Рішення

від 23.10.2023 по справі 520/4517/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2023 року № 520/4517/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ (Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, будинок 113) до Головного управління ДПС у Харківській області (місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46), Державної податкової служби України (м. Київ. Львівська площа, 8) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ (Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, будинок 113) до Головного управління ДПС у Харківській області (місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46), Державної податкової служби України (м. Київ. Львівська площа, 8) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС Харківській області № 8172618/35407981 від 27.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.12.2022, датою її подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ сплачений судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) по 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) з кожного окремо.

06.04.2023 представником позивача до суду було подано заяву, в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2147,2 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Розглянути клопотання про стягнення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

05.10.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив долучити до матеріалів справи копії Договору № 1-Г від 13.02.2023 р. та Акту № 1 від 04.10.2023 р. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на те, що рішення у даній справі ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне розглянути заяву представника позивача в тому самому порядку, тобто без виклику сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

06.04.2023 представником позивача до суду було подано заяву, в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2147,2 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Розглянути клопотання про стягнення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

05.10.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив долучити до матеріалів справи копії Договору № 1-Г від 13.02.2023 р. та Акту № 1 від 04.10.2023 р. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

До заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу позивачем додано копію Договору № 1-Г від 13.02.2023 р. та Акту № 1 від 04.10.2023 р.

Згідно акту № 1 від 04.10.2023, загальний розмір гонорару за договором № 1-Г від 13.02.2023 склав 10000 грн.

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

У частинах 4, 5 ст. 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача, має бути встановлено, що рішення ухвалене на користь відповідної сторони, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

З наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідачу надані послуги загальною сумою 10000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000 узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга №6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України на користь позивача.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись положеннями ст. ст. 241, 242, 243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ (Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, будинок 113) до Головного управління ДПС у Харківській області (місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46), Державної податкової служби України (м. Київ. Львівська площа, 8) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІГЕН-ХАРКІВ витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень по 5000 (п?ять тисяч) гривень з кожного окремо.

Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко