилання дисциплінарною комісією на не належне виконання позивачем доручення керівництва митного поста «Орлівка» щодо виконання обов`язків старшого зміни, суд зазначає наступне.

Так положеннями статті 9 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII передбачено, що державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Під час виконання своїх обов`язків державний службовець не зобов`язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.

Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

Так в матеріалах справи відсутнє будь-яке письмове доручення, надане позивачу, як старшому зміни митного поста «Орлівка» Одеської митниці, що містило б конкретне завдання, яке не було виконано ОСОБА_1 .

Водночас, у матеріалах справи наявні письмові пояснення начальника митного поста «Орлівка» Димитра Перстинчика від 17.05.2023 року з яких вбачається, що з метою координації роботи посадових осіб митного поста «Орлівка» в чергових змінах, оперативного інформування керівництва митного поста щодо ситуації в пункті пропуску поза робочим часом, встановленим для керівництва митного поста «Орлівка», щомісячно, керівництвом митного поста здійснюється розподіл особового складу чергових змін та визначається старший кожної зміни. Згідно з графіком роботи митного поста «Орлівка» Одеської митниці на березень 2023 року старшим зміни визначено державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці Олександра Кандибу, якого наділено повноваженнями, зокрема:

- здійснення розподілу особового складу зміни на ділянці праці із здійсненням митного контролю;

- здійснення митного контролю та пропуску транспортних засобів та громадян в напрямку руху на «виїзд з України»:

- підготовка звітності;

- підготовка оперативної інформації:

- перевірка роботи посадових осіб зміни та результати митного оформлення, здійснювати необхідні заходи для виправлення виявлених недоліків;

- здійснення перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- інформування керівництва митного поста, у разі виникнення нештатних ситуацій, поза робочим часом, встановленим для керівництва митного поста.

Суд зауважує, що вищезазначені пояснення лише містять загальний перелік посадових обов`язків позивача, як старшого зміни. Водночас жодних доказів надання позивачу конкретного доручення із визначенням конкретного завдання, а саме щодо необхідності застосування додаткових форм митного контролю до транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_3 за ЕМД №UA401050/2023/002020 від 18.03.2023 року, строку виконання та визначення ОСОБА_1 , як виконавця такого доручення, відповідачем до суду не надано.

З урахуванням зазначеного, висновки відповідача про не належне виконання позивачем доручення керівництва митного поста «Орлівка» щодо виконання обов`язків старшого зміни, суд вважає безпідставними, оскільки матеріали дисциплінарного провадження не містять належного обґрунтування з підтверджуючими доказами тому.

Верховний Суд в постанові від 28.04.2020 року у справі № 822/46/18 (адміністративне провадження №К/9901/56863/18) прийшов до висновків про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи. Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків. Верховний Суд наголошує, що в силу частини другої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

В постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі №1340/4847/18 (адміністративне провадження № К/9901/15034/19) зазначено, що суд погоджується з доводами суду першої й апеляційної інстанцій, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи що відповідачем не було доведено неналежне виконання позивачем основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», та невиконання доручення керівництва митного поста «Орлівка» Одеської митниці щодо виконання обов`язків старшого зміни, оскаржуваний наказ Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано квитанцію від 18.06.2023 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 073,60 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 073,60 грн. з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 192-194, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Одеської митниці від 25.05.2023 року №76-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Білостоцький