Ухвала

від 23.10.2023 по справі 918/102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" жовтня 2023 р.м. РівнеСправа №918/102/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши скаргу арбітражного керуючого Олени Шендери на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Наталії Ярмошевич у справі

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність,

за участю представників учасників процесу:

від боржника: не з`явився,

від арбітражного керуючого: не з`явився,

від кредиторів: не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 02.02.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.02.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначене на 15.03.2023, зобов`язано ОСОБА_2 надати суду у строк до 15.03.2023 оригінали документів, копії яких приєднано до поданої заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 15.03.2023 відкрито провадження у справі № 918/102/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , заборонено фізичній особі М. Дожуку відчужувати майно, призначено керуючим реструктуризацією - арбітражного керуючого Шендеру Олену Миколаївну, оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи М. Дожука.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи М. Дожука опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за №70249 від 17.03.2023. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 01.05.2023 попереднє засідання відкладено на 29.05.2023.

Ухвалою суду від 29.05.2023 розгляд справи відкладено на 12.06.2023.

У судовому засіданні оголошено перерву на 10.07.2023.

Ухвалою суду від 10.07.2023 визнано вимоги ПАТ АБ Укргазбанк до фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 1 904 344,51 грн, з яких: 1 621 615,14 грн основного боргу, 61 754,73 грн 3% річних, 218 704,64 грн інфляційних, 2 270,00 грн судового збору за рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області у справі № 568/1889/21 від 17.05.2022, як забезпеченого кредитора, включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати ПАТ АБ Укргазбанк на сплату судового збору у розмірі 5 368,00 грн, визнано вимоги кредитора АТ АКБ Львів до фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 302 136,24 грн, з яких: 274 880,99 грн заборгованості за кредитним договором, 21 887,25 грн заборгованості за відсотками (друга черга), а також включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати АТ АКБ Львів на сплату судового збору у розмірі 5 368,00 грн, визнано вимоги кредитора АТ Перший український міжнародний банк до фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 27 720,76 грн, з яких: 4 146,21 грн простроченої заборгованості за кредитом, 5 286,60 грн простроченої заборгованості за процентами, 17 116,70 грн строкової заборгованості за кредитом (друга черга), а також включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати АТ "Перший український міжнародний банк" на сплату судового збору у розмірі 4 294,40 грн, визнано вимоги кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 51 948,72 грн, з яких: 39 252,11 грн заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб (друга черга задоволення вимог) та 12 696,61 грн заборгованості по єдиному внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди цивільно - правового характеру, доплати по тимчасовій непрацездатності (перша черга задоволення вимог).

У визнанні вимог ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі 2 300 000,00 грн відмовлено.

Ухвалою суду від 31.07.2023 зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду у строк до 21.08.2023 погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або рішення збори кредиторів про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 04.09.2023.

Ухвалою суду від 31.07.2023 розгляд справи відкладено на 18.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 розгляд справи відкладено на 23.10.2023.

03.10.2023 від арбітражного керуючого О.Шендери надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Н. Ярмошевич, у якій арбітражний керуючий просить зупинити об`єднане виконавче провадження № 71696311, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області - Ярмошевич Наталією Олексіївною до закінчення розгляду справи №918/102/23, а також зобов`язати приватного виконавця негайно зупинити проведення торгів з продажу іпотечного майна, а саме: технічно-обмінного пункту (ТОП) № 1 площею 336,5 кв.м, технічно-обмінного пункту (ТОП) № 2 площею 552,0 кв.м та земельної ділянки площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні 09.10.2023 оголошено перерву на 16.10.2023.

10.10.2023 та 16.10.2023 від арбітражного керуючого надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

16.10.2023 від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Н. Ярмошевич надійшли письмові пояснення на скаргу, у якій серед іншого, просить роглядати скаргу без її участі.

У судовому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву на 23.10.2023.

Суд, розглянувши скаргу, установив таке.

Скарга обґрунтована тим, що керуючою реструктуризацією боргів боржника встановлено, що на сайті СЕТАМ розміщено оголошення: https://setam.net.ua/auction/532683 про продаж технічно-обмінного пункту (ТОП) № 1 площею 336,5 кв.м, технічно-обмінного пункту (ТОП) № 2 площею 552,0 кв.м та земельної ділянки площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258, адреса: АДРЕСА_2 . Заразом, за твердженням керуючої реструктуризацією боргів, нерухоме майно, що виставлене на продаж, придбане ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі, відповідно частка у вказаному майні належить боржнику ОСОБА_1 та підлягає включенню до ліквідаційної маси з метою подальшої реалізації вказаного майна у процедурі банкрутства у разі непогодження плану реструктуризації кредиторами, оскільки неможливо здійснювати звернення стягнення на майно боржника поза межами справи про його банкрутство. Отже, з метою недопущення зменшення ліквідаційної маси боржника поза процедурою банкрутства слід зупинити об`єднане виконавче провадження № 71696311 до закінчення розгляду справи № 918/102/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 Господарським судом Рівненської області, а також зобов`язати приватного виконавця зупинити проведення торгів з продажу іпотечного майна.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка за змістом є близькою до статті 339 ГПК України, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство. Такі рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що безпосередньо або опосередковано впливатимуть на майнові активи боржника, можуть відбуватися, зокрема, у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет. За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство. Телеологічне та лексичне тлумачення приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії "справи у спорах з майновими вимогами" "майновий спір", "спір щодо майна",та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника. (постанова КГС ВС у справі від 13.04.2023 № 910/21981/16).

З огляду на обставини здійснення щодо боржника провадження у справі про банкрутство, підвідомчість розгляду скарги боржника на дії державного виконавця, вчинені після 21.10.2019, слід визначати із застосуванням положень статті 7 КУзПБ як закону, якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство (постанова КГС ВС у справі від 27.04.2022 № 27/104б).

01.05.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Н. Ярмошевич відкрито виконавче провадження № 71690717 з примусового виконання виконавчого листа Радивилівського районного суду Рівненської області № 568/1889/21 від 27.03.2023 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 49 566,17 грн простроченої заборгованості по процентах та 2 270,00 грн судового збору.

01.05.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Н. Ярмошевич об`єднано виконавчі провадження № 70059441 та № 71690717 у зведене виконавче провадження № 71696311.

На сайті СЕТАМ розміщено оголошення: https://setam.net.ua/auction/532683 про продаж технічно-обмінного пункту (ТОП) № 1 площею 336,5 кв.м, технічно-обмінного пункту (ТОП) № 2 площею 552,0 кв.м та земельної ділянки площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258, адреса: АДРЕСА_2 , належних ОСОБА_6 на праві власності.

Судом із поданої скарги установлено, що доводи останньої зводяться до того, що майно, яке виставлене на торги в межах виконавчого провадження, належить на праві спільної сумісної власності боржнику та його дружині, оскільки набуте під час шлюбу, а відтак підлягатиме включенню до ліквідаційної маси з метою подальшої реалізації вказаного майна у процедурі банкрутства, якщо не буде затверджено план реструктуризації боргів боржника.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішувати питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно з матеріалами справи, 22.04.2004 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_2 .

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Подібні положення містить і стаття 368 ЦК України.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За правилами частини першої статті 69, частини першої статті 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї.

Саме томузаконодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (схожий за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України). Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. За спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 295/7160/18).

При цьому факт реєстрації майна за один із подружжя не свідчить про наявність у нього право особистої приватної власності на квартиру (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 752/15527/19, від 01.04.2020 у справі № 462/518/18, від 05.04.2021 у справі № 741/496/18, від 22.03.2021 у справі№ 756/6374/17, від 16.02.2022 у справі № 752/15527/19).

Заразом приписами пункту 2 частини першої статті 57 СК України унормовано, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Як установлено судом, 18.12.2015 між ОСОБА_7 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарований) укладено нотаріально посвідчений договір дарування, за пунктом 1 якого дарувальник передав безоплатно у власність обдарованого 47/100 частини виробничих будівель (технічно-обмінний пункт площею 855,0 кв.м), що знаходяться на земельній ділянці, що перебуває в оренді дарувальника, площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258, за адресою: АДРЕСА_2 .

25.03.2016 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір про поділ нерухомого майна, згідно з пунктом 5 якого у власність ОСОБА_6 перейшов технічно-обмінний пункт площею 855,0 кв.м, визначений в плані Е-1, за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258.

27.12.2017 між Радивілівською міською радою (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1., 1.2, 2.1. якого продавець передав у власність покупця шляхом викупу власником нерухомого майна земельну ділянку площею 0,68 га, кадастровий номер 5625810100:01:007:0258, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ціна продажу земельної ділянки становить 108 775,00 грн.

Отже, як установлено судом, ОСОБА_9 набула спірне майно на підставі договору дарування, а відтак останнє належить їй на праві особистої приватної власності.

Щодо придбання майна земельної ділянки, на якій розташоване таке майно, на підставі договору купівлі-продажу, то суд зазначає таке.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Так, за частиною другою статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату набуття ОСОБА_4 спірного майна) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Однак власник нерухомого майна не позбавлений можливості набути земельну ділянку, яка перебуває у власності територіальної громади, шляхом її викупу без проведення земельних торгів у порядку, передбаченому статтею 128 та 134 ЗК України.

Доказів недійсності договору дарування, так само як і залучення власних коштів боржника для придбання земельної ділянки, суду не надано.

Зважаючи на викладене, як нерухоме майно, так і земельна ділянка, необхідна для його обслуговування, належить ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності, тобто не є спільною сумісною власністю подружжя, а отже, не є майном боржника, щодо якого контроль здійснюється судом, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

Інших доводів для зупинення торгів та виконавчого провадження керуючою реструктуризації не наведено.

За таких обставин доводи скарги не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд

постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 ГПК України).

Керуючись статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 234, 235, 339, 342, 343,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги арбітражного керуючого О.Шендери на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Н. Ярмошевич відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 254-257 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 23.10.2023.

Суддя О.Андрійчук