Ухвала

від 04.10.2023 по справі 911/1070/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1070/23

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША»

до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення 300 247, 21 грн. збитків

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Пасько І.О (свідоцтво серія ЗП №001325 від 29.06.2023 року);

від відповідача: не з`явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША» до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 300 247,21 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2023 року відкрито провадження у справі, справу № 911/1070/23 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2023 року.

У зв`язку з відрядженням судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 29.05.2023 року не відбулося і ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2023 року підготовче засідання призначено на 24.07.2023 року.

Відповідач в підготовче засідання 24.07.2023 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду від 19.04.2023 року не виконав.

Позивач в підготовче засідання 24.07.2023 року з`явився, проте вимог ухвали Господарського суду Київської області від 19.04.2023 року не виконав. Підготовче засідання відкладалось на 23.08.2023 року у зв`язку з необхідністю витребування необхідних для розгляду справи доказів.

Зокрема, у позивача було витребувано розрахунок завданої шкоди станом на дату подання позову в порядку Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом ФДМУ від 18.10.2022 року № 3904/1223.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 20.09.2023 року.

На виконання вимог суду позивачем через канцелярію Господарського суду Київської області 19.09.2023 року подано додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначав про достатність наявних у справі доказів та відсутність необхідності у застосуванні Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом ФДМУ від 18.10.2022 року № 3904/1223, оскільки у справі заявлено лише реальні збитки у розмірі, підтвердженому первинними документами.

Відповідач в підготовче засідання 20.09.2023 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду від 19.04.2023 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2023 року підготовче засідання відкладено на 04.10.2023 року.

В підготовчому судовому засіданні 04.10.2023 року з врахуванням наданих позивачем пояснень, судом встановлено необхідність визначення розміру заявлених у справі збитків з застосуванням Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом ФДМУ від 18.10.2022 року № 3904/1223.

Зокрема, як визначено п. 1 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 326, цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з п. 1 Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 року № 3904/1223 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 року за № 1522/38858) (далі - Методика) визначено, що ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності.

Таким чином, оскільки законодавчо окремо врегульовано механізм визначення розміру реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, завданих саме внаслідок втрати, руйнування або пошкодження майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, у спірних правовідносинах такий механізм є спеціальним і пріоритетним поряд з загальними умовами відшкодування шкоди (збитків), тому підлягає обов`язковому застосуванню.

З огляду на викладене, з метою забезпечення позивачу умов належного доведення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальних знань неюридичного спрямування для належного визначення розміру шкоди, про стягнення якої заявлено у позові.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вирішення питання щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо) належить до завдань товарознавчої експертизи, що врегульовано розділом IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Частинами 3-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

З огляду на обставини спору, судовою експертизою має бути встановлено розмір матеріальної шкоди (збитку), заподіяної Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША» у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації на підставі Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 року № 3904/1223 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 року за № 1522/38858), як того вимагає спеціальне законодавство.

Також, сторонам необхідно враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Оскільки експертиза необхідна для встановлення фактів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, вирішення організаційних питань, пов`язаних з проведенням експертизи та оплата експертизи на даній стадії розгляду справи покладаються на позивача.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5 експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції.

Проведення експертизи, з огляду на близькість розміщення відділення експертної установи, вирішено доручити Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, Будинок 16, приміщення 108).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що в судовому засіданні 04.10.2023 року судом призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі № 911/1070/23 підлягає зупиненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 234, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 911/1070/23 судову товарознавчу експертизу розміру шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША» у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації. Проведення експертизи доручити Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, Будинок 16, приміщення 108).

2. На вирішення експертизи поставити питання:

2.1. Визначити розмір матеріальної шкоди (збитку), заподіяної Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША» у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації на підставі Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2022 року № 3904/1223 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 року за № 1522/38858)?

3. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМАША».

4. Матеріали справи № 911/1070/23, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, Будинок 16, приміщення 108).

5. Зобов`язати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 135 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов`язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

6. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи № 911/1070/23, а також дані щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду.

8. Зупинити провадження у справі № 911/1070/23 на час проведення судової експертизи.

9. Матеріали справи № 911/1070/23 надіслати до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вул. Петлюри Симона, Будинок 16, приміщення 108).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку і строк встановлені, ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін