Постанова

від 23.10.2023 по справі 927/1062/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 927/1062/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

без виклику сторін

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023

у справі № 927/1062/22 (суддя - Шморгун В. В.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані»

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 198 100,00 грн за договором поставки товару № 23/07 від 15.07.2022,

Відповідно до ч. 20 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу, передбачено п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України, тобто апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023 у справі № 927/1062/22 підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

29.11.2022 до Господарського суду Чернігівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» заборгованості за поставлений товар у розмірі 198 100,00 грн за договором поставки товару № 23/07 від 15.07.2022.

01.12.2022 Господарським судом Чернігівської області видано судовий наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна» 198 100,00 грн заборгованості та 248,10 грн витрат зі сплати судового збору.

15.08.2023 боржник подав заяву про скасування судового наказу від 01.12.2022, до якої додав клопотання про поновлення строку на подання зазначеної заяви.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що боржник не отримав копії судового наказу, який був надісланий на адресу товариства, з обставин виїзду в іншу місцевість у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 01.12.2022. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» про скасування судового наказу залишено без розгляду.

Наведена ухвала мотивована тим, що оскільки заяву про скасування судового наказу подано боржником після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність правових підстав для поновлення строку на подання цієї заяви, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» 01.09.2023 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023 у справі № 927/1062/22; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» було позбавлено отримувати поштову кореспонденцію, в тому числі і судовий наказ, оскільки у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України директор товариства був вимушений змінити місцезнаходження, що позбавило останнього можливості в процесуальні строки звернутись із заявою про скасування судового наказу.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався правом, наданим йому ст. 263 ГПК України, та не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі була надіслана судом апеляційної інстанції позивачу (на вказану в заяві адресу: 04050, м. Київ,вул. Глибочицька, буд 17) 15.09.2023, що підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали.

Водночас, 29.09.2023 на адресу суду повернулась надіслана позивачу ухвала суду про відкриття провадження з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Доказів зміни місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна» та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Так, позивач не був позбавлена можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

29.11.2022 до Господарського суду Чернігівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» заборгованості за поставлений товар у розмірі 198 100,00 грн за договором поставки товару № 23/07 від 15.07.2022.

01.12.2022 Господарським судом Чернігівської області видано судовий наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трєйд-Дім Україна» 198 100,00 грн заборгованості та 248,10 грн витрат зі сплати судового збору.

15.08.2023 боржник подав заяву про скасування судового наказу від 01.12.2022, до якої додав клопотання про поновлення строку на подання зазначеної заяви.

Дослідивши подану боржником заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказ є необґрунтованою, а отже заява про скасування судового наказу підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Частинами 1 - 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до частин 2, 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Частина 1 статті 159 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Згідно з частинами 1, 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

За приписами частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Місцевим господарським судом копію судового наказу від 01.12.2022 та копію заяви стягувача було направлено 02.12.2022 на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 14, кВ 10).

09.12.2022 до відділу діловодства Господарського суду Чернігівської повернулося вказане поштове відправлення № 1400055674100 з копією судового наказу та заявою стягувача з відміткою органу поштового зв`язку від 08.12.2022 - адресат відсутній за вказаною адресою.

Водночас, у своїй заяві про скасування судового наказу та у клопотанні про поновлення строку скаржник також вказує адресу: 14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 14, кВ 10, а не на місця проживання, на які посилається в апеляційній скарзі.

Судом апеляційної інстанції враховано позицію Верховного Суду (постанови від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19), відповідно до якої касаційний господарський суд, здійснивши аналіз ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів щодо направлення боржнику судового наказу, а боржник, в свою чергу, є таким, що належним чином повідомлений про видачу судового наказу від 01.12.2022 у справі №927/1062/22 в розумінні ст. 242 ГПК України.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Отже, у разі якщо кореспонденцію направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Так, Наказ Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2022 у даній справі був оприлюднен у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.12.2022 за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107631135.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України боржник вважається повідомленим про видачу судового наказу та строк для подання заяви про скасування судового наказу, а днем вручення судового наказу від 01.12.2022 є 08.12.2022, отже останнім днем для подання боржником заяви про скасування судового наказу є 23.12.2022.

Проте, боржником подано заяву про скасування судового наказу 15.08.2023, тобто з порушенням встановленого законом строку.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Разом із заявою про скасування судового наказу боржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання вказаної заяви.

Клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу обґрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» було позбавлено отримувати поштову кореспонденцію, в тому числі і судовий наказ, оскільки у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України директор товариства був вимушений змінити місцезнаходження, що позбавило останнього в процесуальні строки звернутись із заявою про скасування судового наказу.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Як на підставу для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу боржник посилається на запровадження в Україні воєнного стану.

Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц).

Таким чином, суд поновлює пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Частиною 1 ст. 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Оскільки керівник боржника протягом тривалого часу перебував у м. Дніпрі, про що він зазначив сам та свідчить договір оренди квартири від 01.05.2022, він не був позбавлений можливості змінити місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «Ф-Групп Компані» за місцем фактичного перебування керівника шляхом подання документів до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» доповнено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» статтею 25-1 (яка є чинною з 26.09.2022), відповідно до якої без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг можуть проводитися такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що проводиться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребує рішення учасників юридичної особи, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, керівник боржника перебував у м. Дніпрі до дати видачі спірного судового наказу щонайменше 7 місяців, тобто мав достатньо часу для вчинення дій щодо зміни місцезнаходження юридичної особи, які б дозволили отримувати поштову кореспонденцію товариством за фактичним його місцезнаходженням, чого ним зроблено не було,а також не було надано довіреності на отримання поштової кореспонденції, не укладено договір про її перенаправлення, тощо.

Крім того, з матеріалів наказного провадження вбачається, що судовий наказ від 01.12.2022 набрав законної сили 29.12.2022 та був поданий стягувачем на виконання до приватного виконавця.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О. О. від 26.01.2023 закрито виконавче провадження з виконання спірного судового наказу у зв`язку зі стягненням з боржника коштів у повному обсязі.

Тобто про наявність виконавчого провадження, а відтак і про видачу спірного судового наказу, боржник мав принаймні довідатись з моменту списання коштів з його розрахункового рахунку, тобто ще у січні 2023 року.

Проте з заявою про скасування судового наказу та клопотанням про поновлення строку на її подання звернувся лише у серпні 2023 року.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що боржником не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним з поважних причин процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від боржника.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про залишення заяви без розгляду з підстав пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 119, 129, 180, 255, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023 у справі № 927/1062/22 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2023 у справі № 927/1062/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Групп Компані».

4. Матеріали справи №927/1062/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до п.2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім