Ухвала

від 20.10.2023 по справі 370/2598/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"20" жовтня 2023 р. Справа № 370/2598/23

Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості спільного сумісного майна, витребування з незаконного володіння майна,

в с т а н о в и в:

19.10.2023 року до Макарівського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Бірюка М.М. із заявою про забезпечення позову, в якій посилалася на те, що 11.10.2023 року вона звернулась до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості спільного сумісного майна, витребування з незаконного володіння майна.

Ціна позову за вказаними позовними вимогами складає 2 179 942,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що за час проживання із відповідачем однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу та вже після укладення офіційного шлюбу, ними було набуто спільне сумісне майно та грошові кошти.

Зокрема сімейні кошти які вони отримували як заробітню плату та інші доходи частково зберігались та накопичувались на рахунках в банках відкритих на ім`я відповідача ОСОБА_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та відповідача та підлягають розподілу.

Позивачці не відомо достеменно про всі відкриті рахунки в фінансових установах на ім`я відповідача, окрім тих куди вона перераховувала кошти та рахунки на які надходили кошти відповідачу.

16.07.2022 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем.

Станом на дату подання даної заяви про забезпечення позову, шлюб між сторонами не розірваний.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник вказала, що за час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу та за час шлюбу, позивачкою та відповідачем набуто в спільну сумісну власність рухоме та нерухоме майно, зокрема земельну ділянку за адресою Київська обл., Макарівський р., с. Колонщина, кадастровий номер: 3222782601:01:003:0138 та приватний будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, як їй стало відомо, 05.09.2023 року відповідач продав вказаний будинок та вказану земельну ділянку кадастровий номер: 3222782601:01:003:0138 громадянину ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2023 року № 345847122.

Вказаний продаж спільного сумісного нерухомого майна, відповідач здійснив без відома та згоди ОСОБА_1 , а отримані кошти від продажу відповідачем не були використані в інтересах сім`ї та були приховані від ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи попередню протиправну поведінку відповідача, останній може зняти з рахунків всі спільні сумісні грошові накопичення позивачки та відповідача набуті ними за час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу та за час шлюбу, приховати від позивачки або розпорядитись на власний розсуд без її відома та згоди.

Окрім того, на вказаних рахунках можуть бути саме ті кошти які відповідач отримав від продажу вказаного нерухомого майна.

Таким чином, у випадку задоволення судом майбутньої позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача та ухвалення законного рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та стягнення грошової компенсації частини вартості майна при вирішенні спору щодо поділу, таке рішення суду може бути не виконане або його виконання буде утруднене, зокрема у зв`язку із неможливістю стягнути кошти з відповідача в рахунок компенсації вартості спільного майна та 1/2 накопичених грошових коштів.

Заявниця вважає, що накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача в фінансових установах є ефективним способом, який захистить її права та інтереси й водночас, не завдасть шкоди та збитків відповідачу.

Тому заявниця просила суд: накласти арешт на відкриті на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) р/р та грошові кошти які на них находяться в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, Ід, м. Київ 01001, Україна, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, а саме:

-картковий рахунок НОМЕР_2

-поточний рахунок № НОМЕР_3 .

Накласти арешт на відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) р/р та грошові кошти які на ньому находяться в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805, адреса 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 4А, а саме:

поточний рахунок НОМЕР_4 .

У вжиті зустрічного забезпечення заявниця не вбачає необхідності, оскільки вона звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, а права відповідача у випадку задоволення заяви про забезпечення позову порушені чи обмежені не будуть.

Дослідивши письмові матеріали справи, необхідні для розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає, що її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У п. 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.2006№ 9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Заявником не надано докази, які б підтверджували, що дійсно вказані рахунки (картковий рахунок НОМЕР_2 , поточний рахунок № НОМЕР_3 , поточний рахунок НОМЕР_4 ) належать відповідачу, при цьому суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, відсутні відомості, які б давали можливість оцінити співмірність заходів забезпечення позову (арешту) із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, заявником не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не надано відомостей та не зазначено доказів, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів на підтвердження наміру відповідача умисно ухилитися від виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки заявник не навела достатніх підстав щодо необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою та передчасною, і приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявницю на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання спільним сумісним майном, стягнення грошової компенсації вартості спільного сумісного майна, витребування з незаконного володіння майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області в порядку і строки, передбаченістаттями 353-355 ЦПК України.

Суддя Л.В. Білоцька