Рішення

від 23.10.2023 по справі 683/1559/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1559/23

2/683/606/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2007 року в розмірі 48362,4 грн станом на 15.04.2023 року, з яких: 38614,66 грн кредит; 9747,74 грн відсотки. В обґрунтування позову посилалось на те, що 30.01.2007 року ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписала заяву, в якій підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою підтверджується, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі договору про надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано в користування кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 40000 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 договору, на підставі яких відповідач при укладення договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами в розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим станом на 15.04.2023 року має заборгованість 48362,4 грн, з яких: 38614,66 грн кредит; 9747,74 грн відсотки.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить слухати справу без його участі.

Відповідач та її представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача подав заяву, в якій вважає, що згідно з матеріалами справи заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 30.01.2007 року відсутня, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розглянути справу за відсутності його та відповідача.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 30.01.2007 року ОСОБА_2 підписала заяву позичальника, в якій зазначено, що вона погодилася на такі умови:

банк надає їй строковий кредит у сумі 1383,8 грн на строк 12 місяців з 30.01.2007 року по 30.01.2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 22,14 грн та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 125,8 грн в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «1» по «5» число кожного місяця, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 145,2 грн для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами;

для виконання зобов`язань Банк відкриває позичальнику рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам;

позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов;

згідно з п.4.2 Умов, при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 10,17% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом;

відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до п.3.3 Умов;

позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту: в сумі 1258,0 грн на поточний рахунок № НОМЕР_2 , в ЗАО «Альфа-Банк», МФО 300346, ЗКПО 3323 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № V320000049 від 30.01.2007р. у т.ч. ПДВ 209,67 грн»; в сумі 125,8 грн на поточний рахунок № НОМЕР_3 в ПриватБанк, МФО 315405, ЗКПО 22772795 з призначенням платежу «Сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № HMXRRC10320001 від 30.01.2007р.»;

позичальник доручає Банку здійснювати погашення заборгованості за кредитом у передбачені строки за рахунок коштів, розміщених на рахунку № (номер рахунку в заяві позичальника не зазначений), що відповідає платіжній картці № НОМЕР_4 , емітованої ПриватБанком та відповідно до п.3.2.5 Умов.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 30.01.2007 року підтверджує факт укладення між нею та АТ КБ «ПриватБанк» кредитного договору, оскільки містить істотні умови кредитного договору, а саме:

зобов`язання банку надати грошові кошти (кредит) позичальникові у фіксованому розмірі 1383,8 грн;

зобов`язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту;

строковість договору, а саме: банк надає строковий кредит на строк 12 місяців з 30.01.2007 року по 30.01.2008 року включно.

При цьому в підписаній заяві позичальника не передбачено відкриття карткового рахунку "Універсальна", і заява не містить умови про можливість продовження дії кредитного договору.

Щодо твердження позивача про те, що Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи є невід`ємними частинами укладеного з відповідачем кредитного договору, суд зазначає наступне.

Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, не підписаний ОСОБА_2 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву позичальника 30.01.2007 року.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що такий документ як "Тарифи" був наданий відповідачу для ознайомлення в письмовій формі. Проте до позовної заяви документ "Тарифи" не доданий, а отже не надано підтвердження самого факту існування такого документа, підписаного відповідачем, та його змісту.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні умови та правила надання банківських послуг та тарифи, запропоновані відповідачеві, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем, не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Також оскільки Витяг з Умов не містить підпису відповідача, ці Умови не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.01.2007 року шляхом підписання заяви позичальника.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує їх при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене, суд відхиляє твердження позивача про те, що Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи є частиною укладеного з відповідачем 30.01.2007 року кредитного договору.

Щодо наданого позивачем паспорта споживчого кредиту (а.с.14-18) суд звертає увагу, що він не підписаний ОСОБА_2 . Крім того в ньому міститься положення про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (а.с.17 зворот).

Частиною другою статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою уДодатку 1до цього Закону - "Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит".

Таким чином, паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, і його підписання має передувати укладенню кредитного договору, відтак він не може бути частиною цього договору. Тому паспорт споживчого кредиту з цих підстав також не може бути доказом укладення кредитного договору та домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що істотні умови кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 і АТ КБ «ПриватБанк», зазначені виключно в заяві позичальника від 30.01.2007 року.

Водночас суд констатує, що позивачем не надано доказів надання відповідачу кредитних коштів у фіксованому розмірі 1383,8 грн, про які зазначено в заяві позичальника від 30.01.2007 року і зобов`язання надати які є обов`язковою істотною умовою кредитного договору.

Також позивачем не надано виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за період з 30.01.2007 року по 30.01.2008 року.

Відтак суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту виконання ним умови кредитного договору щодо зобов`язання надання відповідачу кредитних коштів у фіксованому розмірі 1383,8 грн, а тому у відповідача не виникло обов`язку повернути банку зазначену суму кредиту та проценти за користування ним.

Оцінюючи надані позивачем Довідку про надання ОСОБА_1 кредитних карток «Універсальна» (а.с.12) та «Виписку за договором №б/н за період 16.12.2008 - 17.04.2023» (а.с.38-43) на предмет належності їх як доказів продовження кредитного договору та розміру заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 30.01.2007 року, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню в процесі ухвалення судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).

Як встановлено судом, факт укладення кредитного договору підтверджується заявою позичальника від 30.01.2007 року, і кредитний договір містить виключно зазначені в цій заяві умови, зокрема про строк дії кредитного договору з 30.01.2007 року по 30.01.2008 року.

Разом із цим, у зазначеній Довідці міститься інформація про відкриття на ім`я ОСОБА_1 кредитних карток «Універсальна» 16.12.2008р., 22.09.2009р., 08.02.2013р., 03.08.2017р., 06.09.2021р., тобто після закінчення строку дії кредитного договору, який діяв з 30.01.2007 року по 30.01.2008 року і згідно з яким мали бути надані кредитні кошти в фіксованому розмірі. Проте зазначений договір не містить умови про продовження строку його дії і про можливість відкриття карткових кредитних рахунків.

Тому Довідка про те, що між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки «Універсальна», не є належним доказом продовження кредитного договору, укладеного 30.01.2007 року.

Також оскільки за кредитним договором від 30.01.2007 року позивач взяв на себе зобов`язання надати грошові кошти (кредит) позичальникові у фіксованому розмірі 1383,8 грн, використання банківських карток, як це відображено у Виписці за договором, не підтверджує факт використання відповідачем коштів саме за зазначеним кредитним договором.

Натомість будь-які нарахування боргу за кредитом і відсотками. а також банківські операції за кредитним договором від 30.01.2007 року, здійснені після 30.01.2008 року, є неправомірними і не відповідають умовам зазначеного кредитного договору.

За таких обставин надана позивачем «Виписка за договором №б/н за період 16.12.2008 - 17.04.2023» не містить інформацію щодо предмета доказування та не є належним доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним 30.01.2007 року.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем надана Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір №б/н), у якій зазначені зміни кредитного ліміту починаючи з 16.12.2008 року до 30.09.2022 року (а.с.11).

Проте зазначена довідка містить інформацію про зміну кредитного ліміту вже після 30.01.2008 року, тобто після закінчення строку дії кредитного договору від 30.01.2007 року. Водночас цим кредитним договором не передбачена можливість зміни умов кредитування, а позивачем не надано доказів окремого погодження таких умов з позичальником.

Тому суд дійшов висновку, що така довідка не є належним доказом у справі.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ст.83 ЦПК України), а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Отже судом встановлено, що 30.01.2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір, строк дії якого закінчився 30.01.2008 року; доказів надання кредитних коштів за цим договором та виникнення у відповідача заборгованості позивачем не надано; підписана заява позичальника не передбачає відкриття карткового рахунку "Універсальна" та не містить умови про можливість продовження дії кредитного договору; "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи" не є частинами цього кредитного договору.

Інші виготовлені позивачем та надані суду документи (Паспорт споживчого кредиту; Довідка про надання ОСОБА_1 кредитних карток «Універсальна»; «Виписка за договором №б/н за період 16.12.2008 - 17.04.2023»; Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки) не стосуються кредитного договору, укладеного 30.01.2007 року, не відповідають його змісту та не є належними доказами заборгованості за цим договором.

За таких умов наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором (а.с.3-10), який складений за період з 16.12.2008 року по 15.04.2023 року, також не відповідає умовам кредитного договору від 30.01.2007 року і не є доказом наявної у ОСОБА_1 заборгованості.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.01.2007 року в розмірі 48362,4 грн необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.01.2007 року в розмірі 48362,4 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»; місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складене 23 жовтня 2023 року.

Суддя Є.М. Андрощук