Постанова

від 11.10.2023 по справі 380/12249/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12249/22 пров. № А/857/13359/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кедик М.В.), ухвалене в порядку письмового провадження в м.Львові 13 березня 2023 року у справі №380/12249/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОРГОЗІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

06.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОРГОЗІЯ» (далі Товариство) до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0037550902, №0037560902, №0037570902 від 17.05.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року задоволено позов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, встановлено крадіжку (шість) літрів дизельного палива на загальну суму 145 (сто сорок п`ять) гривень 79 коп. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт продажу ТОВ «СТОРГОЗІЯ» дизельного пального через паливно-роздавальний пристрій та здійснення розрахункової операції, зокрема, будь-якого розрахункового документу (чек, квитанція тощо), в якому вказувалось про продаж палива. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено у визначений законодавством спосіб та належними доказами факт продажу уповноваженою особою ТОВ «СТОРГОЗІЯ» дизельного пального саме з ємності, де зберігається пальне, та через паливно-роздавальний пристрій, що б надало контролюючому органу підстави для висновку про здійснення ТОВ діяльності з роздрібної торгівлі пальним та покладало на платника податку обов`язок отримати ліцензію на такий вид діяльності. Суд першої інстанції вказав, що оскільки фактична перевірка ТОВ «СТОРГОЗІЯ» проведена з порушеннями норм податкового законодавства та відповідачем у передбачений законодавством спосіб не доведено факт роздрібної торгівлі ТОВ пальним, суд вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення від 17.05.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 20.04.2022 о 14:40 год. працівником ТзОВ «СТОРГОЗІЯ» ОСОБА_1 (згідно пояснення, що додається) фактично проведено реалізацію пального (дизельне паливо) в кількості 6,1 л вартістю 41 грн. 00 коп. за 1 літр безпосередньо в бак автомобіля з дизельним двигуном та розрахункову операцію на суму 250 грн. 00 коп на об`єкті фактичної перевірки: місце зберігання пального, яке належить ТзОВ «СТОРГОЗІЯ» за адресою м. Львів, вул. Наукова, 5, з металевої ємності через вимірювальний пристрій. Скаржник зазначає, що в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового дані щодо реєстрації платником акцизного податку та відомості про реєстрацію акцизних складів ТОВ «СТОРГОЗІЯ» в період здійснення реалізації пального, а саме 20.04.2022 відсутні, чим порушено пп. 212.3.4 п.212.3 ст.212, пп.230.1.2 (б) п.230.1 ст.230 Кодексу щодо обов`язку платника податків реєстрації як платника акцизного податку, здійснення реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також реєстрації усіх розташованих на акцизних складах резервуарах, введених в експлуатацію, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів в Єдиному державному реєстрів витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав. Позивач явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОРГОЗІЯ» зареєстровано як юридична особа 06.04.2021, основний вид діяльності 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний).

Відповідно до наказу контролюючого органу від 12.04.2022 № 615-ПП, з метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями), та відповідно до здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, провести фактичну перевірку з 12.04.2022 по 21.04.2022, АЗС за адресою м. Львів, вул. Наукова, 5 (за координатами GPS широта - 49.7984389, GPS довгота - 24.0067222).

Посадові особи ГУ ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 12.04.2022 №615-ПП та направлень на перевірку від 12.04.2022 № 1592, № 1593 та № 1594 у період з 20.04.2022 по 21.04.2022 провели фактичну перевірку ТОВ «СТОРГОЗІЯ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за адресою вул. Наукова, 5, м. Львів, за результатами якої 21.04.2022 складено акт № 2753/13-01-09-02/25549951 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки № 2753/13-01-09-02/25549951 від 21.04.2022 контролюючий орган 17.05.2022 виніс податкові повідомлення-рішення:

№ 00037550902, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 250 грн;

№ 00037560902, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 500 000,00 грн;

№ 00037570902, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 000 000,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлено статтею 80 ПК України відповідно до якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених пунктом 80.2 підстав.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, проведення фактичної перевірки можливе лише за одночасної наявності правової та формальної підстав. Ідеться про наявність законних підстав для проведення перевірки та дотримання вимог щодо пред`явлення або надіслання належно оформлених наказу та направлення про проведення перевірки, а також надання службового посвідчення осіб, які вказані у такому направленні.

Встановлюючи вимоги щодо змісту наказу про проведення перевірки, норми пункту 81.1 статті 81 ПК України у такий спосіб встановлюють межі повноважень контролюючого органу на здійснення контрольного заходу (перевірки) стосовно платника податків. Водночас, вони забезпечують для платника податків правову визначеність щодо перевірки, яка проводиться стосовно нього.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а тому є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи та не спростовано належними та допустимими доказами скаржником, фактична перевірка проводилась за відсутності позивача (уповноваженої особи), підпис посадової особи платника податків (його уповноваженої особи) в акті перевірки відсутній, до початку перевірки наказ та направлення посадовій особі платника податків (його уповноваженій особі) не пред`являлись, позивач прибув після складення акта перевірки.

Отже, контролюючий орган, не довівши до відома позивача інформацію, яка стала підставою для призначення і проведення перевірки, позбавив позивача можливості знати та оцінити цю інформацію для того, щоб скористатися своїм правом на допуск чи не допуск працівників контролюючого органу до перевірки.

Вказане також підтверджується розписками директора ТОВ «СТОРГОЗІЯ» про отримання наказу від 12.04.2022 № 615-ПП та направлень на перевірку від 12.04.2022 №1592, № 1593 та № 1594 - 20.04.2022 о 15:00 год., при цьому перевіркою встановлено реалізацію дизельного пального 20.04.2022 о 14.40 год.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недотримання контролюючим органом вимог статті 81 ПК України при проведенні спірної перевірки.

Щодо встановлених під час перевірки вимог порушень вимог податкового законодавства та законодавства у сфері виробництва і обігу пального, то суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до підпункту 212.3.4. пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з пунктом 117.3 статті 117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №481/95-ВР).

У статті 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Частиною 21 статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

У разі надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, штраф становить 500000 гривень

Як зазначено в акті перевірки № 2753/13-01-09-02/25549951 від 21.04.2022, під час проведення фактичної перевірки встановлені наступні факти: 20.04.2022 року о 14:40 год. працівником ТОВ «СТОРГОЗІЯ» ОСОБА_1 (згідно пояснення, що додається) фактично проведено реалізацію пального (дизельне паливо) в кількості 6,1 л. вартістю 41 грн. 00 коп. за 1 літр безпосередньо в бак автомобіля з дизельним двигуном та розрахункову операцію на суму 250 грн. 00 коп на об`єкті фактичної перевірки: місце зберігання пального, яке належить ТОВ «СТОРГОЗІЯ» за адресою АДРЕСА_1 , з металевої ємності через вимірювальний пристрій.

Для встановлення особи, що проводила реалізацію пального, та документального підтвердження СДІ ГУ ДПС у Львівській області здійснено виклик працівників Національної поліції України за тел. 102. Працівниками поліції відділення поліції ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області задокументовано факт реалізації пального та здійснено слідчі дії щодо вилучення зразків пального та опломбування місця роздрібної торгівлі пального за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу від 03.07.2018 ОСОБА_1 05.07.2018 прийнятий на посаду механіка автомобільної колони з основним місцем праці, повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом на повний робочий день.

Так, постановою Франківського районного суду від 05.07.2022 у справі № 465/2845/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп. на користь держави.

Судом першої інстанції у справі № 465/2845/22 встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 913844 від 31 травня 2022 року, 20.04.2022 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснив крадіжку паливно-мастильних матеріалів, а саме 6 (шість) літрів дизельного палива на загальну суму 145 (сто сорок п`ять) гривень 79 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.

Правопорушення також стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 913844 від 31 травня 2022 року та доданими до нього матеріалами.

За даних обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП, дії останнього, як це зазначив суд, правильно кваліфіковано, оскільки ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна.

Отже, постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, встановлено крадіжку ОСОБА_1 (шість) літрів дизельного палива на загальну суму 145 (сто сорок п`ять) гривень 79 коп.

Відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас в акті перевірки зазначено, що згідно з Реєстром ліцензій у Товариства наявна ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 13050414202001041, термін дії з 21.08.2020 до 21.08.2025.

Відповідно наказу від 21.08.2020 № 9 «Про облік палива, що зберігається» призначено відповідальним за облік палива дизельного ДП-Л Євро 5 ВО на підприємстві ТОВ «СТОРГОЗІЯ» ОСОБА_2 , тобто саме директор Товариства є відповідальним за облік палива.

Позивач вказує, що дизельне пальне використовує для господарських потреб. Докази, які б підтверджували факт продажу ТОВ «СТОРГОЗІЯ» дизельного пального через паливно-роздавальний пристрій та здійснення розрахункової операції, зокрема, будь-якого розрахункового документу (чек, квитанція тощо), в якому вказувалось про продаж палива, в матеріалах справи відсутні, скаржником такі не надані.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно з підпунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Виявлені контролюючим органом порушення щодо відсутності реєстрації акцизного складу та щодо обов`язкової реєстрації як платника акцизного податку при здійсненні реалізації пального, відповідальність за які визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях № 0037550902, № 0037570902 є похідними від факту здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, який не знайшов підтвердження під час судового розгляду справи, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

До того ж, як зазначено в позовній заяві та не спростовано контролюючим органом, Товариство здійснювало зберігання пального для господарських потреб, без факту здійснення реалізації чи зберігання пального іншим особам, об`єм резервуарів не перевищує 200 кубічних метрів, а об`єм пального, спожитого протягом календарного року не перевищує 1000 кубічних метрів. Отже, Товариство не є суб`єктом, який підпадає під відповідальність за підпунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом необґрунтовано, упереджено, такі суперечать положенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №380/12249/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 20.10.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України