Постанова

від 16.10.2023 по справі 910/14918/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа№ 910/14918/20 (910/2225/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023

у справі № 910/14918/20 (910/2225/23)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007"

2) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсним договору застави акцій

в межах справи №910/14918/20

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007".

Постановою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007".

До Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" про визнання недійсним Договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ключовим мотивом рішення є:

- позивачем не доведено обставин укладення ТОВ "Едельвейс+2007" із АТ КБ "ПриватБанк" спірного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 саме з метою завдання шкоди майновим інтересам позивача та не виконання перед ним грошових зобов`язань.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ключовим аргументом скарги є:

- ТОВ «Едельвейс+2007» безоплатно, без жодної економічної мети, маючи власні невиконані грошові зобов`язання перед позивачем із 2014 року та перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, уклало договір застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 із наданням у заставу свого майна для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Канделла» перед АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, ТОВ «Канделла» вже на той момент було неплатоспроможне та не могло розрахуватись за своїми зобов`язаннями перед АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/14918/20 (910/2225/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14918/20 (910/2225/23).

На виконання ухвали від 28.06.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/14918/20 (910/2225/23).

Розпорядженням керівника апарату від 16.08.2023 у зв`язку з перебування судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 911/1012/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Сотніков С.В., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/14918/20 (910/2225/23), розгляд справи призначено на 16.10.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14.03.2016 між ТОВ «КАНДЕЛЛА» (позичальник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» - кредитор) був укладений Кредитний договір № DNFTLKI06800 від 14.03.2016.

Даний Кредитний договір № DNFTLKI06800 підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору № DNFTLKI06800 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати ТОВ «КАНДЕЛЛА» кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 215 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у п. А.2.1 цього Договору.

Згідно з Додатком 1 до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 зменшення поточного ліміту здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту. встановлено графік зменшення поточного ліміту 13.02.2017 - 214 999 990,00 грн., 13.03.2017 - 0,00 грн.

Відповідно до п. п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору № DNFTLKI06800 за користування кредитом ТОВ «КАНДЕЛЛА» зобов`язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних. Датою сплати процентів є 13.03.2017, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору).

У подальшому, 06.05.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016, де змінено п. А.8 Договору в частині дати сплати процентів - на 10.04.2017, а також викладено Додаток до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 в новій редакції, яким встановлено графік зменшення поточного ліміту: 10.06.2016 - 167 000 000,00 грн., 10.09.2016-119 000 000,00 грн., 10.12.2016-71 000 000,00 грн., 10.03.2017-23 000 000,00 грн., 10.04.2017- 0,00 грн.

25.07.2016 укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору DNFTLKI06800 від 14.03.2016 про те, що з 01.08.2016 за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за фіксованою процентною ставкою відповідно до умов пункту А.6, пункту А.7 Кредитного договору № DNFTLKI06800 та винагороду за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. зазначені у п. А.6 Договору.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

Поряд із цим, виконання зобов`язань ТОВ «КАНДЕЛЛА» за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 забезпечено, зокрема, Договором застави акцій № DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016, укладеного між Банком (заставодержатель) та ТОВ "Едельвейс+2007" (заставодавець).

За умовами пунктів 1, 2, 6 Договору застави акцій № DNFTLKI06800/DZ4 заставодавець надав в заставу Банку акції ПАТ «ЗНВКІФ «Стандарт Преміум», юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, будинок 33-В, код в ЄДРПОУ 36926999 (далі- емітент), що належать заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою вих. № 1.12.0.0 1/2 - 1548 про стан рахунку № НОМЕР_1 в цінних паперах на 12.03.2016 року, наданої заставодержателем (ліцензія серія АЕ № 263148 від 12.06.2013 року), що є зберігачем акцій (далі- предмет застави), акції, іменні прості бездокументарні в кількості 13 044 одиниць, заставна вартість одиниці - 1 252,00 грн., загальна заставна вартість 16 331 088,00 грн. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає потрійну суму основного зобов`язання, згідно умов Кредитного договору (215 000 000,00 грн. х 3 = 645 000 000,00 грн).

Відповідно до пункту 2 Договору застави за ними заставою забезпечується виконання зобов`язань ТОВ «КАНДЕЛЛА», що випливають з Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 з:

- повернення кредиту, наданого у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом вказаним у п. А.2. Кредитного договору, з кінцевим терміном повернення кредиту, що визначений у п.п. А.2.1, А.З. Кредитного договору;

-сплати процентів за використання кредиту згідно п.п. А.6, А.7, А.8 Кредитного договору;

-сплати винагороди за відкриття позичкового рахунку згідно п. А.9 Кредитного договору;

- сплати винагороди за кредитне обслуговування згідно п. А.10 Кредитного договору;

-сплати винагороди за управління фінансовим інструментом згідно п. А. 11 Кредитного договору;

- сплати винагороди згідно п. 4.7 Кредитного договору;

- сплати пені при порушенні будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 5.1 Кредитного договору;

- сплати штрафу згідно п.п. 5.2, 5.3, 5.8 Кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 Договору застави заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання ТОВ «КАНДЕЛЛА» (позичальником) зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок частки у статутному фонді, переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) заставодавця.

Пунктами 15.1, 15.2, 15.3 Договору застави передбачено, що заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь -якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні. У випадку порушення заставодавцем зобов`язань за цим договором заставодержатель має право вимагати від позичальника дострокового виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави. Звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов`язань за Кредитним договором, у випадках:

- порушення позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору;

- порушення заставодавцем якого-небудь із зобов`язань за цим договором;

- порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності чи визнання банкрутом позичальника та (або) заставодавця, чи про визнання недійсними установчих документів позичальника та (або) заставодавця, чи про скасування державної реєстрації позичальника та (або) заставодавця;

- прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Позичальника та (або) заставодавця;

- встановлення не відповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі, або в цьому Договорі.

- припинення (реорганізації, ліквідації) юридичної особи позичальника та (або) заставодавця;

У випадку звернення стягнення на предмет застави згідно з п.п. 15.1, 15.2, 15.3, 15.4 договору застави заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої передбачені п.п. 2,4 цього Договору вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, враховуючи проценти, комісійні винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойку, витрати на здійснення забезпечених заставою вимог.

За даними з Державного реєстру рухомого майна на вказані акції 16.03.2016 10:11:35 за № 15737931 реєстратором Тісенковою Євгенією Леонідівною, Дніпропетровська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", зареєстроване обтяження на підставі договору застави, серія та номер: DNFTLKI06800/DZ4, виданий: 14.03.2016, видавник: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК. Об`єкт обтяження: Майно, Акції «Стандарт Преміум» в кількості 13 044 одиниць.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 визнано кредитором у справі № 910/14918/20 по відношенню до боржника, зокрема, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» з грошовими вимогами на суму 95488848,48грн., з яких 70560,00грн.-вимоги першої черги, 3618967,25грн.-вимоги четвертої черги, 654215,70грн.-вимоги шостої черги, 9145105,53-вимоги забезпечені заставою. Відмовлено Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у визнанні кредитором на суму 150 644 565,69грн.

Разом із цим, ТОВ «ФК «Фінілон» зауважило, що 18.11.2014 між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір відступлення права вимоги, за яким право вимоги до ТОВ «Едельвейс+2007» у розмірі 42 347 552,82 грн. передано на користь ТОВ «ФК «Фінілон».

У зв`язку з цим, за твердженнями ТОВ «ФК «Фінілон» першим отримало право вимоги до боржника на значну суму, що покладало на ТОВ «Едельвейс+2007» більш суворі стандарти поведінки під час господарювання.

На думку позивача, ТОВ «Едельвейс+2007» безоплатно, без жодної економічної мети, маючи власні невиконані грошові зобов`язання перед позивачем із 2014 року та перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, уклало договір застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 із наданням у заставу свого майна для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Канделла» перед АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, ТОВ «Канделла» вже на той момент було неплатоспроможне та не могло розрахуватись за своїми зобов`язаннями перед АТ КБ «ПриватБанк».

Також позивач звернув увагу, що в 2021 році АТ КБ «ПриватБанк» ініціювало процедуру банкрутства ТОВ «Едельвейс+2007» для отримання або акцій, які перебували у заставі, або коштів, які були би отримані від реалізації таких акцій.

Із наведених підстав позивач просив визнати недійсним Договір застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016, який вважає фраудаторним правочином, що не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Місцевий суд відмовляючи у позові виходив з того, що вчиняючи оскаржуваний правочин, Боржник не здійснив зловживання своїм правом і не використав приватноправовий інструментарій всупереч його призначенню, його дії при цьому не завдали шкоду кредиторам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

Договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Основоположним для кваліфікації правочину як фраудаторного є використання недоброчесними боржниками різноманітних механізмів для уникнення виконання свого зобов`язання перед кредиторами (особа (особи) "використовувала/використовували право на зло). Такі дії можуть виражатись у різноманітних формах, зокрема, поширеними є виведення майна із власності боржника на іншу особу, набуття додаткових боргових зобов`язань з певною нелегітимною метою.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Мета таких правочинів в момент їх укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи, укладення боржником спірного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 відбулося в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Канделла» за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016.

Крім оспорюваного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016, указаний Кредитний договір № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 забезпечений також укладеними договорами застави акцій № DNFTLK106800/DZ1 між ПП "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" та ПАТ КБ "ПриватБанк", акції у кількості 60 034; заставна вартість одиниці 1252,00 грн.; загальна заставна вартість 75 162 568,00 грн.; № DNFTLKI06800/DZ2 між ТОВ "УІФК-КРИМ" та ПАТ КБ "ПриватБанк", акції у кількості 74 336; заставна вартість одиниці 1252,00 грн.; загальна заставна вартість 93 068 672,00 грн.; № DNFTLKI06800/DZ3 між ТОВ "ЕВЕРЕСТ ІСТЕЙТ" та ПАТ КБ "ПриватБанк", акції у кількості 29 550; заставна вартість одиниці 1252,00 грн.; загальна заставна вартість 36 996 600,00 грн.

Отже, загальна заставна вартість всіх переданих в заставу акцій ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" становить 221 558 928,00 грн., у той час як кредитний ліміт за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 становить 215 000 000,00 грн.

Так, у договорі застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 місцевим судом встановлено, що вартість однієї акції ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" складає 1252,00 грн.

Разом із цим, відповідно до відкритих відомостей із сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку номінальна вартість однієї акції ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" складає 100,00 грн.

Таким чином, як правильно зауважив місцевий суд, передання за спірним договором у заставу акцій ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" здійснено за вищою вартістю, ніж їх номінальна вартість.

У той же час, за результатами 2016 року фінансові показники ТОВ "Едельвейс+2007" не відображають наявність активу боржника в розмірі 16 331 088,00 грн.

Колегія зауважує, що листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 26/03/18517 від 07.08.2019 повідомлено, що на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника Колотигіної Т.В. від 03.11.2016, винесеної в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001331 від 27.05.2016, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Рішенням від 22 листопада 2016 року № 1133 "Щодо зупинення внесених змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" зупинено з 23.11.2016 внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів, емітованих зокрема, ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" (ідентифікаційний код юридичної особи: 36926999).

При цьому, обґрунтовуючи наявність на час укладення спірного договору грошового зобов`язання боржника перед ТОВ «ФК «Фінілон», останнє посилалося на непогашену з 2014 року заборгованість перед ним у розмірі 42 347 552,82 грн.

У той же час, дана заборгованість обліковувалася за боржником перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за наступними кредитними договорами від 26.06.2007 № 07/68/К, від 17.03.2008 № 08/24/К, від 13.01.2014 № 2Э058Г, від 13.01.2014 № 2Э057Г та 18.11.2014 на підставі договору відступлення права вимоги передана на користь ТОВ «ФК «Фінілон».

Одночасно, відступлення заборгованості за вказаними кредитними договорами відбулося разом із забезпеченням у вигляді іпотеки. Відтак, до ТОВ «ФК «Фінілон» перейшли права також іпотекодержателя за набутими правами вимоги до боржника, у зв`язку з чим останній не був позбавлений права на реалізацію цих прав та задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За наведених обставин, як також правильно вказав місцевий суд, позивачем не доведено обставин укладення ТОВ "Едельвейс+2007" із АТ КБ "ПриватБанк" спірного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 саме з метою завдання шкоди майновим інтересам позивача та не виконання перед ним грошових зобов`язань.

До того ж, за своєї правовою природою застава має похідний характер від основного зобов`язання, з урахуванням чого не може існувати самостійно без основного зобов`язання, а укладення договору застави, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання.

Отже, укладення третьою стороною та кредитором договору застави для забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у заставодавця (іпотекодавця) майнових зобов`язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов`язання, і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору застави.

За змістом положень статті 572 ЦК України, статей 1, 11 Закону України "Про заставу" метою укладення договору застави є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню заставодавцем. Тобто застава є визначеним законним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим фактично обумовлюється її похідний (акцесорний) характер стосовно основного зобов`язання.

У свою чергу, позивачем також не доведено, що укладення оспорюваного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 відбулося задля введення позивача в оману (до або в момент укладення угоди) щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, та що сторони такого спірного договору мали свідомий намір невиконання зобов`язань за ним і приховування їхніх справжніх намірів.

За наведених обставин, виходячи з наданих учасниками справи доказів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем фраудаторності оспорюваного договору застави акцій №DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016 та недобросовісності дій сторін при його укладенні.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками вчиненого правочину, Банк не отримав задоволення грошових вимог, не звернув стягнення на передані у заставу акції. Оспорюваний правочин мав виключно мету забезпечення грошового зобов`язання.

В даному випадку відсутня будь-яка прихована мета, яка могла проявитись через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Як встановлювалось у справі про банкрутство № 910/14918/20, між ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" було укладено із ПАТ КБ "ПриватБанк" наступні договори:

- кредитний договір № 07/68/К від 26.06.2007 року, строк кредитування до 25.06.2017 року;

- кредитний договір № 08/24/К від 17.03.2008 року, строк кредитування до 25.06.2017 року;

- кредитний договір № 2Є057Г від 13.01.2014 року, строк кредитування до 25.01.2019 року.

В подальшому, 18.11.2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "ФІНІЛОН" було укладено договір про відступлення прав вимоги за умовами якого Банк відступив своє право вимоги за вказаними кредитними договорами на позивача (портфель заборгованості забезпеченням по яким виступає іпотека).

10.06.2014 року між ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС +2007" та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № 2Э059Г, кредитний договір № 2Э060Г.

Отже, ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" першочергово був боржником ПАТ КБ "ПриватБанк" та в подальшому став боржником ТОВ ФК "ФІНІЛОН" в результаті відступлення Банком права вимоги.

Із цих обставин ніяк не вбачається використання оспорюваного договору як механізму для уникнення виконання своїх грошових зобов`язання перед одним кредитором на противагу виконанню зобов`язання перед іншим (жодних доказів цього позивачем не надано).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/14918/20 (910/2225/23) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі №910/14918/20 (910/2225/23) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/14918/20 (910/2225/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 23.10.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді С.В. Сотніков

М.Л. Доманська