Рішення

від 16.10.2023 по справі 532/1079/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1079/23

2-о/532/51/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М,

учасники справи:

- заявник ОСОБА_1 ,

- представник заявника адвокат Галушко С. С,

заінтересовані особи:

- Кобеляцька державна нотаріальна контора,

- Міністерство енергетики України,

- Кіровська міська рада Донецької області,

- Державна холдингова компанія «Жовтеньвугілля»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіровське Донецької області помер батько заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кіровське Донецької області померла мати заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки заявника перебували в зареєстрованому шлюбі включно до дня смерті матері, яка померла першою з подружжя, та постійно проживали однією сім`єю у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належала їм на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Жовтневого виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля».

Після смерті ОСОБА_3 , батько заявника, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті дружини в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, однак за життя не встиг отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на ту частку у спадковій квартирі, що належала матері заявника.

З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкову квартиру, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявнику відмовлено в зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_3 , а також факт належності свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки у правовстановлюючому документі ім`я та по батькові її власників не відповідають даним, зазначеним у свідоцтвах про смерть (замість « ОСОБА_4 », вірним є « ОСОБА_5 », замість « ОСОБА_6 », вірним є « ОСОБА_7 »).

Оскільки отримати довідку про останнє місце проживання та склад сім`ї матері ОСОБА_3 заявник не має змоги, а також внести відповідні виправлення у свідоцтво про право власності на житло від 27.07.1993 року у частині імені та по батькові власників не можливо, через тимчасове припинення своїх повноважень відповідними органами та розташування їх на тимчасово окупованій території, тому з метою оформлення права власності на спадкове майно, заявник прохає суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 та факт належності останнім свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Жовтневого виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 червня 2023 року відкрито провадження по справі.

Заявник, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Галушко С. С. у судовому засіданні 21.08.2023 року підтримали заявлені вимоги та прохали задовольнити. 16.10.2023 року представник заявника, адвокат Галушко С. С. подав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника. Заяву підтримує та прохає задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Кобеляцької державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій прохав проводити розгляд справи без його участі. При розгляді справи покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи, Міністерства енергетики України, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмові пояснення у яких зазначив, що Міністерством енергетики України було опрацьовано за допомогою автоматизованої системи «Юридичні особи» дані щодо перебування майна за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерго, у тому числі Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», та не встановлено наявності зазначеного заявником об`єкта майна. Інформація про прийняті управлінських рішень та історія перебування зазначеного об`єкта майна в Міністерстві енергетики України відсутня.

Представники заінтересованих осіб, Кіровської міської ради Донецької області та Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилися. Державна холдингова компанія «Жовтеньвугілля» та Кіровська міська рада Донецької області на цей час розташовані на тимчасово окупованій території та не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження через введення на території України воєнного стану.

Суд, заслухавши учасників справи та показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 в м. Кіровське Донецької області (а.с. 7-8). На цей час ОСОБА_1 зареєстрований проживаючим в АДРЕСА_3 та є внутрішньо переміщеною особою (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , батьками останнього зазначені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 9).

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з 05 червня 1959 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кіровське Донецької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася спадщина. Спадкова справа не заводилася.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 липня 1993 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Жовтневого виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» (рос. Отдел приватизации государственного жилого фонда п/о « ОСОБА_8 »), квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві власності ОСОБА_2 та членам його родини, дружині ОСОБА_3 (а.с. 18).

У передбачений законом термін ОСОБА_1 подав до Кобеляцької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька, ОСОБА_2 (а.с. 34).

Державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлих батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 та повідомлено, що за умови відсутності заповіту, необхідно надати нотаріусу документи, що підтверджують факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_3 , оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, а доказів прийняття спадщини спадкоємцем не надано; факт належності свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки у правовстановлюючому документі на спадкову квартиру ім`я та по батькові її власників не відповідають даним, зазначеним у свідоцтві про смерть (а.с. 21).

Судом установлено, що вірним ім`ям батька заявника є Реконс (а.с.9, 12, 14).

Вірним по батькові матері заявника є ОСОБА_7 (рос. Нигматулловна) (а.с. 9, 17).

Із домової книги на квартиру АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 15.08.1997 року були приписані за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 показали суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_2 , яку вони приватизували та постійно, безперервно проживали у ній як подружжя. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік шляхом проживання у квартирі. Заповіту ОСОБА_3 не залишала, так як інших дітей, крім заявника не мала.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що вона є рідною донькою заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . З народження вона неодноразово була в квартирі своїх діда та баби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Спадщину після баби прийняв дід.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що заявник ОСОБА_1 із своєю дружиною і батьком ОСОБА_2 проживали з 2014 року в належному їй будинку як внутрішньо переміщені особи. В 2015 році ОСОБА_2 поїхав до м. Кіровське подивитись на стан своєї квартири та в м. Кобеляки не повернувся, оскільки там і помер. Останній мав рідкісне ім`я та їй пояснювали, що воно пов`язане з словом «реконструкція», а тому його ім`я було саме «Реконс», а не « ОСОБА_4 ».

На переконання суду показання свідків узгоджуються між собою та з іншими доказами, не викликають сумніву, тому вважаються судом достовірними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, обов`язковою умовою для встановлення певного факту є встановлення його юридичного значення, тобто доведення, що від його встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб і якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Якщо 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

За таким обставин, суд вважає, що факт прийняття спадщини померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кіровське Донецької області, знайшов своє об`єктивне підтвердження перевіреними судом доказами, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого 1270 ЦК України, не заявив про відмову від спадщини, наявність заповіту спадкодавця не встановлено.

Разом з тим, наведене вище в своїй сукупності свідчить про належність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року - на квартиру АДРЕСА_2 .

Відтак, суд приходить до висновку, що встановлення факту прийняття спадщини батьком заявника після смерті матері заявника, а також встановлення факту належності останнім свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року на спадкову квартиру АДРЕСА_2 , має для заявника юридичне значення, оскільки породжує його право на оформлення спадщини після смерті батька та матері заявника.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що факти, які прохає встановити заявник знайшли своє об`єктивне підтвердження перевіреними судом доказами, суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 229, 230, 293, 315, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіровське Донецької області, прийняв спадщину після померлої дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кіровське Донецької області.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1993 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Жовтневого виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя