Повістка

від 05.10.2023 по справі 466/7207/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/7207/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-з/811/192/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Іванової О.О.

з участю представника ОСОБА_1 - Богдана П.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі 466/7207/14-ц за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про зміну способу виконання рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 грудня 2014 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 12 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 грудня 2014 року - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року- скасовано.

Заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено спосіб виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», яким зобов`язано ПАТ «Універсал Банк» повернути ОСОБА_3 автомобіль «Тойота Прадо» 2007 року випуску д.н.з НОМЕР_1 на інший можливий спосіб, а саме:

стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 заставну вартість автомобіля «Тойота Прадо» 2007 року випуску д.н.з НОМЕР_1 в сумі 335825 гривень.

В решті вимог - відмовлено.

07 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення апеляційним судом додаткового рішення по справі.

В обґрунтування вимог вищевказаної заяви покликається на те, що до початку дебатів його представник Богдан П.М. заявив про надання всіх документальних доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом згідно договору №1/22 про надання правничої допомоги від 20 лютого 2022 року.

Просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ПАТ «Універсал Банк» на його користь витрати по оплаті праці адвоката Богдан П.М. в сумі 53 100 гривень та судового збору, сплаченого судам першої та апеляційної інстанції.

17 липня 2023 року від представника ПАТ «Універсал Банк» надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому зазначає, що до заяви про розподіл судових витрат не надано жодних банківських документів, які б підтверджували факт сплати ОСОБА_1 суми грошових коштів за надання правової допомоги. Звертає увагу суду, що всі процесуальні документи подані до суду першої та апеляційної інстанції підписано та подано безпосередньо ОСОБА_1 , що спростовує обставини викладені в Акті виконаних робіт по договору №1/22 про надання правничої допомоги.

Вважає, що витрати в сумі 53 100,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, судова практика сталою, а відтак не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Додатково звертає увагу суду, що деякі процесуальні документи датовані 2021 роком, а Договір №1/22 про надання правничої допомоги укладено 20.02.2022 року, що ще раз свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. Просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги №1/22 від 20 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Богдан П.М. (т. 4 а.с. - 6) та акт виконаних робіт від 01 липня 2023 року по договору про надання правничої допомоги №1/22 від 20 лютого 2022 року (т. 4 а.с. - 7).

Згідно вищезгаданого акт виконаних робіт від 01 липня 2023 року загальна вартість послуг наданих адвокатом по даному договору становить 53 000 грн. Загальна вартість вказаних послуг включає в себе:

1)Вивчення наданих клієнтом документів виконавчих проваджень, цивільної справи , кримінального провадження щодо захисту інтересів клієнта спрямованих на повернення автомобіля;

2)Збір і вивчення доказів неможливості повернення автомобіля АТ «Універсал Банк» з врахуванням уже проведених раніше звернень до ДВС запитів, які підлягають оплаті клієнтом;

3)Підготовка до ведення справи в Шевченківському райсуді м. Львова з вивченням договору застави автомобіля;

4)Надання неодноразових усних консультацій клієнта з приводу обгрунтованості звернення до суду про зміну способу виконання судового рішення;

5)Складеня заяви про зміну способу виконання судового рішення, інших необхідних заяв, запитів, клопотань, заперечень, скарг;

6)Представництво інтересів клієнта в Шевченківському районному суді м. Львова та в Львівському апеляційному суді.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, не може погодитися із заявленою стороною відповідача сумою витрат на правову допомогу, яку понесено виключно на стадії апеляційного перегляду справи та вважає таку завищеною.

Зокрема суд звертає увагу, на розбіжності, які містяться в матеріалах справи та в акті виконаних робіт від 01 липня 2023 року по договору про надання правничої допомоги №1/22 від 20 лютого 2022 року, з огляду на те, що заява про зміну способу виконання рішення суду від 27 червня 2022 року ( т. 3 а.с. - 42-46), заява про заперечення позиції банку від 18 вересня 2022р. (т. 3 а.с. - 116-117), заява про призначення автотоварознавчої експертизи від 09 грудня 2023 року (т.3 а.с. - 129-130), апеляційна скарга (т.3 а.с. - 144-148), заява про усунення недоліків апеляційної скарги (т. 3 а.с. - 156-157), заява про призначення експертизи ( т.3 а.с. - 241-242) подані та підписані безпосередньо ОСОБА_1 , а не адвокатом Богдан П.М.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що зазначені в акті виконаних робіт від 01 липня 2023 року, документи (запит АТ «Універсал Банк» від 10 січня 2022 року, запит Оболонському районному відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ від 08 грудня 2021 року) були складені представником до укладення договору про надання правничої допомоги №1/22 від 20 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Богдан П.М.

Крім того, адвокат Богдан П.М. здійснював представництво інтересів заявника ОСОБА_1 у трьох судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Львова, а саме 15 вересня 2022 року (т.3 а.с. 113) 23 вересня 2022 року (т.3 а.с. - 119) 12 грудня 2022 року (т.3 а.с. - 136). Натомість акті виконаних робіт від 01 липня 2023 року зазначено, що Богдан П.М. здійснював представництво інтересів заявника ОСОБА_1 у п`яти судових засіданнях Шевченківському районному суді м. Львова, що також свідчить про розбіжності між матеріалами справи та актом виконаних робіт.

Що стосується «гонорару успіху» адвоката в сумі 20 000 грн., заявленого в акті виконаних робіт від 01 липня 2023 року, то колегією суддів окремо зазначається, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як «гонорар успіху», проте апеляційний суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і Європейський суд з прав людини, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції)від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Таким чином зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи фактичний вид правової допомоги та характер виконаної адвокатом роботи, враховуючи співмірність складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, беручи до уваги заперечення представника ПАТ «Універсал Банк» на стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на ПАТ «Універсал Банк» обов`язку з відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення із ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 5 000 гривень.

Керуючись ст. 270, 367, 368, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у справі.

В задоволенні решті вимог - відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 23 жовтня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.