Постанова

від 25.03.2024 по справі 320/21870/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21870/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року, суддя Щавінський В.Р., у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Фармак" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Фармак" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що АТ «ФАРМАК» є виробником лікарських засобів, в т.ч. лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону), який зареєстрований в Україні з міжнародним непатентованим найменуванням «інсулін людський» («Іnsulin (human)»), і відноситься за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та фармакотерапевтичною групою до «інсулінів короткої тривалості дії» («Іnsulin (shortacting)»).

На переконання позивача, операції з реалізації цього лікарського засобу тимчасово (на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)) звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки інсуліни короткої тривалості дії («Іnsulin (shortacting)») вказані в переліку лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначеному Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2020 №224.

Позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків здійснено співставлення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н («Insulin (human)») із тим, яке зазначене в колонці «Міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей» Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224: «Insulin (shortacting)». За наслідками такого буквального порівняння контролюючий орган дійшов висновку, що цей лікарський засіб не відповідає Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, а тому операції з його реалізації не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, що передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України.

На обґрунтування помилковості такого висновку відповідача позивач посилається на те, що в Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, зазначені не лише конкретні міжнародні непатентовані найменування лікарських засобів, а й групи препаратів, і що позиція «Insulin (shortacting)» в цьому переліку є саме вказівкою на групу препаратів (лікарських засобів), оскільки в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу з МНН «Insulin (shortacting)», тому, позивач вважає, що висновки відповідача не відповідають положенням постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 та пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому позивач зазначає, що висновки відповідача суперечать роз`ясненням та позиції Міністерства охорони здоров`я України, згідно з якою під дію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, в частині позиції «Insulin (shortacting)», підпадають лікарські засоби, які належать до фармакотерапевтичної групи «Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої дії», в тому числі лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н.

Окрім того, позивач стверджує, що при проведенні камеральної перевірки АТ «ФАРМАК» відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом, оскільки контроль повноти та достовірності нарахування та сплати податків за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу та оцінка правильності застосування ставки податку на такі операції не може охоплюватися предметом камеральної перевірки і належить до предмету документальної перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом за результатами перевірки є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04.

Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 3615 (три тисячі шістсот п`ятнадцять) грн 84 коп. на користь Акціонерного товариства "Фармак" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що АТ «ФАРМАК» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (КВЕД: 21.20), перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

АТ «ФАРМАК» є виробником лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, що зареєстрований в Державному реєстрі лікарських засобів України за реєстраційним посвідченням UA/2318/01/01. Цей лікарський засіб зареєстрований з міжнародним непатентованим найменуванням «Insulin (human)», і має АТХ (анатомо-терапевтично-хімічна класифікація) код A10AB01.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірки АТ «ФАРМАК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за січень 2023 року.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 22.03.2023 №497/31-00-04-03-04/00481198 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року позивачем застосовувалась податкова пільга, передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: звільнення від оподаткування ПДВ, згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних по операціям з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н.

За висновками відповідача, оскільки в Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, не зазначено міжнародного непатентованого найменування «Insulin (human)» (якому відповідає лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н), а натомість зазначено «Іnsulin (shortacting)», то операції з реалізації позивачем лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н повинні були оподатковуватись за загальним правилом згідно пункту 193.1 статті 193 ПК України за ставкою 7%, а податкова пільга у вигляді звільнення від ПДВ, передбачена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, до таких операцій не може застосовуватись.

Також, податковою камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень», п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті чого АТ «ФАРМАК» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 160 704,00 грн за січень 2023 року та завищено заявлене бюджетне відшкодування на цю суму.

Позивачем подані до контролюючого органу заперечення від 29.03.2023 №17-9/35 з поясненнями щодо міжнародного непатентованого найменування лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н та групи препаратів короткої дії («Іnsulin (shortacting)») з додатковими матеріалами.

Із відповіді Центрального міжрегіонального управління ДПС про роботі з великими податками податків від 12.04.2023 №278/Ж12/31-00-04-03-04 слідує, що заперечення АТ «ФАРМАК» залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04, яким АТ «ФАРМАК» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2022 року на суму 160704,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 80352,00 грн.

Позивачем подано скаргу від 26.04.2023 №17-9/52 на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2023 №15321/6/99-00-06-01-02-06 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення, а рішення 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04 - без змін.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За приписами п. 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Загальновідомим фактом є те, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 на території України встановлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Учасниками справи не заперечуєтьсчя, що, в період спірних правовідносин операції з реалізації в Україні лікарських засобів, перелік яких визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Так, Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі - Постанова № 224).

Постанова № 224 містить таблицю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка складається із чотирьох колонок, в яких вказані: код згідно з УКТЗЕД; міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей; форма випуску; дозування.

При цьому, у Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому Постановою № 224, зазначена позиція: Insulin (shortacting) дозуванням 100 ОД/мл.

Разом з тим, позивач стверджує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відповідає позиції: Insulin (shortacting), яка передбачена Постановою № 224.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з відомостей Державного реєстру лікарських засобів України вбачається, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), згідно анатомо-терапевтично-хімічної класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я цей лікарський засіб має код А10AB01 (ATC код), що означає, що цей лікарський засіб є людським інсуліном для ін`єкцій швидкої дії та входить до складу протидіабетичних лікарських засобів.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема інструкцією для медичного застосування лікарського засобу, ФАРМАСУЛІН ® Н є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний); відноситься до фармакотерапевтичної групи: «Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01»; має фармакологічні властивості: є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н відноситься до групи лікарських засобів - інсулінів короткої тривалості дії, що відповідає позиції Insulin (shortacting), зазначеній в переліку, затвердженому Постановою № 224.

Окрім того, колегія суддів вважає доречним, посилання суду першої інстанції на інформацію, наведену Міністерством охорони здоров`я України в листах від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22, від 02.02.2022 № 24-04/17/273/ЗПІ-22/433 та від 06.08.2021 № 24-04/23406/2-21, оскільки з іх змісту слідує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н відноситься до переліку зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які відповідають фармакотерапевтичній групі «Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої (короткої) дії».

Також, як підтверджується відомостями Державного реєстру лікарських засобів України, в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу під міжнародним непатентованим найменуванням Insulin (shortacting).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в разі виявлення неоднозначного трактування Переліку, затвердженого Постановою № 224, в частині міжнародного непатентованого найменування/групи препаратів Insulin (shortacting), контролюючий орган був зобов`язаний керуватись пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки лікарський засіб ФАРМАСУЛІН ® Н належить до групи препаратів інсулінів короткої дії, то даний лікарський засіб належить до переліку лікарських засобів, що затверджений Постановою № 224. Відтак, позивач мав право керуватись нормами п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та Постановою № 224 та відповідно бути звільненим на на вказаних підставах від оподаткування податком на додану вартість під час здійснення операцій з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН ® Н у спірний період.

Таким чином, висновок податкового органу про безпідставність застосування позивачем податкової пільги в частині звільнення операцій з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України є неправомірним, а тому і податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04 ґрунтується на висновках, які не відповідають податковому законодавству, що є підставою для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за підсумками камеральної перевірки, яка, як зазначено в Акті перевірки, проведена відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України.

За визначенням, що міститься у пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Керуючись п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

При цьому, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, є предметом документальної перевірки.

Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічні правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 17.04.2018 у справі № 812/872/17, від 24.04.2018 у справі № 803/1338/17, від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 03 листопада 2021 року у справі № 560/242/19.

Як убачається із матеріалів справи, у даній справі відповідач фактично в межах камеральної перевірки здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати позивачем податків за наслідками операцій щодо реалізації лікарського засобу, і надав оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування), тоді як питання, що досліджувались в ході спірної податкової перевірки, могли бути предметом виключно документальної податкової перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при проведенні спірної перевірки відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом, і не врахував у своїй діяльності висновки Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 77, 78 ПК України, - що є порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнанння протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.04.2023 №743/Ж10/31-00-04-03-04, оскільки воно прийнято з порушенням норм чинного законодавтсва.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.