Рішення

від 20.10.2023 по справі 320/21870/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2023 року № 320/21870/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Фармак" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Фармак" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що АТ «ФАРМАК» є виробником лікарських засобів, в т.ч. лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону), який зареєстрований в Україні з міжнародним непатентованим найменуванням «інсулін людський» («Іnsulin (human)»), і відноситься за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та фармакотерапевтичною групою до «інсулінів короткої тривалості дії» («Іnsulin (shortacting)»).

На переконання позивача, операції з реалізації цього лікарського засобу тимчасово (на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)) звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки інсуліни короткої тривалості дії («Іnsulin (shortacting)») вказані в переліку лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначеному Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2020 №224.

Позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків здійснено співставлення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н («Insulin (human)») із тим, яке зазначене в колонці «Міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей» Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224: «Insulin (shortacting)». За наслідками такого буквального порівняння контролюючий орган дійшов помилкового висновку, що цей лікарський засіб не відповідає Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, а тому операції з його реалізації не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, що передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України.

На обґрунтування помилковості такого висновку позивач посилається на те, що в Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, зазначені не лише конкретні міжнародні непатентовані найменування лікарських засобів, а й групи препаратів, і що позиція «Insulin (shortacting)» в цьому переліку є саме вказівкою на групу препаратів (лікарських засобів), оскільки в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу з МНН «Insulin (shortacting)». Тому, позивач вважає, що висновки відповідача не відповідають положенням постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 та пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому позивач стверджує, що висновки відповідача суперечать роз`ясненням та позиції Міністерства охорони здоров`я України, згідно з якою під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, в частині позиції «Insulin (shortacting)», підпадають лікарські засоби, які належать до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої дії», в тому числі лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н.

Крім того, позивач стверджує, що при проведенні камеральної перевірки АТ «ФАРМАК» відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом, оскільки контроль повноти та достовірності нарахування та сплати податків за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу та оцінка правильності застосування ставки податку на такі операції не може охоплюватися предметом камеральної перевірки і належить до предмету документальної перевірки.

Отже, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, відзив до суду не надіслав.

Суд зазначає, що в матеріалах справи, знаходиться відповідь позивача на відзив на позовну заяву, у якій позивач, зокрема, зазначає, що 29 серпня 2023 року Товариством отримано відзив відповідача на позов без номера і дати, в якому останній заперечує проти вимог АТ «ФАРМАК» і просить суд відмовити у задоволенні позову. Також позивач вказує, що у відзиві контролюючий орган майже повністю повторив зміст акту камеральної перевірки від 22.03.2023 №497/31-00-04-03-04/00481198, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Разом з тим, відзив не містить змістовних заперечень проти доводів Товариства, висловлених у позовній заяві, які підтверджують, що висновки акту перевірки та оскаржуваного рішення є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ФАРМАК» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (КВЕД: 21.20), перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

АТ «ФАРМАК» є виробником лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, що зареєстрований в Державному реєстрі лікарських засобів України за реєстраційним посвідченням UA/2318/01/01. Цей лікарський засіб зареєстрований з міжнародним непатентованим найменуванням «Insulin (human)», і має АТХ (анатомо-терапевтично-хімічна класифікація) код A10AB01.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірки АТ «ФАРМАК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за січень 2023 року.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 22.03.2023 №497/31-00-04-03-04/00481198 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року позивачем застосовувалась податкова пільга, передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: звільнення від оподаткування ПДВ, згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних по операціям з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н

За висновками відповідача, оскільки в Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, не зазначено міжнародного непатентованого найменування «Insulin (human)» (якому відповідає лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н), а натомість зазначено «Іnsulin (shortacting)», то операції з реалізації позивачем лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н повинні були оподатковуватись за загальним правилом згідно пункту 193.1 статті 193 ПК України за ставкою 7%, а податкова пільга у вигляді звільнення від ПДВ, передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, до таких операцій не може застосовуватись.

Отже, податковою камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті чого АТ «ФАРМАК» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 160704,00 грн. за січень 2023 року та завищено заявлене бюджетне відшкодування на цю суму.

Позивачем подані до контролюючого органу заперечення від 29.03.2023 №17-9/35 з поясненнями щодо міжнародного непатентованого найменування лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н та групи препаратів короткої дії («Іnsulin (shortacting)») з додатковими матеріалами.

Із відповіді Центрального міжрегіонального управління ДПС про роботі з великими податками податків від 12.04.2023 №278/Ж12/31-00-04-03-04 слідує, що заперечення АТ «ФАРМАК» залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04, яким АТ «ФАРМАК» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2022 року на суму 160704,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 80352,00 грн.

Позивачем подано скаргу від 26.04.2023 №17-9/52 на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2023 №15321/6/99-00-06-01-02-06 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення, а рішення 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04 без змін.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням, звернувся до суд з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Отже, постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, за загальним правилом оподатковується за ставкою 7%.

Разом з тим, починаючи з 17 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції з постачання на митній території України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), на території України встановлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період спірних правовідносин операції з реалізації в Україні лікарських засобів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (далі Постанова №224).

Постанова №224 містить таблицю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка складається із чотирьох колонок, в яких вказані: код згідно з УКТЗЕД; міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей; форма випуску; дозування.

У Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому Постановою №224, зазначена позиція: «Insulin (shortacting)» дозуванням 100 ОД/мл.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відповідає позиції: «Insulin (shortacting)», яка передбачена Постановою №224.

Вирішуючи спірне питання, а саме: чи відповідає лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н позиції «Insulin (shortacting)», що передбачена Постановою №224, суд зазначає наступне.

Як свідчать відомості Державного реєстру лікарських засобів України, витяг з якого наявний в матеріалах справи, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», згідно анатомо-терапевтично-хімічної класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я цей лікарський засіб має код А10AB01 (ATC код), що означає, що цей лікарський засіб є людським інсуліном для ін`єкцій швидкої дії та входить до складу протидіабетичних лікарських засобів.

Згідно з Інструкцією для медичного застосування лікарського засобу, копія якої наявна в матеріалах справи, ФАРМАСУЛІН® є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний); відноситься до фармакотерапевтичної групи: «Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01»; має фармакологічні властивості: є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.

Отже, судом встановлено, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до групи лікарських засобів інсулінів короткої тривалості дії, що відповідає позиції «Insulin (shortacting)», зазначеній в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224.

Суд вважає помилковим та відхиляє посилання контролюючого органу в Акті перевірці на те, що ФАРМАСУЛІН®Н має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», а не «Insulin (shortacting)» (яке передбачено в Постанові №224), оскільки в затвердженому цією постановою Переліку вказані не лише міжнародні непатентовані найменування (назви) лікарських засобів, а й назви групи препаратів.

Крім того, доводи відповідача з приводу того, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н, який має міжнародне непатентоване найменування «Insulin (human)», не належить до Переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою №224, спростовуються інформацією, наведеною Міністерством охорони здоров`я України в листах від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22, від 02.02.2022 №24-04/17/273/ЗПІ-22/433 та від 06.08.2021 №24-04/23406/2-21, зі змісту яких слідує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до переліку зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які відповідають фармакотерапевтичній групі «Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої (короткої) дії».

Трактування відповідачем норм постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 в частині висновку про належність до затвердженого цією постановою Переліку виключно тих лікарських засобів, які зареєстровані саме з міжнародним непатентованим найменуванням «Insulin (shortacting)», є некоректним, оскільки в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу під міжнародним непатентованим найменуванням «Insulin (shortacting)». Це підтверджується відомостями Державного реєстру лікарських засобів України (витяг з якого наявний в матеріалах справи) та листом Міністерства охорони здоров`я України від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22.

Окрім того, відповідачем не враховано, що в разі виявлення ним можливості неоднозначного трактування Переліку, затвердженого Постановою №224, в частині міжнародного непатентованого найменування/групи препаратів «Insulin (shortacting)», контролюючий орган був зобов`язаний керуватись пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, тобто принципом презумпції правомірності поведінки платника податків, і приймати рішення на користь останнього.

Оскільки лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н належить до групи препаратів інсулінів короткої дії, цей лікарський засіб належить до переліку лікарських засобів, що затверджений Постановою № 224.

Тож, суд дійшов висновку, що відповідно до приписів чинних на час спірних правовідносин норм пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, операції з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тому, висновок відповідача про безпідставність застосування позивачем податкової пільги в частині звільнення операцій з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України є неправомірним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04 ґрунтується на висновках, які не відповідають податковому законодавству, а тому збільшення позивачу податкових зобов`язань цим рішенням, а також нарахування штрафних санкцій є протиправним, та підлягає скасуванню.

Що стосується доводів позивача про те, що контроль повноти та достовірності нарахування та сплати податків за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу та оцінка правильності застосування ставки податку на такі операції не може охоплюватися предметом камеральної перевірки і належить до предмету документальної перевірки, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за підсумками камеральної перевірки, яка, як зазначено в Акті перевірки, проведена відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України.

Відповідно до пункту пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції станом на дату складання Акту перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 200.10 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.07.2020 у справі №805/1584/17-а, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, є предметом документальної перевірки.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №812/872/17, у постанові від 24.04.2018 у справі № 803/1338/17, а також у постанові від 22.05.2018 у справі №826/5165/17, аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Як встановлено судом, фактично в межах камеральної перевірки відповідач здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати позивачем податків за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу, і надав оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування).

З урахуванням норм пп. пп. 75.1.1, 75.1.2 п. 75 ст. 75, п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України та висновків Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 77, 78 ПК України, які, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обов`язкові для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують ці норми, питання, що досліджувались в ході спірної податкової перевірки, могли бути предметом виключно документальної податкової перевірки.

Отже, суд дійшов висновку, що при проведенні спірної перевірки відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом, і не врахував у своїй діяльності висновки Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 77, 78 ПК України, - що є порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04 та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3615,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000319143 від 22.06.2023.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3615 (три тисячі шістсот п`ятнадцять) грн. 84 коп. на користь Акціонерного товариства "Фармак" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 жовтня 2023 р.