Ухвала

від 23.10.2023 по справі 758/12565/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12565/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудове слідство розпочато за фактом вчинення невстановленими службовими особами Міністерства юстиції України, ДП «СГ Підприємство ДКВС України № 115», розтрати грошових коштів та заволодіння ними, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинених в умовах воєнного стану, під час здійснення фінансово-господарської діяльності державного підприємства з іншими суб`єктами господарської діяльності, у період 2022 2023 років.

Так, під час досудового розслідування перевіряються обставини за яких керівництвом державного підприємства «СГ Підприємство ДКВС України № 115» (код ЄДРПОУ 08680230) (далі державне підприємство) внаслідок неефективного прийняття управлінських рішень та з метою ухилення від передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають в користуванні державного підприємства здійснюється укладання договорів з суб`єктами підприємницької діяльності, зокрема ПП «Білухівка» (код ЄДРПОУ 03770980), що призводить до заподіяння шкоди вказаному державному підприємству та росту його зобов`язань у вигляді сплати земельних податків до бюджету всіх рівнів.

Згідно наявних відомостей, службові особи зазначеного державного підприємства, спільно з посадовими особами ПП «Білухівка», шляхом подання недостовірних відомостей до статистичних та податкових органів України, зокрема за формами: № 37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур»; № 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай; № 9-сг (річна) «Звіт про використання добрив і пестицидів» під урожай; № 29-сг (річна) «Звіт про площі, валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», мають змогу занижувати реальну кількість зібраного врожаю сільськогосподарської продукції на земельних ділянках державного підприємства.

За попередньою інформацією, яка перевіряється у кримінальному провадженні, невідображена у звітах сільськогосподарська продукція реалізується за готівкові кошти суб`єктам реального сектору економіки, внаслідок чого грошові кошти виводяться в неконтрольований державою «тіньовий» сектор економіки.

Таким чином, факти приховування реальної кількості отриманого урожаю сільськогосподарської продукції службовими особами наведеного державного підприємства, спільно з посадовими особами ПП «Білухівка», призводять до втрати ліквідних активів та майна державного підприємства, що у свою чергу призводить до нанесення підприємству матеріальної шкоди (збитків) у значних розмірах.

Так, згідно інформації поданої державним підприємством до АІС «Податковий блок» щодо реєстрації податкових накладних встановлено, що згідно системи «Єдиний реєстр податковий накладних» державне підприємство відобразило закупівлю послуг у ПП «Альфа-Капітал» (код ЄДРПОУ 35171344) та ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату ім. Халтуріна» (код ЄДРПОУ 00384934).

Вказані обставини, за інформацією, яка перевіряється у кримінальному провадженні, свідчать про укладення службовими особами державного підприємства та іншими організаторами протиправної схеми, з метою втрати ліквідних активів державного підприємства, ряду господарських договорів на виконання механізованих сільськогосподарських робіт (послуг щодо сівби, внесення мінеральних добрив, дискування та інших необхідних польових сільськогосподарських операцій), за якими державним підприємством на користь ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату ім. Халтуріна» 20.05.2022 сплачено 18 мільйонів гривень, а також 01.06.2022 сплачено 17,8 мільйонів гривень.

Також, відповідно до висновку спеціаліста від 11.04.2023, встановлено, що внаслідок реалізації посадовими особами ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №115» (у разі наявності порушень законодавства їх з боку, встановлених під час досудового розслідування) біологічних активів, а саме незавершеного виробництва посіви кукурудзи на зерно площею 3200 га, на користь ПП «Білухівка», останнім ймовірно недоотримано належних доходів (виручки) від реалізації на загальну суму 66 941 450,02 грн, чим заподіяно матеріальну шкоду (збитки) ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» у вказаній сумі.

Разом з тим, вищевказана протиправна схема продовжує функціонувати до теперішнього часу, зокрема у період червня-липня 2023 років службовими особами державного підприємства з метою втратними ліквідних активів державного підприємства уклали ряд господарських договорів на виконання механізованих сільсько-господарських робіт з вищевказаними комерційними структурами, зокрема ТОВ «Дружба» (код ЄДРПОУ 03772039).

За отриманими даними, до вищевказаної протиправної діяльності причетні, зокрема, службові особи Міністерства юстиції України, ДП «СГ Підприємство ДКВС України № 115» (код ЄДРПОУ 08680230), ПП «Білухівка» (код ЄДРПОУ 03770980), ПП «Альфа-Капітал» (код ЄДРПОУ 35171344), ТОВ «Альфа-Капітал Божківський Елеватор» (код ЄДРПОУ 40729824), ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату ім. Халтуріна» (код ЄДРПОУ 00384934), філії «Полтавська №29» ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№115)» (код ЄДРПОУ 44616430).

Так, 18.10.2023 в період часу з 09 год. 31 хв. по 16 год. 47 хв., за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, у нежитлових приміщеннях, які використовується ДП «СГ Підприємство ДКВС України», було виявлено та вилучено: ноутбук, марки ASUS Х515E.

Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 18.10.2023 винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом.

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене майно в ході проведення обшуку, а саме: ноутбук, марки ASUS Х515E, яке належить ОСОБА_5 містить ознаки вчинення кримінального правопорушення, зокрема: листування та інформацію про перерахування грошових коштів через банківські (платіжні) картки, що використовуються для обготівкування коштів, інформацію із відомостями щодо здійснення протиправної діяльності.

Крім того, в ході досудового розслідування виникла необхідність у призначенні судової експертизи по вище зазначеному вилученому майну, отриманому під час обшуку нежитлового приміщення, для проведення якої необхідні спеціальні знання.

Метою накладення арешту на вищезазначене майно викликано необхідністю збереження їх як речових доказів для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо накладення арешту на майно оскільки прокурором не доведено підстав для вилучення ноутбуку.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши сторін, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

18.10.2023 в період часу з 09 год. 31 хв. по 16 год. 47 хв., за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, у нежитлових приміщеннях, які використовується ДП «СГ Підприємство ДКВС України», на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.10.2023 у справі № 758/11763/23, проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено: ноутбук марки SUS Х515E, який постановою слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві 18.10.2023 визнано речовим доказом.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 18.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у нежитлових приміщеннях, які використовуються ДП «СГ Підприємство ДКВС України», а саме: ноутбук марки ASUS Х515E, з метою збереження речових доказів.

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1