Постанова

від 02.10.2023 по справі 910/10957/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10957/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бубеніна Л.А., Повелиця Г.В., Калачова С.М.

від відповідача: Скасун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2023, повний текст якого складено та підписано 14.04.2023

у справі № 910/10957/22 (суддя Смирнова Ю.М.)

за первісним позовом Комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит»

про стягнення 86 993,23 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит»

до Комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради»

про стягнення 63 289,97 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство «Харківський Дата Центр» (змінено назву на Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» про стягнення 86993,23 грн, з яких: 84000,00 грн основного боргу (попередньої оплати), 2537,56 грн інфляційних втрат, 455,67 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з аудиту фінансової звітності №А-HDC/14.02.22 від 14.02.2022 відповідач не надав обумовлені даним договором аудиторські послуги та безпідставно відмовив у поверненні сплаченої суми попередньої оплати.

22.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» (далі - Товариство) подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства «Харківський Дата Центр» (змінено назву на Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради»; далі - Комунальне підприємство) про стягнення 63 289,97 грн, з яких: 56 000,00 грн основного боргу, 2915,07 грн пені, 3% річних у розмірі 174,90 грн та 4200,00 грн штрафу.

Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням Комунальним підприємством умов договору про надання послуг з аудиту фінансової звітності №А-HDC/14.02.22 від 14.02.2022 в частині здійснення остаточного розрахунку за надані на підставі даного договору послуги.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі №910/10957/22 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» на користь Комунального підприємства «Харківський Дата Центр» грошові кошти у розмірі 84000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1596 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 407 грн 34 коп., судовий збір у розмірі 2452 грн 77 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7920 грн 00 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що з огляду на припинення Договору, підстава, на якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит», було отримано 84000,00 грн, наразі відпала, а тому вимоги Комунального підприємства про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» попередньої оплати у розмірі 84000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги первісного позову про стягнення інфляційних та річних задоволені судом частково у зв`язку з невірним визначенням позивачем (за первісним позовом) початку періоду прострочення.

В частині вимог зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки доказів виконання Договору - надання замовникові проекту аудиторського звіту (як юридичного факту із настанням якого у замовника виникає обов`язок здійснити остаточний розрахунок за Договором) ані у встановлений Договором строк (до 12.05.2022), ані до моменту реалізації замовником свого права на відмову від виконання Договору (10.08.2022), Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» не надало, то вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з Комунального підприємства заборгованості у розмірі 56000,00 грн, а також нарахованих на цю суму 3% річних і штрафних санкцій, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач(за первісним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, надано їм неналежну правову оцінку. Рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що:

- місцевий господарський суд необґрунтовано відхилив подані відповідачем (за первісним позовом) докази направлення позивачу (за первісним позовом) електронного листа з 39 файлами для заповнення інформації про господарську та фінансову діяльність, що є необхідною для проведення аудиту. Комунальне підприємство не надало необхідної інформації, що унеможливило проведення аудиту у погоджений термін (факт прострочення кредитора);

- електронна адреса bentams.audit@gmail.com належить відповідачу (за первісним позовом) і є офіційним реквізитом Товариства, у т.ч. як виконавця договору, та ідентифікує ТОВ «Бентамс Аудит» як суб`єкта аудиторської діяльності;

- не надавши належної правової оцінки невиконанню Комунальним підприємством своїх обов`язків за договором та необґрунтовано відхиливши докази відповідача (за первісним позовом), суд дійшов помилкових висновків про прострочення Товариством виконання свого зобов`язання через власну вину, а не внаслідок прострочення кредитора;

- суд першої інстанції не надав правової оцінки обставинам та документам, що їх підтверджують, стосовно фактичного виконання Товариством робіт за договором під час підготовчого (попереднього) етапу аудиту, і обсяг виконання яких покривається визначеною вартість в розмірі 84 000,00 грн (що складає 60 % наданих послуг);

- оскільки між сторонами існують договірні правовідносини, а кошти, які просить стягнути Комунальне підприємство є авансом, набутим Товариством за наявності правової підстави, то їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення;

- суд першої інстанції на підставі помилкового висновку про прострочення Товариством застосував ст. 625 ЦК України, яка не підлягає застосуванню в цій справі, а отже безпідставно стягнув з відповідача (за первісним позовом) борг з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних;

- відповідач (за первісним позовом), не отримавши від Комунального підприємства інформації та документів, доступу до комп`ютерних баз даних, що бути необхідні Товариству для проведення аудиту, скористався своїм правом на відмову від висловлення думки і підготував Аудиторський звіт з відмовою від думки. Після отримання цього Аудиторського звіту Комунальне підприємство листом від 04.10.2022 № 01-0410-22 відмовилось прийняти надані аудиторські послуги за відсутності вмотивованих зауважень/заперечень до нього;

- оскільки в п. 7.7 Договору сторонами узгоджено визнання Аудиторського звіту таким, що є прийнятим у випадку відсутності вмотивованих заперечень замовника, то такі послуги підлягають оплаті;

- відповідач (за первісним позовом) виконав свої зобов`язання за договором, а саме здійснив підготовчі роботи в обсязі 60 %, підготував та надав замовнику проєкт Аудиторського звіту, що становить 40 % вартості послуг. Натомість позивач (за первісним позовом) порушив свої зобов`язання за договором, безпідставно його розірвавши та відмовивши тим самим в оплаті решти вартості наданих послуг.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач (за первісним позовом) у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно дослідив усі обставини справи, надав їм належну правову оцінку, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти доводів апелянта позивач (за первісним позовом) зазначає, що:

- укладаючи договір сторони в його п. 10.3 дійшли домовленості про те, що належним і допустимим доказом обміну електронними документами будуть вважатися лише ті документи, що були підписані ЕЦП;

- як визнається відповідачем (за первісним позовом) на початок аудиторської перевірки виконавцем було отримано фінансову звітність Комунального підприємства, необхідну для початку його роботи;

- матеріалами справи доведено та відповідачем (за первісним позовом) не заперечується, що ним у строк, визначений договором, послуги надані не були. На дату закінчення строку договору виконавець не зміг підготувати і направити замовнику Звіт аудитора. Отже замовник не отримав значним чином того, на що розраховував під час укладення договору;

- відповідачем (за первісним позовом) надано копію електронного листа, направленого на адреси інших його замовників про те, що саме Товариство зупиняє роботу по всім своїм зобов`язанням через воєнний стан і форс-мажор;

- в період з 14.02.2022 по 12.05.2022 на адресу Комунального підприємства не було направлено жодного повідомлення про перешкоди, які з вини замовника заважають Товариству завершити виконання аудиту;

- у якості єдиного доказу того факту, що виконавець робив усе можливе для того, щоб виконати договір, відповідачем (за первісним позовом) надано копію електронного листування з невідомим користувачем;

- через порушення виконавцем умов договору Комунальне підприємство вирішило відмовитися в односторонньому порядку від зобов`язання і 10.08.2022 повідомило про це відповідача (за первісним позовом);

- місцевим господарським судом вірно застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 1212 ЦК України, оскільки зобов`язання сторін припинені;

- оскільки відповідач (за первісним позовом) не надав доказів належного виконання умов договору, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог зустрічного позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10957/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10957/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 05.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 05.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу - задоволено. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 26.07.2023. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 19.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 19.07.2023.

Судове засідання 26.07.2023 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 повідомлено учасників справи про призначення справи №910/10957/22 до розгляду на 04.09.2023.

Розгляд справи відкладено на 02.10.2023.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Відповідачем (за первісним позовом) в апеляційній скарзі викладено клопотання про заміну назви позивача (за первісним позовом) на Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради».

Враховуючи те, що зміна найменування юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про цю особу, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутня необхідність застосування процесуальної процедури, унормованої ст. 52 ГПК України. Однак приймає до уваги подану ТОВ «Бентамс Аудит» інформацію щодо зміни назви позивача (за первісним позовом) та в судовому засіданні 04.09.2023 вирішено здійснювати подальше відтворення у наступних процесуальних документах назви сторони згідно статутних документів.

Явка представників сторін

Представник відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні 02.10.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Представники позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 02.10.2023 заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача (за первісним позовом).

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутнього представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.02.2022 між Товариством (виконавець) та Комунальним підприємством (замовник) було укладено договір №А-HDC/14.02.22 про надання послуг з аудиту фінансової звітності (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послуги з аудиту фінансової звітності, що полягає у перевірці даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності замовника з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов`язується, зокрема, створити для виконавця належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів, а також, у разі необхідності, надати виконавцю обладнане місце для виконання предмету даного договору на території місця знаходження замовника; забезпечити у встановленому чинним законодавством порядку вільний доступ виконавця до будь-якої інформації, в тому числі додаткової інформації, яка є доречною для складання фінансової звітності, та отримання якої виконавцем вважається за доцільне; надати виконавцю документи, фінансову, податкову, внутрішньогосподарську (управлінську) звітність, фінансові плани, кошториси, первинну бухгалтерську документацію, облікові регістри, комп`ютерні бази даних, договори, а також інші документи та будь-яку іншу повну і достовірну інформацію (включно із тією, що становить конфіденційну інформацію та комерційну таємницю замовника), необхідну виконавцю для проведення аудиторської перевірки в повному обсязі і в термін, встановлений цим договором; надавати виконавцю на його запит відповідні пояснення, що стосуються предмету аудиторської перевірки, в тому числі письмові запевнення та письмові підтвердження управлінського персоналу замовника; прийняти шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг та оплатити надані послуги виконавця у порядку та розмірах, вказаних у розділах 5 і 7 даного договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору виконавець зобов`язаний, зокрема, провести аудиторську перевірку у порядку та строки, визначені цим договором; здійснювати аудиторські процедури, визначені МСА, для отримання аудиторських доказів щодо сум і розкриттів у фінансовій звітності; за результатами роботи аудиту фінансової звітності підготувати аудиторський звіт та передати його разом з актом прийому-передачі аудиторських послуг безпосередньо замовнику.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що результат наданих послуг з аудиту фінансової звітності оформлюється аудиторським звітом, який складається у відповідності до вимог МСА та вимог Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

У Додатку №1 до Договору сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених договором про надання послуг з аудиту фінансової звітності від 14.02.2022 №А-HDC/14.02.22 виконавець зобов`язується у визначений цим додатком термін надати за плату послуги з аудиту фінансової звітності за 2021 рік, що полягає у перевірці даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності замовника за 2021 звітний рік з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У п. 6 Додатку №1 до Договору визначено, що терміном надання аудиторських послуг (аудиторської перевірки) за договором, тобто датою, на яку виконавець має завершити всі аудиторські процедури та, відповідно, отримати достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватися думка аудитора щодо фінансової звітності, є 12.05.2022, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п.7 Додатку №1 до Договору факт надання виконавцем послуг згідно цього додатку засвідчується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Підпунктом 4.4.6 пункту 4.4 Договору передбачено, що виконавець має право модифікувати аудиторський висновок або відмовитись від висловлення думки з наданням аудиторського звіту у випадках, передбачених МСА.

Відповідно до п. 5.3 Договору за надані послуги замовник виплачує виконавцю суму винагороди, розмір якої визначається у додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що оплата замовником вартості послуг згідно цього договору здійснюється в наступному порядку: 60% вартості послуг - після підписання договору, але не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку-фактури; 40% вартості послуг - після надання замовникові проекту аудиторського звіту, та не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Договору вартість послуг виконавця відповідно до цього додатку становить 140000,00 грн без ПДВ (підстава п.п. 2 п. 293 ст. 293 Податкового кодексу України для платника єдиного податку за ставкою 5% доходу). Усі суми сплачуються в гривнях згідно офіційного курсу НБУ на день виставлення відповідного рахунку.

Пунктом 3 Додатку №1 до Договору визначено, що оплата замовником вартості послуг згідно цього договору здійснюється в наступному порядку:

- 60% вартості послуг - 84000,00 грн після підписання договору, але не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку-фактури;

- 40% вартості послуг - 56000,00 грн після надання замовникові проекту аудиторського звіту, та не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку-фактури.

Згідно з п. 5.7 Договору остаточний розрахунок за договором замовник здійснює на підставі акту приймання-передачі наданих послуг із зазначенням фактичного розміру оплати наданих послуг. Замовник зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок з виконавцем після надання замовникові проекту аудиторського звіту, та не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 6.1 Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 12.05.2022.

21.02.2022 на виконання умов п. 5.5 Договору та п. 3 Додатку №1 до Договору Комунальне підприємство перерахувало Товариству попередню оплату (аванс) у розмірі 84000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2169 від 21.02.2022.

В подальшому, листом №02-3006/22 від 30.06.2022 замовник звернувся до виконавця із проханням повернути кошти в розмірі 84000,00 грн у зв`язку з ненаданням послуг з проведення аудиту фінансової діяльності підприємства за 2021 рік.

У відповідь на вказаний лист Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» повідомило замовника, що одразу після укладення договору виконавцем було розпочато фактичну роботу з проведення аудиторських процедур на виконання договору і, не зважаючи на дію воєнного стану на території України, який визначено форс-мажорною обставиною, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» продовжує надавати послуги з аудиту та виконувати роботу щодо взятих на себе зобов`язань. У вказаному листі виконавець також вказав, що не вбачає підстав для розірвання Договору.

Листом від 10.08.2022 за №01-1008/22 замовник звернувся до виконавця з претензією, в якій вказав, що оскільки послуги згідно Договору у встановлений Договором строк надані не були, Комунальне підприємство розриває Договір в односторонньому порядку та вимагає повернути кошти в сумі 84000,00 грн.

Листом від 12.08.2022 №120822 виконавець за результатами розгляду вищевказаної претензії вказав, що одразу після укладення Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» розпочало фактичну роботу з проведення аудиторських процедур на виконання Договору, зокрема, 16.02.2022 надіслано замовнику електронною поштою низку запитів, в яких запросило надати необхідну для проведення аудиту інформацію, проте до 24.02.2022 замовник не надіслав інформацію та документи, що вимагались товариством; відповідно до положень законодавства форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань; у зв`язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» не вбачає законодавчих підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку та повернення частково сплачених коштів.

16.09.2022 замовник надіслав виконавцю претензію (лист №01-1609-22), в якій вказав, що виконавець в порушення умов Договору до 12.05.2022 надання послуг не здійснив, у зв`язку з чим у замовника виникло право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 4.2.5 Договору і тому Договір є розірваним. У даній претензії замовник вказав, що не приймає зауваження виконавця щодо неможливості виконати належним чином зобов`язання за договором саме з вини замовника, оскільки не отримував жодної кореспонденції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит». Також замовник вказав, що не приймає у якості поважності причин не виконання зобов`язань через форс-мажорні обставини, оскільки виконавцем не було своєчасно повідомлено замовника про існування у нього форс-мажорних обставин, а також не було надано сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання вказаного договору.

У зв`язку з цим Комунальне підприємство запропонувало Товариству у 10-денний термін надати докази часткового виконання договору та/або сертифікат, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на вказаний лист виконавець надіслав замовнику звіт, який містить відмову від висловлення думки, та підписаний виконавцем акт надання послуг №36 від 21.09.2022 на суму 140000,00 грн.

У вищевказаному звіті зазначено, що виконавець не висловлює думки щодо фінансової звітності підприємства, оскільки не зміг отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі для використання їх як основи для думки аудитора щодо цієї фінансової звітності. Так, виконавець вказує, що у зв`язку з недоступністю первинних документів він не мав змоги отримати достатні та прийнятні аудиторські докази щодо повноти, настання та точності доходів від реалізації, відображених в рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» звіту про фінансові результати, інших операційних доходів, відображених в рядку 2120, «Інші операційні доходи», інших доходів, відображених в рядку 2240 «Інші доходи», собівартості, відображеній в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», інших операційних витрат, відображених в рядку 2180 «Інші операційні витрати» та інших витрат, відображених в рядку 2270 «Інші витрати»; виконавець вказав, що за даних обставин аудитори також не мали змоги отримати достатні та прийнятні аудиторські докази щодо існування та повноти активів, зобов`язань та власного капіталу підприємства, у зв`язку з цим не може висловити впевненість щодо фінансових результатів діяльності підприємства та, відповідно, оцінити вплив можливих викривлень його фінансових результатів на достовірність показників фінансової звітності підприємства, а також доходів і втрат від зміни їх вартості.

У відповідь Комунальне підприємство вказало, що розцінює дані дії виконавця як відмову у задоволенні претензії від 10.08.2022 та закінчення процедури досудового врегулювання спору (лист №01-0410-22 від 04.10.2022).

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач зазначає, що виконавець своїх зобов`язань за Договором не виконав та у встановлений Договором строк (до 12.05.2022) не надав замовнику аудиторський звіт, у зв`язку з чим замовник скористався своїм правом на розірвання Договору в односторонньому порядку (претензія від 10.08.2022). При цьому, оскільки сума попередньої оплати за Договором в добровільному порядку повернута відповідачем не була, в рамках первісного позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача даної суми коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України разом з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних.

В свою чергу, відповідач (за первісним позовом) стверджує, що після укладення Договору для проведення аудиту ним було надіслано замовнику електронний лист з 39 електронними файлами для заповнення замовником інформації про його господарську та фінансову діяльність, проте в порушення п. 4.1 Договору відповідна інформація на запит виконавця замовником надана не була. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит», не отримавши від замовника інформації та документів, доступу до комп`ютерних баз даних, що були необхідні для проведення аудиторської перевірки, виконавець скористався своїм правом на відмову в аудиторському звіті від висловлення думки, передбаченим п.п. 4.4.6 п. 4.4 Договору. Тому, на думку відповідача (за первісним позовом), з наданням замовнику аудиторського звіту, який містив відмову від висловлення думки, виконавцем в повному обсязі виконані зобов`язання за Договором і у замовника виник обов`язок оплатити такі послуги в повному обсязі.

Оскільки остаточний розрахунок за надані послуги здійснено не було, у зустрічний позовній заяві Товариство просить стягнути з Комунального підприємства заборгованість у розмірі 56000,00 грн, а також пеню, 3% річних та штраф.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 ГК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З аналізу наведених норм слідує, що під послугами розуміються активні дії/діяльність виконавця, результат яких має нематеріальний характер, тобто спрямований на досягнення певного корисного ефекту для замовника і є невіддільним від самого процесу надання послуги.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами в п. 1.3 Договору визначено, що терміном аудиторської перевірки є календарна дата, на яку замовником і виконавцем підписано акт прийому-передачі аудиторських послуг, який засвідчує відсутність претензій у замовника до виконавця.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що термін надання аудиторських послуг (аудиторської перевірки) за Договором визначається у додатку до цього договору, а за умовами п. 3.6 Договору результат наданих послуг з аудиту фінансової звітності оформлюється аудиторським звітом, який складається у відповідності до вимог МСА та вимог Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

У п. 6 Додатку №1 до Договору визначено, що терміном надання аудиторських послуг (аудиторської перевірки) за договором, тобто датою, на яку виконавець має завершити всі аудиторські процедури та, відповідно, отримати достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватися думка аудитора щодо фінансової звітності, є 12.05.2022, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та неспростовно доводами апеляційної скарги, відповідач (за первісним позовом) результати аудиторської перевірки у визначений в договорі строк не надало, належним чином оформленого аудиторського звіту замовнику не представило.

При цьому, колегія суддів визнає неприйнятими аргументи апеляційної скарги в частині того, що невиконання умов договору у визначений строк зумовлена прострочкою кредитора, позаяк умовами договору не передбачено, що запити на отримання додаткових відомостей (документів) для проведення аудиторської перевірки з огляду на їх специфіку скеровуються саме на електронну пошту замовника - y.malei@dcentr.com.ua, а особа що його отримає має відповідний обсяг посадових прав та обов`язків задовольнити запит. В договорі також відсутня умова про те, що офіційною адресою відповідача (за первісним позовом) є bentams.audit@gmail.com. Крім того, як слушно зауважено позивачем (за первісним позовом), сторонами в п. 10.3 Договору визначено можливість складання документів за договором в електронній формі з накладенням електронного-цифрового підпису (ЕЦП) або кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

В контексті наведеного колегією суддів також враховано правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21:

« 88. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення».

Беручи до уваги те, що сторонами правочину узгоджено можливість здійснення обміну інформації за договором лише з використанням електронного підпису, що дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, то позивач (за первісним позовом) навіть у випадку отримання електронного листа з 39 файлами для заповнення інформації про господарську та фінансову діяльність, що може мати ознаки конфіденційної інформації юридичної особи, без накладення електронного підпису відповідача (за первісним позовом), не був зобов`язаний задовольняти такий запит.

Правових підстав для застосування приписів частини четвертої статті 612 та статті 613 ЦК України, на чому наполягав апелянт, колегія суддів не вбачає, оскільки відповідачем (за первісним позовом) належними засобами доказування не доведено обставин прострочення кредитора.

Поряд з цим, Суд звертає увагу на те, що відповідач (за первісним позовом), не отримавши відповіді на свій запит у період з 16.02.2022 (дата звернення із електронним листом, за доводами апелянта) по 12.05.2022 (останній день строку виконання зобов`язання Товариством) не вчиняв жодних заходів, необхідних для належного виконання ним зобов`язання. Зокрема, не звертався до Комунального підприємства з повідомленнями про перешкоди, які з вини замовника заважають Товариству завершити виконання аудиту; не надсилав зазначений лист засобами поштового зв`язку.

Посилання апелянта на те, що Товариство не зверталось до замовника із повторними запитами через усвідомлення складної ситуації, що склалась в результаті військової агресії проти територіальної цілісності України, зокрема, в м. Харкові не заслуговують на увагу, позаяк не доводять добросовісності поведінки виконавця із належного виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про відхилення поданого відповідачем (за первісним позовом) електронного листа як неналежного та недопустимого доказу в спростування обставин прострочення виконання Товариством своїх зобов`язань за договором у визначений в ньому строк.

Частиною першою статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Незважаючи на односторонній характер дій особи, вони можуть породжувати певні правові наслідки як для цієї особи, так і для інших осіб. Таким чином, правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов`язків призводить волевиявлення одного суб`єкта цивільного права.

За змістом положень частини третьої статті 202 ЦК України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом

Тобто припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 15.06.2023 у справі № 910/17401/21 і які колегія суддів вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами в п. 6.6 Договору надано замовнику право відмовитись від виконання цього договору та розірвати його в односторонньому порядку у випадку прострочення виконавцем надання аудиторського звіту більш ніж на 10 робочих днів.

Оскільки прострочення виконання відповідачем (за первісним позовом) зобов`язання з надання аудиторського звіту на час висловлення позивачем (за первісним позовом) відмови від договору згідно листа від 10.08.2022 №01-1008/22 тривало більше ніж 10 робочих днів, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про те, що Комунальне підприємство правомірно скористалось наданим йому правом односторонньої відмови від зобов`язання та розірвання договору.

Доводи скаржника щодо не врахування судом попередньої інстанції правових висновків Верховного Суду про можливість розірвання лише чинного договору колегія суддів відхиляє з огляду на нерелевантність зазначеної судової практики обставинам цієї справи. Адже у даній справі позивач (за первісним позовом) з вимогами про розірвання договору до суду не звертався, в литі від 10.08.2022 №01-1008/22 сторона, правомірно скориставшись своїм правом, припинила зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Ураховуючи припинення договорених зобов`язань за договором про надання послуг з аудиту фінансової звітності, суд першої інстанції дійшов неспростованого доводами апеляційної скарги висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та стягнення з відповідача (за первісним позовом) попередньої оплати. Відтак, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентамс Аудит» 84 000,00 грн попередньої оплати правомірно задоволено судом.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність застосування судом до спірних правовідносин приписів статті 1212 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки за змістом положень частини другої статті 530 ЦК України відповідач (за первісним позовом) зобов`язаний був повернути позивачу суму попередньої оплати у строк до 17.08.2022 включно (7 днів з моменту пред`явлення претензії №01-1008/22 від 10.08.2022), місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованих висновків про невірність визначення позивачем (за первісним позовом) початку перебігу строку та правомірно частково задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1596,00 грн та 3% річних у розмірі 407,34 грн за період з 18.08.2022 по 15.10.2022.

Аргументація апелянта про помилковість застосування судом положень ст. 625 ЦК України, яка не підлягає застосуванню в цій справі, не підтвердилась, а тому підлягає відхиленню за необґрунтованості.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні вимог зустрічного позову, оскільки Товариство не надало доказів виконання Договору - надання замовникові проєкту аудиторського звіту (як юридичного факту із настанням якого у замовника виникає обов`язок здійснити остаточний розрахунок за Договором) ані у встановлений Договором строк (до 12.05.2022), ані до моменту реалізації замовником свого права на відмову від виконання Договору (10.08.2022).

Твердження апелянта про виконання Товариством свої зобов`язання за договором шляхом здійснення підготовчих робіт в обсязі 60 % та наданні замовнику проєкту Аудиторського звіту від 21.09.2022 (з відмовою від висловлення думки аудитора - обсяг 40 %) відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки звіт був наданий вже після припинення зобов`язань, а документального підтвердження здійснення підготовчих дій на суму передплати (зокрема, робочі документи аудитора, тощо) Товариством суду не надано.

Оскільки апеляційна скарга не містить аргументів щодо неправомірності розподілу Господарським судом міста Києва судових витрат на професійну правничу допомогу, а лише цитує приписи чинного процесуального закону щодо необхідності зміни розподілу цих витрат у випадку скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів з урахуванням вищенаведених висновків про правомірність ухвалення судового акта не вбачає наявності підстав для задоволення даної вимоги апеляційної скарги та перегляду його в означуваній частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, а тому передбачених законом підстав для його зміни чи скасування в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі №910/10957/22 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 23.10.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков