Постанова

від 12.10.2023 по справі 906/341/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Справа № 906/341/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Гончарук Б.О.

учасники провадження у справі не з`явилися у судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 21.07.23р. суддею Кудряшовою Ю.В. у м.Житомирі, повний текст складено 28.07.23р. у справі № 906/341/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест технолоджі"

про стягнення 25178,24 грн. (згідно заяви за вх. № г.с. 01-44/1395/23 від 24.01.2023 про збільшення позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23.

1.2. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест технолоджі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" 3390,84 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті заяви відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем докази підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

2.2. Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг. Підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відсутні.

2.3. Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2.4. Оскільки у справі №906/341/23 позов задоволено частково, то з відповідача підлягає до стягнення 3390,84грн понесених позивачем витрати на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з розміру витрат, які за висновком суду підлягають розподілу між сторонами).

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23 і ухвалити нове рішення, яким заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/341/23 щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн., задовольнити в повному обсязі.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, вищевказане рішення незаконним, винесеним з неправильним застосуванням норм процесуального права. Так, підставою для подання апеляційної скарги на додаткове рішення від 21.07.2023 стало питання щодо наявності правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у разі відмови позивача від позову на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. При цьому скаржник посилається на норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 123, 126 Кодексу. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

3.3. В силу вимог Закону суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною третьою особою чи тільки має бути сплачена (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

3.4. Виходячи зі статті 130 ГПК України, вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття.

3.5. Разом з тим, сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 123, 129, 130 ГПК України дає підстави дійти висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд також може виходити з положень частини 3 статті 130 ГПК України . Вирішення питання застосування положень вказаної норми має також вирішуватись з у рахуванням положень диспозитивності і змагальності сторін та положень Закону України "Про судовий збір", а вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття та за умови дотримання позивачем вимог частини 8 статті 129 ГПК України щодо строку подання до суду відповідної заяви та доказів до неї. Водночас аналіз змісту другого речення цієї статті свідчить про те, що застосування відповідних положень належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним виключно у разі якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та за заявою сторони.

3.6. З наведеного слідує, що розгляд заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на підставі частини 3 статті 130 ГПК України залежить як від встановлення фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття (задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову), так і від обставин щодо належного обґрунтування позивачем необхідності застосування положень цієї норми та за результатами відповідної оцінки суду такому обґрунтуванню. За усталеною процесуальною судовою практикою та з урахуванням вимог статей 169, 170 ГПК України заяви про відмову від позову подаються в письмовій формі і долучаються до матеріалів справи. При цьому, скаржник зазначає, що при закритті провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову суд не розглядає справу по суті та не встановлює наявність чи відсутність порушення прав позивача та особу яка їх порушила. Позивач у цій справі не підтримує своїх вимог в частині суми основного боргу унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (позивачем подано заяву при закриття провадження від 02.05.2023), в іншій частині вимог суд задовольнив позов, а також наявна заява позивача про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, тому позивач вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на оплату правничої допомоги у сумі 14 000,00грн, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

3.7. Також, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції у додатковому рішенні від 21.07.2023 не ставить під сумнів отримання правової допомоги, заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суд не знайшов, тобто погодився із сумою 14000 грн. Суд застосовує у цій справі не ту норму процесуального права, а саме, частину 4 статті 129 ГПК України (інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог), в нашому випадку потрібно застосовувати іншу норму, а саме, частину 3 статті 130 ГПК України (у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

3.8. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача), оскільки позов було задоволено частково не внаслідок необґрунтованих позовних вимог позивача, а внаслідок відмови позивача від частини позовних вимог. Так як, на момент звернення позивача до суду та відкриття провадження у цій справі існував обов`язок відповідача оплатити позивачу 19 080,00грн. заборгованості, то судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. Оскаржуване рішення не відповідає вимогам загальних засад щодо судового рішення і змісту законодавства України.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2023 об 12:45год.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.4. Сторони не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 12.10.2023 причини не явки суду не повідомили.

4.5. Оскільки явка представників сторін у судове засідання 12.10.2023, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті, згідно вимог ст.269 ГПК України, за наявними у матеріалах справи доказами, без участі представників сторін.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.07.2023 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест технолоджі" про стягнення 25178,24 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Стягнуто з відповідача на користь позивача 5439,59 грн. інфляційних, 658,65 грн. 3% річних, а також 1667,04 грн. сплаченого судового збору; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" від позову в частині стягнення 19080,00 грн. основного боргу та закрито провадження у справі в цій частині (а.с. 112-116)

7.3. 10.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" подано до господарського суду заяву (вх. № 01-44/2269/23 від 10.07.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №906/341/23, згідно якої якого позивач просив стягнути з відповідача 14000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

7.4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023 у справі №906/341/23 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу ТОВ "Клебер 2018"

7.5. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест технолоджі" у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства 14 000,0 грн. звертає увагу суду на висновки Верховного Суду щодо судових витрат; настання форс-мажорних обставин для відповідача внаслідок російської агресії.

7.6. Також відповідачем до відзиву додано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вих. №63 від 14.07.2023). Відповідач зазначив, що сума правничої допомоги - 14 000,00 грн є неспіврозмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Товариство просить зменшити заявлену позивачем до стягнення суму вказаних витрат.

7.7. 21.07.2023 Господарським судом Хмельницької області в порядку статті 244 ГПК України за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу ухвалено додаткове рішення даній у справі, з підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.4 цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду першої інстанції від 21.07.2023 без змін.

8.2. Згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.3. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.4. Так, згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8.5. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.6. Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.7. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.8. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.9. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.10. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.11. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.12. З матеріалів справи вбачається, що 08.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" звернулося до господарського суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест технолоджі" про стягнення 25178,24 грн. (в подальшому позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог).

8.13. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.03.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/341/23. Призначено підготовче засідання.

8.14. 04.07.2023 за результатами розгляду даного спору судом першої інстанції частково задоволено позов. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5439,59 грн. інфляційних, 658,65 грн. 3% річних, а також 1667,04 грн. сплаченого судового збору; прийнято відмову ТОВ "Клебер 2018" від позову в частині стягнення 19080,00 грн. основного боргу та закрито провадження у справі в цій частині.

8.15. 10.07.2023 позивачем подано до господарського суду заяву (про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/341/23), згідно якої якого позивач просив стягнути з відповідача 14000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8.16. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.17. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

8.18. Згідно статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.19. Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

8.20. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

8.21. Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

8.22. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.23. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

8.24. Так, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

8.25. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00грн позивач надав суду копії: договору про надання правової допомоги від 01.03.2023, укладеного з Адвокатським бюро "Лариси Коваленко", договору №01-03/2323 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 01.03.2023, акту здачі-приймання наданих послуг №1 від 05.07.2023, рахунку на оплату №1 від 05.07.2023, виписки по рахунку від 07.07.2023, платіжної інструкції №344 від 06.07.2023 про сплату 14000,00грн за надання правової допомоги, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Таран М.М. серії ВІ №1103364 від 08.03.2023, виданий адвокатським бюро "Адвокатське бюро "Лариси Коваленко" (а.с.121-129).

8.26. Згідно п.4.2 договору від 01.03.2023 сумарна вартість послуг наданих замовнику протягом певного періоду, визначається виконавцем в актах.

8.27. В акті здачі - приймання наданих послуг від 05.07.2023 вказано, що Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" надано послуги загальною вартістю 14000,00грн, а саме:

1. Підготовка позовної заяви разом із документами у справі №906/341/23,

2. Підготовка заяви про збільшення позовних вимогу справі №906/341/23,

3. Підготовка заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №906/341/23,

4. Підготовка відповіді на відзив у справі №906/341/23,

5. Підготовка заяви про відмову від частини позовних вимог у справі №906/341/23,

6. Підготовка клопотання про надання оригіналів доказів для огляду суду у справі №906/341/23,

7. Підготовка відповіді на відзив на заяву про збільшення позовних вимог у справі №906/341/23

8. Участь у судовому засіданні 25.04.2023 по справі №906/341/23,

9. Участь у судовому засіданні 23.05.2023 по справі №906/341/23.

8.28. Вказана сума сплачена відповідачем згідно платіжної інструкції №344 від 06.07.2023 (а.с.128).

8.29. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.30. Згідно частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

8.31. Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.32. Разом з тим, як уже зазначалося відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Вважає сума правничої допомоги - 14 000,00 грн є неспіврозмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

8.32.1. Товариство просить зменшити заявлену позивачем до стягнення суму вказаних витрат та врахувати суд правові позиції Верховного Суду щодо визначення критеріїв реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.

8.32.2. А також просить прийняти до уваги про настання форсмажорних обставин для відповідача у зв`язку з агресією російською федерації березні 2022 року.

8.33. Так, частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони.

8.34. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

8.35. Так, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково". Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

8.36. Враховуючи наведені обставини щодо предмету спору, обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Тараном М.М. наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт надання позивачу послуг адвоката під час розгляду даного спору та понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. Заявлений розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Вказана сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг.

8.37. В даному випадку відсутні підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

8.38. При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.39. Так, оскільки у даній справі №906/341/23 за результатами розгляду спору позов задоволено частково, то з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з розміру витрат, які за висновком суду підлягають розподілу між сторонами.

8.40. В даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу, в силу вимог частини 4 статті 129 ГПК України становить 3390,84грн

8.41. Господарським судом Житомирської області правомірно ухвалено додаткове рішення у справі №906/341/23 яким частково задоволено заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з відповідача на користь позивача 3390,84 грн витрат на професійну правничу допомогу.

8.42. Доводи апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2023 не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

8.43. З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирської області від 21.07.2023 у справі №906/341/23 без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного процесуального рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

10.2. Відповідно апелянтом не сплачувався судовий збір за оскарження додаткового рішення у даній справі.

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат

10.4. В даному випадку за результатами розгляду апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України, розподіл витрат по сплаті судового збору судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клебер 2018" від 14.08.23р. залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21 липня 2023 року у справі №906/341/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/341/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "23" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.