Ухвала

від 05.10.2023 по справі 757/31150/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/31150/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5022/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, -

за участю:

власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на речі та документи, які були вилучені під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме:

ноутбук марки ACER, модель: NI9H1 S/N: NXHE3EU-05C230000A52N00 із зарядним пристроєм КР0450HО13219-0817BPH03;

Iphone 11, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ;

Iphone 11 Pro Max, IMEI: НОМЕР_3 із сім-картою, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 ;

Iphone 6S, IMEI: НОМЕР_5 i сім-картою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 ;

запрошення (гарантійний лист) від ТОВ «ЮК «Делюкс Лігал Груп», код: 43593312, вих. № 01-24 від 25.01.2023 р.;

договір найму (оренди) нерухомого майна від 23.01.2022 р. із додатком до нього на 5 арк., які містять зразки підпису ОСОБА_8 ;

чотири аркуші паперу із рукописними підписами ОСОБА_8 та відтиском штампу КДКА Житомирської області;

додаток 7 до Розпорядження № 160-р від 27.04.2020 - Опитувальник клієнта - юридичної особи на 6 аркушах із підписами ОСОБА_6 :

договір доручення № 1-05/11/20 від 05.11.2020 р. із додатком № 1, загалом на 7 аркушах, які містять підписи ОСОБА_6 ;

банківські карти: Монобанк НОМЕР_7 , Приватбанк НОМЕР_8 , Приватбанк НОМЕР_9 , Приватбанк НОМЕР_10 .

ноутбук марки «ASUS» білого кольору, моделі «X556UN 65NOCV03120818C», зарядний пристрій до нього;

жорсткий диск марки SAMSUNG, S/N: S1N8NSAF807;

круглі печатки (три штуки) ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», ТОВ «ЮК «ДЕЛЮКС ЛГАЛ ГРУП», ГО «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАХИСТУН НАСЕЛЕННЯ»;

системний блок марки «ASUS» чорного кольору, серійний номер: ТА231A6202C10032;

запрошення (гарантійний лист) вих. № 01/24 від 25.01.2023 на 1 арк. (оригінал);

нотаріально посвідчена копія паспорта із перекладом громадянина ОСОБА_16;

модельний Статут ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС» на 9 арк.;

протокол № 1 3борів засновників ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС»;

типова форма № КО-1, незаповнені бланки, Додаток 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (прибутковий касовий ордер, квитанція), які мають відтиск круглої печатки ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», всі документи на 12 арк.;

копії сторінок паспорта серії НОМЕР_11 громадянина ОСОБА_17 всього на 13 арк.;

сторінка копії перекладу, що посвідчена нотаріусом ОСОБА_9 якими володіють ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , із забороною володіти, користуватися і розпоряджатися ними до скасування у встановленому КПК України порядку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчим суддею було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, що стало наслідком ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, а тому останнє підлягає негайному скасуванню.

Також апелянт зазначає, про порушення прав і гарантій адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_6 , під час вилучення майна. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є діючими адвокатами та мають відповідні свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, отже на них поширюються приписи ст. 131-2 Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.

21.07.2023 року Національна асоціація адвокатів України надала висновок про порушення прав і гарантій адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_6 . Із вказаного висновку вбачається, що під час проведення обшуку та вилучення майна, що належить адвокату ОСОБА_6 , старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 , а також слідчим суддею ОСОБА_11 були порушені гарантії адвокатської діяльності ОСОБА_6 , передбачені пунктами 1, 4, 6, 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

Вказаний висновок підтверджується і ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2023 р. у справі № 757/26862/23-к, де слідчим суддею зазначено про те, що під час обшуку неправомірно було вилучене майно, що використовується в професійній діяльності адвоката ОСОБА_6 та містить охоронювану законом інформацію - адвокатську таємницю.

Окрім того, суд прийшов до висновку про те, що вилучене майно без дозволу слідчого судді, а тому таке майно є тимчасово вилученим і на нього арешт не накладено, а тому останнє підлягає негайному поверненню адвокату ОСОБА_6 .

Дану обставину було проігноровано слідчим суддею при прийнятті оскаржуваної ухвали, що стало наслідком ухвалення незаконного рішення у справі.

Крім того апелянт зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна надійшло до суду лише 25.07.2023 року. Тобто, з плином більше одного місяця прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна. Таким чином, прокурором порушено встановлені статтею 171 КПК України процесуальні строки на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. У матеріалах справи відсутнє клопотання прокурора про поновлення процесуальних строків, в порядку визначеному статтею 117 КПК України. При цьому всупереч вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України прокурор не надав документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Однак від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність. Також в даній заяві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги власника майна ОСОБА_6 та вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року є законною та обґрунтованою.

З урахуванням зазначеного, думки власника майна, який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12023000000000227 за ч. 3 ст. 332 КК України.

21.07.2023 сторона кримінального провадження № 12023000000000227 - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме речей та документів, які були вилучені під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме:

- ноутбук марки ACER, модель: NI9H1 S/N: NXHE3EU-05C230000A52N00 із зарядним пристроєм КР0450HО13219-0817BPH03;

- Iphone 11, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ;

- Iphone 11 Pro Max, IMEI: НОМЕР_3 із сім-картою, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 ;

- Iphone 6S, IMEI: НОМЕР_5 i сім-картою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 ;

- запрошення (гарантійний лист) від ТОВ «ЮК «Делюкс Лігал Груп», код: 43593312, вих. № 01-24 від 25.01.2023 р.;

- договір найму (оренди) нерухомого майна від 23.01.2022 р. із додатком до нього на 5 арк., які містять зразки підпису ОСОБА_8 ;

- чотири аркуші паперу із рукописними підписами ОСОБА_8 та відтиском штампу КДКА Житомирської області;

- додаток 7 до Розпорядження № 160-р від 27.04.2020 - Опитувальник клієнта - юридичної особи на 6 аркушах із підписами ОСОБА_6 :

- договір доручення № 1-05/11/20 від 05.11.2020 р. із додатком № 1, загалом на 7 аркушах, які містять підписи ОСОБА_6 ;

- банківські карти: Монобанк НОМЕР_7 , Приватбанк НОМЕР_8 , Приватбанк НОМЕР_9 , Приватбанк НОМЕР_10 .

- ноутбук марки «ASUS» білого кольору, моделі «X556UN 65NOCV03120818C», зарядний пристрій до нього;

- жорсткий диск марки SAMSUNG, S/N: S1N8NSAF807;

- круглі печатки (три штуки) ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», ТОВ «ЮК «ДЕЛЮКС ЛГАЛ ГРУП», ГО «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАХИСТУН НАСЕЛЕННЯ»;

- системний блок марки «ASUS» чорного кольору, серійний номер: ТА231A6202C10032;

- запрошення (гарантійний лист) вих. № 01/24 від 25.01.2023 на 1 арк. (оригінал);

- нотаріально посвідчена копія паспорта із перекладом громадянина ОСОБА_16;

- модельний Статут ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС» на 9 арк.;

- протокол № 1 3борів засновників ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС»;

- типова форма № КО-1, незаповнені бланки, Додаток 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (прибутковий касовий ордер, квитанція), які мають відтиск круглої печатки ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», всі документи на 12 арк.;

- копії сторінок паспорта серії НОМЕР_11 громадянина ОСОБА_17 всього на 13 арк.;

- сторінка копії перекладу, що посвідчена нотаріусом ОСОБА_9 якими володіють ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , із забороною володіти, користуватися і розпоряджатися ними до скасування у встановленому КПК України порядку.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що у ході досудового розслідування встановлено, що на території України діє організована група осіб, які з корисливих мотивів, шляхом усунення перешкод, організували та налагодили стійкі злочинні схеми, які полягають у незаконному переправленні громадян Китайської Народної Республіки через Державний кордон України.

Вказані схеми полягають в наступному, допомога в отриманні громадянином Китайської Народної Республіки «е-візи» Молдови, після прибуття до м. Кишинів у супроводі членів групи відбувається поселення останніх. Далі іноземцям виготовляються запрошення для багаторазового в`їзду до України на протязі одного року, із зазначенням мети візитів, що не відповідають дійсності, а саме: залучення особи в якості волонтера, реєстрації підприємства із іноземними інвестиціями тощо. Після цього, вказані запрошення учасника групи подаються до консульства України для отримання візи на в`їзд до України. Далі іноземці на підставі запрошень, отримують візи та у супроводі і під наглядом членів групи через КПВВ «Могилів-Подільський» в`їжджають на територію України, після чого відбувається наступне:

- короткочасне перебування в Україні та подальший виїзд через пункт пропуску «Чоп» до Угорщини, з метою подальшої міграції до більш розвинених країн Європейського Союзу;

- подача підроблених документів до органів ДМС України для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, що надає підстави на безперешкодний перетин Державного кордону України, в`їзд та подальше тривале перебування у країнах Європейського Союзу;

- транспортування і поселення у м. Києві. Знайомство з фіктивною дружиною або чоловіком (зазвичай особи з тяжким матеріальним становищем) і в подальшому послуга «шлюб за добу». Після укладання шлюбу дружина українка або чоловік українець виїжджає до м. Львова та у консульстві Канади подається на отримання канадської візи в якості біженця за програмою «Cuaet», після отримання позитивної відповіді та відкриття візи, на аналогічну канадську візу подається громадянин Китайської Народної Республіки за підставою возз`єднання сім`ї, що після отримання візи надає підстави для вильоту і тривалого проживання з можливістю працевлаштування у Канаді;

- транспортування та поселення у м. Києві, в подальшому виготовлення високоякісної підробки паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подальший перетин і перебування на території Європейського Союзу на підставі «безвізу», на період воєнного стану - довготривале перебування;

Так, у відповідності до матеріалів кримінального провадження та матеріалів, отриманих за результатами виконання доручення співробітниками Департаменту міграційної поліції Національної поліції України, встановлено, що до реалізації вище описаних злочинних схем причетна група осіб, серед яких громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, ОСОБА_6 є засновником та директором, а ОСОБА_8 є засновником та підписантом ТОВ «ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «ПРАВОЛЕКС» ідентифікаційний код 44200286, від імені якої видавалися запрошення (гарантійні листи) іноземцям в тому числі і громадянам Китайської Народної Республіки для багаторазового в`їзду до України на протязі одного року.

Також встановлено, що офіс ТОВ «ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «ПРАВОЛЕКС» ідентифікаційний код 44200286 розташований за адресою: місто Київ, вулиця Цитадельна, будинок 7, офіс (квартира) 2.

Так, 14.06.2023 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва за № 757/23299/23-к від 08.06.2023 проведено обшук у квартирі за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 .

За результатами проведення вищевказаного обшуку було виявлено та в подальшому було вилучено:

-ноутбук марки ACER, модель: NI9H1 S/N: NXHE3EU-05C230000A52N00 із зарядним пристроєм КР0450HО13219-0817BPH03;

-Iphone 11, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ;

-Iphone 11 Pro Max, IMEI: НОМЕР_3 із сім-картою, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 ;

-Iphone 6S, IMEI: НОМЕР_5 i сім-картою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 :

-запрошення (гарантійний лист) від ТОВ «ЮК «Делюкс Лігал Груп»,

код: 43593312, вих. № 01-24 від 25.01.2023 р.;

-договір найму (оренди) нерухомого майна від 23.01.2022 р. із додатком до нього на 5 арк., які містять зразки підпису ОСОБА_8 ;

-чотири аркуші паперу із рукописними підписами ОСОБА_8 та відтиском штампу КДКА Житомирської області;

-додаток 7 до Розпорядження № 160-р від 27.04.2020 - Опитувальник клієнта - юридичної особи на 6 аркушах із підписами ОСОБА_6 :

-договір доручення № 1-05/11/20 від 05.11.2020 р. із додатком № 1, загалом на 7 аркушах, які містять підписи ОСОБА_6 ;

-банківські карти: Монобанк НОМЕР_7 , Приватбанк НОМЕР_8 , Приватбанк НОМЕР_9 , Приватбанк НОМЕР_10.

Окрім того, 14.06.2023 на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва за № 757/23202/23-к від 08.06.2023 проведено обшук за місцем фактичного розташування офісу ТОВ ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «ПРАВОЛЕКС» ідентифікаційний код 44200286.

За результатами проведення вищевказаного обшуку було виявлено та в подальшому було вилучено:

-ноутбук марки «ASUS» білого кольору, моделі «X556UN 65NOCV03120818C», зарядний пристрій до нього;

-жорсткий диск марки SAMSUNG, S/N: S1N8NSAF807;

-круглі печатки (три штуки) ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», ТОВ «ЮК «ДЕЛЮКС ЛГАЛ ГРУП», ГО «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАХИСТУН НАСЕЛЕННЯ»;

-системний блок марки «ASUS» чорного кольору, серійний номер: ТА231A6202C10032;

-запрошення (гарантійний лист) вих. № 01/24 від 25.01.2023 на 1 арк. (оригінал);

-нотаріально посвідчена копія паспорта із перекладом громадянина

ОСОБА_16;

-модельний Статут ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС» на 9 арк.;

-протокол № 1 3борів засновників ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС»;

-типова форма № КО-1, незаповнені бланки, Додаток 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (прибутковий касовий ордер, квитанція), які мають відтиск круглої печатки ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС», всі документи на 12 арк.;

-копії сторінок паспорта серії НОМЕР_11 громадянина ОСОБА_17 всього на 13 арк.;

-сторінка копії перекладу, що посвідчена нотаріусом ОСОБА_9 .

Цього ж дня 14.06.20.23 вилучені вищезазначені речі та документи визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Також після проведення санкціонованих обшуків до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в порядку ст. 40 КПК України слідчим надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, а саме проведення огляду речей та документів, які були вилучені під час проведення обшуків за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

13.07.2023 на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України із Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали виконаного доручення, з яких вбачається що на документах та речах вилучених під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , збережена інформація, яка доказує причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших осіб до вчинення кримінального правопорушення.

Клопотання подано з метою запобігти приховуванню та знищенню речей та документів, що були вилучені під час проведення обшуків, які містять на собі відомості, щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Факт виготовлення запрошення для багаторазового в`їзду до України протягом одного року із зазначенням мети візитів, що не відповідає дійсності, залучення іноземця в якості волонтера, реєстрація підприємства із іноземними інвестиціями, в якому засновником являється іноземець, подання цих запрошень до консульства України для отримання візи на в`їзд до України, отримання віз іноземцями на підставі запрошень з недостовірними відомостями, в`їзд іноземців на територію України у супроводі і під наглядом членів організованої групи, знайомство з фіктивною дружиною або чоловіком з метою замовлення послуги «шлюб за добу», виїзд дружини-українки або чоловіка-українця до м. Львова, подання у консульстві Канади документів для отримання канадської візи в якості біженця за програмою «Cuaet», відкриття візи, подання на цю візу документів громадянином Китайської Народної Республіки за підставою возз`єднання сім`ї, виліт і тривале проживання з можливістю працевлаштування у Канаді, виготовлення високоякісної підробки паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подальший перетин і перебування на території Європейського Союзу на підставі «безвізу», на період воєнного стану викликає обґрунтовану підозру про вчинення кримінального правопорушення, яке орган досудового розслідування попередньо кваліфікує за ч. 3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином, а відтак застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна - на думку сторони обвинувачення є цілком обґрунтованим.

Хоча потреби досудового розслідування і передбачають втручання у права і свободи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , але ступінь цих потреб є співрозмірним із завданням кримінального провадження захистити державу Україну від кримінальних правопорушень у сфері недоторканності державних кордонів, а також притягнути до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.

Без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

01.08.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на речі та документи, які були вилучені під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вище зазначене майно, з урахуванням правової кваліфікації кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичних обставин кримінального провадження, а також встановив, що вказане майно є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а тому слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Також слідчий суддя взяв до уваги доводи викладені у письмових запереченнях власника майна та звернув увагу на те, що хоча речі та документи, які були вилучені під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 підпадають під критерії визначені ч. 7 ст. 236 КПК України, проте необхідність накладення арешту на таке майно полягає у тому, що нормативно запропонована концепція, що речі, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і для подальшого їх утримання органом досудового розслідування не потрібне застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, власник цих речей залишається без належної правової процедури для захисту свого права власності в межах кримінального провадження.

А тому слідчий суддя вважав, що це суперечить завданням кримінального провадження, крім того, досудове розслідування є динамічним процесом, в рамках якого актуальність та необхідність перебування вилученого на законних підставах майна може змінюватись. Враховуючи викладене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками - накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.

Разом з цим, слідчий суддя врахував й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що слідчий суддя розглянувши клопотання прокурора дотримався вимог, якими регламентується вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення власника майна, його представника, які заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відношення до нього вказаного майна, яке вилучено під час проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на ньому збережена інформація, яка доказує причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку відповідно до постанов прокурора від 14.06.2023 /т. 1 а.с.156-158, а.с. 168-169/ визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки є доказами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Посилання апелянта на те, що прокурором порушено встановлені статтею 171 КПК України процесуальні строки на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та у матеріалах справи відсутнє клопотання прокурора про поновлення процесуальних строків, в порядку визначеному статтею 117 КПК України є такими, що не ґрунтуються на вимогах процесуального законну. З матеріалів справи вбачається, що вище зазначене майно вилучено відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за № 757/23299/23-к від 08.06.2023 та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за № 757/23202/23-к від 08.06.2023 та безпосередньо зазначене в даних ухвалах, тобто вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України не підлягають застосуванню до нього.

Також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, посилання апелянта на висновок Національної асоціації адвокатів України про порушення прав і гарантій адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_6 , за результатами його звернення від 15.06.2023 та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2023 р. у справі № 757/26862/23-к, оскільки зазначені обставини мають бути оцінені під час розгляду справи у суді, під час оцінки доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

При цьому, як встановлено під час апеляційного розгляду, що обшук за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відбувся на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва за № 757/23299/23-к від 08.06.2023 та за № 757/23202/23-к від 08.06.2023, майно, яке було вилучено зазначене в даних ухвалах, а також під час обшуку був присутній представник Ради адвокатів м. Києва - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4