Рішення

від 12.10.2023 по справі 904/2766/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокуСправа № 904/2766/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №904/2766/23 від 31.07.2023

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Криворізький спеццентр" (далі - ПАТ "Криворізький спеццентр"), код ЄДР 20198932, вул. Північнопромислова, 9, м. Покров, Дніпропетровська обл., 53300

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (далі - "Чарнокіт"), код ЄДР 32954158, вул. Павлова, 1, смт Салькове, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл., 26332

про стягнення 123 388,91 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

ПАТ "Криворізький спеццентр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Чарнокіт" про стягнення суми боргу в розмірі 217 360,00 грн, пені в розмірі 140 334,47 грн, 3% річних в розмірі 15 384,81 грн, інфляційних витрат в розмірі 76 592,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати робіт, виконаних на підставі договору №17/03-2021 від 17.03.2021 на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Кіровоградської області позовну заяву ПАТ "Криворізький спеццентр" до ТОВ "Чарнокіт" про стягнення суми боргу в розмірі 217 360,00 грн, пені в розмірі 140 334,47 грн, 3% річних в розмірі 15 384,81 грн, інфляційних витрат в розмірі 76 592,58 грн.

27.06.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/2766/23 призначено судді Коваленко Н.М.

Ухвалою від 03.07.2023 суддя залишила позовну заяву №б/н від 23.05.2023 ПАТ "Криворізький спеццентр" без руху та надала строк для усунення недоліків.

25.07.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 22.07.2023 про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 31.07.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №904/2766/23, ухвалив справу №904/2766/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.08.2023 - 11:30, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

10.08.2023 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від відповідача надійшов відзив №07/08/2023-1 від 07.08.2023 на позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Криворізький спеццентр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" про стягнення суми боргу в розмірі 217 360,00 грн, пені в розмірі 140 334,47 грн, 3% річних в розмірі 15 384,81 грн, інфляційних витрат в розмірі 76 592,58 грн з вимогою відмовити Публічному акціонерному товариству "Криворізький спеццентр" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" в частині стягнення суми основного боргу, так як така сума основного боргу була сплачена відповідачем в повному обсязі, зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 99%, або відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення пені в повному обсязі, у зв`язку з наявністю обставин форс-мажорного характеру, на розсуд суду.

В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.

23.03.2021 відповідач здійснив оплату 144 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3999 від 23.03.2021, тим самим належним чином виконав свій обов`язок зі сплати передоплати в розмірі 30% вартості робіт, як це визначено в п. 2.3. Договору. Пізніше, 14.05.2021 відповідач виконав оплату 70 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4222 від 14.05.2021. 12.10.2021 відповідач здійснив оплату 20 640,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4599 від 12.10.2021, а 28.10.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4708 від 28.10.2021. 03.11.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4743 від 03.11.2021. 22.11.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4814 від 22.11.2021. 23.12.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4966 від 23.12.2021.

В подальшому, після підписання Додаткової угоди №1 від 05.04.2021 та Додаткової угоди №2 від 26.04.2021, відповідач здійснив оплату 14 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4082 від 09.04.2021, та оплату 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4223 від 14.05.2021, відповідно.

Станом на 30.06.2023 на користь позивача на виконання своїх зобов`язань за Договором та укладених до нього Додаткових угод, щодо здійснення оплати, відповідачем загалом було сплачено 609 040,00 грн. (144 000 + 70 000 + 20 640 + 20 000 + 10 000 + 20 000 + 20 000 + 14 400 + 30 000 + 250 000+10 000).

Як випливає зі змісту Договору та укладених до нього Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2, а також зі змісту поданої позивачем позовної заяви, вартість ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора становить 480 000,00 грн; вартість додаткових робіт з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" становить 48 000,00 грн; вартість додаткових робіт з "установки і оцентровки барабана екскаватора екг-5а" становить 38 400,00 грн. Отже, загальна ціна Договору, з урахуванням Додаткових угод становить 566 400,00 грн.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім іншого, пеню в розмірі 140 334,47 грн.

Сторони встановили максимальний розмір неустойки, що може бути нарахована у зв`язку з порушенням Замовником (відповідачем) термінів оплати, встановлених Договором та Додатковими угодами, а саме: не більше 5% від вартості ремонтних робіт. Загальна вартість ремонтних робіт, визначених Договором, Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №2 становить 566 400,00 грн. (480 000 + 48 000 + 38 400). Отже, максимальний розмір неустойки, що могла бути нарахована за порушення відповідачем термінів оплати становить 28 320,00 грн. (566 400 * 5%).

Позивач не взяв до уваги це положення Договору, тим самим неправильно розрахував загальну суму неустойки, перевищивши максимально допустимий розмір на 112 014,47 грн. (140 334,47 - 28 320,00).

Відповідач просить також розглянути питання щодо зменшення розміру неустойки, що може бути стягнута позивачем на 99% від максимально допустимої суми, та встановити її на рівні 283,2 грн (28 320,00 - 99%), виходячи з наступних доводів відповідача.

Порушення з боку боржника має винятковий характер. Поведінка боржника протягом всього строку дії Договору, а також після його припинення вказує на те, що відповідач поступово та періодично, у міру надходження грошових коштів на його рахунку від здійснюваної господарської діяльності, сплачував зазначені вище суми грошових коштів з метою погашення боргу, не вчиняв жодних дій, що могли б вказувати на спроби ухилення від виконання такого зобов`язання, та на момент усунення позивачем недоліків позовної заяв до моменту відкриття провадження у справі, повністю погасив основну заборгованість у розмірі 566 400,00 грн.

Окрім того, для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій слід виходити з співвідношення розміру заявленої вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, та розміром заборгованості, що існувала на момент звернення до суду. На момент звернення до суду в травні 2023 року, розмір основної заборгованості відповідача складав 217 360,00 грн. Позивачем в позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 140 334,47 грн штрафних санкцій (нарахованої пені), що складає більше ніж 1/2 розміру основного боргу. При цьому, як зазначалось вище, на момент відкриття провадження у справі, відповідач в повному обсязі сплатив всю суму боргу за Договором та Додатковими угодами до нього. Такий розмір штрафних санкцій по відношенню до суми основного боргу є неспівмірною високим.

Іншою вагомою причиною може бути прибутковість укладеного Договору. Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Відповідно, прибутковість Договору можна визначити як правомірні очікування позивача щодо отримання грошової вигоди від укладення та виконання ним такого Договору. При цьому, прибутковістю не може визначатись ціна Договору, так як прибутком, за загальновживаним визначенням, є перевищення доходів від діяльності над сумою видатків. В даному випадку, прибутком має вважатись різниця між доходами позивача, які він очікував отримати, та його затратами на закупівлю матеріалів, затрат часу, виплати заробітної плати працівникам тощо. Отже, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 140 334,47 грн штрафних санкцій (нарахованої пені) є надмірно завищеною з урахуванням того, що позивач від задоволення судом таких вимог може очікувати отримання додаткового прибутку.

Крім того відповідач просить врахувати фактор військової агресії російської федерації проти України, що має місце з 24 лютого 2022 року, та триває понині.

Воєнна агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). В цьому аспекті також слід зазначити, що сертифікат ТПП України є не єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин - обставини форс-мажору можуть доводитися будь-якими доказами. Така позиція Верховного Суду викладена в постанові від 21 липня 2021 р. по справі №912/3323/20.

Таким чином, в силу настання форс-мажорних обставин у вигляді воєнної агресії Російської Федерації починаючи з 24 лютого 2022 року, по день офіційного закінчення форс-мажорних обставин, відповідач має бути звільнений від сплати неустойки у повному обсязі за цей період, та відповідно позивач, як кредитор, не має права на витребування неустойки за вказаний період.

Терористичні дії російської федерації на території України вплинули як на загальну економічну ситуацію в країні, так і на господарську діяльність відповідача. У зв`язку з такими діями агресора проти України, у відповідача значно знизилась прибутковість від здійснюваної діяльності, що зумовило затримку відповідача з виконання взятих за Договором зобов`язань. Однак, попри такі надзвичайно складні обставини та ситуацію в країні, відповідач, хоч із затримкою, але в повному обсязі виконав свої зобов`язання зі сплати суми основної заборгованості, а також сплатив додатково грошові кошти в рахунок інфляційних втрат позивача, пов`язаних з очікуванням.

14.08.2023 до господарського суду від позивача в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив №б/н від 19.08.2023 з вимогами:

1. Прийняти до розгляду Заяву про зміну позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, буд. 1, ідентифікаційний код 32954158) на користь Публічного акціонерне товариства "Криворізький спеццентр" (53303, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вул. Північнопромислова, 9, ідентифікаційний код 20198932) пеню у розмірі 28320,00 грн., 3% річних у розмірі 15384,81 грн., інфляційні нарахування у розмірі 79684,10 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6745,08 грн.

В обґрунтування поданої відповіді на відзив зазначено таке.

В платіжних дорученнях №407 від 26.06.2023, №424 від 30.06.2023 та №554 від 08.08.2023 зазначено: "Оплата заборгованості, згідно Акта звірки від 26.06.23 ПДВ 20% - 41666,67 грн.". В графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж.

Натомість, відповідач вказав інформацію про акт звірки від 26.06.23, як про документ, на підставі якого здійснив перерахування коштів позивачу. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки акт звірки від 26.06.2023 сторонами не складався і не підписувався, а тому його не існує. Відповідач не надав з відзивом копію акта звірки від 26.06.23.

Наведене вище спростовує твердження відповідача про те, що станом на червень 2023 року відповідачем було в повному обсязі виконане зобов`язання зі сплати суми основної заборгованості за Договором №17/03-2021 від 17.03.2021, додатковою угодою №1 від 05.04.2021 та Додатковою угодою №2 від 26.04.2023, оскільки платіжними дорученнями ТОВ "Чарнокіт" підтверджується, що жодне з них не містить вказівки про призначення платежу щодо здійснення оплати за послуги саме за вище зазначеними договорами.

Між сторонами був укладений ще один договір: Договір купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021. На виконання своїх зобов`язань за цим договором продавець ПАТ "Криворізький спеццентр" відвантажив покупцю ТОВ "Чарнокіт" товар на суму 62640,00 грн, що підтверджується накладною №8 від 15.06.2021.

Покупець не здійснив оплату отриманого товару, тому станом на 15.06.2021 заборгованість за Договором №25/03/2021 складала 62 640,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.06.2021.

В підтвердження обставин наявності заборгованості ТОВ "Чарнокіт" Договором купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021, її розміру та визнання ТОВ "Чарнокіт" такої заборгованості, позивач надає копію Акта звірки, у якому в таблиці міститься рядок "15.06.2021" "видаткова накладна № 8 від 15.06.2021" сума 62 640,00 грн.

Отже, склалася наступна хронологія виникнення заборгованості ТОВ "Чарнокіт" перед ПАТ "Криворізький спеццентр" за укладеними договорами станом на 23.05.2023 (дата подання позовної заяви до суду):

- 175 360,00 грн за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. №18 від 19.04.21 (позовні вимоги заявлені в сумі 175 360,00 грн);

- 8 400,00 грн за Додатковою угодою №2 від 26.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021 за проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а", згідно рахунку №20 від 26.04.2021 (позовні вимоги заявлені в сумі 8 400,00 грн);

- 33 600,00 грн за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021 за ремонт лебідки підйому ковша (остаточний розрахунок) згідно рахунку №23 від 15.06.2021 (позовні вимоги заявлені в сумі 33600,00 грн);

- 62 640,00 грн за Договором купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021 (товари) згідно накладної №8 від 15.06.2021 (позовні вимоги не заявлені).

Оскільки строк виконання зобов`язань за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 та Договором купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021 настав в один і той же час (15.06.2021), то зарахування позивачем коштів отриманих 26.06.2023 та 30.06.2023 здійснювалося пропорційно до суми зобов`язань за кожним з договорів: 33600,00 грн + 62640,00 грн = 96240,00 грн.

Так, 26.06.2023 отримано коштів 26.06.2023 - 250000,00 грн, з яких 175 360,00 грн зараховано в погашення заборгованості, що виникла раніше за Договором №17/03-2021 та 8400,00 грн зараховано в погашення заборгованості, що виникла раніше за додатковою угодою №2, а залишок суми 66240,00 грн = (250000,00 грн - 175360,00 грн - 8400,00 грн) зараховано пропорційно до суми зобов`язань за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 та Договором купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021, виходячи з такого розрахунку: 66240,00 грн/96240,00 грн х 33600,00 грн = 23126,00 грн (зараховано в оплату послуг за додатковою угодою №1, а залишок суми 43114,00 грн (66240,00 грн - 23126,00 грн) зараховано в погашення суми зобов`язань за Договором купівлі-продажу №25/03/2021.

Аналогічно розподілена сума коштів 10000,00 грн., яка надійшла 30.06.2023, в залишок заборгованості станом на 30.06.2023, яка разом по двох договорах становила 30000,00 грн, утому числі: за Додатковою угодою №1 - 10474,00 грн = (33600,00 грн - 23126,00 грн); за Договором купівлі-продажу №25/03/2021 - 19526,00 грн = (62640,00 грн - 43114,00 грн).

Відповідно, позивачем зараховано з 10000,00 грн пропорційно до суми зобов`язань за кожним з договорів: за Додатковою угодою № 1 - 3491,00 грн = (10000,00 грн/30000,00 грн х 10474,00 грн); за Договором купівлі-продажу №25/03/2021 - 6509,00 грн = (10000,00 грн - 3491,00 грн).

Аналогічно розподілена сума коштів 20000,00 грн, яка надійшла 08.08.2023, в залишок заборгованості станом на 08.08.2023, яка разом по двох договорах становила 20000,00 грн, у тому числі: за Додатковою угодою №1 - 6983,00 грн; за Договором купівлі-продажу №25/03/2021 -13017,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості станом на день подачі позовної заяви становила 280 000,00 грн, у тому числі: за Договором №17/03-2021 від 17.03.2021 та додатковими угодами до нього - 217 360,00 грн (заявлені позовні вимоги); за Договором купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021 - 62 640,00 грн (не заявлені позовні вимоги).

Оскільки після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем сплачена основна сума боргу за Договором №17/03-2021 від 17.03.2021 та додатковими угодами до нього в розмірі 217360,00 грн. (175360,00 грн.+8400,00 грн.+33600,00 грн.+6983,00 грн.), то основна сума боргу, що заявлена до стягнення в рамках даної справи, підлягає зменшенню до розміру 00,00 грн.

Крім того, позивач погоджується з доводами відповідача в частині правильного розміру неустойки 28320,00 грн, тому заявлена до стягнення в рамках даної справи сума пені підлягає зменшенню до розміру 28320,00 грн = (480000,00 грн + 48000,00 грн + 38400,00 грн) х5%, або 566400,00 грн (загальна вартість робіт) х 5%.

На день подачі позовної заяви, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати за Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №4 від 15.06.2021, згідно якого виконавцем були надані послуги "Монтаж обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а" на загальну суму 192 000,00 грн, з якої не оплаченою залишалась сума 175 360,00 грн, строк оплати настав 22.06.2021. Відтак, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з 23.06.2021 по 15.05.2023 у сумі 61 719,47 грн.

Однак, після подачі позовної заяви, відповідач провів фактично оплату 26.06.2023, повністю погасивши заборгованість за виконані роботи за актом №4 від 15.06.2021, тому позивач провів нове нарахування інфляційних витрат у сумі 64810,99 грн, збільшивши суму на 3091,52 грн.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині нарахування інфляційних витрат підлягають збільшенню на 3091,52 грн до суми 79684,10 грн.

Крім того, позивач вважає, що зменшення розміру неустойки до 1% (майже до нуля) не є зменшенням за своєю правовою природою, а фактично є звільненням від відповідальності, що не узгоджується із повноваженнями суду. У даному випадку відповідач не надав доказів наявності у нього обставин, за яких можливе зменшення пені.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Таким чином, сам по собі лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими відповідачем, може їх підтверджувати.

Утім, відповідачем не надано належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, як і не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Також позивачем подано до суду заяву №б/н від 19.08.2023 про зміну позовних вимог з проханням:

1. Прийняти до розгляду заяву про зміну позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, буд. 1, ідентифікаційний код 32954158) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький спеццентр" (53303, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Покров, вул. Північнопромислова, 9, ідентифікаційний код 20198932) пеню у розмірі 28320,00 грн., 3% річних у розмірі 15384,81 грн., Інфляційні нарахування у розмірі 79684,10 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6745,08 грн.

Протокольною ухвалою від 29.08.2023 на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.09.2023 о 14:30 год.

01.09.2023 до господарського суду від відповідача в межах строку, встановленого судом, надійшли заперечення №28/08/2023-1 від 28.08.2023 щодо відповіді на відзив з проханням:

- Прийняти до розгляду дане заперечення;

- Здійснити розгляд справи з урахуванням позиції та доводів Відповідача, викладених у відзиві та запереченні;

- Зменшити розмір суми нарахованої неустойки (пені) на 99% до 283,20 грн;

- Здійснити перерахунок розрахованих Позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування поданих заперечень відповідач зазначає, що грошове зобов`язання зі сплати 62 640,00 грн за Договором №25/03/2021 від 25.03.2021 виникло значно пізніше ніж грошові зобов`язання, за Договорами, укладеними між сторонами, що були зазначені в позовній заяві позивача, і відповідно, заборгованість за якими, стала предметом позову.

Беручи до уваги позицію позивача відносно того, що у платіжних дорученнях було вказано "Оплата заборгованості, згідно Акта звірки від 26.06.2023 ПДВ 20% - 41666,67 грн.", то сплачені відповідачем кошти мали бути зараховані в рахунок погашення тих зобов`язань що виникли раніше, до моменту погашення їх в повному обсязі, і тільки після погашення таких зобов`язань в повному обсязі, отримані грошові кошти могли бути зараховані позивачем в рахунок інших зобов`язань.

Відповідач у платіжних дорученнях припустився помилки, зазначивши Акт звірки від 26.06.2023, так як між сторонами не складалось інших Актів звірки взаємних розрахунків, окрім як за вказаний період (березень 2021 - червень 2021), в силу чого можна дійти висновку, що посилаючись в платіжних інструкціях на Акт звірки, відповідач припустився механічної помилки, зазначивши неправильну дату Акту.

Таким чином, відповідач просить суд взяти до уваги наданий позивачем Акт звірки взаємних розрахунків, саме на який при здійсненні оплати мав намір посилатись відповідач у платіжних інструкціях, та застосувати підхід щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням у хронологічному порядку, так як в договорі між сторонами не було визначено іншої черговості погашення таких вимог.

Разом із цим, позивач заперечує проти виняткового характеру порушення з боку боржника. Винятковість полягає у тому, що відповідач поступово та періодично, у міру надходження грошових коштів на його рахунку від здійснюваної господарської діяльності, сплачував зазначені вище суми грошових коштів з метою погашення боргу. Відповідач не вчиняв жодних дій, що могли б вказувати на спроби ухилення від виконання такого зобов`язання, та на момент усунення позивачем недоліків позовної заяви, тобто до моменту відкриття провадження у справі, повністю погасив основну заборгованість (покладену в предмет позову) у розмірі 566 400,00 грн. Така поведінка відповідача не притаманна для суб`єктів господарювання, які вчиняють правопорушення у подібних правовідносинах. Відповідач в міру надходження коштів якомога швидше вчиняв всі необхідні дії задля повного погашення наявної заборгованості.

Позивач використав неправильний підхід щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням, в силу чого позивачем було неправильно розраховано розмір 3% річних та інфляційних втрат, в сторону значного збільшення таких сум, вимога стягнення яких з відповідача була заявлена до суду.

13.09.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшла заява №б/н від 13.09.2023 про розгляд справи без участі учасника справи та повідомлення про причини неявки в судове засідання.

Ухвалою від 14.09.2023 господарський суд прийняв заяву позивача №б/н від 19.08.2023 про зміну позовних вимог. Ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням суми позову - 123 388,91 грн. Підготовче засідання відклав до 26.09.2023 о 16:00 год.

26.09.2023 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення №21/09/2023-1 від 21.09.2023 проти заяви про зміну позовних вимог з відповідним правовим обґрунтуванням.

Ухвалою від 26.09.2023 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження та призначив справу №904/2766/23 до судового розгляду по суті на 12.10.2023 - 15:00 год. Явку представників сторін в засідання суду визнав обов`язковою.

Сторони повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та довідки Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 12.10.2023 за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

17.03.2021 ТОВ "Чарнокіт" (Замовник) та ПАТ "Криворізький спеццентр" (Виконавець) укладено Договір на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора №17/03-2021 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується провести, а Замовник оплатити ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а з проведенням комплексу робіт з монтажу та встановленню на екскаватор комплектуючих та деталей.

Відповідно до п. 2.1.-2.2. Договору вартість ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора становить 480 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 80 000 грн. Вартість матеріалів, запчастин, деталей тощо, необхідність в яких виникла в процесі виконання цього Договору, не входить до вартості ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора.

Згідно з п. 2.3. Договору оплата вартості проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця в наступному порядку:

1) - передплата в розмірі 30% вартості робіт за договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання договору.

2) - 30% вартості робіт за договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту після отримання повідомлення замовника про факт виконання робіт і готовності екскаватора марки ЕКГ-5а до монтажу електричного обладнання.

3) - остаточний розрахунок за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт".

Відповідно до п. 2.4. Договору датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 3.1. Договору Виконавець зобов`язується провести ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, поетапно:

Перший етап - протягом 15 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 30% вартості робіт за Договором.

Другий етап - протягом 15 календарних днів з моменту отримання 30% вартості робіт за договором після повідомлення Замовника про факт виконання робіт і готовності екскаватора марки ЕКГ-5а, до монтажу електричного обладнання.

Згідно з п. 3.3.-3.4. Договору ремонті роботи проводяться Виконавцем на його виробничій базі за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський р-н, смт Салькове. Виконані ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а приймаються представниками обох сторін на місці проведення ремонту. При відсутності зауважень з боку замовника підписується "Акт прийому-передачі виконаних робіт".

Відповідно до п. 5.1.-5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором "Замовник" і "Виконавець" несуть відповідальність, в тому числі майнову, відповідно до чинного законодавства України. У разі порушення термінів оплати цього договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожну прострочену добу, але не більше 5% від вартості ремонтних робіт.

Згідно з п. 7.1., 7.3.-7.5. Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, Сторони не несуть відповідальності за Договором в повній мірі і зобов`язані негайно сповістити один одного в письмовій формі про час припинення цих обставин і можливості подальшого виконання своїх обов`язків. На час дії непереборної сили та інших обставин, які звільняють від відповідальності, зобов`язання "Виконавця" і "Замовника" припиняються, санкції за невиконання договірних зобов`язань не застосовуються, а термін виконання договірних зобов`язань продовжується на період, який відповідає терміну обставин, які настали, і нормальному терміну для ліквідації їх наслідків. Дія по боку форс-мажору повинно бути підтверджено в порядку, встановленому чинним законодавством України. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань, повинна без зволікання сповістити про це іншу Сторону в письмовому вигляді в триденний термін. У разі якщо форм-мажорні обставини будуть тривати більше 90 днів, кожна зі Сторін має право односторонньо відмовитися від виконання зобов`язань за цим Договором повністю або частково без подальшої відповідальності.

Відповідно до п. 8.1.-8.2. Договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами умов цього договору. Всі зміни і доповнення до цього Договору укладаються в письмовій формі та набувають чинності після підписання уповноваженими представниками Сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок №15 від 17.03.2021 на суму 144 000,00 грн (передоплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора ЕКГ 5а).

23.03.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача передплату в розмірі 30% вартості робіт у сумі 144 000,00 грн платіжною інструкцією №3999 з призначенням платежу: "Предоплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора ЕКГ5а, рах №15 від 17.03.2021р. У сумі 120000.00 грн., ПДВ - 20 % 24000.00 грн.".

23.03.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №1 на суму передоплати 144 000,00 грн, у тому числі ПДВ 24 000,00 грн. Опис послуг: "Передоплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а".

19.04.2021 сторонами підписаний Акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 виконавцем були надані послуги "Механічні роботи на екскаваторі марки ЕКГ-5а на суму 120 000,00 грн, крім того ПДВ 24 000,00 грн, загальна вартість механічних робіт 144 000,00 грн. Акт підписаний представником відповідача без зауважень, зазначено, що замовник немає претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

19.04.2021 позивачем наданий рахунок №18 на оплату ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а (другий етап) на загальну суму, що підлягає оплаті, 144 000,00 грн.

14.05.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 70 000,00 грн платіжною інструкцією №4222 з призначенням платежу: "Часткова оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. N018 від 19.04.21 р. У сумі 58333,33 грн., ПДВ - 20 % 11666,67 грн."

14.05.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №1 на суму 70 000,00 грн, у тому числі ПДВ 11666,67 грн. Опис послуг: "Передоплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а".

15.06.2021 сторонами підписаний Акт №3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 виконавцем були надані послуги "Монтаж електричного обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а (другий етап) на суму 120 000,00 грн, крім того ПДВ 24 000,00 грн, загальна вартість монтажних робіт 144 000,00 грн. Акт підписаний представником відповідача без зауважень, зазначено, що замовник немає претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

15.06.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №3 на суму 74 000,00 грн, у тому числі ПДВ 12333,33 грн. Опис послуг: "Ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а".

15.06.2021 сторонами підписаний Акт №4 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 виконавцем були надані послуги "Монтаж обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а" на суму 160 000,00 грн, крім того ПДВ 32 000,00 грн, загальна вартість монтажних робіт 192 000,00 грн. Акт підписаний представником відповідача без зауважень, зазначено, що замовник немає претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

15.06.2021 року позивач зареєстрував податкову накладну №4 на суму 192 000,00 грн, у тому числі ПДВ 32 000,00 грн. Опис послуг: "Монтаж обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а".

15.06.2021 позивач надав відповідачу рахунок №24 на суму 192 000,00 грн. (Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора ЕКГ-5а (остаточний розрахунок).

12.10.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 20 640,00 грн платіжною інструкцією №4599 з призначенням платежу: "Часткова Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. №18 від 19.04.21 р. У сумі 17200.00 грн., ПДВ - 20 % 3440.00 грн.".

28.10.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 20 000,00 грн платіжною інструкцією №4708 з призначенням платежу: "Часткова Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. N18 від 19.04.21 р. У сумі 16666.67 грн., ПДВ - 20 % 3333.33 грн..".

03.11.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 10 000,00 грн платіжною інструкцією №4743 з призначенням платежу: "Часткова Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. N18 від 19.04.21 р. У сумі 8333.33 грн., ПДВ - 20 % 1666.67 грн.".

22.11.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 20 000,00 грн платіжною інструкцією №4814 з призначенням платежу: "Часткова Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. N18 від 19.04.21 р. У сумі 16666.67 грн., ПДВ - 20 % 3333.33 грн.".

23.12.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 20 000,00 грн платіжною інструкцією №4966 з призначенням платежу: "Часткова Оплата за ремонтні роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а, згідно рах. N18 від 19.04.21 р. У сумі 16666.67 грн., ПДВ - 20 % 3333.33 грн.".

Отже виконані роботи за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 відповідачем оплачені не у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 175 360,00 грн = (480 000 грн - 144 000 грн - 70 000 грн - 20 640 грн - 20 000 грн -10 000 грн -20 000 грн - 20 000 грн), що і стало причиною виникнення спору.

Крім того, додатковою угодою №1 від 05.04.2021 до Договору на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора №17/03-2021 від 17.03.2021 (далі - Додаткова угода №1) сторони збільшили суму договору на 48 000,00 грн, у тому числі ПДВ 8 000 грн, за рахунок додаткових робіт з проведення "ремонту лебідки підйому ковша".

Згідно нової редакції п. 2.1. Договору вартість додаткових робіт з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" становить 48 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 8 000,00 грн.

Згідно нової редакції п. 2.3. Договору:

4) - передплата в розмірі 30% вартості додаткових робіт з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Додаткової угоди №1 від 05.04.2021 р. до Договору.

5) - остаточний розрахунок за додаткові роботи з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт.

Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов Додаткової угоди №1 позивач виставив відповідачу рахунок №17 від 05.04.2021 на суму 14 400,00 грн, у тому числі ПДВ 2 400,00 грн. (передоплата за ремонт лебідки підйому ковша)

09.04.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача передплату в розмірі 30% вартості робіт у сумі 14 400 грн платіжною інструкцією №4082 з призначенням платежу: "Предоплата за ремонт лебідки підйому ковша, рах. №17 від 05.04.2021 року У сумі 12 000.00 грн., ПДВ - 20 % 2 400.00 грн.".

09.04.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №1 на суму 14 400,00 грн, у тому числі ПДВ 2 400,00 грн. Опис послуг: "передоплата за ремонт лебідки підйому ковша.

07.06.2021 сторонами був підписаний Акт №2 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021 виконавцем були надані послуги "ремонт лебідки підйому ковша", загальна вартість ремонту лебідки з ПДВ склала 48 000,00 грн. Акт підписаний представником відповідача без зауважень, зазначено, що замовник немає претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

07.06.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №1 на суму 36 600,00 грн., у тому числі ПДВ 5 600,00 грн. Опис послуг: "ремонт лебідки підйому ковша".

15.06.2021 позивачем наданий рахунок №23 на оплату за ремонт лебідки підйому ковша (остаточний розрахунок).

Отже, виконані позивачем роботи за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021, а саме: ремонт лебідки підйому ковша, відповідачем оплачені не у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 33 600,00 грн = (48 000 грн -14 400 грн), що і стало причиною виникнення спору.

Крім того, Додатковою угодою №2 від 26.04.2021 до Договору на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора № 17/03-2021 від 17.03.2021 сторони збільшили суму договору на 38 400,00 грн, у тому числі ПДВ 6 400 грн, за рахунок додаткових робіт з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а".

Згідно нової редакції п. 2.1. Договору вартість додаткових робіт з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а" становить 38 400,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 400,00 грн.

Згідно нової редакції п. 2.3. Договору:

6) - передплата в розмірі 70% вартості додаткових робіт з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а" протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Додаткової угоди № 2 від 26.04.2021 р. до Договору.

7) - остаточний розрахунок за додаткові роботи з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а" проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт".

Додаткова угода №2 підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов Додаткової угоди №2 позивач виставив відповідачу рахунок №20 від 26.04.2021 на суму 38 400,00 грн, у тому числі ПДВ 6 400,00 грн. (Оплата за роботи з установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а).

14.05.2021 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму 30 000,00 грн платіжною інструкцією №4223 з призначенням платежу: "Оплата за роботу з установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а, рах. №20 від 26.04.2021 р.".

14.05.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №2 на суму 30 000,00 грн, у тому числі ПДВ 5 000,00 грн.

15.06.2021 сторонами підписаний Акт №5 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого за Додатковою угодою №2 від 26.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021 виконавцем були надані послуги "роботи з установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а", загальна вартість робіт з ПДВ склала 38 400,00 грн. Акт підписаний представником відповідача без зауважень, зазначено, що замовник немає претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

15.06.2021 позивач зареєстрував податкову накладну №5 на суму 8 400,00 грн, у тому числі ПДВ 1 400,00 грн. Опис послуг: "роботи з установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а".

Отже, виконані позивачем роботи Додатковою угодою №2 від 26.04.2021 до Договору №17/03-2021 від 17.03.2021, а саме: проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а", відповідачем оплачені не у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 8 400,00 грн = (38 400,00 грн - 30 000,00 грн), що і стало причиною виникнення спору.

Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума заборгованості відповідача складає 217 360,00 грн, у тому числі: за основним договором №17/03-2021 від 17.03.2021 - 175 360,00 грн; за Додатковою угодою №1 від 05.04.2021 - 33 600,00 грн; за Додатковою угодою №2 від 26.04.2021 - 8 400,00 грн.

Виконуючи зобов`язання, за договором №17/03-2021 від 17.03.2021 та Додатковими угодами №1 від 05.04.2021 та №2 від 26.04.2021, позивач виконав послуги по виконанню робіт, передбачених їх умовами, що підтверджується підписаними обома сторонами без заперечень та зауважень та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних робіт.

За твердженням позивача, відповідач зобов`язання з оплати наданих послуг за договором виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, не виконав зобов`язання щодо здійснення розрахунків в сумі 217 360,00 грн за надані послуги, в строки передбачені умовами договору, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Крім того, позивач нарахував на суму заборгованості пеню у розмірі 140 334,47 грн, 3% річних у розмірі 15 384,81 грн та інфляційні нарахування у розмірі 76 592,58 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525-526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст. 903 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем не заперечується укладення між сторонами Договору №17/03-2021 від 17.03.2021 на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора, Додаткових угод №1 від 05.04.2021 та №2 від 26.04.2021 до Договору на проведення ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора №17/03-2021 від 17 березня 2021 р. і також не заперечується факт проведення позивачем ремонтних робіт з монтажу обладнання екскаватора в порядку і обсягах, визначених Договором.

Виконання позивачем умов Договору з урахуванням Додаткових угод №1 та №2, підтверджується відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками, а саме:

- Актом №1 від 19.04.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 144 000,00 грн;

- Актом №2 від 07.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 48 000,00 грн;

- Актом №3 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 144 000,00 грн;

- Актом №4 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 192 000,00 грн;

- Актом №5 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 38 400,00 грн.

Всього виконано робіт на суму 566 400,00 грн.

В актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) зазначено, що замовник не має претензій до виконавця стосовно наданих послуг.

Відповідно до п. 2.3. Договору, в редакції Додаткових угод №1 та №2, оплата вартості проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця в наступному порядку:

1) - передплата в розмірі 30% вартості робіт за договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання договору.

2) - 30% вартості робіт за договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту після отримання повідомлення замовника про факт виконання робіт і готовності екскаватора марки ЕКГ-5а до монтажу електричного обладнання.

3) - остаточний розрахунок за роботи з монтажу обладнання екскаватора марки ЕКГ-5а проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт".

4) - передплата в розмірі 30% вартості додаткових робіт з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Додаткової угоди №1 від 05.04.2021 р. до Договору.

5) - остаточний розрахунок за додаткові роботи з проведення "ремонту лебідки підйому ковша" проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт.

6) - передплата в розмірі 70% вартості додаткових робіт з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а" протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Додаткової угоди №2 від 26.04.2021 р. до Договору.

7) - остаточний розрахунок за додаткові роботи з проведення "установки і оцентровки барабана екскаватора ЕКГ-5а" проводиться шляхом перерахування грошових коштів замовника на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання "Акту виконаних робіт".

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги у такі строки:

- за Актом №1 від 19.04.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 144 000,00 грн до 24.03.2021;

- за Актом №2 від 07.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 48 000,00 грн: здійснити передоплату в розмірі 14 400,00 грн до 12.04.2021 та здійснити остаточний розрахунок до 14.06.2021;

- за Актом №3 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 144 000,00 грн до 22.06.2021;

- за Актом №4 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 192 000,00 грн до 22.06.2021;

- за Актом №5 від 15.06.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 38 400,00 грн: здійснити передоплату в сумі 26 880,00 грн до 03.05.2021 та здійснити остаточний розрахунок до 22.06.2021.

На виконання умов Договору відповідачем здійснено такі оплати:

- 23.03.2021 в сумі 144 000,00 грн передоплати по Акту №1 (платіжна інструкція №3999 від 23.03.2021);

- 09.04.2021 в сумі 14 400 грн передоплати по Акту №2 (платіжна інструкція №4082 від 09.04.2021);

- 14.05.2021 в сумі 30 000,00 грн оплати по Акту №5 (платіжна інструкція №4223 від 14.05.2021);

- 14.05.2021 в сумі 70 000,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4222 від 14.05.2021);

- 12.10.2021 в сумі 20 640,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4599 від 12.10.2021);

- 28.10.2021 в сумі 20 000,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4708 від 28.10.2021);

- 03.11.2021 в сумі 10 000,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4743 від 03.11.2021)

- 22.11.2021 в сумі 20 000,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4814 від 22.11.2021);

- 23.12.2021 в сумі 20 000,00 грн часткової оплати по Акту №3 (платіжна інструкція №4966 від 23.12.2021).

Отже, на момент подачі позивачем позову до суду (30.05.2023) заборгованість відповідача становила 217 360,00 грн, а саме: за Актом №4 в розмірі 175 360,00 грн; за Актом №2 в розмірі 33 600,00 грн; за Актом №5 в розмірі 8 400,00 грн.

Відповідач доказів проведення розрахунку відповідно до строків, встановлених у Договорі, до господарського суду не надав, позовні вимоги у даній справі в частині стягнення основного боргу не заперечив.

Більш того, в ході розгляду справи сторонами надано докази сплати боргу, а саме:

- 26.06.2023 в сумі 250 000,00 грн (платіжна інструкція №407 від 26.06.2023);

- 30.06.2023 в сумі 10 000,00 грн (платіжна інструкція №424 від 30.06.2023);

- 08.08.2023 в сумі 20 000,00 (платіжна інструкція №554 від 08.08.2023).

Відповідно до платіжних інструкцій призначення платежу зазначено - "Оплата заборгованості згідно акта звірки від 26.06.2023", проте акта звірки від такої дати матеріали справи не містять.

В матеріалах справи міститься копія Акту звірки взаємних розрахунків за період березень 2021 р. - червень 2021 р. між ПАТ "Криворізький спеццентр" і ТОВ "Чарнокіт", в якому зафіксовано станом на 25.06.2021 існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 370 640,00 грн.

Ухвалою від 14.09.2023 господарський суд, зокрема, прийняв заяву позивача №б/н від 19.08.2023 про зміну позовних вимог, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням суми позову - 123 388,91 грн.

Після прийняття господарським судом заяви позивача про зміну позовних вимог, предметом позову є стягнення з відповідача пені у розмірі 28 320,00 грн, 3% річних у розмірі 15 384,81 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 79 684,10 грн.

За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі №924/532/19.

Господарський суд оцінює критично заперечення відповідача щодо черговості зарахування вимог з грошового зобов`язання, з урахуванням укладення ще одного Договору, а саме Договору купівлі-продажу №25/03/2021 від 25.03.2021, оскільки 3% річних та пеню нараховано за періоди до 15.05.2023, інфляційні витрати по квітень 2023 року та по червень 2023 року, а погашення існуючої на момент подання позову заборгованості в сумі 250 000,00 грн відповідачем здійснено 26.06.2023, тобто поза межами періоду нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Щодо сплати відповідачем після звернення позивача до суду з позовом суми заборгованості в розмірі 280 000,00 грн, яка перевищує основну суму боргу (217 360,00 грн) на 62 640,00 грн, то господарський суд позбавлений можливості зарахувати таку переплату в рахунок погашення 3% річних, пені чи інфляційних втрат, за відсутності такого призначення платежу у платіжних документах.

Позивач нарахував 3% річних в сумі 15 384,81 грн, а саме:

- за Актом №4 від 15.06.2021 - 3% річних у розмірі 9 973,90 грн на суму 175 360,00 грн за період з 23.06.2021 по 15.05.2023;

- за Актом №2 від 07.06.2021 - 3% річних у розмірі 1 933,15 грн на суму 33 600,00 грн за період з 15.06.2021 по 15.05.2023;

- за Актом №5 від 15.06.2021 - 3% річних у розмірі 477,76 грн на суму 8 400,00 грн за період з 23.06.2021 по 15.05.2023.

Перевіривши розрахунки 3% річних, в межах заявлених позовних вимог, господарський суд встановив, що останні розраховані правильно, проте загальна сума 3% річних становить 12 384,81 грн (9 973,90 грн+1 933,15 грн+477,76 грн), а не 15 384,81 грн, які просить стягнути позивач.

Отже, позовні вимоги в частині нарахування 3% річних підлягають задоволенню в сумі 12 384,81 грн, в іншій частині стягнення 3% річних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував інфляційні збитки, а саме:

- за Актом №4 від 15.06.2021 - у розмірі 64 810,99 грн на суму 175 360,00 грн за період з липня 2021 року по червень 2023 року;

- за Актом №2 від 07.06.2021 - у розмірі 11 916,66 грн на суму 33 600,00 грн за період з червня 2021 року по квітень 2023 року;

- за Актом №5 від 15.06.2021 - у розмірі 2 956,45 грн на суму 8 400,00 грн за період з липня 2021 року по квітень 2023 року.

Загальна сума інфляційних збитків становить 79 684,10 грн.

Господарський суд перевірив розрахунки інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог, і погоджується з наведеними розрахунками, здійсненими в межах боргових періодів.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.1.-5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором "Замовник" і "Виконавець" несуть відповідальність, в тому числі майнову, відповідно до чинного законодавства України. У разі порушення термінів оплати цього договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожну прострочену добу, але не більше 5% від вартості ремонтних робіт.

Як вбачається із позовної заяви позивач пеню, а саме:

- за Актом №4 від 15.06.2021 - у розмірі 113 128,82 грн на суму 175 360,00 грн за період з 23.06.2021 по 15.05.2023;

- за Актом №2 від 07.06.2021 - у розмірі 21 786,61 грн на суму 33 600,00 грн за період з 15.06.2021 по 15.05.2023;

- за Актом №5 від 15.06.2021 - у розмірі 5 419,04 грн на суму 8 400,00 грн за період з 23.06.2021 по 15.05.2023.

Всього 140 334,47 грн.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, відповідно до п. 7 розділу IX (Прикінцеві положення) Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (згідно із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236") установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Отже з вищезазначеного вбачається, що передбачений ст. 232 ГК України шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання відповідно до п. 7 розділу IX (Прикінцеві положення) Господарського кодексу України продовжено на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Проте, відповідно до п. 5.2. Договору загальний розмір пені не може становити більше 5% від вартості ремонтних робіт.

Загальна вартість ремонтних робіт по договору складає 566 400,00 грн, тому розмір пені не може перевищувати 28 320,00 грн, отже позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 28 320,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на звільнення його від сплати неустойки, починаючи з 24.02.2022, господарський суд зазначає таке.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.

Загальним офіційним листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що обставини з 24 лютого 2022 року (військова агресія Російської Федерації проти України) до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Частина 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.

Цей перелік не є вичерпним, отже сторона договору, яка не може його виконати, вправі доводити існування відповідних обставин у загальному порядку.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно з п. 7.1., 7.3.-7.5. Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, Сторони не несуть відповідальності за Договором в повній мірі і зобов`язані негайно сповістити один одного в письмовій формі про час припинення цих обставин і можливості подальшого виконання своїх обов`язків. На час дії непереборної сили та інших обставин, які звільняють від відповідальності, зобов`язання "Виконавця" і "Замовника" припиняються, санкції за невиконання договірних зобов`язань не застосовуються, а термін виконання договірних зобов`язань продовжується на період, який відповідає терміну обставин, які настали, і нормальному терміну для ліквідації їх наслідків. Дія по боку форс-мажору повинно бути підтверджено в порядку, встановленому чинним законодавством України. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань, повинна без зволікання сповістити про це іншу Сторону в письмовому вигляді в триденний термін. У разі якщо форм-мажорні обставини будуть тривати більше 90 днів, кожна зі Сторін має право односторонньо відмовитися від виконання зобов`язань за цим Договором повністю або частково без подальшої відповідальності.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про неможливість виконання належним чином своїх зобов`язань перед позивачем.

Також відповідачем не надано доказів направлення позивачу відповідної довідки (сертифікату), виданого Торгово-промисловою палатою України, враховуючи доступність та роботу ТПП.

Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Проте запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для звільнення від договірних зобов`язань. Даний лист ТПП є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань.

13.05.2022 на офіційному сайті Торгово-промислової палати України надано роз`яснення щодо засвідчення форс-мажорних обставин, що знаходиться в загальному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022, за змістом якого зазначено, що вищезгаданий лист, особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами пов`язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

При цьому господарський суд також враховує таке.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

До того ж, Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначено, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18).

Відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання грошового зобов`язання у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Господарський суд враховує, що діяльності в тимчасово окупованих регіонах України відповідач не здійснює. На території Кіровоградської області, зокрема, в Гайворонському районі бойові дії не велися, відповідач не надав суду докази, що він припинив чи обмежив діяльність у зв`язку з воєнною агресією. Обставини, про які зазначає відповідач, вплинули однаково на обох учасників відносин, а не виключно на відповідача.

Крім того, строк виконання зобов`язань настав задовго до введення на території України 24.02.2022 воєнного стану.

Враховуючи зазначене, господарський суд доходить висновку, що підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем не доведено. Тому суд зазначає про наявність у позивача законного права на отримання грошових коштів за належне виконання ним умов договору та пені в розмірі, визначеному судом вище.

Жодних доказів того, що введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання відповідачем конкретних зобов`язань за Договором матеріали справи не містять.

При цьому слід також зазначити, що вищезазначені форс-мажорні обставини настали не тільки для відповідача, але й для позивача. Всі суб`єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованої позивачем пені на 99% від заявленої суми, господарський суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

Суд вважає, що відповідач у даному випадку не довів суду наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, не навів поважних причин порушення зобов`язання, що стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем.

Також суд враховує, що розмір пені був погоджений відповідачем при укладенні договору та сума пені не є значною у порівнянні з основною заборгованістю, яка існувала станом на час звернення позивача до суду з позовом.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навів доводів щодо неспівмірності пені розмірам понесених збитків чи заінтересованості кредитора (позивача) у стягненні такої пені.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для зменшення пені, при встановленому та підтвердженому факті прострочення грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які спростовують вимоги позивача чи підтверджують виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати основної заборгованості у строки, встановлені Договором, а також штрафних санкцій.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач, не надав доказів повного виконання взятих на себе зобов`язань, у строки, встановлені Договором, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 28 320,00 грн, 3% річних у розмірі 12 384,81 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 79 684,10 грн,

В іншій частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (код ЄДР 32954158, вул. Павлова, 1, смт Салькове, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл., 26332) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький спеццентр" (код ЄДР 20198932, вул. Північнопромислова, 9, м. Покров, Дніпропетровська обл., 53300) пеню у розмірі 28 320,00 грн, 3% річних у розмірі 12 384,81 грн, інфляційні нарахування у розмірі 79 684,10 грн, а також 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам засобами поштового зв`язку, а також позивачу на e-mail: krivoirog-speccentr@ukr.net та kcs09@ukr.net, відповідачу на e-mail: kombinat@charnokit.com.ua та charnokit2008@gmail.com.

Повне рішення складено 23.10.2023.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.