Рішення

від 15.11.2007 по справі 7/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/267

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.11.07 р.                                                                               Справа № 7/267                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Косицькій В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: ДП „ІПК ”Спецпромтехніка” ТОВ”ВКФ „Ремо” м. Свердловськ

До відповідача: ДП “Сніжнеантрацит” м. Сніжне

Предмет спору: стягнення боргу у сумі 43073,39 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Дурнєва І.М. – довіреність від 30.08.07 №73.

Суть справи:

  ДП „ІПК ”Спецпромтехніка” ТОВ”ВКФ „Ремо” м. Свердловськ звернулося з позовом до ДП “Сніжнеантрацит” м. Сніжне про стягнення боргу у сумі 43073,39 грн.

У відзиві №2075/08 від 14.11.07 відповідач зазначив, що не  визнає позовні вимоги з причини спливу строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив.

Між ДП „ІПК ”Спецпромтехніка” (далі позивач) та ДП “Сніжнеантрацит”  був укладений договір від 14.07.04 №04/07-168 про постачання вугільної продукції (далі договір). Загальна сума договору складала 115 428,13 грн.

Сплата за вугільну продукцію проводилася шляхом передплати: відповідачем був направлений рахунок від 14.07.04 №168 на загальну суму 115 421,13 грн., позивачем був сплачений цей рахунок платіжним дорученням від 15.07.04 №71 в сумі  60 000,00 грн.

Поставка вугілля, на отриману передплату здійснена на суму 16927 грн.

Різниця між вартістю поставленого вугілля та перерахованою за нього передплатою склала суму 43073, 39 грн., що відображено сторонами в акті звірки розрахунків від 10.05.07.

Зазначену різницю позивач вимагає стягнути з відповідача.

Вимоги позивача підлягають  задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ст.526 Цивільного кодексу України.

Відповідно додатку до договору, продавець зобов'язався поставити вугілля у липні 2004 року.

В порушення наведених норм, відповідач, не виконав умов договору постачання, та не поставив позивачу продукцію на загальну суму 43073,39 грн.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем перерахування позивачем передплати за вугілля в сумі 60 000,00 грн. та не поставка у встановлений п.2 додатку до договору строк кількості вугілля на суму 43073,39 грн. З цього приводу сторонами, також, були звірені розрахунки та складений акт звірки від 10.05.07.

Відповідно до п.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який отримав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що строк позовної давності для захисту порушених прав і законних інтересів сплив, тому просить відмовити у позові.

Статтею 262 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Як вказувалося, строк поставки товару - це липень 2004 року, отже з серпня 2004 року слід відраховувати строк давності для звернення з позовом. Разом з тим , п.1 ст. 264 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Сторонами, у т.ч. відповідачем, 10.05.07, тобто до спливу строку позовної давності, був підписаний акт звірки розрахунків, яким підтверджений (визнаний) борг перед позивачем в сумі 43073,39 грн. по взаєморозрахунках за договором від 14.07.04 № 04-07/168.

Тому, доводи відповідача про сплив строку давності суд не бере до уваги. Інших доводів та мотивів на заперечення позову відповідач не навів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведе, ст.ст. 525, 526, 530, 262, 264 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49 ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу  України, -

ВИРІШИВ:

   Задовольнити позовні вимоги ДП „ІПК ”Спецпромтехніка” ТОВ”ВКФ „Ремо”              м. Свердловськ про стягнення боргу у сумі 43073,39 грн. з ДП “Сніжнеантрацит” м. Сніжне.

          Стягнути з ДП “Сніжнеантрацит” (86500, вул. Леніна, 32 м. Сніжне Донецька обл; п/р 26006306570637 у відділенні ПІБ в м. Сніжне; МФО 334237; ОКПО 31906124) на користь ДП „ІПК ”Спецпромтехніка” ТОВ”ВКФ „Ремо” (94800,    вул. Інтернаціональн, 8 м. Свердловськ, Луганська обл..; р/р26007959676102 у філії ПУМБ; МФО 304966; ОКПО 21820309) суму боргу у розмірі 43073,39 грн., витрати з державного мита в сумі 431,00грн., та 118,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Малашкевич С.А.