Ухвала

від 18.10.2023 по справі 920/298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2023м. СумиСправа № 920/298/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду клопотання представника відповідача:

1) про об`єднання в одне провадження справ (вх №2688 від 21.07.2023)

та

2) про залишення позову прокурора без розгляду (вх №2880 від 21.07.2023, вх №3618 від 19.09.2023, вх №3987 від 17.10.2023) у справі №920/298/23

за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Магістрацька, 12, м. Суми, 40000),

в інтересах держави в особі:

Сумської обласної ради (площа Незалежності, буд. 2, м Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23826636),

до відповідача: фізичної особи підприємця Жукова Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Сумський агролісгосп"(юридична адреса: вул. Сумська, 7, с. Нижня Сироватка, Сумський р-н, Сумська обл.,42351; поштова адреса: просп. Перемоги, 2а, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 14013667)

про зобов`язання звільнити земельну ділянку лісогосподарського призначення

за участю представників сторін:

прокурор: Вортоломей І.Г. (службове посвідчення №074947 від 01.03.2023),

від позивача: Кулинич Л.С. (довіреність №01-24/76 від 28.03.2023),

від відповідача: Брайко Є.В. (ордер серії ВІ №1153990 від 05.07.2023),

від третьої особи: Черненко Д.О. (ордер серії АІ №1401558 від 29.05.2023),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

22.03.2023 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1)зобов`язати фізичну особу-підприємця Жукова Володимира Миколайовича звільнити земельну ділянку лісогосподарського призначення кадастровий номер 5924785000:02:001:0315, що перебуває в комунальній власності територіальної громади сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради від розміщених на ній споруд, альтанок та навісів кафе «Козацький стан»;

2)стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір, сплачений при поданні даного позову.

23.03.2023 на електронні запити суду сформовані витяги з ЄДРПОУ, а саме:

1)відповідно до першого витягу Жуков Володимир Миколайович з 18.06.2014 зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;

2)згідно з другим витягом Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Сумський агролісгосп" зареєстроване як юридична особа з місцезнаходженням - вул. Сумська, 7, с. Нижня Сироватка, Сумський р-н, Сумська обл.,42351 перебуває у стані припинення.

Ухвалою від 24.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/298/23 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 08.05.2023; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Сумський агролісгосп»(юридична адреса: вул. Сумська, 7, с. Нижня Сироватка, Сумський р-н, Сумська обл.,42351; поштова адреса: просп. Перемоги, 2а, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 14013667); установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

08.05.2023 розгляд справи №920/298/23, призначений в судове засідання на 11:00, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 08.05.2023 у справі №920/298/23.

Ухвалою від 09.05.2023 у справі №920/298/23 продовжено строк підготовчого провадження у справі №920/298/23 на 30 днів - до 24.06.2023; призначено підготовче судове засідання на 29.05.2023.

У підготовчому судовому засіданні 29.05.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.06.2023, 12:30.

Ухвалою від 29.05.2023 у справі №920/298/23 повідомлено відповідача про оголошено судом перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.06.2023.

У підготовчому судовому засіданні 26.06.2023 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 02.08.2023, 10:00.

Ухвалою від 26.06.2023 у справі №920/298/23 повідомлено відповідача про оголошено судом перерву в підготовчому судовому засіданні до 02.08.2023.

06.07.2023 електронною поштою адвокат Брайко Ю.В., як представник відповідача надіслав клопотання (вх №4109, 2453), відповідно до якого просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та поновити термін для подачі відзиву, зазначаючи, що відповідач звернувся за послугами адвоката лише 05.07.2023. Крім того, адвокат Брайко Ю.В. просив додати його як представника відповідача до електронної справи №920/298/23 та надсилати процесуальні документи в електронному вигляді на електронну адресу asd-9210@ukr.net. Зазначеного адвоката додано в комп`ютерну програму «ДСС» як представника ФОП Жукова В.М. у справі №920/298/23 з подальшим наданням доступу до зазначеної електронної справи, а також зроблено підписку адвоката на отримання документів по e-mail.

17.07.2023 прокурор подав заяву про заміну третьої особи (вх № 2605), за якою прокурор просить прийняти заяву до розгляду та замінити у справі №920/298/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Сумський агролісгосп" (юридична адреса: вул. Сумська, 7, с. Нижня Сироватка, Сумський р-н, Сумська обл.,42351; код за ЄДРПОУ 14013667) на правонаступника - Миколаївське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Миколаївський агролісгосп» (вул. Центральна, буд. 5, смт. Ульянівка, Сумський р-н, Сумська обл., 41856; код за ЄДРПОУ 45145090).

21.07.2023 представник відповідача подав наступні документи:

1)відзив на позовну заяву (вх №4547, 2880 від 21.07.2023), за яким представник відповідача просить поновити процесуальний строк для подання відзиву на позов; позов прокурора залишити без розгляду; у разі відмови від залишення позову без розгляду - відмовити у задоволенні позову прокурора за недоведеністю та необґрунтованістю;

2)клопотання (вх №2687, 2688 від 21.07.2023), відповідно до якого представник відповідача просить поновити процесуальний строк для подачі клопотання про об`єднання справ; об`єднати в одне провадження справи №920/298/23 та №920/590/23.

У підготовчому судовому засіданні 02.08.2023 постановлені протокольні ухвали:

1) про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку (вх №2453 від 06.07.2023, вх №2880 від 21.07.2023) та про поновлення відповідачу строку для подачі відзиву, відзив долучено до матеріалів справи;

2) про задоволення клопотання про поновлення процесуального строку (вх №2687 від 21.07.2023), про поновлення процесуального строку для подачі відповідачем клопотання про об`єднання справ, про прийняття до розгляду зазначеного клопотання;

3)про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 06.09.2023, 12:30.

01.09.2023 прокурор подав наступні документи:

1)відповідь на відзив (вх №5531/23від 01.09.2023), в якій зазначив про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позову прокурора без розгляду та просив позов задовольнити;

2)заперечення на клопотання відповідача про об`єднання справ (вх №5528 від 01.09.2023), в якому прокурор зауважив, що у справах №920/298/23 та 920/590/23 різні позивачі та позовні вимоги, предметом яких є різні земельні ділянки державної та комунальної форми власності, а тому, на думку прокурора, відсутні підстави для об`єднання вказаних справ в одне провадження, у зв`язку з чим прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження.

06.09.2023 розгляд справи №920/298/23, призначений в судове засідання на 12:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 06.09.2023 у справі №920/298/23.

Ухвалою від 08.09.2023 у справі №920/298/23 призначено підготовче судове засідання на 18.10.2023.

19.09.2023 представник відповідача подав наступні документи:

1)заперечення на відповідь на відзив (вх №5894 від 19.09.2023), за якими представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора;

2)клопотання (вх №3607, 2618 від 19.09.2023), в якому представник позивача просив поновити строк для подачі зазначеного клопотання та позов прокурора залишити без розгляду.

19.09.2023 прокурор подав пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив та щодо клопотання про залишення позову без розгляду (вх №5918/23), за яким доводи представника відповідача про залишення позову без розгляду прокурор вважає необґрунтованими та просить позов задовольнити.

17.10.2023 представник відповідача подав додаткові пояснення (вх №3987), за якими представник позивача підтримав раніше подане клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, заявив про застосування строку позовної давності та просив поновити строк для подані даних письмових пояснень; враховуючи додаткові пояснення залишити позов прокурора без розгляду; у разі відмови в задоволенні вищезазначеного клопотання відмовити в задоволенні позову прокурора, застосувавши строк позовної давності, а також - у зв`язку із необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

У підготовному судовому засіданні 18.10.2023 встановлено.

Учасники справи в підготовче судове засідання прибули.

У підготовчому судовому засіданні 18.10.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення строку (вх. №3618 від 19.09.2023), поновлено процесуальний строк для надання клопотання про залишення позову без розгляду, задоволено клопотання відповідача про поновлення строку для надання пояснень та заяви про застосування позовної давності (вх. № 3987, 4057 від 17.10.2023), поновлено строк та прийнято відповідні процесуальні документи до розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав подані ним клопотання про залишення позову прокурора без розгляду та про об`єднання в одне провадження справ, просив суд зазначені клопотання задовольнити.

Прокурор та представник третьої особи заперечували щодо даних клопотань відповідача та просили в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову прокурора без розгляду (вх №2880 від 21.07.2023, вх №3618 від 19.09.2023, вх №3987 від 17.10.2023) суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про залишення позову прокурора без розгляду представник відповідача зауважив, що прокурор не виконав вимоги процесуального закону, не зазначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, не обґрунтував необхідність такого захисту, а також не звернувся до всіх органів, які уповноважені державою здійснювати даний захист. У зв`язку із зазначеним, представник відповідача просить позов прокурора залишити без розгляду.

Пунктом 3 ст. 1311 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 ГПК України передбачено право прокурора звертатися до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. 2 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Разом з тим, частиною другою, третьою статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З огляду на викладене, ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері.

За змістом статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прокурором наголошено, що незаконне утримання та використання ФОП Жуков В.М. спірної земельної ділянки порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та порядок використання корисних властивостей лісу як складової частини лісового фонду України, та відповідно майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження даними об`єктами права власності.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст. ст. 13, 14), Земельного кодексу України (ст. 78, 92, 93, 102-1,116, 123), Лісовим кодексом України (ст. 7, 8, 17, 18, 84).

Верховний Суд України у постанові від 16.12.2015 у справі №6-2510цс15 зазначив, що незаконне використання земель державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей володільця та розпорядника цієї землі у тому обсязі, який дозволяє її статус. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, правовідносини, що пов`язані з позбавленням держави правомочностей володільця, а, як наслідок, і права розпорядника землі, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Прокурор наголошує на тому, що ФОП Жуков В.М. без законних на те підстав, у порушення порядку, передбаченого чинним законодавством, користується земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Такі дії відповідача не лише порушують вимоги діючого законодавства, а також позбавляють як народ України, так і кожного громадянина, захищеного Конституцією права володіння землею у встановленому законом порядку.

Відповідно до вищевказаних приписів український народ як власник спірного об`єкта (земельної ділянки) на час виникнення спірних правовідносин делегував Сумській обласній раді повноваження щодо здійснення права власності від імені Українського народу, в їх інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Вказане свідчить про беззаперечну наявність інтересу держави щодо законності використання землі. Недотримання ж встановленої процедури набуття права користування на землю суперечить державному, а як наслідок і суспільному інтересу.

Суспільство, український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Одночасно, використання ФОП Жуковим В.М. спірної земельної ділянки без належних на те підстав невід`ємно пов`язане з порушенням останнім законодавчо визначеного порядку використання лісів, які згідно положень ч. 1, 2, 3 ст. 1, ч. 1, 2 ст. 7 ЛК є національним багатством і об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері.

Суд дійшов висновку, що можливі порушення відповідачем встановленого законом порядку користування лісами, які визначені Конституцією України, Лісовим кодексом України, іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами у цій сфері є підставою для вжиття заходів прокурорського реагування, у тому числі й шляхом звернення із позовною заявою до суду в інтересах держави, що полягають у забезпеченні додержання законодавчого порядку їх використання.

За таких обставин звернення прокурора з вимогою про звільнення земельної ділянки у цій справі є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності під час вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Таким чином, наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Лісового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними.

Земельна ділянка лісогосподарського призначення кадастровий номер 5924785000:02:001:0315 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в комунальній власності територіальної громади сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради.

Таким чином, обласна рада наділена усіма можливими засобами правового захисту комунального майна, зокрема звернення з позовом до суду.

У зв`язку з цим, уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Сумська обласна рада, як орган, який наділений повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності лісогосподарського призначення.

З метою усунення порушень законодавства окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено до Сумської обласної ради як уповноваженого органу у спірних правовідносинах лист від 09.02.2023 про вжиття заходів реагування шляхом звільнення земельної ділянки лісогосподарського призначення від незаконно розміщених споруд.

Однак, згідно наданої відповіді будь-яких заходів обласною радою вжито не було.

Більше того, листом обласної ради від 13.03.2023 повідомлено прокуратуру про неможливість самостійно звернутися з позовною заявою до суду у зв`язку з обмеженим фінансуванням щодо сплати судового збору, необхідного для подачі відповідного позову до суду.

Прокурор також зазначив, що інших доказів, які б свідчили про вжиті заходи чи намір щодо їх вжиття в майбутньому обласною радою надано не було.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц,№ 924/1256/17).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного суду від 30.07.2020 справа №904/5598/18).

За таких обставин суд доходить висновку, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Суд не вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про право третьої особи як постійного користувача звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, право надано власнику земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Таким чином, прокурором при звернені до суду з даним позовом дотримано вимоги ч. 4 ст. 53 ГПК України, а тому відсутні підстави для залишення його позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим суд відмовляє представнику відповідача в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про об`єднання справ (вх №2688 від 21.07.2023) суд зазначає наступне.

У поданому клопотанні представник відповідача просить об`єднати в одне провадження справи №920/298/23 та №920/590/23, зазначаючи, що наведені справи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, наявний один і той же позивач і той же відповідач, всі доказів, які подані позивачем є ідентичними, предмет позову є ідентичним, а саме: зобов`язання звільнити земельну ділянку від розміщених на ній споруд, альтанок кафе «Козацький стан».

Відповідно до ч. 2 ст. 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Сумської області перебувають дві справи: №920/298/23 та №920/590/23.

Справа №920/298/23 за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради до відповідача фізичної особи підприємця Жукова Володимира Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Сумський агролісгосп", про зобов`язання звільнити земельну ділянку лісогосподарського призначення кадастровий номер 5924785000:02:001:0315 від розміщених на ній споруд, альтанок кафе "Козацький стан".

Справа №920/590/23 за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної державної адміністрації до відповідача фізичної особи-підприємця Жукова Володимира Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області, про зобов`язання звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5924785000:01:003:0459 від розміщених на ній споруд, альтанок кафе "Козацький стан".

Суд наголошує, що у справі №920/298/23 окружна прокуратура звернулася з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, а у справі №920/590/23 в особі Сумської обласної державної адміністрації.

Крім того, предметом позовних вимог у справі 920/298/23 є земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5924785000:02:001:0315, що перебуває в комунальній власності територіальної громади сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради, а у справі №920/590/23 - земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, що перебуває в державній власності в особі Сумської обласної державної адміністрації.

З огляду на зазначене, позивачі у вказаних справах різні та позовні вимоги не є подібними, оскільки стосуються окремих земельних з різним цільовим призначенням, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження (вх №2688 від 21.07.2023) за необґрунтованістю та недоведеність.

Керуючись ст. 12, 32, 42, 46, 173, 226, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України

постановив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду (вх №2880 від 21.07.2023, вх №3618 від 19.09.2023, вх №3987 від 17.10.2023)

2. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження (вх №2688 від 21.07.2023).

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення і окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.10.2023.

Суддя В.Л. Котельницька