Постанова

від 18.10.2023 по справі 705/3950/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 705/3950/21Провадження № 22-ц/821/914/23Категорія: 302030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовомузасіданнів залісуду м.Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвоката КравченкаРомана Михайловичана рішенняУманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від12квітня 2023року (ухваленогопід головуваннямсудді ГодікЛ.С.в приміщенніУманського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 12 квітня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасуваннядержавної реєстраціїдоговорів пронадання правакористування земельнимиділянками длясільськогосподарських потреб(емфітевзису)та поверненняземельних ділянок,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

08вересня 2021року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасуваннядержавної реєстраціїдоговорів пронадання правакористування земельнимиділянками длясільськогосподарських потреб(емфітевзису)та поверненняземельних ділянок.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 31.08.2000 серії ЧР №15-27-343, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,0159 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:019).

ОСОБА_1 01.02.2021 звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані про отримання даних з ДЗК стосовно вказаної земельної ділянки та їй у письмовій формі було повідомлено про те, що при обробці її звернення про видачу даних з ДЗК, кадастровий номер 7124385500:00:02:019 було відправлено в архів, а дана земельна ділянка з уточненою загальною площею 5,0159 га зареєстрована за кадастровим номером 7124385500:03:000:0019. Це стало підставою для внесення відомостей 04.03.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2310008471243, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка загальною площею 5,0159 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-27- 343 від 31.08.2000.

23.04.2021 з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вказує ОСОБА_1 , вона дізналася про наявність укладеного між нею та ОСОБА_3 письмового договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.02.2021, терміном на 49 років, тобто до 12.02.2070.

Позивачка зазначає, що вище вказане не відповідає дійсності, оскільки між нею та відповідачем була домовленість з приводу укладення договору оренди належної їй земельної ділянки, яка відбулась у 2014 році, строком на 7 років, який мав сплинути у 2021 році.

З метою врегулювання даного спору, ОСОБА_1 26.04.2021 надіслала відповідачу лист - повідомлення з проханням повернення земельної ділянки, однак, 06.05.2021 отримала від відповідача листа, відповідно до якого було вказано на безпідставність її вимог з посиланням, що у 2014 році вони уклали договір емфітевзису.

Також, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 31.08.2000, серії ЧР 15-27-345 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,0158 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:021).

ОСОБА_2 01.02.2021 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані про видачу даних з ДЗК стосовно земельної ділянки за номером 7124385500:00:02:021 згідно вищезазначеного державного акту на право приватної власності та отримав відповідь у письмовій формі про те, що при обробці його звернення про видачу даних з ДЗК, кадастровий номер 7124385500:00:02:021 було відправлено в архів, а вказана земельна ділянка з уточненою загальною площею 5,0158 га зареєстрована за кадастровим номером 7124385500:03:000:0021, що стало підставою для внесення відомостей 04.03.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2310004471243, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка загальною площею 5,0158 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:0021, що належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-27- 345 від 31.08.2000.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вказує ОСОБА_2 , він дізнався про наявність укладеного між ним та ОСОБА_3 письмового договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.02.2021 терміном на 49 років, тобто до 12.02.2070.

ОСОБА_2 зазначає, що вище вказане не відповідає дійсності, оскільки між ним та відповідачем була домовленість з приводу укладення договору оренди належної йому земельної ділянки, яка відбулась у 2014 році, строком на 7 років, який мав сплинути у 2021 році.

З метою врегулювання спору ОСОБА_2 надіслав відповідачу лист - повідомлення з метою повернення земельної ділянки, однак 06.05.2021 отримав від відповідача листа, відповідно до якого було увказано на безпідставність його вимог з посиланням, що у 2014 році вони уклали договір емфітевзису.

Позивачі зазначають, що договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.02.2021 грубо порушують права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників земельних ділянок (паїв).

У зв`язкуз чим,позивачі просилисуд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57294758 від 25.03.2021, внесене державним реєстратором ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиус О.В. та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №41176053 від 22.03.2021 про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданий 12.02.2021, термін дії якого закінчується 12.02.2070;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57295132 від 25.03.2021, внесене державним реєстратором ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиус О.В. та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176394 від 22.03.2021 про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданий 12.02.2021, термін дії якого закінчується 12.02.2070;

зобов`язати ОСОБА_3 повернути власнику ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0159 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019, а також зобов`язати ОСОБА_3 повернути власнику ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0158 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер7124385500:03:000:0021.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 рокуу задоволенні позову - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на час укладання спірних договорів права та інтереси сторін укладені правочини не порушували, сторони домовились щодо всіх важливих умов договору і фактично відбулось виконання договорів. Крім того, за висновками суду, позивачами не доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами факт істотного порушення їх прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 12 травня 2023 року, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кравченко Р.М., вважаючи оскаржуване рішення незаконним та належним чином не обґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 12.04.2023 та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що предметом заявлених вимог є неукладеність договорів емфітевзису, нібито укладених між позивачами та ОСОБА_3 12.02.2021 та зареєстрованих державним реєстратором Прудиус О.С. 22.03.2021.

Вказує, що позивачі укладали 01.02.2014 з ОСОБА_3 договори оренди земельних ділянок , терміном на 7 років, а на час звернення із позовом не мали інформації щодо наявності в природі договорів емфітевзису від 01.02.2014, ні від 12.02.2021 та відповідно не бачили та не мали на руках копії таких документів, а лише інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію договорів емфітевзису за номерами записів про реєстрацію іншого речового права : 41176394 та 41176053.

Зазначає, що ним, як представником позивачів неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів, які були задоволені судом, проте, залишені без їх виконання, а суд першої інстанції, не дочекавшись надання на його адресу оригіналів договорів емфітевзису від 12.02.2021, передчасно постановив рішення.

Також зазначає, що представник позивачів отримав копії документів з реєстраційної справи відносно позивачів, а відповідач ОСОБА_3 увів суд в оману, надавши договори емфітевзису від 01.02.2014, які підлягають нотаріальному посвідченню, але нотаріально не посвідчені та відповідно не зареєстровані, замість належних договорів емфітевзису від 12.02.2021, які були подані на реєстрацію відповідачем та зареєстровані 22.03.2021, оскільки позивачі дані договори не підписували та відповідно їх волевиявлення відсутнє, а підпис на договорах від імені Роїк підроблений ОСОБА_3 .

Вказує, що невідповідність висновків суду, викладених у рішенні , обставинам справи та неправильність установлених обставин, які мають істотне значення для справи полягають у тому, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази щодо реєстрації договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 01.02.2014, укладених між позивачами та відповідачем, але всупереч цьому у оскаржуваному рішення (19 абз.) суд зазначив, що договори емфітевзису від 01.02.2014 були зареєстровані 12.02.2021.

При цьому , в абз. 39 оскаржуваного рішення , зазначено , що ОСОБА_3 зареєстрував договори емфітевзису 22.03.2021, але фактично це дата реєстрації договору емфітевзису від 12.02.2021, а не 01.02.2014.

Крім того, в абз. 43 рішення, зроблено висновок, який не відповідає матеріалам справи, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи представника позивача щодо наявності у природі договорів про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 12.02.2021, оскільки згідно інформаційних довідок з державного реєстру прав зареєстрований саме договір від 12.02.2021, а не договір від 01.02.2014.

Суд в абзаці 32 рішення вказав, що спірні договори емфітевзису містять істотні умови договорів про їх предмет, ціну та строк дії, які емфітевтом порушено не було, а в абзаці 38 рішення зроблено висновок, що в силу закону договір емфітевзису обов`язковому нотаріальному посвідченню не підлягає це не відповідає дійсності.

Так, відповідно до п. 9.1 наданих відповідачем договорів емфітевзису від 01.02.2014, зазначено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Зазначене є додатковою підставою вважати, що надані відповідачем договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01.02.2014 є нечинними та як наслідок неукладеними, оскільки сторонами не було реалізовано вимогу щодо нотаріального посвідчення цих договорів; позивачі наполягають, що були зареєстровані договори емфітевзису від 12.02.2021.

З пояснень відповідача та свідків вбачається, що в 2014 році між сторонами взагалі існували правовідносини, які мають природу договорів купівлі-продажу земельних ділянок, однак у 2014 році існував мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а тому відповідно до чинного законодавства України, яке діяло на той час, та усталеній судовій практиці, укладення будь-яких договорів з метою продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі й отримання коштів по таким договорам, під час дії мораторію на їх відчуження, є удаваними правочинами та не може свідчити про укладення договорів купівлі-продажу такої земельної ділянки та не є доказами в справах при їх оспорюванні, в чому суд також припустився помилки.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кравченко Р.М., який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 14 червня 2023 року, ОСОБА_3 вказує, що категорично не погоджується з жодними з наведеними в ній доводами, вважає їх необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, у зв`язку із чим просив відмовити в апеляційній скарзі в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву вказує, що 01.02.2014 між ним та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) площею 5,0159 га та 5,0158 га, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 7124385500:03:000:0019 та 7124385500:03:000:0021 строком на 49 років. Договори були підписані особисто позивачами та надано оригінали державних актів на землю, складено заповіти на його ім`я та написані розписки із зобов`язаннями в подальшому переоформити право власності на надані земельні ділянки на його ім`я, а ним були сплачені позивачам кошти у розмірі по 55000 грн кожному.

Вказані договори були зареєстровані у 2021 році, так як фактично позивачі відчужили належні їм земельні ділянки, які в подальшому, він мав переоформити.

Звертає увагу суду, що позивачі в 2014 році перебували у фінансовій скруті, тому особисто звернулись із проханням оформити договір емфітевзису строком на 49 років з подальшим переоформленням права власності на його ім`я. Їх дії були добровільними та вони добре усвідомлювали значення свої дій.

Твердження скаржників, що договір емфітевзису укладений в 2014 році на 7 років не знаходять свого підтвердження, зважаючи на розписки, написані позивачами та заповіти.

Крім того, позивачами дійсність підписів в договорах емфітевзису від 2014 року не заперечується.

Щодо проведення експертизи, вказує, що представником позивачів у судовому засіданні було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, в задоволенні даного клопотання було відмовлено в зв`язку з не сплатою судового збору. Позивачами дана ухвала не оскаржувалась.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 31.08.2000 серії ЧР №15-27-343, ОСОБА_1 рахується власником земельної ділянки площею 5,0159 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:019)(а.с. 55).

Також, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 31.08.2000, серії ЧР 15-27-345 ОСОБА_2 рахується власником земельної ділянки, площею 5,0158 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:021) (а.с. 56).

01.02.2014 за домовленістю між сторонами були укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) площею 5,0159 га та 5,0158 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021) строком на сорок дев`ять років, що підтверджується наданими копіями вказаних договорів (а.с. 49-51, 52-54).

Вказані договори не зареєстровані у передбаченому договором та законом порядку.

Матеріали справи містять розписки, які були написані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 09.02.2014 про те, що вони отримали по 55 000 грн кожен від ОСОБА_3 та передали йому в оренду належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021, відповідно, в користування з необмеженим терміном (а.с. 57,58).

11.02.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали заповіти, якими на випадок своєї смерті заповіли належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021, відповідно, ОСОБА_3 , які були посвідчені секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. (а.с. 60,61).

Зі змісту розписок від 09.02.2014 і пояснень відповідача та свідків, вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в добровільному порядку після отримання обумовленої суми коштів передали відповідачу оригінали правовстановлюючих документів на належні їм земельні ділянки (паї) для переоформлення права власності.

Згідно з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.04.2021 у розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься запис про інше речове право за № 41176053 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 57294758 від 25.03.2021 та зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване 22.03.2021 за ОСОБА_3 згідно укладеного договору від 12.02.2021 .

Згідно з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 у розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься запис про інше речове право за № 41176394 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 57295132 від 25.03.2021 та зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване 22.03.2021 за ОСОБА_3 згідно укладеного договору від 12.02.2021 .

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2023 року розгляд справи призначено на 27 липня 2023 року на 14:00 год.

19 червня через систему Електронний суд від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кравченка Р.М. надійшли клопотання про витребування доказів, в яких він просив суд витребувати у державного реєстратора ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області реєстраційні справи та документи , на підставі яких була здійснена реєстрація договорів про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладені 12.02.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані 22.03.2021 року , а також витребувати у ОСОБА_3 оригінали договорів користування земельними ділянками , укладені 12.02.2021 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2023 року клопотання задоволено , витребувано у відповідача та державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області оригінали договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані у Державному реєстрі речового права за номерами 41176053 та 41176394.

15 серпня 2023 року від ОСОБА_3 надійшла заява, яка мотивована тим, що у нього немає можливості надати дані документи, оскільки 02 січня 2023 року у офісному приміщенні належного йому домоволодіння виникла пожежа, в результаті якої були частково знищені документи ПП « ОСОБА_3 », в тому числі і оригінали вищевказаних договорів. На підтвердження вказаного долучено довідку Уманського управління ГУ ДСНС України в Черкаській області від 08.08.2023.

28 серпня 2023 року до Черкаського апеляційного суду від виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради надані копії документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію договорів, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12.02.2021 та між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.02.2021.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року витребувано від Державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області оригінал договору емфітевзису від 12 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав за номером запису про інше речове право 41176053.

Витребувано відДержавного реєстраторавиконавчого комітетуДмитрушківської сільськоїради Уманськогорайону Черкаськоїобласті оригіналдоговору емфітевзисувід 12лютого 2021року,укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,який зареєстрованийу Державномуреєстрі речовихправ заномером записупро іншеречове право41176394,проте державний реєстратор виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області не надавдосуду оригінали договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року, зазначивши при цьому на неможливість надати оргінали документів (договорів емфітевзису від 12.02.2021 укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ), які були подані для проведення реєстрації іншого речового права, та на підставі яких проведено реєстраційні дії, номер записів про інше речове право № 41176053 та №41176394, оскільки оригінали документів було повернуто заявнику.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог поданоїапеляційної скарги,апеляційний суддійшов висновку,що апеляційнаскарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвоката КравченкаР.М.підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Предметом даного спору є скасування державної реєстрації договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.02.2021 та повернення земельних ділянок власникам.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 395 ЦК Українипередбачено, що речовими правами на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до частини першої статті102-1ЗК Україниправо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦивільного кодексу України.

За змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно достатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четвертастатті 207 ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є не укладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачі посилались на те, що договори користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.02.2021 з ОСОБА_3 не укладали, тому дані договори є неукладеними.

В заперечення позовних вимог відповідач вказував, що між ним та позивачами були укладені 01.02.2014 договори користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладення яких позивачами не заперечувались, проте, вказані договори були зареєстровані відповідачем лише у 2021 році.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 22.03.2021 у відповідача згідно договорів про встановлення користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01.02.2014 виникло право користування спірними земельними ділянками, при цьому, суд зазначив, що не знайшли свого підтвердження доводи позивачів щодо наявності у природі договорів про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.02.2021, проте такі висновки суду є помилковими.

В суді першої інстанції представник позивачів неодноразово наголошував про існування спірних договорів.

Крім того, до апеляційної скарги представником позивачів були надані копії договорів емфітевзису саме від 12.02.2021 року, які були укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі яких було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачі посилались на те, що 12.02.2021 договори про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) вони не підписували, оригінали зазначених договорів у них відсутні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивачів під час розгляду справи в суді першої інстанції, з метою встановлення належності підпису позивачів на договорах про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та для забезпечення проведення почеркознавчої експертизи, заявляв клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом першої інстанції та винесено відповідну ухвалу від 22 листопада 2021 року, однак відповідач не надав суду витребувані документи.

Також представником позивачів було до суду подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке ухвалою місцевого суду від 03 березня 2023 року повернуто.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником скаржників було заявлено клопотання про витребування доказів, які ухвалами Черкаського апеляційного суду від 27.07.2023 та від 13.09.2023 задоволено; витребувано оригінали спірних договорів у відповідача та Державного реєстратора ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, проте відповідачем ухвали суду не виконано, не надано оригіналів договорів емфітевзису від 12.02.2021 та зазначено, що вказані договори були знищені, а державним реєстратором надано копії завірених належним чином матеріали реєстраційних справ щодо записів про інше речове право № 41176053 та №41176394, а також повідомлено апеляційний суд, що оригінали спірних договорів не мають змоги надати, оскільки після проведення їх державної реєстрації, вони повернуті заявнику.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Враховуючи те, що на виконання ухвал суду першої та апеляційної інстанцій про витребування доказів відповідачем та державним реєстратором не було надано оригінал оскаржуваних договорів, що унеможливлювало проведення судової почеркознавчої експертизи, та відповідно до положення частини десятої статті 84 ЦПК України, згідно з якою, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, також залишити позовну заяву без розгляду.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18 (провадження № 61-6084св19), від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18 (провадження № 61-6086св19), від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18 (провадження № 61-6004св19), від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18 (провадження № 61-6087св19).

Оскільки представником позивачів були долучені до апеляційної скарги копії оспорюваних договорів, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем у відзиві заперечувався факт існування даних договорів, проте під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, на вимогу ухвали суду про витребування оригіналів оспорюваних договорів, відповідач підтвердив про наявність договорів емфітевзису від 12.02.2021, проте, зазначив, що оригінали даних договорів в нього відсутні.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що договори емфітевзису, що були укладені між позивачами і відповідачем 12.02.2021 існують.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.03.2021 державна реєстрація іншого речового права за номерами 41176053 та 41176394 була здійснена державним реєстратором ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиус О.В. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57294758 від 25.03.20211 та №57295132 від 25.03.2021 згідно укладених 12.02.2021 між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису); вказані договори емфітевзису позивачами не підписувались та істотні умови цих договорів ними погоджено не було.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки оскаржувані договори про користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) позивачами не укладалися, то з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) права користування земельними ділянками, оскільки реєстрація такого права за відповідачем на підставі неукладених договорів не відповідає вимогам закону.

У постанові ВерховногоСуду від20січня 2023року усправі №624/928/19,висновки якоїне суперечатьвисновкам ВеликоїПалати ВерховногоСуду,викладеними упостанові від16червня 2020року усправі №145/2047/16-ц, зазначено,« врахувавши, що державна реєстрація речового права на підставі неукладеного договору оренди земельної ділянки порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належною йому земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для їїскасування,оскільки це забезпечить реальневідновлення порушеного права позивача.»

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першастатті 317 ЦК України).

Реєстрація речового права за неукладеними між сторонами договорами порушує права та законні інтереси позивачів на розпорядження власністю - земельними ділянками:

- загальною площею 5,0159 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019, розташованої на території Оксанинської сільської ради Уманського району , власником якої є ОСОБА_1

- загальною площею 5,0158 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 71243885500:03:000:0021, розташованої на території Оксанинської сільської ради Уманського району , власником якої є ОСОБА_2 .

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18) вказано, що під час розгляду справи суди мають врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду (пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18) стосовно того, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договорів про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованими.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 454/148/20.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог про скасування записів про проведену державну реєстрацію договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та повернення земельних ділянок їх власникам.

Згідно зіст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, понесені у зв`язку із розглядом справи судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивачів, розмір яких складає 5037,00 грн (908,00 грн. х 2 за розгляд справи у суді першої інстанції + 1610,50 грн. х 2 за розгляд справи у суді апеляційної інстанції) на кожного по 2518,50 грн.

Керуючись ст.ст. 258,374, 376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвоката КравченкаРомана Михайловича задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від12квітня 2023року-скасувати таухвалити новерішення,яким позовнівимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та повернення земельних ділянок задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57294758 від 25.03.2021, внесене державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом Олександром Володимировичем та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176053 від 22.03.2021 про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданий 12.02.2021, термін дії якого закінчується 12.02.2070 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0159 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області , кадастровий номер 7124385500:03:000:0019.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57295132 від 25.03.2021, внесене державним реєстратором ВК Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом Олександром Володимировичем та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176394 від 22.03.2021 про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданий 12.02.2021, термін дії якого закінчується 12.02.2070 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,0158 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0021.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2518,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2518,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначенихЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

В.Г. Бородійчук

/повний текст постанови суду виготовлений 23 жовтня 2023 року/