Ухвала

від 03.10.2023 по справі 907/1105/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"03" жовтня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/1105/13

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

при секретарі судового засідання Іваниш Д.П.,

розглянувши заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області про заміну правонаступником стягувача у справі №907/1105/13 за позовом Державного підприємства Виноградівське лісове господарство, м. Виноградів Закарпатської області до відповідача Фізичної особи підприємця Брошевецького Владислава Владиславовича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 18 064 грн заборгованості, без виклику уповноважених представників учасників процесу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2013 у справі №907/1105/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи підприємця Брошевецького Владислава Владиславовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства Виноградівське лісове господарство, м. Виноградів, вул. Копанська, 178 (код ЄДРЮОФОП 22114556) суму 18 064 грн (Вісімнадцять тисяч шістдесят чотири гривень) заборгованості, а також суму 1720,50 грн (Одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання рішення від 20.12.2013 у справі №907/1105/13 Господарським судом Закарпатської області видано відповідний наказ від 11.01.2014.

Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області на адресу суду надіслано заяву про заміну стягувача в даній справі правонаступником, яка за своїм змістом обґрунтована покликанням на факт припинення Державного підприємства Виноградівське лісове господарство шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного підприємства Берегівське лісове господарство, та подальшої реорганізації Державного підприємства Берегівське лісове господарство шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Так, заявник вказує на те, що згідно із наказом Державного агентства лісових ресурсів України №674 від 21.10.2021 Про припинення державного підприємства Виноградівське лісове господарство та затвердження складу Комісії з припинення припинено Державне підприємство Виноградівське лісове господарство шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного підприємства Берегівське лісове господарство.

В подальшому, відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №874 від 28.10.2022 Про припинення державного підприємства Берегівське лісове господарство та затвердження складу Комісії з припинення, Державне підприємство Берегівське лісове господарство припинено шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Як стверджує заявник, згідно із наказом Державного агентства лісових ресурсів України №121 від 12.01.2023 Про затвердження передавального акту державного підприємства Берегівське лісове господарство, затверджено передавальний акт ДП Берегівське лісове господарство; водночас відповідно до наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України №300 від 12.01.2023, за філією Берегівське лісове господарство закріплено майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України №121 від 12.01.2023.

Покликаючись на п. 3.1. Положення про філію Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України №122 від 12.01.2023, заявник вказує на те, що означена філія наділена повноваженнями діяти від імені підприємства та здійснювати делеговані ним функції відповідно до мети, завдань та предмету його діяльності.

Наведені підстави заявник вважає передумовою для заміни стягувача в даній справі на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 заяву розподілено для розгляду судді Пригарі Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2023 заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області про заміну сторони стягувача у справі №907/1105/13 на його правонаступника призначено до розгляду в судовому засіданні без виклику учасників процесу на 03.10.2023. Водночас вказаною ухвалою суду зобов`язано заявника у строк до 29.09.2023 подати господарському суду документальні докази у підтвердження актуального стану виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/1105/13 від 11.01.2014.

Поданим через канцелярію суду листом б/н від 03.10.2023 (вх. №02.3.1-02/6902/23 від 03.10.2023) представник заявника на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2023 надала письмові докази щодо актуального стану виконавчого провадження №51213451 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/1105/13 від 11.01.2014.

Проаналізувавши доводи, наведені заявником в обґрунтування підстав для заміни сторони стягувача в даній справі в порядку процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.

Статею 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України регламентовані питання процесуального правонаступництва, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна сторони у зобов`язанні можлива не інакше, як на підставах та в порядку, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом приписів ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

На підставі ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження (з наступними змінами і доповненнями), сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Водночас законодавець не ототожнює процесуальне правонаступництво і заміну сторони виконавчого провадження, оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ГПК України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини 1 статті 255 ГПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, вирішуючи питання щодо заміни учасника справи та заміни сторони виконавчого провадження Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 було викладено, зокрема, такі висновки: Стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І Загальні положення глави 4 Учасники судового процесу цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

З аналізу наведеного у вищевказаній постанові нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку, із огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17, підтверджено також і постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками, а саме, незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

З аналізу вищевикладеного випливає, що лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №2-170/2010.

Як вбачається із долученого заявником листа відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №87597 від 03.10.2023, адресованого стягувачу ДП Виноградівське лісове господарство виконавче провадження №51213451 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/1105/13 від 11.01.2014 завершено відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.07.2023.

Водночас матеріали справи не містять доказів у підтвердження факту вжиття заявником заходів щодо відновлення вказаного виконавчого провадження у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим подана ним заява про заміну сторони стягувача в даній справі правонаступником задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області про заміну правонаступником стягувача у справі №907/1105/13 відмовити.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Копію ухвали надіслати сторонам спору та Державному спеціалізованому господарському підприємству Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 23.10.2023.

Суддя Пригара Л.І.