Рішення

від 23.10.2023 по справі 278/1825/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/1825/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Дарії Кравчук, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер платника податків НОМЕР_1 ) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир ЄРДПОУ 43315602) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , номер платника податків НОМЕР_2 ) про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом заявниця просить суд ухвалити рішення, яким зняти арешт з нерухомого майна. У обґрунтування заявленого суду повідомила наступне. Після смерті матері заявниці відкрилась спадщина, яку вона прийняла і мала намір оформити спадкові права. Однак, земельна ділянка належна покійній у свій час арештована виконавчою службою, що унеможливлює реалізувати спадкові права. Такі дії вважає протиправними і просить заявлений позов задовольнити.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.

Інші учасники справи, будучи належним чином й завчасно поінформованими про існування даного судового провадження свого ставлення до заявлених вимог не висловили і жодних доказів на дослідження суду не надали.

Дослідив матеріали наявні у справі судом встановлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Позивачка є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, отримувала код платника податків та при зверненні до суду сплатила судовий збір.

Мати позивачки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя мала у власності земельну ділянку площею 1,9350 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822080600:01:000:0032. Акт на земельну ділянку серії ЯА №401492 і виданий на підставі розпорядження № 421 від 13 липня 2005 року Житомирської районної державної адміністрації.

22 серпня 2017 року державним нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,9350 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822080600:01:000:0032 (акт на земельну ділянку серії ЯА №401492 і виданий на підставі розпорядження № 421 від 13 липня 2005 року Житомирської районної державної адміністрації) через наявність арешту на таке майно.

11 вересня 2017 року начальник відділу державної виконавчої служби повідомив наступне. У державній виконавчій службі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. У ході проведення виконавчих дій встановлено, що у власності зазначено боржника перебуває земельна ділянка площею 0,12 га для ведення садівництва на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (державний акт серії ЯА № 559352 реєстраційний номер майна 010620900333 від 4 липня 2006 року) кадастровий номер земельної ділянки 1822080600:01:000:0032.

27 березня 2023 року складено інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якої вбачається наступне. Земельна ділянка площею 1,9350 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822080600:01:000:0032 (акт на земельну ділянку серії ЯА №401492 і виданий на підставі розпорядження Житомирської районної державної адміністрації) належить на праві власності ОСОБА_3 . 17 квітня 2013 року на таке майно накладено арешт постановою від 3 квітня 2013 року відділом державної виконавчої служби особа майно якої обтяжується ОСОБА_2 . Ідентична інформація отримана і судом за запитом від 15 серпня 2023 року.

5 вересня 2023 року управління забезпечення примусового виконання рішень повідомило суду наступну інформацію. На примусовому виконанні у виконавчій службі перебували провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості. У рамках даного провадження (яке було зведено з декількох окремих) накладався арешт на майно даного боржника, зокрема на земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (державний акт серії ЯД № 150196 реєстраційний номер майна 0108209000422 від 5 квітня 2008 року) кадастровий номер земельної ділянки 1822080600:01:000:0032. У рамках даного провадження не приймалось рішення про арешт майна ОСОБА_3 . Чим керувався виконавець при накладенні арешту на таке майно суду не повідомлено, як і не зазначено які відомості були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного розглядуваним позовом рішення. Наразі виконавчі провадження завершені, а їх матеріали знищені за закінченням строків зберігання.

11 жовтня 2023 року державний реєстратор повідомив суд про наступне. 17 квітня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:01:000:0032, як майна ОСОБА_2 . Дане рішення прийнято на підставі постанови про арешт, виданої державним виконавцем у провадженні № 36825483 про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості. Зокрема арештовано земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва (державний акт серії ЯБ № 559352) кадастровий номер земельної ділянки 1822080600:01:000:0032.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Проаналізувавши фактичні обставини справи й вимоги законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Доводи позивача, суд вважає ґрунтовними і такими, які знайшли своє фактичне відображення у досліджених матеріалах, а дії виконавчої служби протиправними. Так, судом достеменно встановлено, що не було підстав накладення арешту на майно спадкодавиці позивачки, оскільки ОСОБА_3 не була боржником у відповідному виконавчому провадженні і досліджені матеріали дають категоричний висновок, що жодного відношення така особа до дійсного боржника і його зобов`язань не мала. Щонайменше ані виконавча служба відзивом ані витребовувані матеріали від такого відповідача зазначених висновків суду не спростовують. Дійсно, кадастровий номер земельної ділянки боржника, що обтяжений у реєстрі речових прав на нерухоме майно є ідентичним з кадастровим номером земельної ділянки належної садкодавиці позивачки. Разом з тим, позивачка надала відповідні докази належності згадуваного кадастрового номера саме до спадкового майна. В той же час виконавчою службою не надано відомостей, які б виправдовували накладення арешту саме на дану ділянку, повідомивши, що наразі виконавчі провадження знищені. Архів державного реєстратора, як установлено судом, містить лише постанову виконавця про накладення арешту без наведення підстав, які б обґрунтовували правомірність накладення арешту саме на дане майно.

Посилання представника відповідача виконавчої служби про те, що у рамках згадуваного виконавчого провадження накладався арешт на майно ОСОБА_2 за відповідними реєстраційними номерами об`єктів нерухомості у реєстрі 010820900422 (лист від 5 вересня 2023 року) й 010620900333 (лист 11 вересня 2017 року) є голослівними і не приймаються судом до уваги, оскільки за такими номерами відсутні взагалі будь-які об`єкти нерухомості і в тому числі власником або співвласником яких є ОСОБА_2 . Така інформація підтверджує зроблені судом і зазначені раніше у даному рішенні висновки суду про протиправність дій виконавчої служби щодо накладення оскаржуваного розглядуваним позовом арешту.

Вирішуючи питання судових витрат суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 гривень, оскільки саме дана особа є боржником у виконавчому провадженні де незаконно накладено арешт на майно спадкодавиці позивачки. Дійсно, судом установлено протиправні дії саме державного виконавця по накладенню арешту на згадуване нерухоме майно. Однак, судова практика і вимоги матеріального закону свідчать про відсутність підстав у рамках даного судового провадження стягувати витрати з державного виконавця за наслідками розгляду позову з даним предметом. Питання протиправності дій виконавця і стягнення у зв`язку із їх вчиненням збитків, на переконання суду, слід вирішувати у рамках судового контролю за виконанням судових рішень (розділ VІІ ЦПК України) і виключно сторонам відповідного судового провадження.

Витрати пов`язані з розглядом справи на правничу допомогу адвоката позивача у розмірі 5 тисяч гривень не можуть бути задоволені судом оскільки не підтверджені будь-якими матеріалами, як того вимагає процесуальним закон.

Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. ст. 137, 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зняти арешт накладений 17 квітня 2013 року державним реєстратором Бортнік С.В. на підстави постанови про арешт номер 36825483 від 3 квітня 2013 року виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (номер запису про обтяження 698911) із земельної ділянки площею 1,9350 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822080600:01:000:0032 на підставі акту на земельну ділянку серії ЯА №401492, що виданий на підставі розпорядження № 421 від 13 липня 2005 року Житомирської районної державної адміністрації, яка належала ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 23 жовтня 2023 року.

Суддя Євген Татуйко