Постанова

від 09.10.2023 по справі 904/3936/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3936/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: Чуміна К.Г., довіреність б/н від 29.09.2020, адвокат;

представник позивача в судове засідання не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 (суддя Красота О.І., повний текст якого підписаний 18.05.2023) у справі №904/3936/22

за позовом Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац", м. Дніпро

про визнання укладеним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац", в якому просить суд визнати укладеним між Позивачем та Відповідачем договір оренди землі (земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 11а; кадастровий номер: 1211600000:03:004:0052; площа: 0,3300 га; цільове призначення згідно КВЦПЗ: 03.09 для будівництва і обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; строк оренди: 3 роки; розмір орендної плати: 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) у редакції, викладеній у прохальній частині позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2021 Позивачем прийнято рішення № 37-15/VІІІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Плац" в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням головної та допоміжних будівель на просп. Трубників, 11а у м. Нікополі Дніпропетровської області", згідно з яким, зокрема орендна плата складає 5% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також п. 4 цього рішення зобов`язано Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Надалі, 17.06.2022 Позивачем прийнято рішення № 23-22/VІІІ, яким було внесено зміни до попереднього рішення стосовно Відповідача в частині розміру орендної плати (7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в іншій частині рішення № 37-15/VІІІ від 17.12.2021 залишилось без змін та чинним).

На підставі вказаних рішень Позивач підготовив відповідний проект договору оренди землі, який представник Відповідача отримав 13.09.2022. Однак листом від 27.09.2022 Відповідач повідомив Позивача про те, що не може укласти отриманий проєкт договору у зв`язку із скрутним фінансовим становищем.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі №904/3936/22 позов задоволено в повному обсязі.

Визнано укладеним між Нікопольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" договір оренди землі (земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 11а; кадастровий номер: 1211600000:03:004:0052; площа: 0,3300 га; цільове призначення згідно КВЦПЗ: 03.09 для будівництва і обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; строк оренди: 3 роки; розмір орендної плати: 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) у редакції позивача.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" на користь Нікопольської міської ради 2 481,00 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац", в якій, з посиланням на невідповідність застосування при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції однобічно та поверхнево розглянуто справу, взагалі не досліджено жодного доказу та не надано оцінки жодному аргументу Відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, що у свою чергу свідчить про необґрунтованість такого рішення та прийняття його з порушенням норм процесуального права.

Ще одним проявом порушенням норм процесуального права судом першої ін станції є неправомірна відмова у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.

Так, 17.04.2023 Відповідачем подано клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи № 904/1800/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" до Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради № 23-22/VIII від 17.06.2022 і набрання у цій справі законної сили судовим рішенням.

У разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Плац» про визнання протиправним та скасування рішення № 23-22/VIII від 17.06.2022, задоволення позову Нікопольської міської ради про визнання укладеним Договору оренди землі у редакції, розробленій на підставі такого рішення буде неможливим, оскільки рішення по справі №904/1800/23 з цього питання буде мати преюдиціальне значення для вирішення спору.

За таких обставин розгляд справи №904/3936/22 за позовом Нікопольської міської ради про визнання укладеним Договору оренди землі був неможливим до вирішення питання законності та дійсності рішення № 23-22/УІІІ від 17.06.2022 на підставі якого цей договір був розроблений.

Неправомірна відмова у задоволенні такого клопотання мала наслідком передчасний та необ`єктивний розгляд справи.

Судом першої інстанції надано невірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, недотримано стандарту переваги більш вагомих доказів, внаслідок чого не встановлено дійсні обставини справи та ухвалено необґрунтоване рішення, оскільки з моменту прийняття першого рішення Ради, яке встановлювало ставку орендної плати на рівні 5 %, жодні істотні обставини не змінилися в кращу сторону, та ніякі позитивні умови господарювання не сприяли збільшенню орендної плати для Відповідача. Має місце протилежна ситуація, за якої існують об`єктивні підстави для зменшення фінансового навантаження на суб`єктів господарювання.

Проте, незважаючи на вищевикладене, у такий складний для країни та підприємців період Позивач «у відповідь» на звернення Відповідача прийняв неправомірне рішення № 23-22/УІІІ від 17.06.2022, яким додаткового збільшив розмір орендної плати з 5% до 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим безпідставно погіршив становище Від повідача порівняно з тим як воно було.

Самовільна зміна розміру орендної плати ще до 7% суперечить попередньому Рішенню та є недобросовісною суперечливою поведінкою з боку Позивача, зловживанням своїм правом, тож є порушенням принципу заборони повороту до гі ршого, який відомий ще з часів римського права.

Таким чином, порушення Позивачем вищенаведених принципів, зокрема основоположного принципу справедливості, що було доведено вище, вже є самостійною та достатньою підставою (проте не єдиною підставою) стверджувати про протиправність рішення Нікопольської міської ради № 23-22/УІІІ від 17.06.2022 та, відповідно, неможливість затвердження договору на передбачених у ньому умовах.

Позивачем порушено процедуру внесення змін орендної плати, що унеможливлює задоволення позову про визнання такого договору укладеним.

Судом першої інстанції не враховано, що згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ч.2 ст. 21).

Виходячи з аналізу змісту вищенаведених статей вбачається, що внесення змін до договору можливо вже після його укладення та виключно на умовах передбачених цим договором або законом. При цьому відзначаємо, що такий договір повинен містити справедливі положення, які не створюються дискримінаційних та нерівних умови конкуренції порівняно з іншими суб`єктами господарювання.

В даному випадку рішення Відповідача про зміну розміру ставки орендної плати № 23-22/УІІІ від 17.06.2022 прийнято з порушенням встановленого порядку. У міської ради не було жодних законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, адже зміна ставки можлива, якщо договір оренди укладено, при цьому, така зміна може бути проведена виключно за тих підстав, що передбачені законом (а не з суб`єктивного бажання Орендодавця).

Судом не було досліджено належним чином обставини, щодо достатності та визначеності ставки плати за землю на рівні 3% (а не 7%, як встановлено у запропонованій редакції договору), внаслідок чого Рішення винесено без об`єктивного та повного дослідження обставин справи.

На офіційному сайті Нікопольської міської ради опубліковано рішення №11-19/УІІІ від 13.04.2022 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території міста Нікополя Нікопольського району Дніпропетровської області», яким визначено ставки земельного податку на 2023 рік. Із зазначеного рішення вбачається, що попередньо затверджений розмір ставок щодо земель категорії 03.09 - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ (3%) залишається незмінним і в 2023 році.

Враховуючи, що земельний податок та орендна плата є складовими плати за землю, мають єдину базу оподаткування та відповідно мають подібний юридичний зміст і мету (наповнення місцевих бюджетів за рахунок плати за користування земельними ділянками), то можна виснувати, що ставка у розмірі 3% за користування на території м. Нікополя землями, які належать до категорії 03.09 (для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ) є зафіксованою, діючою та визнається міською радою достатньою для забезпечення інтересів територіальної громади.

Враховуючи наведе, виражаючи намір укласти договір оренди земельної ділянки у ТОВ «Плац» було обґрунтоване сподівання на застосування ставки саме 3%. Аналогічне сподівання мало місце і коли Позивач подавав заяву про застосування ставки 3% замість 5%, оскільки саме цей розмір (3%) є визначеним Позивачем, зафіксованим у його рішеннях, даних податкових органів та визнається міською радою як достатній. Разом з тим, Позивач, зловживаючи своїм правом на одноособове визначення умов договору, недобросовісно та необґрунтовано збільшив ставку орендної плати до 7 %.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зазначив, що з боку Позивача процедура (порядок) укладення договору оренди землі, зокрема визначена статтями 181 ГК України та 638-650 ЦК України, повністю дотримана.

Встановлення наявності або відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції відноситься саме до компетенції Антимонопольного комітету України, а не до будь-якої іншої особи (як-то Відповідача або суду).

Оскільки рішення про порушення Позивачем конкурентного законодавства відносно Відповідача органом Антимонопольного комітету України не приймалось, то відповідні аргументи в цій частині скарги є безпідставними.

До моменту зміни в установленому законом порядку цільового призначення земельної ділянки (якщо є на те підстави та бажання власника нерухомого майна - Відповідача), ТОВ «Плац» не має правових та моральних підстав вимагати односторонніх умов встановлення тільки і виключно ставки орендної плати за землю 3%.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.06.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/3936/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

14.06.2023 матеріали справи №904/3936/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (колегія суддів: головуючий-доповідач Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі № 904/3936/22; судове засідання призначено на 07.08.2023.

03.08.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

03.08.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3936/22 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023, справу №904/3936/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Парусніков Ю.Б., якою справу прийнято до свого провадження.

З урахуванням зайнятості судді члена колегії суддів Паруснікова Ю.Б. 07.08.2023 у інших судових засіданнях, розгляд справи відкладено на 09.10.2023.

06.10.2023 розпорядженням керівника апарату суду № 2382/23 відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3936/22 у зв`язку з відставкою судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023, справу №904/3936/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

В судовому засіданні 09.10.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на проспекті Трубників, 11-А у місті Нікополі Дніпропетровської області знаходиться об?єкт нерухомого майна Головна та допоміжні будівлі, власником якого в частці 1/1 з 11.03.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" (далі ТОВ "Плац", Відповідач).

Земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 11-А є сформованою, має кадастровий номер 1211600000:03:004:0052, площу 3300 кв.м, а також нормативну грошову оцінку 5 197 764,00 грн.

Відповідно до фактичних обставин речові права (власності, оренди) на вказану земельну ділянку не оформлені (ст. 125 Земельного кодексу України), плата за землю не здійснюється (ст. 206 Земельного кодексу України).

17.12.2021 Нікопольською міською радою (далі - Позивач) прийнято рішення № 37-15/VІІІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Плац" в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням головної та допоміжних будівель на просп. Трубників, 11а у м. Нікополі Дніпропетровської області".

Згідно з цим рішенням відповідну земельну ділянку передано в оренду:

- термін: 3 роки;

- код цільового призначення згідно з КВЦПЗ: 03.09 для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ;

- орендна плата: 5% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також, пунктом 4 цього рішення зобов`язано Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

17.06.2022 Нікопольською міською радою прийнято рішення № 23-22/VІІІ, яким було внесено зміни до попереднього рішення стосовно Відповідача в частині розміру орендної плати, а саме: розмір орендної плати встановлено у розмірі 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в іншій частині рішення Позивача від 17.12.2021 № 37-15/VІІІ залишилось без змін та чинним).

На підставі вказаних двох рішень Нікопольською міською радою (орендодавцем) було підготовлено відповідний проект договору оренди землі, який представник ТОВ "Плац" (орендар) отримав нарочним у приміщенні Виконавчого комітету Нікопольської міської ради 13.09.2022.

Листом від 27.09.2022 Відповідач повідомив Позивача про те, що отриманий проєкт договору укласти не може у зв?язку із скрутним фінансовим становищем і запропонував у разі незгоди звертатись до суду.

Відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" від укладання з Нікопольською міською радою договору оренди земельної ділянки у редакції Позивача стала причиною звернення останнього до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки Відповідач звернувся до Позивача із заявою про передачу в оренду спірної земельної ділянки і останнім на сесії прийнято відповідне рішення, яке покладено в основу договору оренди земельної ділянки, який є типовим відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст.ст. 142, 145 Конституції України до матеріальної основи місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, колегія суддів зазначає, що вимога про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні (поновленні) договору оренди землі, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції позивача є належним способом захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, передбаченим нормами Цивільного кодексу України або Господарського кодексу України.

Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав підлягають захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2012 у справі № 6-110цс12.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належать на праві власності об`єкти нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці. Позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, втім, такий договір між сторонами укладений не був.

Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Проект договору оренди земельної ділянки має відповідати вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та Типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до вимог ст. 181 ГК нарочно передав відповідачу 13.09.2022 (а.с. 24) проєкт договору оренди земельної ділянки, який містить істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Даний проєкт договору відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Отже, господарський суд прийшов до правильного висновку, що за таких обставин між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки Відповідач звернувся до Позивача із заявою про передачу в оренду спірної земельної ділянки і останнім на сесії прийнято відповідне рішення, яке покладено в основу договору оренди земельної ділянки, який є типовим відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач, одержавши проєкт договору оренди, не повернув позивачу примірник договору та не склав протокол розбіжностей до цього договору.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту (стаття 648 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За приписами статей 13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до приписів статті 21 названого Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, земельним законодавством передбачено обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель»).

Колегією суддів встановлено, що згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.02.2022, який виданий Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1211600000:03:004:0052, площею земельної ділянки - 3300 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 11-А становить 5 197 764,00 грн. (а.с. 17).

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 288 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 пункту 288.5); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункт 288.5.3 пункту 288.5).

Матеріалами справи підтверджено, що 17.12.2021 Нікопольською міською радою прийнято рішення № 37-15/VІІІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Плац" в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням головної та допоміжних будівель на просп. Трубників, 11а у м. Нікополі Дніпропетровської області", відповідно до якого земельну ділянку передано в оренду із сплатою орендної плати у розмірі 5% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

26.05.2022 Нікопольською міською радою прийнято рішення № 13-21/VІІІ «Про встановлення розмірів ставок орендної плати за земельні ділянки, які надаються у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам в межах міста Нікополь», відповідно до якого для земельних ділянок із кодом 03.09; із видом цільового призначення земель: для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ встановлена ставка орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки (а.с. 50-52).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 11-А, з кадастровим номером 1211600000:03:004:0052, має цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, код 03.09.

Як вже зазначалося 17.06.2022 Нікопольською міською радою прийнято рішення № 23-22/VІІІ, яким було внесено зміни до попереднього рішення стосовно Відповідача в частині розміру орендної плати, а саме: розмір орендної плати встановлено у розмірі 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в іншій частині рішення Позивача від 17.12.2021 № 37-15/VІІІ залишилось без змін та чинним).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що річний розмір орендної плати зазначений позивачем у проєкті договору, визначений відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України на підставі технічної документації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а також не перевищує гранично допустимий річний розмір орендної плати, встановлений рішенням Нікопольської міської ради від 26.05.2022 № 13-21/VІІІ «Про встановлення розмірів ставок орендної плати за земельні ділянки, які надаються у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам в межах міста Нікополь» для відповідної категорії земель (із кодом 03.09).

Колегією суддів встановлено, що вищезгаданий проєкт договору оренди землі, відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004.

Так, зокрема пунктами 1, 2 проекту договору визначено об`єкт договору (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), а саме: орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку код цільового призначення 03.09, для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, яка розташована: м. Нікополь, просп. Трубників, 11а (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:004:0052), загальною площею 0,3300 га.

Строк дії договору оренди встановлений в п.8 проєкту договору в якому зокрема зазначено, що договір укладено на три роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату встановлена в пунктах 9-14 проекту договору.

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивачем порушено процедуру внесення змін орендної плати, що унеможливлює задоволення позову про визнання такого договору укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що рішення Нікопольської міської ради від 17.12.2021 № 37-15/VІІІ "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Плац" в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням головної та допоміжних будівель на просп. Трубників, 11а у м. Нікополі Дніпропетровської області", яким зобов`язано Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства, а також рішення Нікопольської міської ради від 17.06.2022 № 23-22/VІІІ, яким було внесено зміни до попереднього рішення стосовно Відповідача в частині розміру орендної плати, є чинними, оскільки не були скасовані.

У даному випадку спонукання до укладення договору ґрунтується на вказівці закону (ст.ст. 123,124 ЗК України), який передбачає, що підставою користування земельною ділянкою із земель комунальної власності є договір оренди, який укладається з орендарем власником нежитлових приміщень, які розташовані на ній.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішеннями Нікопольської міської ради від 17.12.2021 № 37-15/VІІІ та від 17.06.2022 № 23-22/VІІІ позивач визначив всі основні умови надання земельної ділянки в оренду та в подальшому направив на адресу відповідача примірник договору оренди землі, який відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плац" в порушення вимог законодавства з моменту прийняття вищезазначеного рішення органом місцевого самоврядування по дату звернення Нікопольської міської ради з відповідним позовом ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, колегія суддів, проаналізувавши положення договору оренди землі, дійшла висновку про необхідність укладення договору оренди землі в редакції позивача, оскільки умови договору відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, господарський суд прийшов до правильного висновку про визнання укладеним між Нікопольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плац" договору оренди земельної ділянки у редакції позивача.

Колегія суддів констатує, що такими доводами апеляційної скарги, як:

- у такий складний для країни та підприємців період Позивач «у відповідь» на звернення Відповідача прийняв неправомірне рішення № 23-22/УШ від 17.06.2022, яким додаткового збільшив розмір орендної плати з 5% до 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим безпідставно погіршив становище Від повідача порівняно з тим як воно було;

- у такий складний для країни та підприємців період Позивач «у відповідь» на звернення Відповідача прийняв неправомірне рішення № 23-22/УШ від 17.06.2022, яким додаткового збільшив розмір орендної плати з 5% до 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим безпідставно погіршив становище Від повідача порівняно з тим як воно було;

- самовільна зміна розміру орендної плати ще до 7% суперечить попередньому Рішенню та є недобросовісною суперечливою поведінкою з боку Позивача, зловживанням своїм правом, а тож порушенням принципу заборони повороту до гі ршого;

- судом не було досліджено належним чином обставини, щодо достатності та визначеності ставки плати за землю на рівні 3% (а не 7%, як встановлено у запропонованій редакції договору), внаслідок чого Рішення винесено без об`єктивного та повного дослідження обставин справи;

- позивач, зловживаючи своїм правом на одноособове визначення умов договору, недобросовісно та необґрунтовано збільшив ставку орендної плати до 7 %,

заявник апеляційної скарги фактично оскаржує рішення Нікопольської міської ради від 17.06.2022 № 23-22/VІІІ, яке є наразі чинним, не скасованим, та перегляд якого не є предметом розгляду даної справи.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що господарським судом не враховано положення ч. 1 ст. 651 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, є безпідставними, оскільки ці норми законодавства застосовуються до вже укладених договорів; внесення змін до договору можливо лише після його укладення.

В той час, як на момент звернення позивача із даним позовом договірних відносин між сторонами щодо спірної земельної ділянки не існувало, а предметом позову у даній справі є саме визнання укладеним договору оренди.

Враховуючи положення ст.ст. 227, 229 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача від 17.04.2023 про повернення справи до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі правомірно не задоволено господарським судом, оскільки рішення Нікопольської міської ради № 23-22/VIII від 17.06.2022 на час розгляду справи є чинним. У випадку задоволення позовних вимог у справі № 904/1800/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" до Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міської ради № 23-22/VIII від 17.06.2022 і набрання у цій справі законної сили судовим рішенням сторони не позбавлені права внести зміни до розміру орендної плати стосовно 7% від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі № 904/3936/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі №904/3936/22 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Плац" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г. та Парусніковим Ю.Б. 19.10.2023, суддею Верхогляд Т.А. 24.10.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков