Рішення

від 16.10.2023 по справі 933/459/23

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №933/459/23

Провадження № 2/933/71/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

прокурора - Синельник І.В. (у режимі ВКЗ)

представника третьої особи - ПАТ "Екопрод" - Шик В.В. (у режимі ВКЗ)

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судусмт Олександрівкацивільну справу за позовом керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Екопрод" та ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2023 року керівник Краматорської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив конфіскувати у власність держави належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, яка знаходиться на території Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, шляхом припинення права власності та визнання права власності за державою, а також стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Краматорською окружною прокуратурою вивчено стан законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Олександрівської об`єднаної територіальної громади, в ході якого встановлені порушення вимог земельного законодавства. ОСОБА_1 , є громадянкою російської федерації та успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (спадкова справа № 109/2015). На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 5,3780 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1420384400:01:000:0271, яка знаходиться на території Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області (на теперішній час територія Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області), право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно 24.03.2021року. 01.11.2021 ОСОБА_1 передала за договором оренди вищевказану земельну ділянку ІНФОРМАЦІЯ_2 » строком на 10 років. Отже, громадянка російської федерації ОСОБА_1 24.03.2021 набула право власності на земельну ділянку та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку з цим обов`язок - не відчужила земельну ділянку. У зв`язку з цим, вищезазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення підлягає конфіскації у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави України.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Донецької області від 27 липня 2023 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1420384400:01:000:0271, площею 5,3780 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мирнодолинської сільради Олександрівського району Донецької області (на теперішній час Олександрівської селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320463014203, власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1420384400:01:000:0271, площею 5,3780 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мирнодолинської сільради Олександрівського району Донецької області (на теперішній час Олександрівської селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320463014203.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Донецької області від 27.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого судового засідання. До участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.09.2023 року, та в подальшому відкладено на 16.10.2023 року через неявку відповідача.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник третьої особи ПрАТ «Екопрод» у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив (а.с.109,142,161).

Третя особа ОСОБА_2 не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила (а.с.116,148,171).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши прокурора, представника третьої особи ПрАТ «Екопрод», дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.03.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 97, виданого державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори Донецької області Гусєвою О.В., набула право власності на земельну ділянку площею 5,3780 га, кадастровий номер 1420384400:01:000:0271, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області (на теперішній час територія Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області) та належала спадкодавиці ОСОБА_4 (вона ж ОСОБА_3 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №720416, виданого 19.08.2009 року Олександрівською районною державною адміністрацією Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01091650037 про що свідчить долучені до матеріалів справи: копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.03.2021року; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322751019 від14.02.2023 року (а.с.14,15-17).

Відповідно до довіреності 64 АА 1790390, складеної нотаріусом нотаріального округу м. Саратова Саратовської області рф 06 липня 2016 року, ОСОБА_1 уповноважила громадянку України ОСОБА_2 , мешканку с. Новостепанівка Олександрівського району Донецької області, управляти, користуватися і розпоряджатися всім належним їй майном, що знаходиться в Україні (а.с.73-77).

01 листопада 2021 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_2 , та ПрАТ «Екопрод» було укладено договір оренди землі. Об`єктом оренди за договором є земельна ділянка загальною площею 5,378 га, кадастровий номер 1420384400:01:000:0271, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олександрівської об`єднаної територіальної громади (Мирнодолинської сільської ради). Строк дії договору десять років, з правом поновлення відповідно до ст. 126-1 ЗК України. Зазначене підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322751019 від14.02.2023 року (номер запису про інше речове право 45324518 від 23 листопада 2021 року) та копією договору оренди15-17,18-28).

Згідно листа Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області № 1401.2.3.-1224/1401.2.10-23 від 10.03.2023 року, за наявними обліками відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з питань оформлення набуття (прийняття), втрати громадянства України, оформлення посвідки на тимчасове/постійне проживання в Україні, не зверталася, зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання на території Донецької області не значиться (а.с.31).

З наведеного вбачається, що на час прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки відповідач мала громадянство російської федерації. Відповідні відомості містяться у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 24.03.2021року; інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322751019 від 14.02.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України).

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Положеннями статті 81Земельного кодексуУкраїни визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п. «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом;

Відповідно до ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно п. 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності припиняється у разі конфіскації.

До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (ст. 354 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач, будучи громадянкою російської федерації, після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її протягом року з моменту переходу такого права, є підстави для конфіскації належної ОСОБА_1 земельної ділянки у власність держави.

Частиною 5 ст.41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 ЗК України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Згідно зі статтею 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27вказаного ЗаконуУкраїни державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, поновити порушені інтереси держави у даному випадку в майбутньому можливо шляхом внесення державним реєстратором змін до відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про вищевказану земельну ділянку у вигляді припинення права приватної власності Відповідача на таку ділянку з одночасним визнанням права власності держави на неї в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі рішення суду.

Також суд зазначає, що компетентним суб`єктом владних повноважень у даних відносинах є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Згідно з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.

Так, ч. 4 ст.145 Земельного кодексу України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Відповідно до Положення про Державну служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Зокрема, підпунктом 42 пункту 4 Положення передбачено, що Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 22.12.2021 р. № 603, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Донецької області.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Донецької області. Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, надає адміністративні послуги у сфері земельних відносин, землеустрою, Державного земельного кадастру та національної інфраструктури геопросторових даних. В даному випадку, нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не вжило будь-яких заходів із конфіскації земельної ділянки у іноземця.

Згідно з висновками про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2018 р. у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Судом встановлено, що Краматорська окружна прокуратура проінформувала Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 23.03.2023 № 53/2-844 ВИХ-23, щодо виявлених порушень відповідачем як іноземною громадянкою національного земельного законодавства у вигляді невідчуження належної їй земельної ділянки з кадастровим № 1420384400:01:000:0271 протягом року з дня набуття на неї права власності (а.с.32-34).

Листом № 10-5-0.62-603/2-23 від 24 березня 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило, що вбачає порушення земельного законодавства, оскільки власник земельної ділянки з кадастровим номером 1420384400:01:000:0271 ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, з позовом щодо конфіскації земельної ділянки до суду не зверталися через обмежене фінансування для подання відповідного позову (а.с.35-36).

Зазначене свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області самоусунулось від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.

Для здійснення прокурором представництва інтересів держави не має значення з яких причин (об`єктивних чи суб`єктивних) компетентний орган не здійснив їх захист. Важливо лише те, що захист інтересів держави не здійснено і вони його потребують.

З огляду на це, суд вважає, що у прокурора були підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.

Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання зазначених норм, Краматорською окружною прокуратурою попередньо листом повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову (а.с.67-69).

Правовий висновок про те, що прокурор уповноважений звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді в особі органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у відповідній сфері, у разі невиконання або неналежного виконання цим органом своїх повноважень, у тому числі з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, та Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/11956/20.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В силу ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Частиною 1 ст.348ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол до Конвенції ратифікований Законом України17.07.1997року №475/97-ВР і, з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, застосовується судами України, як частина національного законодавства. При цьому, розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17Закону Українивід 23.02.2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Судом не ставиться під сумнів законність втручання у право власності відповідача, зважаючи на існування загальновідомого, чітко визначеногоЗК Україниобов`язку іноземця чи особи без громадянства, відчужити в річний строк прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача ОСОБА_1 існували перешкоди самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вище нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства (з 24.03.2021 року) не відчужила її, є підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, а тому позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 38,39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 81, 145 Земельного кодексу України, ст.ст.346,354 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги керівника Краматорськоїокружної прокуратуриДонецької областів інтересахдержави,в особіГоловного управлінняДержгеокадастру уДонецькій області,до ОСОБА_1 ,про конфіскаціюземельної ділянки,треті особи:Приватне акціонернетовариство "Екопрод"та ОСОБА_2 ,- задовольнити.

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420384400:01:000:0271 площею 5,3780 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320463014203), що належить на праві власності громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості про яку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 24.03.2021 за № 41153049, - конфіскувати на користь держави, шляхом припинення права власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767332).

Конфіскована земельна ділянка сільськогосподарського призначенняз кадастровимномером 1420384400:01:000:0271,площею 5,3780га ізцільовим призначенням-для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,- підлягає продажу на земельних торгах.

Ціну проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплатити її колишньому власнику громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Захід забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки кадастровий номер 1420384400:01:000:0271 площею 5,3780 га, який був застосований на підставі ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 27.07.2023 року, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказаний захід забезпечення позову діє до повного виконання судового рішення.

Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р UA918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура), судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 жовтня 2023 року.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2023 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Краматорська окружна прокуратура, юридична адреса: м. Краматорськ, Донецька область, вул. Рум`янцева, буд. 4 «а».

Держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23. М. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 39767332.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Треті особи:

ПАТ "Екопрод" (вул. Довженка, 2А, м. Полтава, Полтавської області, 36002, ЄДРПОУ 2398128).

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.