Рішення

від 24.10.2023 по справі 344/5811/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5811/22

Провадження № 2/344/519/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

додаткове

24 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Антоняка Т.М.

секретаря Мрічко Н.І.,

представника позивача Блаженко Т.В.,

представника відповідача Ткачишин С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ткачишин Світлани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої базової освіти, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ткачишин Світлана Миколаївна звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої базової освіти.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила з приводу заявлених вимог щодо відшкодування витрат понесених на правову допомогу представника відповідача, зазначивши наступне. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторонни, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Види перелічених послуг, які вказані в Акті наданих послуг вказують на неправомірність тлумачення відповідачем понять співрозмірність та визначення розумного розміру судових витрат. На думку представника позивача неспіврозмірною буде сума, яка перевищить суму ціни позову у розмірі 12 530 грн 78 коп, оскільки розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. За Угодами про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої базової освіти №32 та №84 є меншим, ніж вимога сплатити судові витрати у розмірі 14 500 грн., що є неспіврозмірним та не відповідає вимогам ЦПК України. За таких обставин представник позивача просила повністю відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат понесених на правовову допомогу.

Предстаник відповідача у судовому засіданні підтримала вимоги своєї заяви у повному обсязі, просила ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити вимоги представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підтверджену документально. Одночасно зазначила, що відповідач працює у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і даний позов суттєво вплинув на репутацію відповідача, чим спричинено їй і моральну шкоду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року у задоволенні позову Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої базової освіти - відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вимоги, викладені у клопотанні, представник відповідача просить вирішити питання про судові витрати шляхом стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження наданої позивачу правничої допомоги до матеріалів справи долучено: Додаткову Угоду до Договору про надання правничої допомоги від 06.06.2022 року, Акт надання послуг №1 Згідно договору від 06.06.2022 р., квитанція прибуткового касового ордеру №27 від 16.08.2023 року про оплату ОСОБА_1 14 400 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п.п. 113-117 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бєлоусов проти України» від 07.11.2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 14 400,00 гривень, оскільки надані представником відповідача документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити вимоги представника відповідача - ОСОБА_1 - адвоката Ткачишин Світлани Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, код ЄДРПОУ 02125266 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 14 400,00 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Антоняк Т.М.