Ухвала

від 31.01.2024 по справі 904/3936/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3936/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С.К., Краснов Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плац»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 (колегія суддів: Іванов О. Г. - головуючий, Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 (суддя Красота О. І.)

за позовом Нікопольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плац»

про визнання укладеним договору оренди землі

за участю:

позивача: В`юнченко О.А. (самопредставництво)

відповідача: Чуміна К.Г. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Нікопольська міська рада (далі - Рада), звернувшись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плац» (далі - Товариство), просила визнати укладеним договір оренди землі (далі - Договір оренди) у редакції, яка наведена у прохальній частині позовної заяви.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що відповідач відмовився узгодити та підписати підготовлений Радою Договір оренди земельної ділянки за фактичним розміщенням об`єкта нерухомості, власником якого є Товариство.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023, позов задоволено.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що спонукання до укладення договору ґрунтується на вказівці закону (статтях 123, 124 Земельного кодексу України; далі - ЗК України), який передбачає, що підставою користування земельною ділянкою із земель комунальної власності є договір оренди, який укладається з орендарем - власником нежитлових приміщень, які розташовані на ній. При цьому рішеннями Ради позивач визначив всі основні умови надання земельної ділянки в оренду та в подальшому направив на адресу відповідача примірник Договору оренди, який відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 (далі - Типовий договір).

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і рішення, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

3.3 У письмовому клопотанні адвоката відповідача про зупинення касаційного провадження колегією суддів під час судового засідання 31.01.2024, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було відмовлено не виходячи до нарадчої кімнати згідно із положеннями частини 4 статті 233 цього Кодексу із зазначенням мотивів такої відмови.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по проспекту Трубників, 11-А у місті Нікополі Дніпропетровської області знаходиться об`єкт нерухомого майна - головна та допоміжні будівлі, власником якого в частці 1/1 з 11.03.2020 є Товариство.

4.2 Земельна ділянка за вказаною адресою є сформованою, має кадастровий номер 1211600000:03:004:0052, площу 3 300 м2, а також нормативну грошову оцінку 5 197 764,00 грн.

4.3 Також суди встановили, що відповідно до фактичних обставин речові права (власності, оренди) на вказану земельну ділянку не оформлені і плата за землю не здійснюється.

4.4 Рада 17.12.2021 прийняла рішення № 37-15/VІІІ про надання Товариству в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням головної та допоміжних будівель по проспекту Трубників, 11-А у м. Нікополі Дніпропетровської області.

4.5 Згідно з цим рішенням відповідну земельну ділянку передано в оренду: термін - 3 роки; код цільового призначення згідно з КВЦПЗ: 03.09 - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; орендна плата - 5 % від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.6 Також пунктом 4 цього рішення зобов`язано відповідача укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

4.7 17.06.2022 Рада прийняла рішення № 23-22/VІІІ, яким було внесено зміни до попереднього рішення стосовно відповідача в частині розміру орендної плати, а саме: розмір орендної плати встановлено у розмірі 7 % від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.8 На підставі вказаних рішень Рада (орендодавець) підготувала проєкт Договору оренди, який представник Товариства (орендар) отримав 13.09.2022 «нарочним» у приміщенні Виконавчого комітету Ради.

4.9 Листом від 27.09.2022 відповідач повідомив позивача про те, що отриманий проєкт договору укласти не може у зв`язку із скрутним фінансовим становищем і запропонував у разі незгоди звертатись до суду.

4.10 За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

4.11 Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідачу належить на праві власності об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці. Позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, втім такий договір між сторонами укладений не був.

4.12 Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки відповідач звернувся до позивача із заявою про передачу в оренду спірної земельної ділянки і Рада прийняла відповідне рішення та підготувала проєкт Договору оренди.

4.13 У даному випадку, за висновком судів попередніх інстанцій, спонукання до укладення договору ґрунтується на вказівці закону (статтях 123, 124 ЗК України), який передбачає, що підставою користування земельною ділянкою із земель комунальної власності є договір оренди, який укладається орендарем з власником нежитлових приміщень, які розташовані на ній.

4.14 Оскільки Товариство в порушення вимог законодавства ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, а запропоновані позивачем умови Договору оренди відповідають вимогам чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову.

4.15 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.16 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.17 Верховний Суд вважає нерелевантними посилання відповідача у касаційній скарзі (пункт 3.2 цієї постанови) на постанови Верховного Суду, висновки в яких стосуються застосування норм права до правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі.

4.18 Так, у справі № 635/4233/19, на яку посилається скаржник, предметом позову є вимоги селищної ради (орендодавця) до особи (орендаря) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

4.19 За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін договору оренди земель комунальної власності про можливість такої зміни.

4.20 Отже, у наведеній скаржником для порівняння справі вирішувалось питання про внесення змін до вже існуючого договору, тоді як у справі, що розглядається, виник переддоговірний спір (щодо спонукання укласти договір), що свідчить про неподібність правовідносин у цих справах.

4.21 У справі № 902/417/18, яку також скаржник навів для порівняння, вирішувався спір про стягнення заборгованості за договором поставки, а правові висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у вказаній справі, стосуються застосування положень частини 3 статті 692, частини 2 статті 536 та частини 1 статті 625 ЦК України (у контексті можливості суду зменшити розмір неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України).

4.22 Наведене дає підстави для висновку про неподібність правовідносин у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду у порівнянні зі справою, яка переглядається, зокрема з огляду на відмінність предмету та підстав позову, відмінних фактичних обставин справи та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

4.23 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених скаржником постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними.

4.24 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.25 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Плац» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 904/3936/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

Є. В. Краснов